«Сковородинівські читання» вже не один рік об’єднують науковців-дослідників творчого доробку видатного любомудра Григорія Сковороди в стінах Університету Григорія Сковороди в Переяславі. Не стане виключенням й 2024 рік, коли 3-4 жовтня в УГСП, за співініціативи кафедри філософії і соціальної антропології імені професора І.П.Стогнія й навчально-наукового центру Сковородинознавства закладу відбудеться традиційна Міжнародна конференція «XХІІ Сковородинівські читання». У рамках заходу на вас незмінно чекають секційні засідання, культурна програма, виставки творчих робіт сковородинівців, екскурсії музеями та історичними місцями Переяслава та багато інших цікавих івентів.

Повідомляється, що до участі в конференції запрошуються провідні вчені, викладачі закладів вищої освіти, співробітники наукових та науково-дослідних організацій та установ, здобувачі вищої освіти усіх рівнів, краєзнавці, представники громадських організацій та усі бажаючі.

Наукові напрями роботи конференції у 2024 році:

1. Аналіз самобутності творчого філософського доробку Сковороди, його зв’язок з античною, середньовічною, національною філософською спадщиною;
2. Вплив філософії Григорія Сковороди на подальший розвиток філософії в Україні, центрально – та східноєвропейських країнах, обґрунтування в ній питання морально-етичних, богословських, людинознавчих проблем;
3. Прочитання і пояснення особливостей змісту й форми різножанрової літературної спадщини Григорія Сковороди.
4. Опрацювання у нових підходів до вивчення та трактування творчого доробку письменника-філософа в середній та вищій школі, жанрової палітри його прозових і поетичних, байкарських творів, досвіду поєднання виховного спрямування спадщини письменника з різнобічними краєзнавчими напрацюваннями, стратегією діяльності меморіальних сковородинівських музеїв, зв’язком доробку спадщини письменника з різножанровою національною культурою його часу та сьогодення.

Зазначимо, що робочими мовами конференції є українська та англійська мови; її матеріали будуть опубліковані у збірнику наукових праць «Переяславські сковородинівські студії», а усі учасники зібрання гарантовано отримають сертифікати учасника (12 годин, 0,4 кредита ЄКТС).

З більш детальною інформацією щодо умов участі та вимог до матеріалів, умов проплати та інших організаційних питань можна ознайомитися у інформаційному листі.

Контактна інформація:

+38093-622-91-71 Юхименко Наталія Федорівна (керівник)

+38063-591-28-75 Шутенко Валентина Іванівна (лаборант)

 

Інформацію надано Центром Сковородинознавства

29 листопада 2023 року, напередодні 301-ї річниці від дня народження видатного українського філософа, богослова, поета, музиканта, педагога Григорія Сковороди, в УГСП стартував цикл культурно-мистецьких та наукових подій на вшанування пам’яті іменинника. У цей день в конференц-залі імені Василя Сухомлинського академічна спільнота нашого закладу вітала поважних гостей, які наповнювалися та наповнювали стіни альма-матер сковородинівським духом. Але про все по черзі.

День почався з того, що гості відвідали капличку святих рівноапостольних Кирила та Мефодія та поклали квіти до стели пам’яті сковородинівців, щирою молитвою та хвилиною мовчання згадавши захисників, зокрема студентів та випускників УГСП полеглих у ході повномасштабного російського вторгнення на територію України. Після цього відвідали виставку мистецьких творів до вшанування пам’яті Григорія Сковороди організовану кафедрою образотворчого мистецтва і методик навчання факультету мистецтв, менеджменту, педагогіки і психології Університету Григорія Сковороди в Переяславі. Згодом прогулялися бібліотечним простором, залишили підписи на згадку про візит у залі інформаційних ресурсів «Чумацький шлях».

Після цього епіцентр заходу перемістився до конференц-залу імені Василя Сухомлинського. Під оплески присутніх до підніжжя пам’ятника Григорію Сковороді лягли квіти, а з вітальним словом до учасників зібрання звернувся ректор Віталій Коцур. Підкреслив, що фаза повномасштабного вторгнення російсько-української війни, яка розпочалася 24 лютого 2022 року, згуртувала університетську родину, підкреслила її «сковородинівську сродність».

«Серед завдань які, у всі роки діяльності, ставить перед собою УГСП – виховати не тільки висококваліфікованих фахівців своєї справи, але й українців, яким не є байдужою доля їхньої Батьківщини, які лишаються тут аби розбудовувати свою державу. З лав студентів УГСП, починаючи з 2014 року, до ЗСУ та інших підрозділів пішло багато молодих хлопців та дівчат, дехто з яких, на жаль, вже повернувся з поля бою «на щиті». Кожен день народження Григорія Сковороди є для нас особливим – ми підсумовуємо нашу плідну річну роботу, підкреслюємо наші наукові та творчі здобутки. Хочу вшанувати і роботу нашої бібліотеки та єдиного в Україні Центру Сковородинознавства, які зберігають, поповнюють та систематизують усю наявну сковородинівську спадщину», – додав Віталій Вікторович та нагородив університетською відзнакою «Медаль Григорія Сковороди» тих, хто протягом цього року «доклався до скарбниці поповнення сковородинівської спадщини».

Мова про кандидата історичних наук, завідувача відділу «Софіївський музей» Національного заповідника «Софія Київська» Ігоря Нетудихаткіна й українського політика, дипломата, Надзвичайного і Повноважного Посла України в Лівані (2016-2022) Ігоря Осташа.

Надалі вітальне слово учасникам виголосив Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь. Він почав із подяки та вияву слів поваги професорсько-викладацькому колективу Університету Григорія Сковороди в Переяславі за діяльність на ниві вищої освіти, зміцнення обороноздатності нашої держави, в питаннях посилення нашого національного освітнього та культурного фронту, збереження Київщини у період її окупації в лютому 2022 року.

«В університеті Сковороди завжди вирував дух патріотизму та любові до рідної землі. Постать Григорія Савича це не лише про стежки, якими він ходив, а й традиції та повагу до його великих справ, які примножуються як в стінах цього університету, так і в Україні загалом. Ця зустріч це ще й нагода поговорити про те, що війна триває, і попереду в нас ще багато роботи. Є велика кількість завдань, які стоять перед нами. Дуже добре, що Університет Григорія Сковороди в Переяславі є лідером серед провідних українських університетів і на міжнародній арені. Приємно, що ваш заклад має й свого мовного омбудсмена. Дякую за вашу ніжність, гарячі серця і роботу яку ви проводите задля утвердження української культури і духовності. Незламність і віра – це те, що наближає нашу перемогу», – серед іншого зазначив Тарас Дмитрович та, принагідно, пригадав наукового консультанта своєї докторської дисертації професора Миколу Корпанюка, який плекав та примножував пам’ять про Сковороду, і завдяки якому це вчення розійшлося світами.

Говорив Кремінь і про те, які набутки й виклики є й нині стоять перед Україною і всіма нами, зокрема Уповноваженим із захисту державної мови. Після палких слів промовця ректор університету подарував Тарасу Дмитровичу подарунки – книги-напрацювання, що увінчують 10-літню роботу університету на ниві сковородинознавства, укладені колективом бібліотеки університету.

Надалі слово вітання було виголошено генеральною директоркою Національного заповідника «Софія Київська», випускницею Університету Григорія Сковороди в Переяславі Нелею Куковальською. Вона привезла великі вітання зі святої землі й місця, де народжувалася наша державність, духовність та наука і культура. З яким пов’язані надзвичайні події і особистості з історії нашої Української держави, якою ми, безумовно, маємо пишатися. Протягом свого виступу Неля Михайлівна розповідала про те, чим нині живе колектив «Софії Київської» та яку наукову роботу й культурну дипломатію проводить заповідник. Куковальська подарувала рідному університету факсимільне видання Конституцій Козацької України 1710 року й «Софія Київська Володимира Великого», історію появи друком яких розлого переповіла сковородинівцям. Також промовиця підкреслила, що у «Софії» не бракує місця й для дослідження спадщини Григорія Сковороди. Детальніше про це розповів історик і завідувач відділу «Софіївський музей» Національного заповідника «Софія Київська» Ігор Нетудихаткін. Серед іншого він розповів про те, що Григорій Сковорода відвідував та добре знав Софійський собор. Безумовно, розповідь пана Ігоря про Сковороду у історії Софії потребує окремої публікації-переказу. Анонсував Нетудихатній і те, що починаючи з 3 грудня 2023 р. на II поверсі Софійського собору увазі охочих буде представлена виставка «300+1: Сковорода у Софії».

У ході зібрання пролунало й вітальне слово учасникам від Митрополита Переяславського і Вишневського Олександра (Драбинка), який дещо запізнився до його початку. Спільно з українським політиком, дипломатом, Надзвичайним і Повноважним Послом України в Лівані (2016-2022) Ігорем Осташем, від імені Посольства України в Лівані й Фонду пам’яті Блаженнішого Митрополита Володимира Університету Григорія Сковороди в Переяславі передали примірник богословсько-наукового факсимільного видання «Мазепинського Євангелія» українською та арабською мовами, відомого ще і як «Книга Чесного Непорочного Євангелія, Світильника, що сяє і освітлює». Це факсимільне видання історичної реліквії, знайденої у фондах Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. Надруковане у січні 1708 р. в сирійському місті Алепо коштом Івана Мазепи, яке містить присвяту меценату, написану Антіохінським Патріархом Афанасієм ІІІ Даббасом. Як підкреслив його упорядник, кандидат історичних наук Ігор Осташ, Мазепинське арабське Євангеліє є свідченням підтримки гетьманом православних християн Близького Сходу. Книга є джерелом для історико-теологічних студій та різнобічних гуманітарних досліджень. Більше про книгу вже відзавтра можна буде дізнатися в бібліотеці УГСП.

