У середу, 10 квітня 2024 року, у рамках робочої поїздки в Університет Григорія Сковороди в Переяславі завітав випускник його докторантури – кандидат філологічних наук, доцент, доктор філософії, почесний доктор УГСП та Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.
У ході візиту Тарас Дмитрович поспілкувався зі студентами факультету української та іноземної філології у конференц-залі імені Василя Сухомлинського. У своїй промові він наголосив на важливості реалізації державної мовної програми, яка передбачає підсилення статусу української мови у всіх сферах життя та створенні мережі безоплатних мовних курсів. Кремінь відмітив позитивний результат у використанні української мови в побуті громадян, що свідчить про зростання підтримки мовної політики.
«Ми поставили собі за мету збільшити присутність української мови в усіх сферах життя. Також для забезпечення успішної мовної політики ми плануємо розширити мережу центрів мовознавства, посилити підтримку громад, розвивати міжнародну співпрацю та забезпечити захист прав громадян на отримання інформації та послуг державною мовою. Ми також збираємося розширити мережу студентських мовних омбудсменів, щоб підтримати використання української мови серед молоді та розповсюдити ініціативи в університетському середовищі та за його межами», – додав Тарас Дмитрович.
Своєю чергою Віталій Коцур підкреслив необхідність активної підтримки державної мови в університетському середовищі й поділився власним студентським досвідом боротьби за мовні права у освітньому просторі:
«У 2000-х роках, під час мого навчання в одному з університетів Києва, були випадки, коли викладачі пропонували вести лекції російською мовою, оскільки це було зручно для них. Більшість студентів погоджувались з цим, через те що були російськомовними або відчували сором перед іншими. Але були й ті, хто виступав проти цього. Серед них був і я. Іноді студенти, які відстоювали свою позицію, мали проблеми під час іспитів. Однак важливо завжди відстоювати свої погляди та позиції, особливо якщо вони мають державницький характер. Це є ключем до міцності нашої держави та нашої перемоги», – наголосив Віталій Вікторович та передав слово мовному омбудсмену УГСП Максиму Левченку.
Левченко у свою чергу поділився сковородинівськими набутками щодо захисту та популяризації української мови в нашому закладі лише від початку 2024 року. Серед них активне долучення до Всеукраїнського збору книжок «Вільні читають українською» у рамках якого сковородинівці та небайдужі містяни акумулювали близько 10% від загальнонаціонального збору. Планується, що ці книги буде надіслано Луганській універсальній науковій бібліотеці, що розділить їх між волонтерськими хабами для доступу до них внутрішньо-переміщених осіб. Разом з тим УГСП продовжує пропагувати українську мову та культуру з допомогою партнерських проєктів «Open University» й «Платформа можливостей» – приміром, у прийдешній вівторок УГСП відвідає відомий український видавець та поет Іван Малкович. За словами Максима, за час його каденції в закладі не траплялося випадків порушення мовного законодавства, а сам омбудсмен знаходиться на постійному зв’язку із Секретаріатом Уповноваженого, долучаючи заклад до всіх задумів інституції та пропонуючи сковородинівські ідеї.
У ході подальшої розмови всі присутні могли поставити запитання та подискутувати на мовні теми. Нагодою активно скористалися викладачі кафедри української лінгвістики та методики навчання Олена Кулик та Олександр Потапенко (який подарував Уповноваженому книгу «Енциклопедичний словник символів культури України» написану авторським колективом науковців нашого закладу – прим.авт.) та охочі здобувачі. Завершивши зустріч, за доброю традицією альма-матер, всі присутні зробили спільне фото на добру згадку про цю зустріч.
Також у цей день Тарас Дмитрович взяв участь у кількох інформаційно-просвітницьких ініціативах які координує відділ інформаційних технологій та зв’язків з громадськістю університету. Їх реліз відбудеться вже цієї весни, тож дочекайтесь.
Зустріч з Тарасом Дмитровичем стала важливим кроком у сприянні розвитку та підтримці української мови, як символу національної ідентичності. Віримо, вона є початком більш глибокого та продуктивного співробітництва у підтримці української мови в усіх сферах життя країни та нашого закладу.
