Університет Григорія Сковороди в Переяславі вшанував роковини Чорнобильської катастрофи проведенням круглого стола: огляд аспектів проблематики розглянутої науковцями

Університет Григорія Сковороди в Переяславі > Публікації > Новини > Університет Григорія Сковороди в Переяславі вшанував роковини Чорнобильської катастрофи проведенням круглого стола: огляд аспектів проблематики розглянутої науковцями

26 квітня 2022 року в стінах Університету Григорія Сковороди в Переяславі відбувся ІІ Всеукраїнський круглий стіл «Роковини Чорнобильської катастрофи». У 2022 році захід, проведений за сприяння навчально-наукового відділу, кафедри медико-біологічних дисциплін та валеології, бібліотеки університету, зібрав близько 50 науковців з усієї України, які мали змогу долучитися до обговорення питань, що стосувалися як Чорнобильської катастрофи і її наслідків, так і проблем ядерної безпеки в цілому.

Проведення круглого столу на чорнобильську тематику є важливим фактором щодо вшанування пам’яті героїв, які ціною власних життів врятували мільйони інших, які, без перебільшення, врятували світ. Ми не маємо жодного морального права забути, не згадувати страшні події 26 квітня 1986 року, особливо в світлі жахливої війни нав’язаної нам російською федерацією, коли рівень ядерної загрози досяг найвищої точки. Таке не повинно повторитися ніколи!

На початку круглого столу зі вступним словом виступив проректор з наукової роботи та інноваційної діяльності Василь Дудар, який акцентував увагу присутніх на важливості збереження пам’яті про трагедію, особливо в умовах сьогодення.

Захід було побудовано наступним чином: спочатку учасники розглянули й обговорили історичні та політичні питання стосовно Чорнобильської катастрофи, проблематику ядерної безпеки, а вже потім перейшли до обговорення проблем екології, біології та охорони здоров’я.

Особистими спогадами подій того трагічного дня поділилася доктор філологічних наук, професорка кафедри документознавства та методики навчання Марина Навальна. У ході її доповіді учасники круглого столу мали змогу переглянути відеосюжет каналу BBC про повернення до зони відчуження через багато років після катастрофи.

У свою чергу доктор історичних наук, професор, завідувачка кафедри історії і культури України та спеціальних історичних дисциплін Валентина Молоткіна ознайомила учасників заходу з політичними аспектами Чорнобильської катастрофи та її наслідків.

У ході доповіді кандидата історичних наук, доцента кафедри політології Лесі Коцур учасники долучилися до обговорення ситуації щодо нинішніх реалій ядерних об’єктів України в умовах російської агресії. Було порушено питання безпеки Чорнобильської та Запорізької атомних електростанцій в умовах окупації загарбниками на перших етапах повномасштабної війни.

Важливою складовою у збереженні національної спадщини та передачі інформації майбутнім поколінням є робота музейників. Старша наукова співробітниця музею пам’яті Поліського НІЕЗ «Переяслав» Наталія Юхименко порушила ці питання у своїй доповіді окремо зупинившись на аспекті меморалізації Чорнобильської трагедії. У ході обговорення було з’ясовано, що даний музей є свого роду унікальним серед подібних закладів в Україні.

Надалі кандидат географічних наук, доцент, завідувачка кафедри географії, екології і методики навчання Людмила Воловик презентувала учасникам зібрання дослідження впливу радіоактивного забруднення природних ландшафтів Київщини як наслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Під час надзвичайно інформативної презентації слухачі дізналися про стан природних об’єктів на теренах усієї Київської області.

Слід зазначити, що кандидат біологічних наук, доцент кафедри біології, методології та методики навчання Олена Дзюбенко вже багато років займається проблематикою гідробіонтів різного трофічного рівня. У ході доповіді вона поділилася результатами власних досліджень, зокрема, на прикладі ставковика звичайного продемонструвала вплив радіаційного забруднення на мешканців водойм.

Наприкінці зустрічі кандидат історичних наук, доцент кафедри медико-біологічних дисциплін і валеології Юрій Козубенко поділився з присутніми інформацією стосовно впливу радіоактивного опромінення на організм людини, та вказав на основні способи захисту.

Загалом учасники круглого столу донесли надзвичайно важливу інформацію до широкого загалу та вшанували пам’ять усіх, хто був долучений до порятунку життів, ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

 

Юрій Козубенко,
кандидат історичних наук, доцент

 

Перейти до вмісту