Надалі у конференц-залі імені Василя Сухомлинського відбулася презентація фільму «Григорій Сковорода. Світе, я йду до тебе!» за авторством вищезгаданого українського політика, дипломата, Надзвичайного і Повноважного Посла України в Лівані (2016-2022) Ігоря Осташа. Як йдеться у публікації Андріани Білої у газеті «День» про те, що до 300-річчя Сковороди у Лівані вперше презентовано збірку філософа арабською мовою та документальний фільм, «стрічка є своєрідним візуальним доповненням книги творів Григорія Сковороди у перекладі арабською мовою, яка містить його авторства передмову та повний переклад «Байок харківських» і «Саду божественних пісень». У фільмі зображено роботи кількох десятків знаних українських художників та скульпторів: Миколи Білика, Ігоря Романка, Анатолія Фурлета, Олександра Мельника, Олександри Гордієць, Івана Пилипенка, Олександра Сердюка, Богдана Ткачика, Андрія Гончара, Олега Шупляка, Віталія Правдицького, Генрі Ягодкіна та інших. Крім того, справжнім відкриттям творчої команди фільму стало рідкісне й ексклюзивне виконання пісень на оригінальну музику Сковороди Ансамблем солістів «Благовість», яке відбулося 3 грудня минулого року у Національному заповіднику «Софія Київська». Команда показала й сучасні реалії: Михайлівську площу, де експонуються рештки побитої техніки окупантів, понівечений пам’ятник Григорія Сковороди зі Сковородинівки, світлини з місця влучання російської ракети у Національний літературно-меморіальний музей Г.С.Сковороди».

Як переповідає автор, головною особливістю стрічки є те, що вона вперше, у жанрі розповідей про українського мислителя, повністю субтитрована арабською мовою й орієнтована на величезну арабськомовну аудиторію, яка охоплює близько 400 мільйонів глядачів. Переклав твори Григорія Сковороди та субтитри до фільму ліванський перекладач Імадеддін Раеф. Режисером документальної стрічки є Станіслав Литвинов, який у цей день теж був присутнім у залі та виголосив промову у рамках презентації, розповівши про свою роль у створенні фільму та поділившись цікавими моментами, які супроводжували знімальний процес в умовах воєнного часу.

Принагідно, Осташ передав бібліотеці університету свіжовидрукуване видання-збірника «Міжнародне визначення Голодомору 1932-1933 рр. геноцидом Українського народу», куди увійшли документи щодо визнання Голодомору актом геноциду українського народу та вшанування пам’яті жертв Голодомору, прийняті парламентами і місцевими органами влади держав світу та міжнародними організаціями після 24 лютого 2022 року; резолюції Європейського Парламенту, ПА Ради Європи та національних парламентів щодо скоєних російською федерацією воєнних злочинів, злочинів проти людства та злочинів геноциду під час повномасштабного вторгнення в Україну. До збірника додано фоторозповідь про валлійського журналіста Гарета Джонса, який писав правду про Голодомор в Україні на шпальтах світової преси.

Наостанок цього сковородинівського дня відбулася презентація світлиці Григорія Савича в УГСП й авторського тканого гобелена кандидатки педагогічних наук, доцентки кафедри образотворчого мистецтва і методик навчання факультету мистецтв, менеджменту, педагогіки і психології Університету Григорія Сковороди в Переяславі Ольги Стрілець.

Заходи продовжаться 5 грудня 2023 року у конференц-залі імені Василя Сухомлинського. У цей день підведуть підсумки та нагородять переможців X Всеукраїнського творчого конкурсу «З Григорієм Сковородою крокуємо в майбутнє», відбудеться виступ хорової капели факультету мистецтв, менеджменту, педагогіки і психології Університету Григорія Сковороди в Переяславі й презентація книги Дарини Блохин «Ноосферний Сковорода поза простором і часом. Вибрані праці. Том ХІ».

Початок заходів заплановано на 11:00, а ті хто, з різних причин, не зможуть бути присутнім в УГСП наживо, зможуть долучитися до заходів у онлайн-режимі, з допомогою підключення на платформі Microsoft Teams – https://bit.ly/3SXuUve.

В Університеті Григорія Сковороди в Переяславі до 15 листопада 2023 року триває ювілейний Х традиційний творчий конкурс «З Григорієм Сковородою крокуємо в майбутнє». Його приурочено прийдешній 301-шій річниці з дня народження великого українця, філософа світового рівня, письменника, педагога і музиканта Григорія Сковороди. Якщо ви, з якоїсь причини, чуєте про цей конкурс вперше то розповідаємо як долучитися та що потрібно.

Як і завше, відповідно до Положення про конкурс, у ньому беруть участь студенти та викладачі університету, яким до 15 листопада 2023 року слід представити організаційному комітетові конкурсу роботи у наступних номінаціях:

• Наукові розвідки про життєвий шлях і творчу спадщину Григорія Сковороди (у формі есеїв, доповідей, рефератів, презентацій);
• Літературні власні твори сковородинівської тематики, музичні композиції на вірші Григорія Сковороди або на вірші про нього;
• Методичні плани вивчення творчости Григорія Сковороди у закладах освіти різного рівня, сценарії тематичних заходів;
• Образ і постать Григорія Сковороди в різножанровому мистецтві;
• Краєзнавча Сковородіана;
• Меморіальні музеї Григорія Сковороди та їхня роль у розвиткові Сковородинознавства.

Надсилати свої роботи, додавши авторську довідку, у якій вказати ПІП автора, заклад освіти, факультет, групу (відділення клас тощо), поштову адресу, номер телефону та ПІП керівника роботи, місце роботи, посаду, за адресою:

Центр Сковородинознавства університету, вул. Сухомлинського, 30, м. Переяслав Київської обл., 08400 з поміткою «На конкурс».

Також роботи можна надсилати на електронну скриньку: scovoroda2006@ukr.net.

Контакти: 093-622-91-71 (Наталія Юхименко)

«Участь у цьому конкурсі – це традиційна можливість проявити себе, глибше розкрити свої природні здібності на прикладі поглибленого вивчення, засвоєння та використання учень, поетичного доробку філософа-письменника, педагога в науково-пошуковій, літературній, музичній, образотворчій творчості. Зголошуватися до участі запрошено всіх талановитих, ініціативних, відповідальних молодих особистостей, що власними натхненням і розумінням, разом з багатьма українцями, мають бажання творити непроминальний вінок пам’яті особистості Савича, його творчості та вагомій ролі в нашій історії», – нагадують у Центрі Сковородинознавства.

Підсумки і переможців у відповідних номінаціях буде оголошено і нагороджено на загальноуніверситетських урочистостях до дня народження Савича, які, за традицією, відбуватимуться в університеті 3 грудня 2023 року.

 

Інформацію надано Центром Сковородинознавства

29 серпня 2023 року у медіацентрі ДП «Генеральної дирекції з обслуговування іноземних видавництв» презентували сковородинівську світлицю. Тут розгорнулася виставка картин знакового циклу «Основи. Сковородіана» авторства заслуженого художника України, члена Національної Спілки художників України, лауреата Міжнародної літературної премії імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень» Генрі Ягодкіна, було презентовано фільм «Григорій Сковорода. Світе, я йду до тебе!» за авторством українського політика, дипломата, Надзвичайного і Повноважного Посла України в Лівані (2016-2022) Ігоря Осташа.

Захід відбувався за ініціативи культуролога, радника-організатора комітету Національної премії України імені Тараса Шевченка Бориса Войцехівського і за сприяння й організації генерального директора Генеральної дирекції з обслуговування іноземних представництв Державного управління справами, українського державного діяча, дипломата Павла Кривоноса й директорки медіацентру Інни Хоменської. За сприяння ректора Університету Григорія Сковороди в Переяславі його відвідала й делегація альма-матер у складі проректора з наукової роботи та інноваційної діяльності Василя Дударя, керівниці навчально-наукового Центру Сковородинознавства Наталії Юхименко й директорки бібліотеки Ольги Шкири.

Безпосередньо у залі медіацентру розгорнулася панельна дискусія щодо важливості постаті Григорія Сковороди та його популяризації в українській та світовій культурі. З вітальним словом її відкрив ідейник та ініціатор зібрання Борис Войцехівський виголосивши доповідь про важливість дослідження спадщини Савича та ініціювавши відкриття музею Григорія Сковороди у столиці України.

У свою чергу Ігор Осташ, презентуючи фільм «Григорій Сковорода. Світе, я йду до тебе», розповів, що він є своєрідним візуальним доповненням книги творів Григорія Сковороди у перекладі арабською мовою, яка містить його авторства передмову та повний переклад «Байок харківських» і «Саду божественних пісень». У стрічці зображено роботи кількох десятків знаних українських художників та скульпторів. Це твори Миколи Білика, Ігоря Романка, Анатолія Фурлета, Олександра Мельника, Олександри Гордієць, Івана Пилипенка, Олександра Сердюка, Богдана Ткачика, Андрія Гончара, Олега Шупляка, Віталія Правдицького, Генрі Ягодкіна та інших. Крім того, справжнім відкриттям творчої команди фільму стало рідкісне й ексклюзивне виконання пісень на оригінальну музику Сковороди Ансамблем солістів «Благовість», яке відбулося 3 грудня у Національному заповіднику «Софія Київська». Команда показала й сучасні реалії: Михайлівську площу, де експонуються рештки побитої техніки окупантів, понівечений пам’ятник Григорія Сковороди зі Сковородинівки, світлини з місця влучання російської ракети у Національний літературно-меморіальний музей Г.С.Сковороди.

За свідченням автора, головною особливістю стрічки є те, що вона вперше, у жанрі розповідей про українського мислителя, повністю субтитрована арабською мовою й орієнтована на величезну арабськомовну аудиторію, яка охоплює близько 400 мільйонів глядачів. Переклав твори Григорія Сковороди та субтитри до фільму ліванський перекладач Імадеддін Раеф. Режисером документальної стрічки є Станіслав Литвинов, оператором Михайло Шелест.

Слова пана Посла доповнила дослідниця українсько-ліванських взаємин, Голова ГО «Українська школа культурної дипломатії», редакторка фільму «Григорій Сковорода. Світе, я йду до тебе» Андріана Біла. Зокрема говорила й про те, що у стрічці вдало вміщено культурні місточки між Україною та Близьким Сходом; проведено паралель між рисами філософії Сковороди та філософією суфізму, яка притаманна східним народам.

