З 25 по 31 травня 2026 року в Україні проходив Національний тиждень безбар’єрності – загальнодержавна ініціатива, спрямована на привернення уваги до потреби створення доступного середовища та рівних можливостей для всіх громадян.
Сім днів. Понад десяток заходів. Сотні учасників. Університет Григорія Сковороди в Переяславі завершив Національний тиждень безбар’єрності – і цей тиждень став не просто переліком подій у календарі, а простором справжньої розмови про те, що означає бути почутим, поміченим і рівним серед рівних. Про мову, яка не ранить. Про середовище, у якому кожен може. Про культуру, яка починається з нас самих.
Університет Григорія Сковороди в Переяславі долучився до ініціатива на виконання листа Міністерства освіти і науки України № 1/9637-26 від 07.05.2026 р., однак за формальними рядками – щира залученість, жива дискусія та прагнення зробити університетський простір по-справжньому відкритим для кожного.
Упродовж тижня в університеті відбулися круглі столи, тренінги, психологічні практикуми, просвітницькі лекції, арттерапевтичні сесії та інформаційні кампанії. Заходи об’єднали здобувачів освіти, науково-педагогічних працівників, представників громадськості та фахівців у сфері психології, соціальної роботи й інклюзивної освіти.
«Безбар’єрність – це питання не архітектури, а ставлення»
Тиждень безбар’єрності офіційно відкрив кандидат педагогічних наук, доцент, проректор з навчально-методичної роботи, голова Ради безбар’єрності університету Володимир Носаченко. У своєму вступному слові на круглому столі «Освітній простір рівних можливостей» він наголосив, що безбар’єрність – це передусім спосіб мислення, який має проникати у всі сфери університетського життя.
«Коли ми говоримо про безбар’єрність, перше, що спадає на думку багатьом, – це пандуси, ліфти та широкі двері. Це важливо, безперечно. Але справжня безбар’єрність починається не з архітектури, а зі ставлення. Можна побудувати ідеально доступний корпус – і водночас залишити людину з її потребами поза увагою. А можна в найскромніших умовах створити середовище, де кожен почувається почутим. Наше завдання як університету – формувати саме таку культуру: культуру людиноцентричної комунікації, поваги та гідності», – зазначив Володимир Миколайович.
Голова Ради безбар’єрності закладу підкреслив, УГСП послідовно розвиває напрям безбар’єрності – як в освітніх програмах, так і в повсякденній практиці. Він також звернув увагу на важливість роботи з мовою:
«Мова формує реальність. Те, як ми називаємо людей, як говоримо про них і з ними, визначає, чи відчують вони себе частиною спільноти. Саме тому ми приділяємо особливу увагу «Довіднику безбар’єрності» та стандарту державної мови «Термінологія безбар’єрності». Це не про політкоректність заради політкоректності – це про те, щоб у наших словах було місце для кожного», – переконаний Володимир Носаченко.
«Безбар’єрність починається з мови – і з кожного з нас»
Координацію всіх заходів тижня здійснювала секретар Ради безбар’єрності університету Тетяна Кузьменко. Саме вона була модераторкою круглого столу-відкриття та супроводжувала інформаційну кампанію «Безбар’єрність починається з мови», що тривала впродовж усього тижня.
«Цей тиждень для нас – це не разова акція, а можливість зупинитися й подивитися, як ми спілкуємося одне з одним щодня. Ми побачили, скільки в нашій повсякденній мові непомітних бар’єрів – слів, які ранять, навіть коли ми цього не хочемо. Учасники наших заходів самі ставили запитання, ділилися досвідом, інколи дискутували – і саме це найцінніше. Бо безбар’єрність не приходить згори у вигляді інструкції. Вона народжується там, де люди готові слухати одне одного», – зазначає Тетяна Миколаївна.
