1-2 березня 2023 року на базі Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича відбулася дводенна робота стратегічної сесії керівників закладів вищої освіти, ініційована Міністерством освіти і науки України.
З-поміж інших очільників українських вишів до заходу, присвяченого обговоренню розвитку педагогічної та вищої освіти в післявоєнний період України долучився і ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі Віталій Коцур.
За повідомленням сайту МОН роботу зібрання розпочав Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет. До участі у стратегічній сесії долучилися народні депутати України, представники Національної академії педагогічних наук України, керівники закладів вищої освіти та міжнародні партнери.
«На заході порушували актуальні питання підготовки сучасного вчителя, який би відповідав реаліям сьогодення, особливості викладання освітнього матеріалу у школах, підняття престижності професії вчителя, професійні стандарти.
У результаті активного дискурсу, порівнюючи яким має бути вчитель, та яким він є зараз, моделювали ключові характеристики сучасного педагога.
Не менш важливим було й обговорення особливостей виконання цільових показників ефективності діяльності керівників ЗВО, були надані рекомендації щодо менеджменту університетів в умовах воєнного стану. Обговорювалася необхідність наукових та міжнародних грантів, особливості підготовки конкурентоспроможного фахівця, модернізація вищої освіти тощо.
Стратегічна нарада надала широке поле для роздумів щодо покращення якості надання освітніх послуг в Університет Григорія Сковороди в Переяславі, пошуку нових підходів до підготовки педагога, вдосконалення педагогічної освіти загалом», – поділився враженнями на своїй сторінці у Facebook Віталій Вікторович.
У перший день стратегічної сесії розглянули питання педагогічної освіти та перспективи її розвитку. Зокрема, йшлося про модель очікуваного закладами вищої освіти випускника школи, здатного опановувати наукоємні та інноваційні освітні програми вищої освіти і, відповідно, – модель сучасного вчителя, здатного сформувати такого випускника.
«Ми повинні опрацювати усі складові, адже освіта – це єдина система, яка може бути ідеальною лише завдяки комплексному підходу. Ідеологія підготовки вчителя, наставника (тьютора) повинна відповідати розвитку сучасного світу, а також мати необхідні інструменти для перспективи на 20 років. Попри воєнний стан в Україні, ми продовжуємо працювати над формуванням освіченого майбутнього. Еліту має формувати еліта!» – зазначив Сергій Шкарлет.
Також учасники сесії розглянули концепт сучасної школи та педагогічного університету, що забезпечують належну якість підготовки здобувачів. Обговорено стан педагогічної освіти, фактори, що впливають на розвиток системи, можливі шляхи подолання перешкод для бажаного рівня розвитку.
Як розповідають колеги з ЧНУ, у рамках панельних дискусій другого дня заходу, модератором яких був державний секретар МОН Сергій Захарін, вдалося ще глибше та ґрунтовніше розібратися в поставлених перед учасниками завданнях і ближче підійти до головних цілей стратегічної сесії – знайти нові рішення, запропонувати інноваційні ідеї, що стануть запорукою для підняття освітніх галузей в Україні на вищі рівні.
Зокрема у своїй доповіді Захарін акцентував увагу присутніх на нормативно-правовій базі сфери освіти та рекомендаціях керівникам ЗВО щодо управління навчальним закладом в умовах війни. За результатами жвавого обговорення вдалося окреслити вимоги до сучасного педагога та випускника як орієнтир, за яким мають слідувати всі суб’єкти освітньої діяльності.
Нині стає зрозуміло, що педагоги в Україні повинні мати не тільки глибокі знання зі своєї предметної області, але й бути компетентними у використанні сучасних технологій і методів навчання. Серед ключових рис виділили гнучкість (різні стилі навчання та підлаштування під індивідуальні потреби учнів), технологічну обізнаність, комунікативні навички (відкритість до діалогу, здатність слухати та розуміти становище кожного учня), організаторські здібності та лідерські якості.
Власне, результат втілення вищеназваних маркерів сучасного педагога відобразиться на формуванні нового образу випускника, до якого прагнуть в Україні. Учасники панельних дискусій зійшлися на думці, що випускники повинні мати широкий спектр навичок, аби бути готовими до викликів сьогодення і майбутнього. Серед них: критичне мислення; здатність вирішувати проблеми та приймати рішення, використовуючи логіку та аналітику; базові знання про економіку, фінанси та бізнес-процеси, креативність та інноваційність.
Як апогей обговорень та всієї стратегічної сесії учасники визначили, яким має бути педагогічний університет в Україні. Як мінімум він має відповідати вимогам сучасної освіти та забезпечувати якісну підготовку майбутніх фахівців. Ось декілька ключових характеристик, виділених в якості орієнтирів модернізації: надійна матеріально-технічна база для навчання та досліджень, включно з лабораторіями, обладнаними аудиторіями, бібліотеками з доступом до електронних баз даних тощо; інтерактивне навчання; міжнародний досвід для здобуття додаткових компетенцій; підтримка студентів (курси підготовки до вступних іспитів і тестувань, індивідуальне консультування за потреби); розвиток педагогічної науки (університет повинен організовувати конференції, семінари та інші заходи для обміну досвідом і знаннями); активна практична взаємодія (партнерські відносини зі школами та іншими закладами освіти, що дозволить студентам отримати практичний досвід та відчути реальність професії педагога).
Стратегічна сесія, організована у стінах Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, несе вагомий вклад у розвиток педагогічної освіти в Україні, адже має не лише теоретичне підґрунтя, але й практичні результати, які втілюватимуться, створюючи ефективні інструменти для здійснення якісної освітньої діяльності та отримання знань найвищого рівня.
За її результатами сформульовано завдання та шляхи їхнього виконання у співпраці з Національною академією педагогічних наук, Національним агентством кваліфікацій, закладами вищої освіти, іншими стейкхолдерами.