Надалі слово тримав Генрі Ягодкін. Представлючи свої роботи, розповів, що намагався заглибити глядача у твори, зупинити біля кожної картини хоча б на п’ять хвилин, аби розгадати смисли, закладені художником.

Також до дискусії долучилися філософ, соціолог, член-кореспондент НАПНУ Марія Култаєва; Заслужений лікар України, голова експертної проблемної комісії МОЗ та НАМН України за спеціальністю «Загальна практика – сімейна медицина» Олег Шекера; український державний і політичний діяч, Міністр закордонних справ України (2007-2009), Надзвичайний і повноважний посол України в Австрії та постійний представник України при міжнародних організаціях у Відні (1999-2004) Володимир Огризко й український вчений, філософ, академік-секретар Відділення вищої освіти НАПН України, дійсний член (академік) НАПН України, віце-президент Української академії акмеології Петро Саух. У цей день взяти слово мали змогу усі охочі.

Надзвичайно важливо, що захід об’єднав дипломатичний та науковий світ заради єдиної мети: збереження, дослідження та популяризації творчої спадщини Григорія Сковороди. Незабаром в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі буде презентовано документальний фільм «Григорій Сковорода. Світе, я йду до тебе» за участі Ігоря Осташа та його команди. Тому слідкуйте за анонсами.

 

Пресслужба Центру Сковородинознавства

Літо поволі добігає до свого завершення, а наша зустріч в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі невпинно наближається. Певно, усі сковородинівці за час невеликої розлуки накопичили чимало сил для того, аби максимально наповнити прийдешній навчальний рік предметними ініціативами, цікавими зустрічами, новими знаннями та вміннями.

На порозі нового навчального року пропонуємо вам пригадати усе найважливіше з того, чим жила сковородинівська родина протягом минулого навчального року.

УГСП – один із закладів що розпочав навчальний рік у очному форматі

Формат початку нового навчального 2022/2023 років викликав чимало дискусій в українському суспільстві. Більшість закладів вищої освіти надала перевагу дистанційному навчанню. Втім УГСП вдалося зробили усе належне, зокрема модернізувавши укриття, для того аби близько 6000 тисяч його здобувачів (станом на початок минулого навчального року – прим.авт.), при бажанні і можливості, могли вчитися в звичному їм очному форматі. Поза тим навчальний рік розпочався з приємних новин – Університет Григорія Сковороди в Переяславі покращив свій результат у рейтингу світових університетів на понад три тисячі позицій та ввійшов до сотні найпопулярніших університетів України.

Зіркові зустрічі у форматі «Відкритого університету» та «Платформи можливостей»

У вересні 2022 року свій скромний ювілей відзначив один із найулюбленіших проєктів сковородинівців – «Відкритий університет», який вже 5 років знайомить університетську спільноту та містян з видатними, цікавими українцями які творять новітню історію нашої держави. Разом із зустрічами у форматі «Платформа можливостей» який теж втілює Відділ інформаційних технологій та зв’язків з громадськістю університету і Наукове товариство студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених можна говорити про справді зоряний рік, позаяк восени до альма-матер завітали Анатолій Анатоліч й Спартак Суббота, а навесні – Іван Семесюк, Тетяна Власова, Юрій Андрухович, Віталій Гордієнко, Богдан Логвиненко, Володимир В’ятрович, Анна Багряна. На початку літа сезон зустрічей завершив гість із Британії Едвард Метьюс.

Поза тим, в умовах війни транформувалися й концерти. Вони наповнились новими сенсами і стали благодійними. Протягом навчального року в УГСП виступили електронні проєкти «GG ГуляйГород» та PROBASS ∆ HARDI, фронтмен гурту «Тінь Сонця» Сергій Василюк  та відомий український гурт Kozak System. Вхід на заходи був вільним, а охочі могли віддячити за нагоду наживо почути виконавців своїм донатом. Сумарно такі концерти зібрали понад 60 000 гривень на потреби захисників.

300-річчя патрона університету Григорія Сковороди

У 2022 році Україна відзначила 300-річчя від дня народження видатного українського мислителя Григорія Савича Сковороди. З метою вшанування пам’яті про філософа Університет Григорія Сковороди в Переяславі разом із Національним історико-етнографічним заповідником «Переяслав» запросили усіх охочих до участі в серії заходів в рамках культурно-мистецького форуму «Сковорода 300». Та й поза цим у рік Савича не бракувало інших знакових подій та тематичних атракцій, які ви можете нагадати собі тут.

Візити Президента України Володимира Зеленського та Предстоятеля ПЦУ Епіфанія

У 2022/2023 навчальному році почесними гостями Університету Григорія Сковороди в Переяславі стали Президент України Володимир Зеленський та Митрополит Епіфаній. У ході візитів обом впізнаваним українцям університетська родина представила свої культурні здобутки, познайомила гостей із закладом та розповіла про важливі аспекти університету. Родзинкою зустрічі з Президентом став формат запитання-відповідь, де студенти мали змогу напряму поспілкуватися та запитати у нього, про це що цікавить. Натомість Митрополит Епіфаній мав у стінах альма-матер важливий виступ-проповідь, де, серед іншого, підкреслив що великий дар Божий свободи і незалежності є безцінним, а на долю нашого покоління випало завдання перемогти, примножити, утвердити і передати цей дар наступним поколінням.

До слова місяцем раніше Президент України удостоїв працівників УГСП Валерія Хомича та Ірину Волженцеву званням «Заслужений працівник освіти України». У ході зустрічі в УГСП предстоятель ПЦУ нагородив ректора та кількох науковців університету орденом святого великомученика Юрія Побідоносця з трактуванням «За віддане служіння Богові й Україні та жертовність у захисті добра і правди». Бібліотека та кілька сковородинівців отримали молитовники та пам’ятні подарунки від очільника ПЦУ.

Допомога внутрішньо переміщеним особам від партнерів університету

У свою чергу й сковородинівська родина неодноразово отримувала підтримку. До прикладу ми розповідали про те, що завдяки співпраці з Міжнародною організацією з міграції (МОМ) IOM Ukraine на територію студмістечка Університету Григорія Сковороди в Переяславі було завезено 13 балконних комплектів, які встановили в тринадцятьох кімнатах, де проживають переселенці. Також від відділу з управління і координації колективними центрами на баланс альма-матер надійшли чайники, фени й праски для побутових кімнат гуртожитків та ВПО. Початок літа ознаменувався новою допомогою від організації – тоді отримали сушильну машинку й гігієнічно-побутові набори для внутрішньо-переміщених осіб, що проживають на території студмістечка. Пізніше представники МОМ Україна привезли пральну машинку й два бойлери для побутової кімнати й, зокрема, потреб ВПО. Буквально нещодавно до студмістечка УГСП завітала міжнародна гуманітарна організація «Оксфам Україна». Більше ніж три десятки сімей внутрішньо переміщених осіб, зокрема студенти закладу, отримали безкоштовну гуманітарну допомогу – індивідуальні гігієнічні набори на 25 позицій товарів.

Нові витоки співпраці

У січні було закріплено співпрацю Київської обласної служби зайнятості з Університетом Григорія Сковороди в Переяславі – мова про успішний початок реалізації активних програм служби зайнятості. На одній із зустрічей директор Київського обласного центру зайнятості Денис Дармостук презентував присутнім соціальним партнерам, представникам малого та середнього бізнесу, безробітним діяльність  Центру розвитку підприємництва в Переяславі, розповів про можливості у сприянні працевлаштуванню через організацію професійного навчання. У другій частині зустрічі було підписано Меморандум про співпрацю між Київським обласним центром зайнятості та Університетом Григорія Сковороди в Переяславі. Він закріпив узгоджену співпрацю на партнерських засадах у сферах організаційної та аналітичної роботи, інформаційного забезпечення. Сторони задекларували, що кожен із пунктів вже є дієвим, і лише підсилює віддавна закріплені напрямки діяльності.

Ще у минулому навчальному році Університет Григорія Сковороди в Переяславі став учасником ініціативи «Wi-Fi в укриттях», яка була започаткована Міністерством цифрової трансформації України та Міністерством освіти і науки України. Згодом відбулася офіційна передача сертифікатів, огляд мережі укриттів та дарування встановленого обладнання команді університету. Проєкт реалізовано Huawei Ukraine за сприяння БО «Фонд освітніх ініціатив». Принагідно у травні в альма-матер відбувся публічний діалог щодо взаємодії освіти та ринку праці, впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в освіті і науці, цифрової безбар’єрності та рівних можливостей.

Також у 2023 році ще більшої плідності набула співпраця спільноти Університету Григорія Сковороди в Переяславі з Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ). Нещодавно ректор Віталій Коцур та психологиня університету Тетяна Кузьменко стали учасниками сесії стратегічного планування: «Взаємодія партнерів ЮНІСЕФ в рамках надання психосоціальної підтримки».

Ще у минулому навчальному році Університет Григорія Сковороди в Переяславі став учасником ініціативи «Wi-Fi в укриттях», яка була започаткована Міністерством цифрової трансформації України та Міністерством освіти і науки України. Згодом відбулася офіційна передача сертифікатів, огляд мережі укриттів та дарування встановленого обладнання команді університету. Проєкт реалізовано Huawei Ukraine за сприяння БО «Фонд освітніх ініціатив». Принагідно у травні в альма-матер відбувся публічний діалог щодо взаємодії освіти та ринку праці, впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в освіті і науці, цифрової безбар’єрності та рівних можливостей.

Також у 2023 році ще більшої плідності набула співпраця спільноти Університету Григорія Сковороди в Переяславі з Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ). Нещодавно ректор Віталій Коцур та психологиня університету Тетяна Кузьменко стали учасниками сесії стратегічного планування: «Взаємодія партнерів ЮНІСЕФ в рамках надання психосоціальної підтримки».

Академічна мобільність сковородинівців в умовах війни

Попри війну світ як ніколи до того був відкритим до сковородинівців. З робочим візитом вони приїздили до Туреччини, де брали участь у новому проєкті «Ісламська цивілізація. Історія і культура». Там команда УГСП зустрілася  із президентом Стамбульського фонду науки і культури Саїдом Юдже та відвідала безліч історичних пам’яток Стамбулу та мала змогу представляти Україну крізь призму мікроісторії. Більше про їхні враження за посиланням.

