У середу, 16 грудня 2020 року о 11:00 з використанням засобів індивідуального захисту та дотриманням соціальної дистанції у конференц-залі імені В.О. Сухомлинського відбулося очне засідання Вченої ради університету. Обговорювали концепцію розвитку університету та стратегію інтернаціоналізації університету на 2021-2025 роки, підсумовували показники рейтингового оцінювання професійної діяльності науково педагогічних працівників, розглядали правила прийому університету на 2021 рік та положення про підвищення кваліфікації й стажування, врешті – вирішували кадрові та інші питання.
У зв’язку з карантинними обмеженнями порядок денний зазнав певних змін, а відтак, пригадуючи дату 18 червня 2020 року, коли у конференц-залі імені Василя Сухомлинського вперше в історії альма-матер відбувся захист на здобуття освітнього рівня доктора філософії (PhD), а до захисту було прийнято дисертацію на здобуття ступеня доктора філософії Юлії Кролівець на тему: «Психологічні особливості розвитку розповідного мовлення дітей дошкільного віку» за спеціальністю – 053 Психологія, на засіданні Вченої ради, Юлія Віталіївна під бурхливі оплески присутніх отримала із рук очільника університету свій довгоочікуваний диплом доктора філософії.
Після цього завідувачка кафедри документознавства, Вчений секретар університету, кандидат історичних наук, доцент Алла Зленко оголосила кадрові питання, адже на розгляд членів Вченої ради університету надійшло шість заяв від здобувачів вченого звання «доцент» та «професор»: заява доктора економічних наук Ігнатенка Миколи Миколайовича з проханням розглянути на засіданні питання щодо присвоєння йому вченого звання професора кафедри економіки; заява доктора психологічних наук Харченко Наталії Валентинівни з проханням розглянути питання щодо присвоєння мені вченого звання професора кафедри психології і педагогіки дошкільної освіти; заява кандидата історичних наук Бокшиц Олени Миколаївни з проханням розглянути на засіданні Вченої ради питання щодо присвоєння мені вченого звання доцента кафедри теорії та методики професійної підготовки; заява кандидата педагогічних наук Помилуйко Віри Юріївни з проханням розглянути питання щодо присвоєння мені вченого звання доцента кафедри теорії та методики професійної підготовки; заява кандидата сільськогосподарських наук Каменської Ірини Степанівни з проханням розглянути на засіданні питання щодо присвоєння мені вченого звання доцента кафедри теорії та методики професійної підготовки та заява кандидата історичних наук Горденко Світлани Іванівни з проханням розглянути на засіданні Вченої ради питання щодо присвоєння мені вченого звання доцента кафедри медико-біологічних дисциплін і валеології.
Як і завше, перед членами Вченої ради постала потреба таємного голосування, відтак вони обрали лічильну комісію у складі трьох докторів наук: декан факультету історичної і соціально-психологічної освіти, доктор політичних наук, професор Борис Дем’яненко (голова комісії), та члени комісії: заступниця завідувача кафедри документознавства факультету гуманітарно-природничої освіти і соціальних технологій з наукової роботи, доктор філологічних наук, професор Марина Навальна й декан технологічної і математичної освіти, доктор історичних наук, професор Олексій Гончаренко які збирали та опрацьовували голоси членів Вченої ради. Забігаючи наперед, усі заяви було підтримано переважною більшістю голосів.
Коли порядок денний повернувся до свого обумовленого плину, доктор історичних наук, професор, академік, ректор університету Віктор Коцур розповів про Концепцію розвитку університету на 2021-2025 роки.
