Справжні емоції за кадром, плани на наступний сезон та деталі закулісся «Top Face Show»: інтерв’ю з ініціатором проєкту Іваном Рябчуком - Університет Григорія Сковороди в Переяславі

Справжні емоції за кадром, плани на наступний сезон та деталі закулісся «Top Face Show»: інтерв’ю з ініціатором проєкту Іваном Рябчуком

Університет Григорія Сковороди в Переяславі > Публікації > Новини > Справжні емоції за кадром, плани на наступний сезон та деталі закулісся «Top Face Show»: інтерв’ю з ініціатором проєкту Іваном Рябчуком

Близько 40 заявок з 8 міст України було подано на участь у головному реаліті-шоу Переяслава «Top Face Show». Конкурс стартував 23 липня і тривав 2 місяці, а вже 18 вересня, під час святкування Дня міста, на центральній площі голова Переяславської громади Вячеслав Саулко оголосив переможницю – нею стала 19-річна переяславка Вікторія Пруднікова. Конкурс набув чималого розмаху й викликав у містян шквал позитивних емоцій, бо такого в Переяславі ще точно не було. І хоч з моменту фіналу й минуло вже чимало часу, ми вирішили поспілкуватися із головним ініціатором проєкту, завдяки якому усі ми мали можливість спостерігати за непростим шляхом учасниць до перемоги, – Іваном Рябчуком. Про усі перипетії закулісся шоу читайте у цьому інтерв’ю.

– Перш за все, як у тебе з’явилася ідея створити такий масштабний проєкт?

У цьому мені допоміг карантин. Адже в умовах пандемії немає можливості робити якісь масштабні заходи в очному форматі. До речі, всі зараз порівнюють «Top Face Show» із «Супер Топ-модель по-українськи» на Новому каналі, а я навіть не дивився цей проект. Так що тепер в мене нове завдання – подивитися «Супер ТМПУ» перед запуском нового сезону «Top Face Show», бо по ходу вони дійсно чимось схожі.

– Що було найскладнішим в організації шоу? Як довго тривала підготовка до його запуску і, власне, зйомки?

– Найскладнішим було спілкування з дівчатами, тому що у них всіх дуже різні характери. Деколи вони бували занадто грайливими – без камер вони одні, а з камерами інші. Але чим далі ми ішли, тим більше у нас з’являлося якихось спільних тем, і з часом все більше приходило порозуміння.

А ще складно було порозумітися із деякими спонсорами. Були такі, які давали нам дрібниці, а вимагали, аби всюди була їх реклама. Самі ж вони наприкінці могли нам навіть нічого не дати. З деякими спонсорами і партнерами ми прогоріли, а відтак наступного разу ми більш відповідально підійдемо до цього питання.

Підготовка почалася за місяць до старту. Стартом ми вважаємо початок реєстрації учасниць, тому що після реєстрації назад дороги вже не було. А зйомки тривали ще місяць.

– До кого першого ти звернувся за допомогою? Хто найбільше підтримав твою ініціативу на самому початку?

– Влад Міранович (співорганізатор шоу, провідний спеціаліст відділу молодіжної та інформаційної політики Київської обласної державної адміністрації, колишній голова студентського бюро університету – прим. авт.). Що я йому не пропоную – йому все подобається. Ми взагалі не розраховували, що проєкт набере таких обертів. А коли це сталося, то з’явилися і багато інших людей, які нам допомагали.

– Склалося враження, що це якийсь відокремлений від університету проєкт. Але університет – один із співоргів. То яка роль універу в проєкті?

– Якщо чесно, хотілося б більшої участі університету в проєкті. Від університету участь в організації брали я, Саша (Олександр Дронь – вебмайстер проєкту – прим. авт.), ще кілька людей і дівчата, які були учасницями.

– Як обирали ведучого проекту?

– Ми дуже довго думали над тим, кого взяти ведучим. З часом згадали про Валентина (Валентин Паламарчук – викладач кафедри мистецьких дисциплін і методик навчання, ведучий, шоумен, музикант – прим. авт.), оскільки я з ним знайомий особисто. Йому дуже сподобалась ідея шоу, тож він погодився на участь.

– Чи була у тебе фаворитка серед учасниць?

– Можливо, я став дуже прискіпливим, але в мене не було фавориток серед дівчат.

– Які були відносини між дівчатами поза проєктом? Чи підтримували вони одна одну?

– Це треба у дівчат запитувати. Але було дуже багато цікавих моментів, які хлопці не встигали зняти. Там були і сльози, і деякі дівчата хотіли іти з проекту, деякі – повернутися. Шкода, що це все не потрапило в кадр. Відносини в деяких дівчат були дружніми, а на деяких, більш сильних, був тиск від інших учасниць. Але за 3 випуски це все неможливо було повністю розкрити. Із кожною серією вони все більше і більше відкривалися. Якби випусків було 5, то, мені здається, там і до бійки могло дійти. Я думаю, що на проекті не вистачало хорошого психолога, який би допомагав їм більше відкритися.

– Який випуск був найбільш емоційно напруженим?

