Дотримались свого слова: Василь Балух та Віктор Коцур вкотре порадували сковородинівців презентацією нової книги

Університет Григорія Сковороди в Переяславі > Публікації > Новини > Дотримались свого слова: Василь Балух та Віктор Коцур вкотре порадували сковородинівців презентацією нової книги

Видається, осінь для студентів та викладачів ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» стала досить плідною та неймовірно багатою на нові здобутки й перемоги. Зокрема, у вівторок, 8 жовтня 2019 року, в рамках другого дня VIІІ Українсько-Польського / Польсько-Українського форуму «Освіта для миру» («Edukacja dla pokoju»), у конференц-залі імені Василя Сухомлинського відбулась презентація книги «Соціокультурний феномен ранньомодерних Європи та України: точки дотику і специфіка розвитку». Співавторами книги є професор, доктор історичних наук, Відмінник освіти України (2002 р.), академік Академії наук вищої освіти України (2007 р.), заслужений працівник освіти України, член-кореспондент НАПН України (2010 р.) Василь Балух, доктор історичних наук, професор, дійсний член (академік) НАПН України, ректор ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» Віктор Коцур та доктор історичних наук, професор кафедри соціально-гуманітарних наук та права Чернівецького торговельно-економічного інституту Київського національного торговельно-економічного університету Михайло Юрій.

Відкривши урочисте зібрання незмінний модератор усіх найвагоміших університетських заходів Олександр Молоткін, який привітав винуватців події з черговою презентацією, та запросив до виступу Віктора Коцура, який, після короткого екскурсу в історію, зазначив: «Сьогодні, в умовах російської агресії на Сході України, анексії Криму, гібридної та інформаційної воєн, актуалізується проблематика цивілізаційної приналежності українців, тяглості європейської традиції в українському соціумі. У цьому контексті і з’явилася ідея підготувати книгу, яка б підтверджувала тісні культурні, соціальні, економічні, військово-політичні зв’язки України з Європою. З часом вона переросла у творчий проект, у ході якого авторський колектив спробував внести до європейського рушника історії досі відсутні візерунки української історичної оповіді задля цілісного розуміння історичної долі нашого народу. Здійснено спробу започаткувати великий проект українсько-європейської історії вектору руху України заради майбутнього – України і ЄС»

Віктор Петрович додає: «Ми вкладали і морально-етичні аспекти в задекларовану тему, а саме: запропонований проект-підручник утверджує ідею-стратегію українського складника європейської цивілізації, подолання українцями стереотипів минулого і сучасного – «меншовартості», «провінційності», «недодержавності», які насаджуються й досі російською пропагандою не лише для власного, російського вжитку, а й європейського. На наш погляд, спільні європейсько-українські підручники мають бути з історії, педагогіки, психології, культурології, релігієзнавства. Саме в цьому місія українського історика, українського вченого-соціогуманітарія – відстояти в цивілізаційному протистоянні європейські цінності та національні інтереси. Книга присвячується нашим батькам, борцям за українську незалежністькожен із них по-своєму боровся за Україну!».