«Найперше, у основній частині Концепції відображено її мету, підтверджується законодавча база, на якій вона базується. Ми врахували європейську і світову практику й окреслили місію та візію університету. Концепція розвитку університету на 2021-2025 роки має свою структуру, містить пріоритети розвитку що включають найважливіші вимоги, які нині ставляться для вищої школи в контексті забезпечення якості освіти, послуг і інтернаціоналізації міжнародної співпраці, наукової складової. Крім того, концепція визначає основні проблеми та ризики як застереження з якими, в процесі реалізації, стикається як світ так і кожна національна система освіти, а також пріоритетні завдання, що прописані в загальному плані задля визначення конкретних дріб’язкових моментів. У свою чергу, магістральні шляхи визначаються в розвитку університету – куди ми маємо рухатися і на які кінцеві результати чекати. Зазначу, що чільне місце у концепції відведено модернізації змісту освіти, вдосконаленню науково-дослідної роботи, інституційному розвитку університету, забезпеченню швидкісної взаємодії та співпраці зі стейкхолдерами, що нині є для нас надзвичайно актуальним у процесі проходження акредитації. Є там місце й удосконаленню вимог кадрової політики відповідно до сучасних вимог вищої освіти (акредитації, ліцензування й забезпечення функціонування університету в нормативно-правовій площині), інформатизації і комп’ютеризації закладу. Звісно ж, спеціальний розділ присвячено запобіганню й протидії корупції та хабарництва, а також механізмам розвитку університету які прописані разом з прикінцевими положеннями. Відтак, є пропозиція, як і належить Вченій раді університету, і якщо у вас немає питань, прийняти концепцію університету, адже вона відповідає сучасним вимогам і враховує досвід інших закладів вищої освіти а також європейську і світову практику» – охарактеризував предмет обговорення Віктор Петрович, після чого Концепцію було затверджено одноголосним рішення членів Вченої ради.
Про Стратегію інтернаціоналізації на 2021-2025 роки доповідала кандидат педагогічних наук, доцент, проректорка з міжнародних зв’язків та проектної діяльності Оксана Ковтун.
«З метою підтримки високого іміджу університету та утвердження позиції на ринку надання освітніх послуг ми маємо стратегічне завдання розширення мережі партнерів та пошук нових можливостей співробітництва. Стратегія інтернаціоналізації Університету направлена на: інтегрування освітньої системи до світового простору вищої освіти і наукових досліджень; встановлення міжнародної комунікації, розвитку співробітництва між державами, а також між усіма стейкхолдерами освітньої та наукової діяльності; підвищення якості освіти і наукових досліджень.
Стратегія інтернаціоналізації визначає мету, принципи, завдання, етапи розвитку міжнародної діяльності Університету та відповідає нормативно-правовій базі. Інтернаціоналізація у її інституційному вимірі визначається як процес інтеграції міжнародного, міжкультурного чи глобального компонента до мети, функцій чи процесу набуття вищої освіти. Інтернаціоналізація у її інституційному вимірі визначається як процес інтеграції міжнародного/ міжкультурного аспекту у викладання, дослідження і сервісні функції вищої освіти.
Комплексна стратегія інтернаціоналізації (розглядається не як ізольовані, а як інтегровані елементи), серед яких: міжнародна мобільність здобувачів вищої освіти, науково-педагогічного та адміністративного складу; інтернаціоналізація та вдосконалення освітніх програм і цифрового навчання; стратегічне співробітництво, партнерство і нарощування потенціалу. Метою стратегії інтернаціоналізації ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» є створення ефективної багаторівневої структури співпраці з іноземними установами, організаціями, підприємствами у сферах науки, освіти та культури.
До стратегічних цілей інтернаціоналізації відноситься: підвищення конкурентоспроможності Університету та його структурних підрозділів на міжнародній арені; підвищення привабливості Університету для іноземних здобувачів вищої освіти, науковців, науково-педагогічного та адміністративного персоналу партнерських закладів вищої освіти та науково-дослідних установ; розвиток міжнародної співпраці у сфері освіти та науки у відповідності із світовими стандартами; розробка сучасних навчальних та науково-дослідних програм, привабливих для іноземних здобувачів вищої освіти, науковців, науково-педагогічного та адміністративного складу; ефективна інтеграція науковців Університету у міжнародне дослідницьке співтовариство з метою підвищення якості їх наукових досліджень та викладання; підвищення мобільності у навчанні та наукових дослідженнях; розробка та імплементація різноманітних проєктів фінансового сприяння фондів Європейського Союзу, США, Канади та інших країн.
Відповідно до мети виокремлено завдання стратегії інтернаціоналізації ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»: здійснювати постійний моніторинг нових можливостей міжнародного співробітництва з підприємствами, організаціями, закладами, установами; активізувати механізми взаємодії між структурними підрозділами Університету для забезпечення ефективної роботи в рамках міжнародної співпраці; запровадити систему заохочення працівників Університету та здобувачів вищої освіти для забезпечення високого рівня активності у рамках проєктної діяльності; підвищувати рейтинг Університету за рахунок участі у освітніх наукових проектах, культурних, соціальних та волонтерських проєктах; активізувати роботу всіх структурних підрозділів Університету у напрямку пошуку нових партнерів та розширення географії співробітництва, а також популяризації міжнародної активності серед всіх учасників навчального процесу.
