Токмань
Ганна Леонідівна
Професор кафедри української і зарубіжної літератури та методики навчання
Доктор педагогічних наук, кандидат філологічних наук, професор, учитель-методист.
Токмань
Ганна Леонідівна
Професор кафедри української і зарубіжної літератури та методики навчання
Доктор педагогічних наук, кандидат філологічних наук, професор, учитель-методист.
ГРАФІК КОНСУЛЬТУВАННЯ:
КОНТАКТНА ІНФОРМАЦІЯ:
Біографічні відомості. Народилася 9.11.1953 у м. Вітебську БРСР (нині Білорусь), де батько, Кузьменко Леонід Андрійович, працював на посаді головного архітектора міста за призначенням після закінчення київського інституту. Мама, Кузьменко Вікторія Антонівна, – лікар-мікробіолог. Батьки родом з Переяслава.
Навчання.1956-1966 рр. родина жила в місті Херсоні, Ганна Кузьменко навчалася у середній школі №20.
1966-1975 рр. жили у місті Запоріжжі. Із Золотою медаллю закінчила середню школу №5 (1971), з відзнакою закінчила філологічний факультет Запорізького державного педагогічного інституту (1975).
1998 року, під час проходження аспірантури в Інституті літератури імені Т.Г.Шевченка НАН України, достроково захистила кандидатську дисертацію на тему «Художньо-філософський феномен лірики Євгена Плужника» (спеціальність: 10.01.01 – українська література).
2003 року під час проходження докторантури в Інституті літератури імені Т.Г.Шевченка НАН України достроково захистила докторську дисертацію на тему: «Екзистенціально-діалогічна концепція методики викладання української літератури в старшій школі» (спеціальність: 13.00.02 – теорія і методика навчання (українська література) – захист у Національному педагогічному університеті імені М.П.Драгоманова.
Робота. Протягом 19 років працювала вчителем української мови і літератури середньої школи №16 м. Бердянська Запорізької області. 1990 року стала заступником директора з навчально-виховної роботи у цій же школі. Одержала звання «Вчитель-методист», відзнаку «Відмінник народної освіти України». Досвід учителювання став базою для подальшої наукової роботи Ганни Токмань у царині методики навчання літератури.
З 1994 року працює у вищій школі, 1994-1999 рр. – в Бердянському державному педагогічному інституті імені Поліни Осипенко.
3 2000 р. по сьогодні Ганна Токмань – науково-педагогічний працівник Університету Григорія Сковороди в Переяславі.
2004 р. присвоєно вчене звання професор.
Г. Токмань входить до авторського колективу 12-томної академічної «Історії української літератури», член редколегій журналу «Дивослово».
Суспільно-громадська діяльність У гострі, порогові моменти національної історії бере активну участь у політичних подіях. У кінці 1980-х років активно долучилася до створення і діяльності всеукраїнських громадської і громадсько-політичної організацій: «Всеукраїнське товариство української мови імені Т. Г. Шевченка» і «Народний рух України», очолювала одне з перших товариств української мови на Півдні України. Взяла участь у Помаранчевій революції і Революції гідності. Спогади про історичні події виповіла в книзі: Майдан: сторінка живої історії. Ніжин : ПП Лисенко М.М., 2015. 104 с.
Коло наукових інтересів. Професор Ганна Токмань працює в літературознавстві і педагогіці, послідовно інтегруючи українську науку в європейський інтелектуальний простір. У теорії літератури бере участь у створенні екзистенціальної парадигми у вітчизняному літературознавстві. Запропонувала методологічні засади і методику проведення діалогу «лірика – екзистенціальна філософія». Узагальнила і застосувала у власних дослідженнях аналітичну літературознавчу думку філософів-екзистенціалістів (М. Гайдеґґер, Г. Марсель, А. Камю, П. Тілліх та інші).