Тетяна Кузьменко додала, що особливо тішить активне залучення студентства:
«Молодь сьогодні значно чутливіша до питань рівності, гідності, інклюзії. Студенти приходили на наші заходи не «бо треба», а тому що їм справді цікаво. Вони ставили гострі запитання, пропонували власні ідеї. Це покоління, яке хоче змінювати середовище навколо себе – і наша роль як університету – підтримати їх у цьому», – підкреслює секретар Ради.
«Ветерани повертаються – і університет має бути готовим зустріти їх»
Особливим змістовим акцентом тижня стали заходи за участю фахівчині Центру ветеранського розвитку, керівниці навчально-наукової лабораторії гарденотерапії Ірини Вариводи. Вона провела просвітницьку лекцію «Безбар’єрність як цінність сучасного суспільства» та тренінг «Ефективна формула комунікації в кризових ситуаціях».
«Війна змінила обличчя безбар’єрності в Україні. Сьогодні це вже не лише про людей з інвалідністю від народження – це про наших ветеранів, які повертаються після поранень, про родини загиблих, про внутрішньо переміщених осіб, про дітей, які пережили травму. Університет – це місце, куди приходять навчатися й ті, хто щойно повернувся з фронту. І ми маємо бути готові зустріти їх – не співчуттям згори, а партнерською повагою», – каже фахівчиня Центру ветеранського розвитку.
Ірина Володимирівна поділилася й тим, що для багатьох учасників її заходів темою номер один стала комунікація – як говорити з ветеранами, з людьми у стресі, з тими, хто переживає втрату. На її переконання, саме тут проходить найголовніший фронт безбар’єрності:
«Найбільший бар’єр – це страх. Страх сказати не те, страх образити, страх не знати, що відповісти. І через цей страх ми мовчимо там, де треба говорити. Ми вчимо людей не «правильних формул», а простої речі: бути присутнім, чути іншого й не боятися щирості. Це і є та формула, яка працює – і в кризових ситуаціях, і в звичайному житті», – стверджує Ірина Варивода.
Хроніка заходів Тижня:
Програма Національного тижня безбар’єрності в університеті була насиченою.
- Заходи стартували 25 травня круглим столом «Освітній простір рівних можливостей» та інформаційною кампанією Пресцентру університету «Безбар’єрність починається з мови».
- 26 травня науково-педагогічні працівники взяли участь у психологічному практикумі «Психологічна безпека та підтримка в умовах стресу», який провела Світлана Коломієць, керівниця навчально-наукової лабораторії мультимодальної супервізії та інтервізії.
- 27 травня для студентів пролунала просвітницька лекція Ірини Вариводи «Безбар’єрність як цінність сучасного суспільства».
- Наступного дня, 28 травня, відбувся психологічний практикум «Комунікація без стереотипів» під керівництвом Валерії Левченко, координаторки Студентської волонтерської психологічної служби.
- 29 травня стало насиченим днем подвійного формату: арттерапевтична сесія «Ресурси стійкості та внутрішні опори» (Світлана Коломієць) та тренінг «Ефективна формула комунікації в кризових ситуаціях» (Ірина Варивода) об’єднали молодь, студентів і співробітників університету.
Що далі?
За словами Володимира Носаченка, Тиждень безбар’єрності – це лише видима частина значно більшої роботи, яку Рада безбар’єрності веде впродовж року:
«Цей тиждень – не фініш, а орієнтир. Те, що ми побачили, обговорили й відчули цими днями, має жити далі – в наших аудиторіях, у наших розмовах, у тому, як ми приймаємо рішення. Університет залишається відкритим простором – для діалогу, для нових ініціатив, для людей, які хочуть змінювати освітнє середовище разом з нами», – підсумовує Володимир Носаченко.
Університет Григорія Сковороди в Переяславі дякує всім учасникам, організаторам і партнерам Національного тижня безбар’єрності 2026 року й запрошує долучатися до подальших ініціатив, спрямованих на розвиток сучасного безбар’єрного освітнього середовища.
Безбар’єрність – це коли можеш. Коли можеш увійти, навчатися, працювати, висловитися й бути собою – на рівних з іншими.