Реалізацію стратегії інтернаціоналізації буде впроваджено протягом 2021-2025 років відповідно до нового фінансового терміну проєктної діяльності від фондів ЄС та інших країн. До реалізації стратегії інтернаціоналізації відноситься залучення усіх можливих сторін, а саме: абітурієнти, здобувачі вищої освіти та їх батьки; випускники університету; науково-педагогічні працівники; вітчизняні та іноземні інституції, підприємства, установи, організації; міжнародні інституції, підприємства, установи, організації; органи державної та регіональної влади; громадські організації. Стратегія інтернаціоналізації нашого університету затверджується Вченою радою Університету та вводиться в дію наказом ректора Університету» – зазначила Оксана Анатоліївна.
Питання було затверджено одноголосно. Про показники рейтингового оцінювання професійної діяльності науково педагогічних працівників університету йшлося у доповіді кандидата педагогічних наук, доцента, проректора з навчально-методичної роботи Вячеслава Різника, який нагадав, що рейтингування учасників освітнього процесу є вимогою ч.7, п.2, Ст. 32. ЗУ «Про вищу освіту». Процедура та механізм проведення рейтингового оцінювання будуть деталізовані у Наказі університету Наказі університету «Про підведення підсумків рейтингового оцінювання професійної діяльності науково-педагогічних працівників за 2020 рік». Рейтингування науково-педагогічних працівників (далі НПП – прим.авт.) є інструментом оцінки їх діяльності, зв’язку та координації діяльності кожного НПП та університету; дозволяє встановити єдині та зрозумілі вимоги для усіх учасників освітнього процесу; слугує досягненню місії та стратегічних цілей університету; є інструментом забезпечення якості освітньої діяльності та, як наслідок, забезпечення стабільної та ефективної діяльності університету.
«Ми виходимо з логіки забезпечення наступності та послідовності і не вносили кардинальних змін у систему та показники рейтингування. Адже дані показники були раніше оприлюднені, доведені до відома, апробовані та підтвердили свою ефективність у попередньому звітному періоді. Фактично цього року змінено лише підхід до заповнення (переведено у електронний формат) та механізм моніторингу достовірності зазначених даних. Заповнення рейтингу буде автоматизовно за допомогою електронних таблиць від Google. При цьому частина даних у таблицях (зокрема дані пункту 3 «Показники науково-інноваційної діяльності») вже буде наявна завдяки автоматичному перенесенню даних зі звіту з науки. Відповідно потрібно буде лише актуалізувати та додати нові дані» – підкреслив Вячеслав Володимирович.
Відомо, що наразі рейтинг базується на трьох складових:
1) Показники професійного розвитку (науково-педагогічний стаж; вчене звання; науковий ступінь; вчене звання; відзнаки; адміністративна посада, гарант освітньої програми, робота у науково-методичній та навчально-методичній радах університету; освіта за спеціальністю; участь у професійних об’єднаннях, підвищення кваліфікації).
2) Показники навчальної діяльності (виконання навчального навантаження, навчальні та навчально-методичні видання, проведення занять іноземною мовою, підготовка до акредитації, ліцензування, розробка/оновлення освітніх програм, навчальних планів, розробка та розміщення на сайті навчально-методичних комплексів, проведення факультативних занять/надання платних освітніх послуг, виконання обов’язків голови (члена) предметної комісії, кураторство академгрупою, розробка та використання відеолекцій та мультимедійних презентацій лекційних курсів, відповідальний за роботу та інформаційне наповнення сайту факультету/кафедри).
