У понеділок, 12 жовтня 2020 року о 11:00, в конференц-залі імені В.О. Сухомлинського відбулося засідання ректорату у змішаному форматі проведення, яка передбачала як очну участь з використанням засобів індивідуального захисту та дотриманням соціальної дистанції так і дистанційну участь за допомогою платформи Microsoft Teams. А втім, такий формат і розведеність у просторі учасників зібрання не завадили повноцінно обговорити усе заплановане на порядку денному.
Перш ніж розпочати засідання, доктор історичних наук, професор, академік, ректор університету Віктор Коцур вручив довгоочікувані підтверджуючі посвідчення «доцента» науково-педагогічним кадрам: кандидату економічних наук, викладачу, доцентe кафедри фінансів, обліку і оподаткування факультету фінансово-економічної і професійної освіти Світлані Слюсар; кандидату юридичних наук, доценту кафедри загальної історії, правознавства і методик навчання факультету історичної і соціально-психологічної освіти Вікторії Грукач та заступниці завідувача кафедри психології і педагогіки дошкільної освіти факультету історичної і соціально-психологічної освіти з навчальної роботи, кандидату педагогічних наук, доценту Інні Мисан. Вони, нагадаємо, здобули ці вчені звання в ході засідання Вченої ради університету, що відбулося 26 червня 2020 року.
Найперше, на порядку денному, обговорили забезпечення акредитації освітньо-наукових програм підготовки здобувачів вищої освіти PhD. Розпочавши доповідати кандидат історичних наук, доцент, проректор з наукової роботи та інноваційної діяльності Василь Дудар, який зазначив, що протягом минулого навчального року в університеті проходив ряд акредитацій за освітніми рівнями «бакалавр» та «магістр», а сковородинівські «першовідкривачі» продемонстрували відповідального та важливість цього процесу для нашого університеті:
«Нині ми готуємося акредитувати третій освітній рівень – доктора філософії, і вже незабаром буде визначено період, коли до нас задля перевірки завітають експерти Національного агентства забезпечення якості вищої освіти. Те, у якому форматі це відбуватиметься залежить від подальшої епідеміологічної ситуації в країні та регіоні. Завдяки рекомендаціям НАЗЯВО щодо акредитації саме цього освітнього рівня та викладачів й науково-педагогічних працівників нашого університету, які мали досвід подібної акредитації у інших закладах вищої освіти України Відділ аспірантури та докторантури університету активно працює над тим, аби успішно та відповідально підійти до акредитації освітньо-наукових програм підготовки здобувачів вищої освіти PhD» – зазначив Василь Леонідович.
Про усі деталі цього процесу, вимоги до акредитації та реалії підготовки до неї в університеті, зокрема в плані документації, надалі детальніше розповідала кандидат педагогічних наук, професор, завідувач відділу аспірантури та докторантури Антоніна Розсоха:
«Серед іншого, велика увага буде звертатися на якість третього рівня вищої освіти, себто критичної маси яка визначається з наукового потенцілу закладу вищої освіти. Мова йде про якість наукового керівництва, які, серед іншого, повинні мати наукові публікації в науково-метричних базах Scopus та Web of Sciense, а результати їхнього дослідження мають співпадати з темою дисертації аспіранта, бо відповідно до чинного законодавства в цьому плані навіть рецензенти й, бажано, наукові керівники повинні мати не менше трьох наукових публікацій за останні п’ять років опублікованих за означеним науковим напрямом, а також статті у Web of Sciense й Scopus – такий документ діє до 2020 року. Увага за одним з критеріїв звертатиметься на те, аби навчання проходило через дослідження – аспіранти мають бути мобільними, брати участь у різних проектах та співпроектах, зокрема такими, що втілюються спільно з європейськими університетами й навчальними закладами, і, згідно змісту освітньо-наукової програми, неодмінно повинні забезпечувати методологічні викладацькі наукові компетентності аспірантів. Крім того, дисципліна вибіркового циклу та одна з дисциплін циклу спеціальної професійної підготовки повинна відповідати тематиці дисертації аспіранта. Інші підкритерії полягають у тому, що напрямок дисертаційного дослідження аспіранта має відповідати напрямку дослідження наукових керівників – за ключовими словами визначатиметься, чи вони збігаються. Звісно ж, регулярно повинні проводитися конференції, семінари, колоквіуми, мають бути відкритими доступи до лабораторій, має бути відповідне технічне обладнання й аудиторний фонд для підготовки здобувачів» – зазначила Антоніна Павлівна, та наостанок звернула увагу присутніх на те, що аспіранти мають якісно готуватися ще й шляхом подвійного наукового керівництва (один керівник з України, інший з-закордону) та бути академічно доброчесними – у їх роботах не має бути плагіату, за чим в нашому університеті чітко слідкують.