І ще далеко не все – з 19 до 25 лютого 2023 року викладачки кафедри Леся Тірбах та Наталія Редзюк проходили міжнародне стажування в міждисциплінарній школі Університету імені Адама Міцкевича в Познані «Across Disciplines: how to study in an interdisciplinary framework»; 21 травня 2023 р. для студентки факультету історичної і соціально-психологічної освіти Наталії Чугай розпочалася поїздка в рамках програми студентської мобільності з тематики Difficult neighborhood: Poles and Ukrainians in the 20th century». Протягом тижня здобувачка мала можливість отримати міжнародний досвід і навчатись в Університеті імені Адама Міцкевича в Познані; з 11 по 17 червня 2023 року заступниця завідувача кафедри економіки Університету Григорія Сковороди в Переяславі, кандидатка економічних наук, доцентка Людмила Леваєва взяла участь у Міжнародній літній школі «Science Communication» від Університету імені Адама Міцкевича в Познані (Польща); з 18 по 24 червня 2023 року декан факультету фінансово-економічної і професійної освіти к.е.н., доцент Світлана Кучеренко в рамках проєкту академічної мобільності КА 107 на літній семестр 2022/2023 навчального року програми Erasmus+ (проєкт номер 2020-1-PL01-КА107-079390) разом з завідувачкою кафедри професійної освіти д.п.н., професором Іриною Доброскок та завідувачкою кафедри обліку, оподаткування та бізнес-управління к.е.н., доцентом Оксаною Перчук в рамках проєкту Національного агентства академічного обміну (BPI/UE/2022/6-00) відвідали Університет імені Миколи Коперника в Торуні (Польща), де активно брали участь у заходах присвячених 55-ій річниці факультету економічних наук і менеджменту. Серед учасників проєктів були представники університетів різних країн: Албанії, Грузії, Ізраїлю, Казахстану, Марокко, США, Хорватії та ін.

Наука та перший захист PhD в умовах війни

2022/2023 навчальний рік був насичений науково-практичними конференціями. Попри  те, що чимало з них переносилося науковій спільноті закладу вдалося провести різногалузеві зібрання, зокрема Всеукраїнські науково-практичну конференцію «Молодь і суспільство: сталий розвиток громад та екосистем регіонів України», «Педагогіка сучасності. Виклики і перспективи цифрової доби» і «Григорій Сковорода в соціокультурному просторі Київщини» та міжнародні науково-практичні конференції «Різноманітність та інклюзія в освіті», «Основні напрями розвитку наукових досліджень молодих учених», «Rebuilding of Ukraine – People, Ideas, Technologies, and Resources» та «російсько-українська війна: історичні ретроспективи та сучасні реалії».

Також рік що минув був знаменний і тим, що, вперше від початку повномасштабного вторгнення в України росіян, відбувся захист дисертації на здобуття ступеня доктора філософії у разовій спеціалізованій вченій раді УГСП за спеціальністю 032 «Історія та археологія». Когорту науковців Університету Григорія Сковороди в Переяславі поповнила молода докторка філософії Наталія Новородовська, яка 27 червня 2023 року захистила дисертацію на тему «Мовна політика в УРСР (1960 – 1980-х рр.): соціокультурний вимір».

Акредитації

Навіть в умовах війни відбувалися засідання Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, на яких, за підсумками акредитацій освітніх програм альма-матер, затверджувалися висновки галузевих експертних рад. Раді констатувати, що у 2022/2023 роках успіхом відзначилися 6 акредитаційних справ – мова про 5 магістерських програм і одну програму здобувачів докторів філософії (PhD).

Стартуємо у навчальний рік взявши із собою досвід минулого успішного року, кращі традиції сковородинівської родини й величезну кількість мрій та планів, які обов`язково реалізуємо в стінах УГСП. Закликаємо вас бути активними учасниками, оскільки від допомоги та спільних зусиль кожного з нас залежатиме те, яким складеться наступний навчальний рік.

 

Дарія Сухотенко

Ювілейний Х творчий конкурс «З Григорієм Сковородою крокуємо в майбутнє» оголосив номінації на 2023 рік. Участь в ньому – це традиційна можливість проявити себе, глибше розкрити свої природні здібності на прикладі поглибленого вивчення, засвоєння та використання учень, поетичного доробку філософа-письменника, педагога в науково-пошуковій, літературній, музичній, образотворчій творчості.

Як і завше, відповідно до Положення про конкурс, у ньому беруть участь здобувачі вищої, передвищої та середньої освіти індивідуально, творчими угрупованнями, котрі прагнуть зреалізувати свої знання, науково-пошукові, літературні, музичні, образотворчі, валеологічні та інші здібності із запропонованої тематики.

До 15 листопада 2023 року їм слід представити організаційному комітетові конкурсу власні тематичні творчі праці у таких номінаціях:

• наукові розвідки про життєвий шлях і творчу спадщину Григорія Сковороди (у формі есеїв, доповідей, рефератів, презентацій);
• літературні власні твори сковородинівської тематики, музичні композиції на вірші Григорія Сковороди або на вірші про нього;
• методичні плани вивчення творчости Григорія Сковороди у закладах освіти різного рівня, сценарії тематичних заходів;
• образ і постать Григорія Сковороди в різножанровому мистецтві;
• краєзнавча Сковородіана;
• меморіальні музеї Григорія Сковороди та їхня роль у розвиткові Сковородинознавства.

Зголошуватися до участі запрошено всіх талановитих, ініціативних, відповідальних молодих особистостей, що власними натхненням і розумінням, разом з багатьма українцями, мають бажання творити непроминальний вінок пам’яті особистості Савича, його творчості та вагомій ролі в нашій історії.

Надсилати свої роботи, додавши авторську довідку, у якій вказати ПІП автора, заклад освіти, факультет, групу (відділення клас тощо), поштову адресу, номер телефону та ПІП керівника роботи, місце роботи, посаду, за адресою: Центр Сковородинознавства університету, вул. Сухомлинського, 30 м. Переяслав Київської обл. 08400 з поміткою «На конкурс» або на електронну скриньку scovoroda2006@ukr.net.

Більше деталей: 093-622-91-71 (Наталія Юхименко).

Підсумки і переможців й дипломантів у відповідних номінаціях буде оголошено і нагороджено після розгляду й оцінки робіт на загальноуніверситетських урочистостях до дня народження великого українця, філософа світового рівня, письменника, педагога і музиканта Григорія Сковороди, які, за традицією, відбуватимуться 3 грудня 2023 року. Бажаємо Вам творчого натхнення й перемоги!

 

 

Центр Сковородинознавства

8 березня 2023 року в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі відзначали не лише Міжнародний день боротьби за права жінок – до нас завітали гості з Києва та Глухова, аби долучитися до Всеукраїнської науково-практичної конференції «Григорій Сковорода в соціокультурному просторі Київщини».

Перш ніж розпочати пленарне засідання, для делегацій з Київського національного університету технологій та дизайну і Глухівського національного університету імені Олександра Довженка провели екскурсію Меморіальним музеєм Григорія Сковороди НІЕЗ «Переяслав», капличку святих рівноапостольних Кирила та Мефодія, мистецькі аудиторії та виставку «Жіноча врода України», що нині експонується в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі.

Урочисте відкриття пленарного засідання відбулося у конференц-залі імені Василя Сухомлинського, де зібралися студенти, викладачі, співробітники університету, організатори заходу, а також чимало гостей долучилися в онлайн-форматі.

Незмінний модератор наукових заходів у стінах сковородинівського університету Олександр Молоткін представив почесних гостей альма-матер і побажав учасникам конференції плідної роботи.

Далі до слова було запрошено доктора історичних наук, професора, ректора УГСП Віталія Коцура. Він сердечно привітав учасників заходу і вручив почесні відзнаки «Орден Володимира Мономаха» доктору економічних наук, професору, академіку НАПН України, ректору Київського національного університету технологій та дизайну Івану Грищенку та доктору історичних наук, професору, ректору Глухівського національного університету імені Олександра Довженка Олександру Курку.

З вітальним словом виступив один із ініціаторів конференції Іван Грищенко. У першу чергу, він висловив вдячність організаторам заходу і всім, хто до нього долучився, а також відмітив:

«Хочу подякувати колективу Університету Григорія Сковороди в Переяславі за те, що ви дали нам можливість побути з вами, познайомитись, щось побачити, щось обговорити. Тому що такі хвилини щастя – вони багато чого вартують».

Грищенко розповів, що коли він вперше поїхав в Китай, дуже здивувався, що там добре знають Сковороду. Його вразило те, що така потужна нація цікавиться нашим філософом: «Це було дуже приємно, тому що знати Сковороду – це знати Україну». Пан Іван говорив і про важливість розвитку чеснот та здібностей у молоді крізь призму поглядів мислителя.

Потім ректор КНУТД перейшов до подарунків. Він вручив нинішньому і попередньому ректорам УГСП рушник, вишитий студентами його університету, як знак пошанування і символ незламності України. Крім того, він нагородив Віталія Вікторовича рушником-пошанувальницею і почесною грамотою за творчу й професійну діяльність та вагомий внесок у розвиток вітчизняної науки і освіти, утвердження Університету Григорія Сковороди в Переяславі як провідного педагогічного науково-освітнього центру та плідну співпрацю з Київським національним університетом технологій та дизайну у підготовці освіченої національно-свідомої успішної молоді задля скорішого переможного миру в Україні. У свою чергу, Віктора Петровича відзначили найпочеснішою нагородою, яка є в Університеті технологій та дизайну.

Далі до слова було запрошено кандидата філософських наук, доцента, завідувача кафедри філософії і соціальної антропології імені професора І.П. Стогнія УГСП Сергія Рика. Він нагадав, як сковородинівці відзначали 300-річчя від дня народження Савича і відмітив, що надзвичайно приємно саме в такому форматі розпочинати новий сковородинівський рік у нашому університеті.