3) Показники науково-інноваційної діяльності (участь у виконанні Європейських програм з наукових досліджень за якими виграно грант; участь у реалізації міжнародних грантових програмах, проектах, академічних обмінах, читання лекцій у зарубіжних вишах; підготовка та подання на конкурс Міжнародних (Всеукраїнських) грантових програм та проектів; виконання науково-дослідних робіт; ініціативна тема кафедри; видання монографії; розміщення наукових розробок у репозитарії університету; публікації у виданнях, що входять до бази даних SCOPUS (Web of Science) та\або категорії «А»; публікації у закордонних та (фахових) науково-метричних виданнях МОН України), що мають імпакт-фактор та/або входять до категорії «В»; статті у фахових виданнях України та закордонних виданнях, що не мають імпакт-фактора та/або входять до категорії «В»; статті у наукових виданнях, збірниках наукових праць та журналах; підготовка кадрів вищої кваліфікації; підготовка студентів, що стали призерами міжнародних (всеукраїнських) студентських олімпіад та конкурсів наукових робіт, мистецьких та спортивних заходів; робота у складі оргкомітету/журі І туру студентських олімпіад та конкурсів, конкурсів наукових робіт МАН; керівництво науковою школою; робота у спеціалізованих вчених радах; організація та проведення міжнародних наукових конференцій та літніх шкіл; організація та проведення Міжнародних (Всеукраїнських) наукових конференцій, олімпіад та конкурсів наукових робіт, симпозіумів та семінарів; робота по виданню фахових наукових збірників, журналів (за один випуск) категорії «А», «В»; наукове консультування установ, організацій; участь у Міжнародних наукових конференціях, симпозіумах, семінарах, круглих столах; участь у освітянських виставках міжнародного рівня; організація та участь у проведенні культурно-мистецьких та спортивних заходів; опонування та експертиза дисертацій; рецензування наукових робіт ІІ туру Всеукраїнського конкурсу (олімпіади); експертиза підручників у складі груп МОН України).
Зазначимо, що з показниками рейтингового оцінювання професійної діяльності науково-педагогічних працівників університету за 2020 рік можна ознайомитися тут.
«Традиційно даний рейтинг буде відкритим, публічним і буде враховуватися при формульному розподілі розподіл ставок на кафедрах у межах затвердженого штатного розпису. При цьому застерігаємо працівників від маніпуляцій, адже дані зазначені у рейтингу будуть перевірятися комісією, про що буде підготовлений відповідний наказ по університету. При виявленні недостовірної інформації, науково-педагогічний працівник буде зніматися з рейтингу і не зможе претендувати більше ніж на 0,5 ставки. Користуючись нагодою, хочу відзначити, що винесений на розгляд Вченої ради механізм та показники рейтингування корелюють з європейським досвідом. Зокрема на семінарах від чеських колег у рамках проєкту «Зміни педагогічних факультетів та університетів у ХХІ столітті», що реалізується за підтримки Чеської агенції розвитку було презентовано «Система оцінки академічних і наукових співробітників Університету Томаша Біті в Зеліні». Чеські колеги оцінюють 4 компоненти: педагогічну, творчу (наукову), адміністративну діяльність, інші види діяльність (суспільно-корисну робота). Цікавою є практика встановлення для кожного компонента рекомендованих та граничних значень. Ми опрацьовуємо провідний чеський, європейський та український досвід та винесемо пропозиції на розгляд Вченої ради з метою обговорення шляхів модернізації існуючої в університеті системи рейтингування на наступний рік.
Загалом розроблена та винесена на розгляд сьогоднішнього засідання Вченої ради система рейтингування НПП є прогресивною та повною мірою відповідає законодавству, сучасним вимогам та стратегії розвитку університету» – підсумував Вячеслав Володимирович, після чого Вчена рада підтримала оголошену систему рейтингування та затвердила показники рейтингового оцінювання професійної діяльності науково-педагогічних працівників університету за 2020 рік.
Про правила прийому до університету у 2021 році розповів голова профспілкового комітету, кандидат педагогічних наук, доцент Сергій Закопайло, та зазначив, що умови прийому на навчання для здобуття вищої освіти у 2021 році зареєстровано в Міністерстві юстиції (реєстраційний номер № 1225/35508 від 09.12.2020) та найближчим часом набудуть чинності.
«Відповідно до документа наступного року основний етап вступної кампанії планується провести у звичні для вступників та закладів терміни – в липні 2021 року.
Реєстрація електронних кабінетів та завантаження до них документів починається 1 липня, а прийом заяв та документів – 14 липня. Закінчується подання заяв о 18:00 23 липня – для тих, хто вступає лише за сертифікатами ЗНО, та о 18:00 16 липня – для осіб, які вступають на основі співбесіди, вступних іспитів або творчих конкурсів.
Новими умовами також значно розширено можливості використання електронного кабінету вступника – наступного року подавати електронні заяви зможуть вступники, які планують продовжити навчання після здобуття ОКР молодшого спеціаліста (за умови наявності сертифікатів ЗНО). Окрім того, передбачено можливість виконання вимог до зарахування через електронний кабінет з використанням кваліфікованого електронного підпису (КЕП) вступника, що значно спростить цей процес подачі оригіналів документів, а також зменшить черги в приймальних комісіях влітку.