Уже резюмуючи виступ, у контексті академічної мобільності, ректор університету запропонував проаналізувати склад аспірантів і підключити їх до тих чи інших існуючих закордонних програм, намітивши напрямки такої співпраці.
Про подальші напрями співпраці зі Стамбульським фондом науки і культури Туреччини та виконання першої внутрішньоукраїнської програми академічної мобільності було делеговано розповісти фахівцю міжнародних зв’язків університету Валентині Крикун, яка зазначила, що 8 жовтня 2020 року за участі ректора університету Віктора Коцура, проректора з міжнародних зв’язків та проектної діяльності Оксани Ковтун, декана факультету педагогічної освіти, менеджменту та мистецтва Наталії Ігнатенко та декана факультету гуманітарно-природничої освіти і соціальних технологій Віталія Коцура відбулася зустріч з турецькими партнерами університету – представниками Стамбульського фонду науки і культури Ільхамом Міраджем і Саїдом Юджи. У ході зустрічі було обговорено питання подальшої співпраці у сфері проєктної діяльності, обговорено терміни реалізації спільного проекту «Дослідження та спільне використання загальнолюдських та моральних цінностей». Учасники зустрічі зійшлися на тому, що його проведення відтерміновується на невизначений термін у зв’язку з пандемією – орієнтовно, до її завершення, адже очна участь у проєкті поки неможлива у зв’язку з закритими кордонами. Крім того, було узгоджено, що для студентів нашого університету буде проведено серію лекцій з історії та культури Туреччини представниками фонду – терміни проведення наразі узгоджуються
Наостанок виступу Валентина Сергіївна зазначила, що на даний момент триває останній тиждень мобільності у рамках реалізації програми British Council Ukraine «САМ Україна», що ставить за мету сприяння розвитку академічної мобільності студентів України, про яку ми розповідали вам наприкінці вересня: для студентів Донбаського державного педагогічного університету було проведення ряду активностей, як майстер-класів, робочих семінарів і тренінгів. Організовано екскурсійну програму містами Переяслав та Київ. У свою чергу, для студентів-сковородинівців, що перебувають у Слов’янську на даний момент, також було організовано велику екскурсійну програму – для прикладу, студенти побували у соляних шахтах, Державному історико-архітектурному заповіднику у місті Святогірську, відвідали навчальні семінари та тренінги, що проводились залученими спеціалістами ДДПУ. Врешті, усі студенти виконують заплановану навчальну програму відповідно до встановленого розкладу відповідних спеціальностей.
Про уточнення штатного розпису кафедр доповів кандидат педагогічних наук, доцент, проректор з навчально-методичної роботи Вячеслав Різник, одразу ж зазначивши що нещодавно було призупинено дію Постанови Кабінету Міністрів України №1134 від 17 серпня 2002 р. «Про затвердження нормативів чисельності студентів, аспірантів, докторантів, здобувачів наукового ступеня кандидата наук, слухачів на одну штатну посаду науково-педагогічного працівника у вищих навчальних закладах III і IV рівня акредитації та вищих навчальних закладах післядипломної освіти державної форми власності», а тому, при уточненні штатного розпису, користувався формульним розподілом за іншою постановою. Проте минулої п’ятниці, 9 жовтня 2020 року, університет отримав запит від МОН стосовно уточнення цілого ряду показників (в т.ч. чисельності здобувачів). Себто, не виключено, що це означатиме перехід до старого механізму фінансування, тобто повернення до нормативу чисельності.
«Що це означає для нас у практичній площині? Умовно кажучи, ми завершуємо календарний рік за старими правилами, за якими жили, проте яким буде рік новий не знаємо. Але, водночас, ми до нього маємо бути готовими – це серйозний виклик не лише для нас. Нині ми в пошуках компромісного рішення, розуміємо навантаження кафедр, але й ви зрозумійте керівництво – для стабільного функціонування нашого закладу вищої освіти ми маємо привести ставки у відповідність до наявного обсягу фінансування. Сьогодні ми маємо проаналізувати всю ситуацію, уточнити на що ми можемо розраховувати аби зайшли в новий календарний рік з заробітною платою. Прохання віднестися до рішення з розумінням – ми фактично працюємо день та ніч, аби жити за тими засобами які ми маємо» – зазначив Вячеслав Володимирович, та, поміж тим, навів деякі цифри на підтвердження своїх слів.