Доцент наголосив, що ми ще не до кінця усвідомили вчення великого українського філософа. З кожним таким заходом, присвяченим Сковороді, збільшується кількість не лише відповідей, а й нових запитань. Однією з таких проблем, є, зокрема, сам феномен Григорія Савича. Це унікальна людина, яка дійсно зуміла пізнати себе, тому він є для нас справжнім взірцем в плані самоосвіти.

«Кожна нація, кожен народ має своїх пророків і своїх мудреців. Тож, щоб бути історичною нацією, щоб бути європейською нацією, у нашій історії та культурі теж повинні бути такі постаті – і вони в нас є. Пророк українського народу – це Тарас Шевченко, а мудрець українського народу – це Григорій Сковорода», – каже Сергій Миколайович і закликає розвивати, примножувати й впроваджувати в життя їхні ідеї.

Звичайно, згадували у цей день і про незламних українських жінок, дарували їм найтепліші слова вітань і дякували за те, що вони завжди поруч.

Доповіді та виступи у ході пленарного засідання стосувалися Григорія Сковороди в історіографічному дискурсі ХХІ ст., теми рідного краю в його творчості, філософсько-педагогічної концепції Савича, освітньо-педагогічної діяльності філософа у Переяславському колегіумі, його морально-етичних поглядів. Говорили про свободу як антропологічну проблему і розуміння сутності істинної людини у філософії Сковороди. Розглядали барокові мотиви в його поезії, погляди Григорія Савича на підготовку майбутніх учителів, його творчу спадщину і багато інших надзвичайно цікавих актуальних тем.

Сковорода здатний залишатися актуальним і близьким для нових поколінь, незважаючи на те, що пройшло багато років і змінилися епохи. У кожній наступній генерації завжди є люди, які вважають Григорія Савича своїм, люблять його як друга і шанують як учителя. Саме тому двері УГСП завжди відкриті для поціновувачів його філософії та творчості.

Поза тим, що 2022 рік планувався як рік всесвітнього відзначення 300-річного ювілею видатного українського філософа Григорія Сковороди, він мав стати квінтесенцією ключових культурно-мистецьких та наукових подій в країні, згуртувати науковців, краєзнавців й шанувальників творчості найвидатнішого любомудра нашої нації з усіх куточків України. Звісно ж, в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі готувалися до славетного ювілею свого патрона та, спільно з Фондом «Рідна країна» і НІЕЗ «Переяслав», завчасно планували цілу серію заходів: різноманітних форумів та конференцій, конкурсів, проєктів і пленерів, видання посібників, а також створення порталу. Більшість з них не зупинила навіть війна.

Цей текст пресслужба Університету Григорія Сковороди в Переяславі підготувала спеціально для інформаційного вісника «Освітня траєкторія». У його грудневому номері про справжніх професіоналів своєї справи що об’єдналися у фахові методичні об’єднання працівників ЗФПО за спеціальностями; про нову співпраця й можливості в організації та проведенні практики здобувачів освіти в умовах сучасних викликів; про воїнів світла та добра; про студентські здобутки які наближають перемогу України, «Щедрика» та Савича і війну. Пропонуємо його вашій увазі на нашому сайті.

У 2022 році Україна відзначає 300-річчя від дня народження видатного українського мислителя Григорія Савича Сковороди. З метою вшанування пам’яті про філософа Університет Григорія Сковороди в Переяславі разом із Національним історико-етнографічним заповідником «Переяслав» запросили усіх охочих до участі в серії заходів в рамках культурно-мистецького форуму «Сковорода 300». На запрошення Університету Григорія Сковороди в Переяславі почесними гостями у цей день стали Президент України Володимир Зеленський, голова Офісу Президента України Андрій Єрмак, очільник Київської ОВА Олексій Кулеба, заступник Міністра освіти і науки України Віра Рогова, голова Бориспільської РВА Руслан Дяченко та інші високоповажні гості. На подвір’ї закладу їх зустрічав господар – ректор університету Віталій Коцур. Зважаючи на ситуацію в країні, захід планувався та відбувався в секретності та з посиленими заходами безпеки. 

Робота форуму стартувала у Меморіальному музеї Григорія Сковороди. Там відбувся культурно-мистецький захід «Григорій Сковорода крізь час і простір», до 300-річчя від дня народження Григорія Сковороди. Там, вже за участі Президента Зеленського, відкрили пам’ятний знак до 300-річчя від дня народження Григорія Сковороди та презентували виставку художніх робіт Музею-майстерні І.П. Кавалерідзе «Світ їх не впіймав». Володимир Зеленський також ознайомився з експозицією музею де зберігаються рідкісні книги XVII-XIX ст., колекція старовинних підручників, за якими навчалися 200 років тому. Главі держави розповіли про культурно-мистецький проект «Зі Сковородою в серці», який стартував у травні 2021 року. У його межах створюють рушники з автентичними орнаментами, які були властиві періоду, коли в Переяславі жив і працював Григорій Сковорода. Президент оглянув залу, де відтворено інтер’єр класу часів Сковороди.

«Творчість Сковороди залишається актуальною й сьогодні. Перефразовуючи найвідоміші слова філософа, хоч би як окупанти намагалися нас зловити – їм нас не спіймати. Ми обов’язково вистоїмо», – підкреслив у музеї Володимир Зеленський, а за підсумками відвідин додав наступне: «Історію нашої держави створюють і передають люди. Сковорода – один із тих видатних людей, які несуть цю історію 300 років, несуть українське. Він несе вогонь знання й пізнання. І коли ти хочеш зрозуміти, яка Україна, чим вона живе, як надихає, ти можеш зрозуміти це завдяки думкам, книжкам, картинам, мистецтву, пісням».

Згодом робота перемістилася до фойє корпусу №1 Університету Григорія Сковороди в Переяславі, де представили арт-проєкт «Сад божественних пісень» – просторову інсталяцію з елементами флешмобу. «Григорій Сковорода – філософ нації» – таку назву має сучасний вітраж Заслуженого майстра народної творчості України Оксани Лєбєдєвої та її помічника, магістранта першого року навчання сп. «Образотворче мистецтво» Віктора Смірнова, які презентували у надземному переході між 1 та 2 корпусами університету. У ході огляду екскурсії ректор УГСП розповідав Президенту про життя сковородинців та особливості організації освітнього процесу в умовах війни.

По опівдні відбулося урочисте відкриття культурно-мистецького форуму «Сковорода-300» у конференц-залі імені Василя Сухомлинського. Зважаючи на прихід високого гостя – Президента України Володимира Зеленського, роботу перебудували у формат запитань-відповідей від студентів не тільки УГСП які були наживо, а й Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди та Національного університету «Києво-Могилянська академія», керівництво та студентство якого долучились до зустрічі. Розмову модерував ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі Віталій Коцур, вона транслювалася на платформі «Zoom». .

«Найперше, хочу від себе подякувати за можливість бачити так багато людей – нині це велике задоволення та велика можливість. Ви дуже фахові, дуже міцні, дуже розумні. Знаю про складну роботу викладачів, мій тато викладач. Розумію і як студентам не просто – сам був студентом. Я вдячний за вашу стійкість, і за стійкість Сковороди – у його знаннях, викладацькій діяльності, його внеску у все українське. Саме ви зберігаєте цю історичну цінність, і велика повага Вам за це. Цей університет є центром життя міста – 6000 студентів, розумних людей. Дякую за все, що ви бережете. Це і є життя!» – такими були перші слова Президента у зверненні до сковородинівців. Глава держави зазначив, що йому відомо про те, що заклад працював навіть у найскладніші години, дні та місяці під час окупації Київщини. Висловив впевненість у тому, що вже скоро на Україну чекає Перемога.

«Нас поєднує любов до України і велика повага до її історії» – підкреслив Володимир Олександрович.

Далі був блок влучних питань та відвертих відповідей. Не готові говорити про інших, але сковородинівцям з Переяслава, звісно ж, було про що запитати у Президента. Приміром, очільницю Центру Сковородинознавства Наталію Юхименко, яка не тільки розповіла про поступ сковородинознавства у закладі а й, звертаючись до Президента України, слушно наголосила, що він та його команда мобілізували цивілізований світ на підтримку України в російсько-українській війні й поцікавилась, чи розуміють наші партнери, що захищаючи Україну ми захищаємо їх від російської агресії. Поза тим уточнила чи складно вести переговори і чи не «втомляться» партнери нам допомагати. «Світ змінюється, і партнери змінюються. Ми змогли об’єднати світ навколо допомозі Україні – вона була є і ще буде нам необхідною. Спершу нам було складно, але з часом великими зусиллями ми об’єднали тих, хто почав нас чути і бачити. Це складна щоденна робота» – відповів Зеленський.

Натомість студент Олексій Чудо поцікавився, яким має бути наш національний наратив і відповідь на російську пропаганду. «Ми не повинні відповідати росії – для мене нині вони не суб’єкт, а об’єкт. Ми хочемо його, вибачте, «виперти» з нашої землі. Ми захищаємо усе, що дало нам життя – Бог, батьки. Але не вони. Тому ми просто хочемо позбавитись зайвого» – серед іншого відзначив Володимир Олександрович.

Керівниця студентського бюро Вікторія Власюк цікавилася, як це – бути Президентом такої сильної нації. Видається, вона передала настрій усіх присутніх і, щонайменше, більшості українців зробивши Зеленському комплімент, що його щоденні звернення до українського народу всиляють впевненість у нашу перемогу. Президент підкреслив, що це велика честь та велика відповідальність й велике щастя.

Цікаву та доволі розгорнуту відповідь Президент Зеленський дав на питання студенти Марини Прокопенко, яка, згадавши слова Савича «У тих хто душею низький найкраще з написаного і сказаного стає найгіршим» й зауважила, що вони відповідають нашому сьогоденню – адже прикриваючись пропагандою росіяни творять злочини на нашій території. Ба більше, ці злодіяння не можуть бути непокараними. Марина запитувала у Президента, що робить Україна для того, аби притягнути російських злочинців до відповідальності. «Є різні заходи, яких наша держава мала вжити із самого початку. Це було складно: був великий вплив Росії у нас – і інформаційний, і політичний, і виробничий, і історичний… Є фундаментальні речі. Не може інформаційне поле в Україні контролюватися Росією», – сказав Володимир Зеленський.