Після цього слово було надано співавтору книги, Василю Балуху: «Що нового ми зробили у цій книзі і як по-новому побачили українську історію в контексті, власне, Європи? По-перше, ми прагнули вмонтувати періодизацію української історії у всесвітню історію. Пригадуєте, у нас була козаччина, гайдамаччина і так далі, тобто періодизація української історії абсолютно не відповідала європейській історії. Історія будь-якої країни має бути вмонтованою у всесвітню історію, відповідати певним її етапам. Тож ми прагнули це зробити». Василь Олексійович коротко проанонсував зміст книги, підсумував причини звернення авторів до обраної тематики та поділився результатами дослідження, після чого зазначив: «Сподіваємося на щасливу долю нашого творіння, і те, що наша титанічна праця буде оцінена читачами. Адже, як сказав Віктор Гюго, творець книги – автор, а творець її долі – суспільство. Сьогодні я щиро вдячний рецензентам, які допомагали нам удосконалювати книгу – члену-кореспонденту НАН України, доктору історичних наук, професору, заміснику директора Інституту історії України НАН України з наукової роботи, голові Національної спілки краєзнавців України, співголові організаційного комітету Олександру Реєнту, доктору історичних наук, професору Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова Ігорю Коляді, доктору філософських наук, професору, проректору з навчально-наукової роботи Національного університету «Острозька академія» Петру Кралюку та директору видавництва «Друк Арт» Василю Ільніцькому за якісне видання. До речі, дизайн обкладинки книги теж авторський. Він є символічним, оскільки на синьому фоні Євросоюзу зображена карта ХVI-ХVII ст., а ззаду є карта історії України на жовтому фоні і загалом – це кольори українського прапора, які символізують, власне, те, що Україна є європейською державою. Які плани? Як ви знаєте, я постійно вам декларую, які плани у нас на майбутнє. Уже написано 2/3 книги середньовічної європейської культури. Думаю, що у березні-квітні, коли потепліє, Дніпро розтане, я приїду ще раз до Переяслава і будемо презентувати вже нову книгу. Я ще раз вам щиро вдячний, тому що всі наші надбання, задуми, помисли, результати дослідження, традиційно, ми презентуємо у Вашому славетному університеті. Ваше доброзичливе сприйняття всього того, що створено нами, дозволяє нам брати зобов’язання перед вами творити щось нове. Дякуємо!».

Олександр Молоткін сердечно подякував Василю Олексійовичу: «Дійсно, це вже стало доброю традицією. Адже, якщо ви пам’ятаєте, зовсім нещодавно у цій же залі було презентовано словник «Релігійна палітра ранньомодерної України у постатях» наукового тандему Віктора Коцура та Василя Балуха. Тоді Василь Олексійович пообіцяв не зупинятися на досягнутому і найближчим часом презентувати широкому науковому загалу своє нове творіння і дотримався слова. Сподіваємось, що ніякі проблеми не завадять вам завітати до нас найближчим часом для того, щоб порадувати нас черговим творінням. Приємно те, що є вже перші читачі вашої книги, адже вона ще дуже «свіжа». Буквально, вчора особисто я її побачив, хтось, можливо трохи раніше. Такого оперативного представлення я поки не пам’ятаю. Таку кількість матеріалу за два дні осилити неможливо, але перші враження вже є і я хочу запросити до слова доктора історичних наук, професора, завідувача кафедри історії та культури України Валентину Молоткіну».