Напередодні того, як почати говорити про епідемічну ситуацію та профілактичне забезпечення функціонування університету і гуртожитків, члени ректорату активно обговорили реалії часу та перспективи дистанційного навчання, яке МОН пропонує запровадити з 15 жовтня по 15 листопада, та зійшлися на тому, що фактично університет готовий до такого сценарію, проте чекає офіційних листів та наказів, відповідно до яких буде напрацьовано власне рішення по університету.
Логічним продовженням цього обговорення став виступ кандидата педагогічних наук, керівника соціально-гуманітарного відділу університету Андрія Іващенка, який повідомив, що всі заходи в університеті відбуваються у штатному режимі та ознайомив присутніх з загальною епідеміологічною ситуацією в країні, місті, та детальніше зупинився на реаліях пандемії в нашій альма-матер.
«Колективна безпека – це сфера відповідальності кожного з нас. Випадків захворювання на COVID-19 стає дедалі більше, відтак ми не можемо прогнозувати чи вдасться нам уникнути безпеки, якщо ми, умовно, ходимо в одні й ті ж магазини. Крім того, наближається пора сезонних захворювань, що значно ускладнить ситуацію в країні та нашому місті зокрема. Медицина потребує нашої волонтерської допомоги, а лікарі працюють у надзвичайному навантаженні. Зараз ми врегулювали питання маскового режиму в університеті, здебільшого й в гуртожитках. Закликаю колег дотримуватися заходів безпеки, не приводити туди гостей, бо якщо гуртожитки підуть на карантин то масового тестування вже не буде – ми просто підемо на карантин на 14 днів і будемо реагувати по ситуації. Питання складне, ми балансуємо на межі, але інших варіантів окрім колективної відповідальності немає» – поділився своїми думками Андрій Володимирович.
Про стан ведення обліку успішності та відвідування здобувачів доповів старший викладач кафедри математики, інформатики та методики навчання, фахівець Центру моніторингу якості освіти Анатолій Лоха, зазначивши, що недоліки перераховані на минулому ректораті протягом тижня було усунуто, а заданий курс роботи триватиме, зокрема стосовно студентів заочної форми навчання. У свою чергу, про стан оплати за надані освітні послуги головний бухгалтер університету Ольга Яременко нагадала присутнім деканам про кількість здобувачів-боржників та суми їхнього боргу, ознайомивши їх зі списком таких студентів: «Коли ми формували цей список, то враховували лише наказ на перевід з контрактної на державну форму навчання, а наказ на відрахування контрактників, які не заключили контракт, ми ще не отримали. По університету видано розпорядження, яке от-от вам надійде. Звертаю увагу деканів на те, що вони повинні стимулювати студентів здійснювати оплату за навчання чітко у ті терміни, які було визначено у контракті. Акцентую увагу, що заява на продовження терміну оплати нині немає жодної юридичної сили. Якщо у ці терміни оплату не проведено то студент автоматично має бути відрахований – це жорсткі умови, проте кошти надходять до державного бюджету, а ми звітуємося перед МОН по цьому списку. Ви теж маєте певні ризики, тому намагайтеся аби злісних неплатників на ваших структурних підрозділах не було» – акцентувала увагу Ольга Іванівна.
У блоці обговорення «Різне» декан факультету гуманітарно-природничої освіти і соціальних технологій, доцент кафедри публічного управління та адміністрування, доктор історичних наук Віталій Коцур запросив викладачів та співробітників університету до участі у навчально-методичному вебінарі «Методика використання цифрових технологій в освітньому процесі», які відбувся у дистанційній формі на платформі Microsoft Team протягом 15-16 жовтня 2020 року із 13:00 по 15:00 за ініціативи факультету, кафедри цифрових технологій навчання, а також Відділу PR-технологів та зв’язків з громадськістю. Проведення вебінару має неабияку нагальність та ефективність, поготів у той час, коли увесь світ страждає від наслідків пандемії, змінюється епідеміологічне зонування, а навчання от-от стане змішаним або дистанційним. Поміж тим, на черзі затвердження на кафедрах тем магістерських робіт, які слід подати до наукового відділу – про це присутнім нагадала олова науково-методичної ради, доктор історичних наук, професор Надія Коцур.
У час коли з кожним днем в нашому місті та країні збільшується кількість захворювань на COVID-19 хочеться побажати лише одного – бережіть себе та тих, хто поруч з Вами – ваших рідних та друзів. Пандемія неодмінно мине, ми повернемося до звичного життєплину. Доброго Вам здоров’я!