Наостанок автор цих рядків, аспірант Максим Левченко провів влучну аналогію про те, що Григорій Сковорода відзначався своїми нестандартними поглядами на життя та процеси, що в ньому відбуваються. Такими ж є і підходи Володимира Зеленського, який до президентства не був у політиці, проте саме його, у доброму сенсі, «несистемність» і сучасний підхід у прийнятті важливих рішень нині дивує світ. Левченко поцікавився, як Зеленському, якому випало бути лідером держави у надскладний час, почувається в політиці і як його очікування розійшлися з реальністю.

Що відповідав та про що говорив Президент України в УГСП можна побачити у відеоформаті, про яку турбувався наш технічний партнер – ProSlav.

Цей рік заповідався бути роком Григорія Сковороди – відомий український філософ святкує своє 300-річчя. Попри повномасштабне вторгнення Росії в Україну, Університет Григорія Сковороди в Переяславі, який лишився одним з небагатьох «живих» осередків, пов’язаних із Григорієм Савичем, не зміг оминути цієї дати і вшановує її рядом знакових та змістовних подій.

По обіді 29 листопада 2022 року однією з родзинок Всеукраїнського марафону «Сковорода 300» стала вже третя в нашому закладі зустріч з публіцисткою, прозаїком, поетесою, авторкою досліджень проблематики Голодомору та історії України, громадською діячкою Наталією Дзюбенко-Мейс. Упродовж півтори години в укритті закладу, звідки подія транслювалася на платформі Microsoft Teams, вона говорила з присутніми про світ Сковороди та його сучасне прочитання, ділилася власними поезіями, відповідала на питання.

«Я люблю Переяслав – його людей, його дух. Люблю ваші малесенькі музеї, де працівники трепетно і ніжно ставляться до свого дійствотворення. Я думаю, що ви всі можете пишатися – ви живете в невеликому, але дуже гордому і славному місті. Переяслав нині перейняв славу в дуже багатьох українських міст. Я багато спілкуюсь з людьми і ні разу не бачила тут і не почула промосквофільського духу і виправдання дій агресії росії. Низько кланяюсь вам і дякую за те, що сьогодні в цьому залі так багато молодих людей» – саме такими словами розпочала зустріч Наталія Язорівна, після чого презентувала загалу унікальне явище в сучасній українській літературі – свою нову книгу-поему «Сковорода» та попередню працю «Грім для сірої маски». Поза тим, ексклюзивно презентувала новий цикл поезій написаних вже під час повномасштабної фази війни. Ті, яким ще належить побачити світ у друкованому вигляді.

«300-річчя Сковороди – це надзвичайна дата. Свого часу, перед 200-річчям Шевченка я була редактором великої шевченкіани, найвагоміших досліджень по Тарасу Григоровичу. Був час коли я настільки вжилася в його образ, що Шевченко мені, навіть, снився. Я чула його голос і він різниться від тої електронної версії, яку ви чули в мережі. Мій чоловік, Джеймс Мейс, називав «Кобзар» таємною зброєю українців, бо сили і духу цієї книги мало хто з іноземців може збагнути. Мені було дуже кривдно – я настільки мріяла про цю дату, так думала що буде масштабне відзначення, вийде повне зібрання його творів, буде багато іноземних гостей – хотіла, аби «Заповіт» почули всіма мовами світу. Не вийшло у зв’язку з відомими подіями, які спіткали країну у 2014 році – країна була в напрузі, і ця тема дещо забулася. Нині рік Сковороди – нашого перворозуму, і попри війну і втрати, ми стали мудрішими. Я дуже рада що не зважаючи на болячки і кривди ми повертаємося до Григорія Сковороди і відзначаємо 300 років як наше велике національне свято. Хай не на площах чи оперних театрах, а в підвалах – я знаю, що ви запам’ятаєте ці вечори і передасте цю пам’ять своїм дітям» – поділилася роздумами пані Дзюбенко-Мейс.

Сковорода є описаним поетами та дослідниками та поетами, його постать має багато тлумачень. Наталія Язорівна зазначає, що її нова праця є саме поетичною спробою осмислити життя та творчість Григорія Сковороди через призму сучасності, призму нашого непростого сьогодення. Зазначає, що її працю не слід сприймати як таку, що дасть відповіді на всі питання, а одні питання, які виникли у авторки впродовж роботи над нею і з якими вона приходить до читача.

Поза роздумами про Савича «червоною ниттю», яка пронизувала усю зустріч, була розмова про Україну в контексті боротьби з абсолютним злом, яке нині уособлює рашизм, і пошуки істини щодо того, що хвилює українців і що в усі часи залишається головним і вічним. Прочитувалося це і в питаннях присутніх.

300-річчя Сковороди – це про ідею свободи в її різних вимірах, тому у ці дні університетський простір наповнюється світом та світлом Григорія Сковороди, що вже 300 років перемагає темряву.

Наближається довгоочікувана для кожного свідомого українця дата – 300-річчя від дня народження Григорія Сковороди. Безперечно, в УГСП до цієї події готуються уже досить давно. Зокрема, однією з родзинок всеукраїнського марафону «Сковорода 300» стало проведення в онлайн форматі творчої зустрічі «Світогляд Сковороди і сучасність: Мистецтво та технології».

Віртуальним гостем нашого університету став генеральний директор, співзасновник та композитор ІТ стартап проєкту (мобільного додатку) «Аудіоказки Українською» з найбільшою колекцією аудіоказок українською, співак, один з найкращих кінокомпозиторів країни, мультиінструменталіст, викладач музики, продюсер, учасник гуртів ТНМК, НеДіля, АСТАРТА та інших, один з найкращих мелодистів України, що має власну музично-терапевтичну методику навчання дітей та альтернативу школу музики, Едуард Приступа (Діля).

Першим учасників заходу привітав ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі Віталій Коцур: «Ми живемо у непростий рік – рік випробувань, рік, який, я впевнений, має завершитися нашою перемогою. Але варто сказати, що боротьба нині ведеться не тільки на фронті, де відбуваються бойові дії, – вона ведеться і на ідеологічному фронті. Тут питання Григорія Сковороди, його спадщини, його творчості і всебічності повинні розглядатися не тільки з точки зору академічної науки, а і з інших сторін. Тож надзвичайно приємно, що зацікавленість Сковородою у сучасних митців, діячів культури і мистецтва надають Савичу нових сенсів, роблять його, по суті, модним. Це дуже важливо зараз, тому що насправді нам є багато чому повчитися у Григорія Савича. Читаючи його твори, ми дійсно розуміємо, що ця постать цілісно й комплексно відображає українську сутність. По-перше, це любов до землі, любов до ближнього. По-друге, незламність і, по-третє, новаторські підходи. Зокрема, у нього це були саме педагогічні новаторські підходи, за які він дуже часто платився. Ці всі моменти відображають, що сутність українців, які зараз борються проти російського агресора».

«Зараз ведуться обстріли не тільки критичної інфраструктури – були удари і по Харківському національному педагогічному університету імені Г. С. Сковороди, і по Національному літературно-меморіальному музею Григорія Сковороди. Тобто вся історія, вся сутність українського народу і української нації спочатку переписувалася, нахабно кралася, держава-агресорка видавала наших філософів, поетів, письменників за своїх. Тому до цих питань ми повинні кожного дня повертатися», – вважає Віталій Вікторович.

А на завершення ректор додав:

«Оскільки це рік Сковороди, ми нині проводимо ряд заходів, які стосуються саме відзначення цієї пам’ятної дати. У нас виникла думка, що останній тиждень до дня народження Савича ми маємо присвятити зустрічам зі знаковими людьми, які вивчають Сковороду, знають його і можуть поділитися своєю думкою з нашими студентами, викладачами, аспірантами і сучасною молоддю. Тому ми щиро вдячні, що ви сьогодні долучилися до нас».

Надалі одна з організаторок заходу, керівниця відділу інформаційних технологій і зв’язків з громадськістю УГСП Оксана Луцик окреслила тематику заходу і представила ще кількох гостей зустрічі: представницю ГО «Гордість нації» Олену Новікову, керівницю Центру Сковородинознавства УГСП Наталію Юхименко. Долучилися також представники ДПУ «Міжнародний дитячий центр “Артек”», студенти і аспіранти УГСП, викладачі кафедри філософії і соціальної антропології імені професора І. П. Стогнія УГСП. А, виходячи з повідомлень у чаті, можна побачити, що на зустрічі були присутні гості з різних ЗВО, шкіл і громадських організацій Стамбулу, Києва, Дніпра, Полтави, Житомира, Батурина, Глухова, Тернополя та багатьох інших міст.

Захід модерувала старша менеджерка із зв’язків з громадськістю «Huawei Ukraine» Аліна Севастюк. Вона відмітила, що сьогодні, у цифровому світі слово Сковороди, його творчість і багатогранність натури можуть абсолютно по-новому зазвучати завдяки технологіям. Після цього пані Аліна представила головного гостя цього заходу – пана Едуарда.

«У кожній культурі, кожній нації має бути свій супергерой, своя суперлюдина. У нас це Григорія Сковорода – ми маємо не тільки цим пишатися, а й розповідати про його творчість, про його філософські здобутки в усіх можливих напрямках. Це мають бути різні аудіо-оповідання, пісні на слова Сковороди, адже деякі його твори дуже гарно лягають на мелодії. Таке враження, ніби в них закладена мелодійність. Для мене, як для музиканта, якщо у віршах є мелодійність, це означає, що вони – більш ніж вершина. Тому що не всякий вірш можна заспівати або покласти на мелодію – це дуже цінно», – ділиться своїми думками Едуард Приступа.

Гість заходу також поділився, що уже має кілька цікавих ідей щодо творів Сковороди, які планує втілити: «Мені здається, що ми маємо передавати його здобутки, його слово через різні технології. Наприклад, уже зараз виникла ідея озвучити і помістити в наш додаток його байки. У нас були деякі суперечки щодо того, що для дитячого контенту це може бути занадто складно, але я думаю, що це нині на часі. Дітки є різні і слухають вони це зазвичай з дорослими, тому це можна реалізувати».