У царині історії української літератури на екзистенціально-діалогічних засадах провела дослідження творчості Г. Сковороди, М. Максимовича, Є. Плужника, Б.-І. Антонича, В. Свідзінського, Т. Осьмачки, І. Світличного, Г. Гордасевич. Вивчає діалог українських поетів ХХ ст. з Т. Шевченком. Також проаналізувала окремі мотиви у творах І. Котляревського, І. Нечуя-Левицького, І. Франка, Лесі Українки, С. Гординського. Виступає літературним критиком, досліджує творчість сучасних авторів: малу прозу Ю. Бондаренка, поезію Я. Чорногуз. У спеціальних або компаративних студіях проінтерпретувала твори зарубіжних письменників, зокрема О. де Бальзака, Шолом-Алейхема, А. Мердок, Р.-М. Рільке, А. Камю, Г. Мюллер, М.-В. Льйоси, К. Аткінсон.
У педагогіці здійснює філософізацію дидактичного літературознавства. Наблизила методику викладання літератури, як прикладну дисципліну, до сучасних надбань у галузях літературознавства, філософії, психології, політології та інших. Уперше напрацювала екзистенціально-діалогічну концепцію викладання української літератури в старшій школі. Ґрунтуючись на досвіді майже 20-тирічного вчителювання, запропонувала нові парадигму, технології і моделі викладання української літератури. Зокрема, розробила принципи проблемності, діалогізму, екзистенційного розвитку особистості юного читача. Вводить елементи різноманітних методів літературознавчого дослідження до теорії і методики навчання української літератури. Актуальним є напрацювання діалогічно-екзистенціальної технології шкільного прочитання мілітарної поезії, зокрема П. Вишебаби і Я. Чорногуз.
Науково-педагогічна діяльність
Наукове керівництво Керує науковою школою “Екзистенціально-діалогічне прочитання художнього тексту”. Під її керівництвом або за її консультування захищено 7 кандидатських дисертацій і 2 докторських. Керує магістерськими дипломними роботами.
Основні наукові праці Упродовж 26 років науково-педагогічної праці у вищій школі опубліковано 290 робіт. Серед них такі одноосібні монографії, вибрані праці, підручник, навчальні і навчально-методичні посібники:
Є співавтором низки книжок, а саме: колективних монографій – «Діалогічне прочитання української літератури» (2007), «Стратегічні напрями розвитку сучасної української лінгводидактики» (2021); навчальних та навчально-методичних посібників – «Геніальний сподвижник козацьких родів Максимовичів і Тимківських» (2011), «Наш першорозум: Вивчення творчості Г. Сковороди в школах, ліцеях, гімназіях, коледжах» (2012), «Практика в системі бакалаврської і магістерської освіти філолога: літературознавчий аспект» (2017), «Професійна підготовка магістра з літературознавчих дисциплін» (2018), «Поетичний славень Сковороді» (2022).
Як укладачка, редактор, співавтор взяла активну участь у виданні збірників наукових праць, що є Книгами пам’яті колег-філологів: «Микола Корпанюк – літературознавець-медієвіст, педагог, громадський діяч» (2023); «Ольга Будугай – талановитий педагог, багатогранний філолог, письменниця» (2024).
Бере участь у наукових, всеукраїнських і міжнародних, конференціях.
Плідно співпрацює з Німецько-українським товариством імені проф. Юрія Бойка-Блохіна (Мюнхен), написала й опублікувала у вітчизняних і зарубіжних виданнях низку праць про науковий спадок Ю. Бойка-Блохіна.
Навчальні дисципліни: Теорія літератури в системі сучасної освіти, Методика навчання української літератури в ЗЗСО, Історія методики навчання української літератури як науки, Інноваційні технології навчання української літератури, Інтегрована методика навчання української літератури, Актуальні проблеми сучасної методики навчання української літератури.
Має низку нагород і відзнак, зокрема урядові нагрудні знаки «Відмінник освіти» та «За наукові та освітні досягнення».