Для вступників на спеціальності гуманітарного та соціального спрямування обов’язковим залишиться ЗНО з української мови та літератури, вступники ж на інші спеціальності зможуть скористатися правом проходити тестування лише з української мови. Фахівці Українського центру оцінювання якості (УЦОЯО) запевняють, що тест з української мови міститиме й компетентнісні завдання, які передбачають знання літератури. Сертифікати ЗНО з української мови та літератури 2018-2020 рр. можна буде використовувати для вступу на всі спеціальності.
Хочемо звернути увагу вступників, що у 2021 році буде встановлено обмеження кількості заяв, які вони зможуть подати на небюджетні конкурсні пропозиції (контракт) – загалом, не більше ніж 30 заяв. Крім того, для уникнення непорозумінь із наданням рекомендацій на контракт, заяви тих вступників, які зараховані на бюджет, будуть автоматично виключені на всі інші конкурсні пропозиції за винятком випадків, коли вступник сам виявить бажання їх залишити (якщо планує навчатися більш ніж за однією освітньою програмою, більш ніж в одному закладі освіті тощо).
Задля надання більшої ваги фаховому вступному випробуванню під час вступу до магістратури запроваджено вагові коефіцієнти – тепер заклад зможе збільшити вагу бала за фахове випробування, залишивши на іспит з іноземної мови щонайменше 25%. Реєстрація на ЄВІ та ЄФВВ триватиме з 11 травня до 18:00 3 червня. Єдиний іспит відбудеться 30 червня, а єдине фахове вступне випробування – 2 липня. Реєстрація електронних кабінетів та завантаження до них документів розпочнеться 1 липня. Прийом заяв та документів для таких вступників стартує 15 липня і триватиме до 23 липня. 22 червня – 25 червня для осіб, які вступають на основі вступних іспитів. У новому році вступники до магістратури зможуть використовувати результати ЄВІ 2020-го та 2021 року» – повідомив Сергій Анатолійович. Зазначимо, що правила прийому на 2021 рік будуть затверджені Вченою радою університету на її наступному засіданні.
Про положення про підвищення кваліфікації та стажування, яке було розроблено на основі постанови Кабінету Міністрів України та наказу Міністерства освіти і науки України, доповідав керівник навчального відділу, кандидат педагогічних наук, доцент Анатолій Брехунець. Положення було затверджено членами Вченої ради університету.
У блоці обговорення «Різне» голова науково-методичної ради університету доктор історичних наук, професор Надія Коцур та голова навчально-методичної ради університету, доктор педагогічних наук, професор Ольга Шапран, востаннє у цьому календарному році, винесли на затвердження членами Вченої ради університету, відповідно, теми кандидатських і докторських дисертацій та монографій та збірників наукових статей, витяги протоколів рад. Низку робочих питань та оголошень на обговорення зібрання висунули керівниця навчально-наукового центру забезпечення якості освіти, кандидат педагогічних наук, доцент Олена Усик, декан факультету педагогічної освіти, менеджменту і мистецтва, кандидат педагогічних наук, професор Наталія Ігнатенко, декан факультету фізичної культури, спорту і здоров’я, кандидат біологічних наук, доктор історичних наук, професор кафедри біології, методології і методики навчання Віктор Куйбіда та кандидат педагогічних наук, доцент, проректор з навчально-методичної роботи Вячеслав Різник.
Насамкінець засідання доктор філологічних наук, доцент, декан факультет української та іноземної філології Оксана Свириденко нагадала присутнім про те, що нині університет продовжує збір коштів на лікування студентки ІІ курсу денної форми факультету української та іноземної філології та заочної форми факультету фінансово-економічної та професійної освіти Софії Дідик. Вкотре нагадаємо, що нині Софія бореться з хондросаркомою крижової кістки. Ситуація залишається критичною, і Софії як ніколи необхідна наша моральна підтримка та фінансова допомога. Кошти можна передати представникам факультету української та іноземної філології, які централізовано перерахують їх студентці.
Зимовий святковий час сповнений див, відтак давайте допомагати одне одному і вірити в те, що всі добрі справи відгукнуться в прийдешньому році. Щасливого Нового року та Різдва!
