21 жовтня 2025 року у конференц-залі імені Василя Сухомлинського відбувся навчально-методичний семінар, організований навчально-науковим центром забезпечення якості освіти під керівництвом Олени Бокшиц та Олени Усик спільно з проректором з навчально-методичної роботи Володимиром Носаченком.
Під час зустрічі обговорено ключові питання, пов’язані з оновленням класифікатора галузей освіти і спеціальностей та переходом до нових літерно-цифрових шифрів освітніх програм відповідно до вимог Національного класифікатора України «Класифікатор галузей освіти і спеціальностей» (НК 002:2024).
Керівницею навчально-наукового центру Оленою Бокшиц було закцентовано увагу на важливих змінах у системі класифікації галузей знань і спеціальностей, запроваджених Національним класифікатором України НК 002:2024. Відповідно до нової редакції, замість традиційних цифрових позначень спеціальностей (наприклад, 011, 012, 013) впроваджуються оновлені буквено-цифрові шифри – A1, A2, A3 тощо. Такі зміни мають на меті забезпечити більшу узгодженість із міжнародними стандартами класифікації освітніх напрямів і сприяти гармонізації українського освітнього простору з Європейською рамкою кваліфікацій. Зауважено, що нові шифри застосовуються для всіх освітніх програм, які проходять процедуру відкриття, ліцензування або акредитації після набуття чинності НК 002:2024, а також у випадках, коли здійснюється зміна назви спеціальності чи галузі знань відповідно до оновленої класифікації. Зокрема, освітні програми з позначеннями A4, A5, B1 тощо належать до нового набору 2025 року, тоді як чинні програми продовжують функціонувати за попередніми шифрами до завершення періоду їхньої акредитації.
Під час зустрічі було окремо підкреслено, що якість освітньої програми та освітнього процесу у закладі вищої освіти є інтегральним показником ефективності освітньої діяльності і визначається ступенем відповідності Критеріям оцінювання якості освітніх програм, затвердженим Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти.
Зазначені Критерії виступають нормативно-методичною основою для оцінювання змісту, структури, результатів навчання, кадрового забезпечення, ресурсного потенціалу та внутрішніх механізмів забезпечення якості. Саме їх дотримання гарантує відповідність освітніх програм сучасним академічним і професійним стандартам, сприяє формуванню культури якості в освітньому середовищі та забезпечує сталий розвиток системи вищої освіти в контексті європейських підходів до забезпечення якості.
На навчально-методичному семінарі увагу гарантів було зосереджено на всі 10 критеріїв самоаналізу:
- Проєктування та цілі освітньої програми;
- Структура та зміст освітньої програми;
- Доступ до освітньої програми та визнання результатів навчання;
- Навчання і викладання за освітньою програмою;
- Контрольні заходи, оцінювання здобувачів і академічна доброчесність;
- Людські ресурси;
- Освітнє середовище та матеріальні ресурси;
- Внутрішнє забезпечення якості освітньої програми;
- Прозорість та публічність;
- Навчання через дослідження (для ОП третього, освітньо-наукового рівня).
Окрему увагу під час обговорення було приділено організаційним аспектам підготовки до акредитації освітніх програм. З метою забезпечення чіткого розуміння етапів та послідовності виконання процедур підготовки відомостей самооцінювання, гарантам нагадано про «Інструкцію з підготовки відомостей самооцінювання освітньої програми», затвердженої наказом Університету Григорія Сковороди в Переяславі від 17 лютого 2025 року № 62.
У документі визначено структуру, змістові вимоги та алгоритм дій на всіх етапах підготовки матеріалів до акредитації, а також чітко окреслено терміни, послідовність виконання завдань і кінцеві дедлайни для подання супровідної документації. Такий підхід сприяє системності, прозорості та підвищенню ефективності акредитаційних процесів, що є важливою складовою внутрішньої системи забезпечення якості освіти.
Крім того, у ході зустрічі акцентовано на необхідності розроблення стратегій ідейного та методичного забезпечення акредитаційного процесу, формування інноваційних підходів до представлення результатів освітньої діяльності, а також удосконалення внутрішніх процедур планування й моніторингу якості освітніх програм. Такий комплексний підхід сприяє підвищенню ефективності управління якістю освіти, розвитку аналітичного мислення гаранта та формуванню стратегічного бачення подальшого розвитку освітніх програм.
