Керівництво УГСП долучилось до ХVІ Всеукраїнської наукової історико-краєзнавчої конференції «Українське краєзнавство у викликах російсько-української війни: науково-дослідний та суспільний потенціал» з нагоди ювілею відомого науковця Олександра Реєнта

Університет Григорія Сковороди в Переяславі > Публікації > Вітання > Керівництво УГСП долучилось до ХVІ Всеукраїнської наукової історико-краєзнавчої конференції «Українське краєзнавство у викликах російсько-української війни: науково-дослідний та суспільний потенціал» з нагоди ювілею відомого науковця Олександра Реєнта

У п’ятницю, 10 травня 2024 року, на базі Інституту історії України НАН України відбулась ХVІ Всеукраїнська наукова історико-краєзнавча конференція «Українське краєзнавство у викликах російсько-української війни: науково-дослідний та суспільний потенціал». Не оминула цієї події і делегація Національної спілки краєзнавців України з Переяслава, зокрема його Університету та Заповідника: ректора Університету Григорія Сковороди в Переяславі Віталія Коцура, голови Вченої ради університету, академіка Віктора Коцура та генерального директора НІЕЗ «Переяслав» Олексія Лукашевича.

Повідомляється, що головними організаторами події виступили видатні діячі наукового життя України, зокрема голова НСКУ, доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України, заступник директора Інституту історії України НАН України та член Наглядової ради УГСП Олександр Реєнт; заступник голови НСКУ, член Президії НСКУ, академік НАПН України, доктор історичних наук, професор Університету Григорія Сковороди в Переяславі Віктор Коцур;  заступник голови НСКУ, член Президії НСКУ, член-кореспондент НАПН України, доктор історичних наук, професор, завідувач відділу Інституту історії України НАН України Олександр Удод; член Президії НСКУ, доктор історичних наук, професор, завідувач відділу воєнно-історичних досліджень Інституту історії України НАН України Олександр Лисенко; директор Департаменту культурної спадщини Міністерства культури та інформаційної політики України  Мар’яна Томин;  заступник голови НСКУ, член Президії НСКУ, доктор історичних наук, професор, керівник Центру досліджень історико-культурної спадщини України Інституту історії України НАН України Руслана Маньковська; відповідальний секретар НСКУ, член Президії НСКУ, провідний інженер Центру досліджень історико-культурної спадщини України Інституту історії України НАН України Світлана Архипова; прес-секретар НСКУ, член Президії НСКУ, кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту історії України НАН України Дмитрій Ніколайчук.

У ході заходу було обговорено широкий спектр питань, які стосувалися  краєзнавства в міждисциплінарному науковому полі: інноваційні підходи й дослідницькі практики в краєзнавстві; актуальні питання воєнного часу; специфіку діяльності громадського краєзнавства в умовах воєнного стану; сучасне краєзнавство; статус і роль в українському культурному просторі в часи російсько-української війни; вітчизняне краєзнавство в умовах війни рф проти України: нові виклики і завдання; збереження історико-культурної спадщини.

На початку зустрічі зі вступним словом виступив голова Національної спілки краєзнавців України Олександр Реєнт, який звернув увагу на тяжкі наслідки війни, які відчуває кожен українець, а також на втрати українського суспільства через загибель тисяч воїнів та науковців.

«Найбільша втрата відбувається на фронті, де гинуть тисячі синів та доньок нашої батьківщини», – зазначив Олександр Петрович, закликавши всіх присутніх вшанувати пам’ять загиблих хвилиною мовчання.

Cлід зауважити, що у цей день окрема секція зібрання була присвячена українському історику, краєзнавцю, громадському діячу, організатору науки та краєзнавчого руху Олександру Реєнту позаяк сьогодні, 10 травня, член Наглядової ради УГСП святкує свій ювілей. Близько 21 року він віддано працює в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі, співорганізуючи різноманітні заходи, зокрема Всеукраїнський історико-краєзнавчий форум «Сікорські читання».

«Особисто для мене, Олександр Петрович Реєнт – це приклад вчителя і наставника, який визначає траєкторію успіху майбутнього молодого історика-краєзнавця. Уперше я на собі відчув це ще у шкільні роки, коли брав участь у всеукраїнському конкурсі наукових робіт Малої Академії Наук, де Олександр Петрович був головою комісії. Його мудрі поради завжди мотивували молодих науковців займатися дослідженнями тоді ще маловідомих фактів про Україну, коли наша історія не була потрібна ні державі ні самим українцям», зазначає ректор УГСП Віталій Коцур на своїй сторінці у Facebook.

Варто нагадати, що упродовж багатьох років професор займається дослідженням питань модерної історії України, теоретичними та практичними проблемами історії та краєзнавства, питаннями теорії та методології історичної науки, історіографії, націогенезу і державотворення, соціально-економічного та політичного життя, національно-визвольних і суспільно-політичних рухів ХІХ–ХХ століть. Олександр Петрович є автором понад 650 наукових публікацій, близько 60 індивідуальних та колективних монографій, ряду науково-популярних видань, енциклопедично-довідкових видань та підручників.

Принагідно, під час зустрічі керівництво Університету Григорія Сковороди в Переяславі нагородили Олександра Реєнта почесним  орденом князя Володимира Мономаха, визнавши його значний внесок у розвиток науки та краєзнавства.

Дорогий Олександре Петровичу!

У цей особливий день, сковородинівська родина висловлює щирі вітання з нагоди вашого ювілею та бажає Вам цікавих відкриттів, натхнення, безмежної удачі та досягнень. Нехай Ваша праця приносить радість і задоволення, а Ваше життя було наповнене щастям та достатком.

Нехай Ваші подальші роки будуть. Ми безмежно цінуємо Ваш внесок в життя та історію університету Сковороди та зичимо, аби ще довгі роки не міліли джерела ваших наукових пошуків.

ОПУБЛІКОВАНО

Пресслужба Університету Григорія Сковороди в Переяславі 

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі, дозволяється за умови посилання на uhsp.edu.ua. При копіюванні матеріалів порталу для інтернет-видань обов’язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитовану статтю або новину.

Перейти до вмісту