– Другий, коли пішов дощ і дівчата почали показувати своє «фе». У нас була і вода, і кола, і печиво на такий випадок. А дівчата, коли прибігли, поза камерами почали обурюватися: «Що це за організація? Ні води, нічого немає», ще й цей дощ почав нагнітати. Я ж їм і кажу: «Дівчата, говоріть це все на камеру, щоб глядачі бачили ваші емоції». Як тільки вмикається камера: «Усе класно, така хороша підготовка, все супер». Особисто для мене емоційно складним стало те, що на камеру вони трохи недоговорювали. А для дівчат найбільш емоційними, напевно, були зйомки в школі.

– Яке випробування, на твою думку, вийшло найбільш вдалим?

– Перша фотозйомка. Вечір, усілякі декорації – мені здається, що прикольно вийшло.

– Хто з дівчат найбільше сподобався учням на інтелектуальному випробуванні?

– Напевно, Аня Кусай. До речі, я був радий, що дівчата її повернули і вона достойно проявила себе на інтелектуальному конкурсі.

– Чи намагалися якісь учасниці покращити з тобою неформальне спілкування аби просуватися в проєкті?

– Ні, не було такого.

– Як дівчата сприймають відмову або свій виліт із проєкту, що лишається за кадром? Хто сприйняв найболючіше?

– Пічально. Деякі погоджувалися із цим, бо що вони вже скажуть? Їх не підтримали SMS-ками, вони ж не візьмуть під сумнів те, як люди за них голосують. Ми зробили цей проект без журі, щоб нашого відношення до цього не було і ніхто не говорив, що журі не об’єктивне. А так вони просто приймали цю поразку і все. Не хотіла приймати тільки одна дівчина, яка не змогла приїхати на зйомки, які ми не мали можливості перенести. Але вона в будь-якому випадку набрала найменшу кількість голосів.

– Яке випробування ти б дуже хотів втілити в рамках шоу, але, з якихось причин, цього не вийшло зробити?

– Ферма. Я хотів, аби ми зробили там фотосесію в образах фермерок, щоб дівчата подоїли козу чи корову. Я думаю, це було би прикольно.

– Які відгуки отримував від глядачів після фіналу?

– Дуже різні. Коли вийшов перший випуск, мої друзі і знайомі, які знали, що я ініціатор цього проєкту, писали мені, що це дуже круто, бо в Переяславі ще такого не було. А потім мені почали писати, що варто змінити, і деякі з цих речей були дійсно об’єктивними. Тому завдяки цим SMS-кам ми дещо змінювали у ході зйомок. Ми ж цим займаємося не для того, щоб показати які ми круті, а щоб далі якось рости в цьому плані і намагатися робити усе краще і краще. Було достатньо й негативних коментарів, але в них також можна було знайти якесь раціональне зерно для якихось удосконалень. Люди ж не неспроста їх пишуть.

– Чи задоволений ти тим, як все в результаті пройшло?

– Да, я усім задоволений.

– Чи є вже предметні плани на наступний сезон? Знаємо, що будуть брати участь дві «Королеви університету». І що, окрім шоу, ще хотів би втілити в університеті та місті?

– Крім «Королев», будуть ще 10 учасниць, буде 5 серій. Це буде влітку, а зараз ідуть перемовини з деякими університетами, щоб провести Всеукраїнський конкурс «Stud Top Face Ukraine». У цьому нам будуть допомагати люди із Хмельницького. Зокрема, моя знайома, яка там очолює Молодіжну раду, буде займатися підключенням інших університетів до участі у проєкті, а ми вже звідси будемо керувати процесом. Це має бути формат такий, як був у «Top Face Pereiaslav». Фінал, скоріш за все, проходитиме у Хмельницькому. А взимку ми плануємо провести дещо для школярів, теж у відеоформаті.

– Усіх дівчат цікавить, якою має бути претендентка, аби потрапити на шоу? Які критерії відбору?

– Головне – не боятися конкуренції і мати прагнення до перемоги. А решта прийде з часом. Тепер будуть вигравати не просто красиві дівчата, а дівчата, для яких дійсно важлива ця перемога. Взагалі суть цього конкурсу – показати, що мода вже змінилася. Це колись, щоб перемогти, треба було обов’язково бути ідеалом краси, потрібно гарно вийти, правильно відповісти на всі питання. Тепер усе інакше.

– Ви запитували у дівчат під час інтерв’ю, що для них означає темна сторона краси. А що це значить для тебе?

– Для кожного цей слоган має якесь своє значення. Для мене це, мабуть, якась нова сторона краси, яку дівчата самі для себе відкривають, коли проходять наші випробування.

Нагадаємо, що засновниками конкурсу є Іван Рябчук, Владислав Міранович, Олег Чемерис та Вадим Домарецький. Технічне забезпечення взяв на себе інтернет-канал «proSLAV», сценарій та ідея за представниками Університету Григорія Сковороди у Переяславі за сприянням відділу культури і туризму. Якщо ви досі не переглянули головне реаліті-шоу міста, то мерщій вмикайте його у YouTube, адже такі масштабні проєкти творять історію Переяслава і змінюють застарілі погляди людей на конкурси краси.

АВТОР: АЛІНА НЕСТЕРУК

Відділ PR-технологій та зв’язків з громадськістю

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі, дозволяється за умови посилання на uhsp.edu.ua. При копіюванні матеріалів порталу для інтернет-видань обов’язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитовану статтю або новину.

Перейти до вмісту