Валентина Костянтинівна провела невеликий аналіз книги, подякувала авторам за можливість бути першочитачем цього шедевру, та назвала його найвагомішою книгою з доробку наукового тандему, з якою їй довелося познайомитися: «Я із задоволенням перечитувала сторінки цієї книги, можливо, поки що не все сприйняла, але на основних моментах, які справили на мене найбільш вагоме враження, я хотіла б зупинитися. Хотілося б зазначити, що вивчення провідних тенденцій соціокультурного розвитку Західної Європи кінця XV – середини XVII ст. в цілому і соціокультурного поступу України в епоху раннього модерну допоможе пояснити процеси духовного і соціального життя, адже, виявивши комплекс взаємопов’язаних соціокультурних явищ у суспільстві, можна систематизувати, класифікувати її і впорядковувати різномаїття людської діяльності. Певним внеском в реалізацію такого завдання є запропонований підручник, в якому автори комплексно висвітлили не лише соціокультурний феномен ранньомодерної Європи, а і України, яка ніколи не замикалася перед західними впливами. Усі політичні рухи, що відбувалися в Європі, звичайно, по трохи докочувалися, в основному через Чехію та Польщу, і до українських земель. Коли реформаційні ідеї почалися в Польщі, вони дуже швидко поширилися і по українських землях. Видається, автори не ставлять собі завдання переписати вітчизняну історію, а роблять спробу лише переосмислити певні події і факти, глибше зрозуміти їх, спираючись на сучасні дослідження, відкриті нові архівні документи та матеріали. Такий підхід не лише дає змогу упорядкувати належним чином багатий матеріал з вітчизняної історії, а й по-новому поглянути на особливості її розвитку, виявити і висвітлити ряд нових й важливих тенденцій. Підручник легкий за сприйняттям, написаний доступною мовою, не перевантажений науковою термінологією, запропоноване групування тем забезпечує можливість простежити причинно-наслідкові зв’язки між різними етапами та періодами соціокультурного розвитку. Слід відзначити, що дібраний авторами текстовий матеріал є різноаспектним за своїм змістом, розвивальним, цікавим для читачів. Особисто для мене особливий інтерес у цій книзі становлять розділи, у яких визначається специфіка культурного поступу Європи та України, зокрема, визначено характерні риси побуту, звичаї, застільні розваги, спілкування на бенкетах. В цілому, робота має широкий міждисциплінарний характер застосування, тому може зацікавити як істориків, так і соціологів, науковців, філософів, інших представників і соціальних, і точних наук, громадських і церковних діячів. Зичу виданню вдалої долі!».

Далі слово мав гість університету, доктор філософських наук, професор, дійсний член (академік) НАН і НАПН України, Президент НАПН України, президент Товариства «Знання» України Василь Кремень: «Я, практично, щойно ознайомився з книгою, але я мав нагоду ознайомитись з певними рукописними варіантами книги і вже тоді сказав, що це надзвичайно цікава робота. Тут уже зазначалась її важливість і, на мій погляд, євроінтеграція, яка є пануючим напрямком політики України, її розвитку, не обмежується лише вступом України в Європейський Союз, в НАТО, вона передбачає органічне влиття громадян України в європейський простір. І в даному випадку це надзвичайно важлива книга – вона досліджує, якраз, місце тодішньої України в Європі і таких дослідницьких проектів у радянський період не було. Тут іде поновлення суб’єктності української нації в контексті європейського розвитку. Це дуже здорово і думаю, що цю лінію слід провадити в історичних етапах і різних аспектах життя та діяльності. Мені надзвичайно приємно, що книга видана під рифом Міністерства освіти і науки України та Національної академії педагогічних наук України. Ще раз велике спасибі авторам, нових Вам успіхів!».

Висловив своє бажання привітати авторів книги і доктор педагогічних наук, професор, дійсний член Національної академії педагогічних наук України, почесний доктор Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України, почесний доктор Чернівецького Національного університету імені Юрія Федьковича Георгій Філіпчук, який зазначив, що ця книга є значущою для сьогоднішньої справи по вихованню не лише історичної пам’яті, а й української нації, як такої. Він висловив свою захопленість цим творінням та привітав авторів із початком прекрасного українського дискурсу. У знак вдячності за проявлену гостинність пан Георгій подарував до книгозбірні альма-матер свою книгу «Українськість: витоки, виклики, відповіді».

У свою чергу, доктор філософських наук, завідувач кафедри культурології, релігієзнавства та теології Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Микола Шкрібляк поділився, що також ознайомився з книгою зовсім недавно, проте завдяки тому, що Василь Олексійович завжди ділиться своїми ідеями, Микола Васильович вже давно зрозумів усю важливість цього проекту і навіть зазделегіль знав про структуру та зміст майбутнього підручника. Він також наголосив на тому, що ця книга – це не лише один із перших вагомих кроків на цьому шляху, а й переконливе закладення якісно нових теоретико-методологічних візій і підходів до академічного вивчення європейської та національної історії і культури, що, поза будь-яким сумнівом, належить здійснювати не відірвано, а як складову загальноєвропейського цивілізаційного поступу. Микола Шкрібляк звернувся до авторів: «Щиро дякую Вам за Вашу працю, а Богові – за подаровану мені нагоду і можливість мати такий достойний приклад для наслідування. Натхнення Вам і Божого благословення на нові проекти!».

