Софія Купко: «Як у хаті витинанки, то й добро стоїть на ганку»

Університет Григорія Сковороди в Переяславі > Публікації > Новини > Софія Купко: «Як у хаті витинанки, то й добро стоїть на ганку»

Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди багатий на талановиту студентську молодь. На педагогічному факультеті навчається студентка-магістрантка Софія Купко, яка за роки навчання в університеті зачарувала усіх витворами мистецтва у техніці витинанки та виготовленням різноманітних речей з візерунками в стилі Петриківського розпису. Софія люб’язно погодилася розповісти про своє захоплення.

– Розкажіть, будь ласка, про себе.

– Родом я з мальовничого села Доротище, що у Волинській області Ковельського району. Після закінчення школи навчалася у Володимир-Волинському педагогічному коледжі. Завдяки тісній співпраці коледжу та Переяслав-Хмельницького університету імені Григорія Сковороди потрапила до Переяслава, де зараз навчаюсь вже на 7 курсі педагогічного факультету на спеціальності «Образотворче мистецтво».

– В яких жанрах та техніках працюєте?

– Декоративно-прикладне мистецтво України надзвичайно різноманітне. Писанкарство та килимарство, вишивка та різьблення, плетіння з соломи та гончарство – усі вони дарують нам просто неймовірні витвори.  Але мені до душі припали такі техніки, як витинанка та Петриківський розпис. Як кажуть в народі: «Як у хаті витинанки, то й добро стоїть на ганку».

Витинанка з-поміж інших технік захоплює своєю лаконічністю та ажурністю. Мені подобається вирізати з паперу образи, які вимальовуються в уяві, створювати складні, багатошарові композиції, а особливо деталізувати дрібними елементами. Цю симпатію до витинанки мені прищепила викладач нашого університету Заріна Шокірова. На даний момент маю лише 5 виробів-картин із витинанки, але надіюся, що вони не останні і незабаром з’являться нові.

Петриківський розпис припав мені до душі ще в коледжі, проте, тільки в університеті я змогла пізнати його краще. Моя бакалаврська робота під назвою «Колиска. Дитячі сни» виконана в стилі Петриківського розпису. Також  розмальовувала українські сорочки Петриківкою. Виконуючи курсову та дипломну роботу по даній темі, я все більше заглиблювалась у світ Петриківського розпису. І на даний момент продовжую досліджувати його у своїй магістерській роботі. Завдяки моєму викладачу та наставнику по дипломній роботі – Тетяні Носаченко, я дізналася багато нового та корисного по даній техніці. Вона завжди порадить, як краще підійти до виконання роботи. А ще я дуже вдячна, що мені дозволили виконувати дипломну роботу, яка припала мені до душі. На даний момент кількість робіт, виконаних у стилі Петриківського розпису налічує близько 30. Сюди відносяться і комплекти кухонних дощечок, і розписані сорочки, також дипломна робота.

Настоятель нашої сільської церкви запропонував мені відреставрувати ікону «Покрови Пресвятої Богородиці», на що я з радістю  погодилася, адже це велика честь. Не можу передати ці почуття. Це неймовірно. Хочу подякувати батькам, які побачили в мені талант до мистецтва та не дали йому згаснути, підтримуючи мене завжди, а також вчителям та викладачам, які навчали та розвивали мої здібності.

– На яких виставках були представлені Ваші роботи?

– За час навчання в університеті завжди брала участь у різноманітних університетських виставках, на яких займала призові місця. Також представляла свої роботи на полікультурному фестивалі-конкурсі «Переяславський дивограй», на якому виборола 2 місце. Мої роботи були представлені на мистецькій виставці художників Ковельського району, а також у Київському будинку учителя.

– Звідки черпаєте натхнення для створення чудових виробів?

– Мене спонукає до виконання роботи, насамперед, поставлене завдання, а додає сили – класична музика та гарний настрій. Коли потрапляєш у світ народної творчості, відпочиваєш душею.  Отримуєш віру і надію в те, що все в нашому житті буде добре.

– Які почуття найчастіше супроводжують Вас в моменти створення робіт?

– Життя – позитивна річ, не дивлячись на погані події, які можуть трапитись. Я намагаюсь нести позитив своїми роботами і не зациклюватись на чомусь поганому, адже життя неймовірне і кожного дня дарує нові можливості, емоції. Це найпрекрасніше, що може бути у людини – можливість жити і творити.

– Після закінчення університету чим плануєте займатися?

– Планую присвятити себе глибокому вивченню комп’ютерної графіки. У сучасному світі це досить цікавий та перспективний напрямок. Також цікаво спробувати свої сили у різних творчих стилях.

– Що б ти побажала студентам нашого вишу?

– Студентам нашого вишу я б хотіла побажати витримки, сили, натхнення, яке супроводжуватиме їх протягом усього навчального року. Щоб цей рік був вдалий на нові здобутки, яскраві емоції, перемоги.

Записала Ольга Науменко,

фахівець соціально-гуманітарного відділу університету

[vcfastgallery_mosaic fgm_layout=”fg_layout3″ fg_type=”magnific-popup” images=”8454,8455,8448,8449,8453,8452,8450,8447″]
Перейти до вмісту