Учора, 8 грудня 2022 року, до Університету Григорія Сковороди в Переяславі завітав народний депутат України 9-го скликання, голова правління Інтернет асоціації України, експерт з питань кібербезпеки, телекомунікацій, ІТ-технологій та інформаційної безпеки Олександр Федієнко.
Поза тим, що нардеп привіз корисні подарунки сковородинівському університету, про які розповімо у одній із наступних публікацій, він ще й провів зустріч з студентами і викладачами нашої альма-матер.
Перш ніж розпочати, ректор УГСП Віталій Коцур представив гостя і розповів про те, що Олександр Павлович вже досить давно підтримує наш заклад освіти. Віталій Вікторович наголосив на тому, що ця зустріч проходитиме у неформальній дружній атмосфері і закликав не соромитися задавати питання, які цікавлять присутніх.
Хочемо поділитися з вами цікавими фактами, які розповів сковородинівцям пан Олександр.
1. «Цифровізація – це коли ми беремо офлайн послуги (навчання, отримання довідок і т. д.), оцифровуємо їх, а потім на законному рівні надаємо цим документам статус. Одним з прикладів цього є «Дія». До речі, мені не подобається, коли використовують термін «країна в смартфоні». Тому що, у першу чергу, тут йдеться про ті послуги, якими зазвичай користується суспільство в реальному житті – їх оцифровують і прибирають звідти людські фактори. До прикладу, я ніколи не розумів, чому для отримання дозволу на зброю потрібно брати довідку про несудимість в одному віконці МВС, потім її нести в інше віконце МВС, і тільки тоді ти можеш отримати дозвіл. Це ж, в принципі, одна державна інституція. Тому ми прийшли до того, що якщо громадянин України звертається до держави, щоб отримати будь-яку довідку, він не повинен бігати по різних інстанціях. Цим питанням має займатися держава».
2. «Усі ви користуєтесь банківськими картками, які прив’язані до мобільних телефонів, – Олександр Павлович запитав, у кого з присутніх контрактний мобільний телефон, і коли майже ніхто з гостей не підняв руку, продовжив, – усі ви – потенційні жертви злодіїв. І це питання часу – коли у вас викрадуть гроші, а також ваші документи, на які потім отримають кредити. Чому? Бо, якщо розглядати цей ланцюжок з точки зору цифрової ідентичності, що відбувається? Коли ви прийшли в банк з паспортом і номером телефону для банку, ви отримували картку і банк вас в цифровому форматі ідентифікував разом з вашим номером. Але у оператора, в якого знаходиться цей номер, він не цифровий. Тобто він не ідентифікований з вами, тому цей номер – нічий. Далі всі дії, які відбуваються для банку, від цього номеру, пов’язані з вами. Всі дії, які відбуваються від цього номеру для оператора, – нічиї. Давайте розберемося на прикладі. Припустимо, що я – шахрай, який фішингонув ваш телефонний номер. До речі, люди, які займаються фішингом, не знають чий це номер. Є окремі випадки, коли слідкують за конкретною людиною і намагаються щось про неї дістати, але зазвичай фішинг відбувається так – «авось, пощастить». Часто потрапляють в такі історії бабусі, дідусі, люди з сільської місцевості … Так от – коли я викрадаю ваш номер телефону, я також викрадаю банківську картку з вашими грошима і вашу Дію. Бо, коли ви реєструвалися в Дії, ви, скоріш за все, через банк-ID ідентифікувалися. А якщо я вже вкрав ваш номер телефону, то я вкрав ваш банк-ID і все, що з цим пов’язано. Далі я «іду» в Дію, викрадаю документи, тобто вашу цифрову ідентичність, яку ви, до речі, повинні оберігати … тоді вам ніхто не зможе допомогти. Бо з точки зору банку – питань немає, з точки зору оператора – теж, адже ніхто вам не забороняв укласти контракт з мобільним оператором. Або є така функція як ідентифікація вашого мобільного номера. Для цього ви маєте прийти з паспортом до свого оператора і попросити ідентифікувати вас».
3. «Європейці розуміють, що вони дуже відстали від нас (йдеться про питання цифровізації держави – прим. авт.). Коли вони приїжджають до нас, то кажуть на зустрічах: «Слухай, Олександре, ми не знаємо чому ми можемо вас навчити» … Умовно кажучи, МИ тепер будемо диктувати технічні умови для Євросоюзу, як створювати цифрові документи. Бо в нас це все вже створено і «відкатано»».
4. «Кому потрібно прослуховувати громадян України? Це повна дурня і нісенітниця. Так, люди, які займаються фішингом і шахрайством, вкладають величезні гроші в те, щоб залишити цю дірку, коли вони можуть викрадати ваші гроші. Тому коли ми пропонували прийняти закон, мені писали: «це порушення конституційного права». «тепер держава буде втручатися в особисті листування громадян», «тепер держава буде прослуховувати кожного українця» тощо. Ви розумієте взагалі, які це об’єми інформації? Тим більше, зараз інформація передається по аналоговому каналі – через телефонного оператора. Але ж ви ще спілкуєтеся у Viber, WhatsAp – це вже інші канали інформації, і їх неможливо прослухати державі без дуже-дуже дорогих механізмів. Я розумію, якби ви були прем’єр-міністром або президентом. Але коли ви – звичайний громадянин, це точно нікому не цікаво».
5. «Взагалі ми живемо в суспільстві цифрового впливу. Хто з вас має менше 10 Telegram-каналів, за якими ви стежите? – руку підняли лише кілька людей, – Це величезний об’єм інформації – його на вас навантажують люди, які впливають за допомогою цифрової платформи на ваш мозок. У вас потім відбувається така колізія і ви нічого не розумієте. Нам треба, окрім цифрової гігієни, вчити наше суспільство практичному мисленню при роботі зі сприйняттям цифрової інформації. Я взагалі видалив усі Telegram-канали, і коли до мене друзі телефонують, кажуть: «Ти читав?», я відповідаю: «Ні, не читав». І в мене все нормально, психіка в нормі, я не депресую і вам теж раджу все це повидаляти. Наскільки це правдива інформація – ви не знаєте, але, на жаль, рівень довіри до помиїв, які звуться інтернетом, – величезний в нашій країні чомусь».
Крім того, гість порадив створювати для своїх акаунтів паролі із понад 15 символами, встановлювати трьохфакторну аутентифікацію і не довіряти нікому, хто сидить по той бік екрану.