«Якось я почав перечитувати твори, надихнувся і в мене народилися декілька пісень на його тексти. Я вирішив їх занотувати і випустити музичний альбом, який буде називатися дуже просто – «Сковорода». Я на свій розсуд зроблю музику, мелодії, оберу тексти, але там також будуть елементи популяризації і виходу на цифрові платформи. Одна справа, коли це на папері в бібліотеці … , а коли це буде в цифровому просторі – на Spotify, Apple Music, Deezer, YouTube Music, – одразу збільшиться коло аудиторії. Одну пісню можуть почути одразу мільйони людей у будь-якій країні, і тисячі українців зможуть щось для себе самоідентифікувати через, здавалося б, звичайну пісню», – ділиться пан Едуард.

Розповів він і про своє особисте ставлення до Савича: «Для мене це велика людина, я радий, що читав його в юності і читаю зараз. Кожного разу, коли я звертаюся до творів Сковороди, я знаходжу для себе абсолютно щось нове. Для мене це величезна цінність, тому що коли ти не хочеш переглядати фільм чи перечитувати книгу, вона теж певної якості, але це трохи не те. Я вважаю, що якість перевіряється роками, як, наприклад, академічна музика на кшталт Моцарта, Бетховена, Баха. Так само і Сковорода – пройшло вже 300 років від дня його народження, але ми продовжуємо нести це. Тому ми маємо це захистити, розширити, розповсюдити і зробити так, щоб Сковорода був ще одним елементом, який гуртує українців».

Говорили у ході заходу і про те, як можна залучати молодь до вивчення й популяризації постаті Сковороди. Також пані Аліна розповіла гостям зустрічі про перший yкраїномовний застосунок Digital inclusion. Його було створено як рішення для альтернативної і додаткової комунікації, коли вербальна комунікація неможлива, зокрема, для дітей з аутизмом та людей після інсульту та травм, а також для розвитку мовлення й творчого мислення.

Слово надали і Олені Новіковій. Вона подякувала пану Едуарду, за справу, яку він робить, а також організаторам цього заходу за таку цікаву розмову. Пані Олена також поділилася досить несподіваним фактом – якось вона вирішила поцікавитися, як росіяни ставляться до Сковороди. Виявилось, що вони вважають його своїм філософом і митцем.

Оскільки Едуард Діля під час заходу виконав кілька неймовірних композицій, радимо вам переглянути відеозапис, який ми для вас підготували:

Недаремно модераторка заходу, зважаючи на чималу кількість проголошених ідей, назвала цю розмову імпульсом для майбутніх проєктів. Усі бажаючі мали змогу не лише поділитися своїми враженнями від зустрічі, а й озвучити плани, які неодмінно будуть реалізовані найближчим часом.

Напередодні довгоочікуваної 300-літньої річниці від дня народження Григорія Сковороди однією з родзинок Всеукраїнського марафону «Сковорода 300» стане зустріч з публіцисткою, прозаїком, поетесою, авторкою досліджень проблематики Голодомору та історії України, що продовжують дослідження її чоловіка, відомого дослідника Джеймса Мейса, громадської діячки Наталії Дзюбенко-Мейс. «Сковорода» – книжка, яку презентує авторка в ході свого вже третього візиту до університету. «Світ Сковороди. Сучасне прочитання» – тема зустрічі що відбудеться вже у прийдешній вівторок, 29 листопада 2022 року о 12:00 в укритті під першим корпусом університету.

Також є можливість приєднатися онлайн до заходу за допомогою програми Microsoft Teams.

Поема «Сковорода» – унікальне явище в сучасній українській літературі. Це поетична спроба осмислити життя та творчість Григорія Сковороди – українського просвітителя-гуманіста, філософа, поета, мандрівного філософа і співця – через призму сучасності. До збірки увійшли філософські поезії, що торкаються історичного контексту та суголосні із сьогоденням. На сторінках книги – трагедії Чорнобиля, жахіть Голодомору, образи славетних княжих часів і золотого віку Козаччини… Кожен вірш – переосмислення нашого непростого сьогодення.

Як розповідає авторка, ідея книги виникла на тлі подій Майдану й російсько-української війни, коли постало бажання оцінити сучасні трагічні події саме з «історичної відстані Сковороди».

У ході зустрічі говоритимуть про життя та творчість Григорія Савича, розвінчуватимуть міфи і легенди про нього, адже під час написання своєї книги-поеми пані Наталя використала точні та достовірні документи. Розмовлятимуть й про Україну в контексті боротьби з абсолютним злом, яке нині уособлює рашизм, і пошуки істини щодо того, що хвилює українців і що в усі часи залишається головним і вічним.

Не проминіть зустрічі з світом Сковороди у вимірі дослідження Наталії Дзюбенко-Мейс.

30 листопада 2022 року об 11:00, напередодні довгоочікуваної 300-літньої річниці від дня народження Григорія Сковороди однією з родзинок всеукраїнського марафону «Сковорода 300» стане проведення творчої зустрічі «Світогляд Сковороди і сучасність: Мистецтво та технології». Віртуальним гостем нашого закладу стане генеральний директор, співзасновник та композитор ІТ стартап проєкту (мобільного додатку) «Аудіоказки Українською» з найбільшою колекцією аудіоказок українською, співак, один з найкращих кінокомпозиторів країни, мультиінструменталіст, викладач музики, продюсер, учасник гуртів ТНМК, НеДіля, АСТАРТА та інших, один з найкращих мелодистів України що має  власну музично-терапевтичну методику навчання дітей та альтернативу школу музики Едуард Приступа (Ділю).

У ході зустрічі митець, творчий здобуток якого налічує понад  25 повноцінних студійних альбомів від колискових до етно музики, репу і року та якого віддавна надихають творчість і масштаби особистості Григорія Сковороди, розповість про можливості які дають технології для того, аби думка Григорія Савича зазвучала по-новому, та як використання мобільного застосунку «Аудіоказки Українською» і «Digital Inclusion» допоможе розвивати та популяризувати творчу спадщину Григорія Сковороди у цифровому світі.

Сьогодні пан Едуард є генеральним директором, співзасновником та композитором ІТ стартап-проєкту (мобільного додатку) «Аудіоказки Українською» з найбільшою колекцією аудіоказок українською мовою. Зазначимо, що від 25 лютого 2022 року він став безкоштовним для тих, хто цього потребує найбільше. Слухачам доступні більше ніж 850 казок та колискових українською мовою, а також музика для сну. У розділі «Профіль» достатньо натиснути «Вхід», вказати дані – e-mail kazky@gmail.com й пароль staycalm та слухати серцем.

Поза тим, у ході заходу свій виступ планує представниця ГО «Гордість нації» Олена Новікова, представники ДПУ «Міжнародний дитячий центр «Артек»», очільниця Центру Сковородинознавства УГСП Наталія Юхименко та інші впізнавані сковородинознавці нашої альма-матер.

Захід модерує старша менеджерка із зв’язків з громадськістю «Huawei Ukraine» Аліна Севастюк.

Зустріч відбудеться в онлайн форматі на платформі Microsoft Teams за посиланням.

10 листопада 2022 року на гуманітарно-педагогічному факультеті НУБіП України відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Духовний код української ідентичності у вимірі міжкультурної комунікації», присвячена 300-річчю від дня народження Григорія Сковороди.

Конференція зібрала знаних філософів, науковців, молодих науковців, освітян із багатьох закладів освіти та культури різних міст нашої країни та 8 зарубіжних країн. Серед більш як 300 учасників, що долучалися до зібрання наживо чи віддалено, були й представники переяславської альма-матер – проректор з наукової роботи та інноваційної діяльності Василь Дудар і завідувач кафедри філософії і соціальної антропології імені професора І.П. Стогнія Сергій Рик.

За повідомленням сайту НУБіП України, модераторами заходу були декан гуманітарно-педагогічного факультету Інна Савицька та голова наглядової ради НУБіП України Микола Томенко, які привітали учасників, зазначивши особливу важливість обговорення проблем національної історії та духовного коду української ідентичності у вимірі міжкультурної комунікації.

«Україна – це особистості, які формують її історію. Григорій Сковорода став для українців видатним філософом, просвітителем, гуманістом, педагогом та чудовим поетом. Саме тому його біографія та творчість заслуговують уваги та шани українців, особливо під час російської агресії» – зазначив у вітальному слові ректор НУБіП України Станіслав Ніколаєнко.

Василь Дудар від імені ректора Віталія Коцура, що нині перебуває у закордонному відрядженні, воголосив вітальне слово до учасників зібрання. Сергій Рик виступив під час пленарного засідання з доповіддю на тему «Філософія Григорія Сковороди: природа і людина», яка була закцентована на тому, що постать Григорія Сковороди, його ідеї, образи, герої та ціннісні установки є потужним національно-смисловим потенціалом.

Решта переяславців долучилися до зібрання он-лайн. Інна Більченко – старший науковий співробітник науково-дослідного відділу «Меморіальний музей Г.С. Сковороди» НІЕЗ «Переяслав» охарактеризувала світ Григорія Сковороди, провела паралелі з сьогоденням; Тетяна Радіоненко – завідувачка науково-дослідного відділу «Меморіальний музей Г.С. Сковороди» доповіла про втілення ідеї «сродної праці» у культурно-мистецькому вишивальному проекті «З Григорієм Сковородою у серці».

Григорій Сковорода – це історичний Герой нашого народу, ключова постать української духовної спадщини, для якого Людина і Україна були понад усе. Вивчаймо, популяризуймо й шануймо нашого патрона!

 

За матеріалами сайту НУБіП України

Григорій Сковорода – самобутнє явище української культури, родоначальник і філософії серця, і філософії людини, і філософії життя. Савич є одним із символів України, він збагатив її філософську думку та літературу, заклав основи української культурної традиції. Актуальність Сковороди проявляється і в умовах нинішньої технологічної цивілізації, бо ж своїми поглядами  випередив час на декілька століть, а в рік відзначення, за місяць до дати 300-річчя з дня його народження, й поготів.