Сердечно вітаємо Василя Балуха, Віктора Коцура та Михайла Юрія із цією значимою подією, яка відбулася лише завдяки Вашій наполегливій, творчій праці, компетентності, високому професіоналізму та бажанню створити щось дійсно корисне і вагоме. Тож нехай у Ваших задумах завжди буде мудрість, у службових справах – підтримка однодумців, у серці – тепло й сонячно від людської вдячності. Нехай Ваш шлях буде наповненим новими злетами й досягненнями, а кожен новий день приносить радість та багато посмішок.

[mpc_quote preset=”mpc_preset_24″ layout=”style_2″ background_color=”#ffffff” author_font_preset=”mpc_preset_38″ author_font_color=”#003366″ author_font_size=”20″ author_font_transform=”none” author_font_align=”left” author=”Аліна Нестерук” quote_font_preset=”mpc_preset_1″ quote_font_color=”#888888″ quote_font_size=”16″ quote_font_line_height=”1.2″ quote_font_align=”left” icon_type=”image” icon_image_size=”150×150″ icon_image=”16163″ icon_border_css=”border-radius:75px;” icon_padding_divider=”true” icon_padding_css=”padding-left:15px;” padding_divider=”true” padding_css=”padding-top:40px;padding-right:40px;padding-bottom:40px;padding-left:0px;” mpc_ribbon__preset=”mpc_preset_8″ mpc_ribbon__style=”corner” mpc_ribbon__alignment=”top-right” mpc_ribbon__corners_color=”#353535″ mpc_ribbon__font_color=”#ffffff” mpc_ribbon__font_size=”18″ mpc_ribbon__font_line_height=”1.7″ mpc_ribbon__font_transform=”uppercase” mpc_ribbon__font_align=”center” mpc_ribbon__text=”АВТОР” mpc_ribbon__background_color=”#003366″]

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі, дозволяється за умови посилання на uhsp.edu.ua. При копіюванні матеріалів порталу для інтернет-видань обов’язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитовану статтю або новину.

[/mpc_quote]

ФОТОГАЛЕРЕЯ

[mpc_quote preset=”mpc_preset_24″ layout=”style_2″ background_color=”#ffffff” author_font_preset=”mpc_preset_38″ author_font_color=”#003366″ author_font_size=”20″ author_font_transform=”none” author_font_align=”left” author=”Сергій Коваленко” quote_font_preset=”mpc_preset_1″ quote_font_color=”#888888″ quote_font_size=”16″ quote_font_line_height=”1.2″ quote_font_align=”left” icon_type=”image” icon_image_size=”150×150″ icon_image=”15487″ icon_border_css=”border-radius:75px;” icon_padding_divider=”true” icon_padding_css=”padding-left:15px;” padding_divider=”true” padding_css=”padding-top:40px;padding-right:40px;padding-bottom:40px;padding-left:0px;” mpc_ribbon__preset=”mpc_preset_8″ mpc_ribbon__style=”corner” mpc_ribbon__alignment=”top-right” mpc_ribbon__corners_color=”#353535″ mpc_ribbon__font_color=”#ffffff” mpc_ribbon__font_size=”18″ mpc_ribbon__font_line_height=”1.7″ mpc_ribbon__font_transform=”uppercase” mpc_ribbon__font_align=”center” mpc_ribbon__text=”ФОТОГРАФ” mpc_ribbon__background_color=”#003366″]

Використання фотографій, розміщених на порталі, дозволяється за умови посилання на uhsp.edu.ua. При копіюванні фотографій з порталу для інтернет-видань обов’язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитовану статтю або новину.

[/mpc_quote]

Перейти до вмісту