Близько опівдня, 3 листопада 2022 року, в столичній Національній бібліотеці України для дітей в рамках Всеукраїнського марафону «Сковорода-300», відбулася Бібліосковородіада «Сковородинівські вештанки». Захід став спробою неосократичного діалогу, який поставив на меті об’єднати  дітей і дорослих – патріотів, а також став своєрідним протестом проти спроб привласнення спадщини великого філософа ідеологами «русского мира».

Як і було анонсовано, сковородинівський день у бібліотеці стартував з презентації книжкової виставки творчого доробку Г.Сковороди з фондів Національної бібліотеки України для дітей,  відкриття мистецької виставки – «Основи» заслуженого художника України, лауреата Міжнародної літературної премії ім. Григорія Сковороди «Сад божественних пісень», професора кафедри живопису Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури Генрі Ягодкіна та дитячих малюнків вихованців творчих об`єднань відділу декоративно-прикладного і образотворчого мистецтва Центру позашкільної роботи Святошинського району міста Києва  «Байки Григорія Сковороди».

«Понад 20 проникливих полотен Генрі Ягодкіна сповнені роздумів про природу людського щастя і зміст життя, про загальнолюдські цінності землі наших пращурів, втілені в  образі Сковороди. Генрі Миколайович – справжній літописець у живописі. До речі, усі в родині Ягодкіних – і дружина, Ганна Носенко-Ягодкіна, і донька, Тетяна Ягодкіна, і зять, Геннадій Титов, – художники. Тобто, це ціла мистецька династія. Навіть онука Іванка вже впевнено тримає пензель, доповнюючи родинну живописну скарбницю «символічними» творами» – захоплено розповідає генеральна директорка Національної бібліотеки України для дітей Алла Гордієнко.

Поза тим, вихованці читацького об’єднання Театру-студії «БіБаБо» читали твори Сковороди, віддана читачка НБУ для дітей, 8-річна Мирослава, грала на скрипці, наслідуючи мислителя, а соліст Київської опери Роман Лещов акапельно й мурашково виконав твір «Ангели знижайтесь» зі збірки «Сад божественних пісень». Принагідно, творчі роботи будуть розміщені у виставковій галереї бібліотеки на ІІ поверсі до 3 грудня. Усі відвідувачі зможуть досхочу намилуватися художніми доробками, на які надихнув Сковорода.

Продовженням заходу стала дискусія в креативному укритті бібліотеки  про феномен Григорія Сковороди відомих в Україні людей – послідовників і популяризаторів безсмертної спадщини великого сина українського народу, презентація програми осінніх читань «Сковородинівські вештанки», відеозамальовка грандіозної роботи НБУ для дітей зі збереження та промоції творчої спадщини Григорія Савича, жваве спілкування і обговорення.

«Змістовно-насиченим видалося спілкування. Навіть відключення від електромережі не змогло завадити у колі живої розмови нашому єднанню і просвітницьким намірам. Цей захід став спробою неосократівського діалогу, який, безперечно, об’єднав  дітей і дорослих – патріотів навколо особистості Григорія Савича, а також висловив протест проти спроб привласнення спадщини великого філософа ідеологами «русского мира». Залишатися ясними душею, не дивлячись ні на що, – головне послання Григорія Савича до нас теперішніх. Тим і прекрасний Григорій Сковорода, секрет мудрості якого ми розгадуємо вже 300 років» – декларують організатори за підсумками зібрання.

Слід зазначити, що серед запрошених гостей заходу не бракувало представників НІЕЗ «Переяслав», Університету Григорія Сковороди в Переяславі, Національного літературно-меморіального музею Г. С. Сковороди, Чорнухинського літературно-меморіального музею Г.С. Сковороди, Музею-майстерні І.П. Кавалерідзе, Інституту філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України, Національного інституту літератури ім. Т. Шевченка, Національної спілки письменників України, Національної спілки художників України, Святошинської РДА, громадських діячів, волонтерів, видавців, представників засобів масової інформації тощо. Він зібрав та об’єднав у любові до української культури і книги відомих людей – поціновувачів і популяризаторів спадщини великого українця. Подія відбувалася із дотриманням вимог військового стану та протиепідемічних заходів.

Микола Томенко – засновник «Фонду Миколи Томенка «Рідна країна»»; Олесь Доній – голова Мистецького об’єднання «Остання Барикада», голова Центру досліджень політичних цінностей; Борис Войцехівський – культуролог, член Національних спілок краєзнавців і журналістів України, почесний громадянин смт Чорнухи, почесний громадянин м. Переяслава, багаторічний помічник та соратник М.І. Сікорського; Костянтин Чернявський – голова НСХУ, заслужений художник України, кандидат мистецтвознавства; Генрі Ягодкін – заслужений художник України, лауреат Міжнародної літературної премії ім. Григорія Сковороди «Сад божественних пісень», професор кафедри живопису Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури – далеко не всі впізнавані, фахові та талановиті персоналії які відвідали захід. У онлайн-режимі до заходу приєдналися обласні бібліотеки України для дітей, керівники громад та культурно-освітніх інституцій Полтавщини та Харківщини, вчителі загальноосвітніх закладів освіти Шевченківського району м. Києва, організатори дитячого читання.

Сковородинівську ж альма-матер репрезентували ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі Віталій Коцур; відповідальний секретар приймальної комісії Університету Григорія Сковороди в Переяславі Валентина Губенко та директорка бібліотеки Університету Григорія Сковороди в Переяславі Ольга Шкира. Бібліотека Університету Григорія Сковороди в Переяславі привезла столичним колегам безцінні книжкові видання, керівники альма-матер – знамениту переяславську сову.

УГСП та Національна бібліотека України для дітей уклали типовий договір про співпрацю, завдяки якому триватиме узгоджена співпраця у сфері культури, освіти та науки з метою ефективного використання спільних можливостей щодо сприяння подальшому розвитку наукового та інноваційного потенціалу, у тому числі в спільному проведенні наукових досліджень. Про усі поступи цього процесу розповідатимемо на нашому сайті.

До Університету Григорія Сковороди в Переяславі нерідко приїздять гості з різних куточків України, які мають чим поділитися із молодим поколінням. Зокрема, у четвер до нас завітав український громадський діяч, керівник Всеукраїнської громадської організації «Всеукраїнський парламент працездатних інвалідів» Володимир Петровський, аби ближче познайомитися з нашим закладом освіти. Пан Володимир – інвалід зору 1 групи з дитинства і один з двох людей у світі, які отримали розряд з парашутного спорту після втрати зору.

Володимир Борисович із задоволенням погодився поспілкуватися з пресслужбою нашого університету, тож ми ділимося його розповідями з вами.

Про знайомство з нашим закладом. Все почалося у книгарні «Сяйво» – там була презентація до 300-річчя Сковороди. Якраз після цього заходу ми з паном Віталієм (ректором УГСП – прим. авт.) познайомилися ближче. По-перше, і я, і пані Світлана (дружина Володимира Борисовича, екскурсовод, який проводить спеціальні екскурсії для інвалідів – прим. авт.) – історики і культурологи, які закінчили Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Це дуже цікава професія і ми, відповідно, займаємось трошки журналістикою – пишемо статті, книжки і т. д. Окрім того, я є Всеукраїнським громадським уповноваженим з питань людей з інвалідністю і очолюю Всеукраїнський парламент працездатних інвалідів. У нас проходить надзвичайно багато наукової, історичної, культурної діяльності. Один із наших заходів – це Всеукраїнський фестиваль «Неспокій серця». Він уже 5 разів проходив в Україні. Загалом, це міжнародний фестиваль, бо до нас приїжджають люди з інвалідністю з інших країн світу. Ми проводимо також майстер-класи, у нас виступають видатні  музиканти, митці, письменники. Так як в цьогоріч 300 років від дня народження Григорія Сковороди, ми проводимо цілу низку заходів, присвячених цій даті. Між іншим, ця наша зустріч і є однією з таких подій.

Про ціль вчорашньої зустрічі. Вона проводиться для того, щоб ми підготували статтю, яку ми в подальшому обов’язково зробимо. Поки що ми не знаємо, де і в яких ЗМІ вона буде надрукована. Можливо, її опублікують і в наукових журналах, я думаю, що і в вашому вона теж буде надрукована. Відповідно, ми приїхали сюди, щоб познайомитися ближче.

Про враження від нашого університету. Враження дуже позитивні. У першу чергу, треба сказати, що таких закладів, як ваш, в Україні дуже мало. Ви дуже швидко розбудувалися і сформували свій університет, на відміну від багатьох, які протягом десятків років не можуть цього зробити. У вас унікальний музей, де дуже багато всього, цікавий екскурсовод, яка не лише розповідала нам про експонати, а й відповідала на усі наші запитання. Ми теж ділилися з нею своєю інформацією. А тільки що ми вийшли з ваших мистецьких аудиторій (розмова відбулася 14 жовтня – прим. авт.), де представлені і декоративно-ужиткове мистецтво, і художнє. В університетах і наукових закладах таке зустріти складно. Хіба що в тих закладах, які спеціалізовані на цьому, але там лише мистецтво. А у вас це поєднано ще й з наукою – це надзвичайно цікаво і важливо.

Про майбутню статтю. Поки що мені важко сказати, яку назву матиме стаття. Можливо, вона буде і не одна. Ми планували досліджувати Сковороду, але цілком вірогідно, що зробимо окрему статтю і ще й про ваш університет. Думаю, як мінімум, їх буде дві. Після того, як ми наберемо матеріал, стаття сама себе назве. Можливо, якісь фото ввійдуть в інші роботи. Адже мені вже Віталій Вікторович розповів про вашу доступність, бо в багатьох інших університетах її немає. Тож цілком можливо, що ваші фото і матеріали ввійдуть в наступні наші статті, які будуть не профільними.

Маємо надію, що це не остання зустріч сковородинівців із паном Володимиром і його дружиною. Адже де, як не в УГСП, можна почерпнути неймовірну кількість цікавої інформації про Савича. З нетерпінням чекаємо на подальшу співпрацю.