У понеділок, 27 жовтня 2025 року, у День української писемності та мови, українці у всьому світі, зокрема сковородинівці, вкотре написали Всеукраїнський радіодиктант національної єдності. Цей найбільший україномовний флешмоб з 2000 року незмінно об’єднує усі континенти, і вже шість років поспіль – сковородинівців.
Пресслужба університету також завітала до конференц-зали імені Василя Сухомлинського Університету Григорія Сковороди, де зібралися близько сотні викладачів, здобувачів освіти та співробітників, аби спільно долучитися до написання тексту-2025 під назвою «Треба жити».
Поки у трансляції на телеканалі «Суспільне Культура» тривали прямі включення з різних міст України та світу, на локації в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі до присутніх звернувся мовний омбудсмен закладу Максим Левченко, який наголосив, що День української писемності і мови та Радіодиктант національної єдності з року в рік гуртує українців, незалежно від часових поясів та місця перебування. Він підкреслив, що участь у диктанті – це не лише перевірка знань мови, а й знак національної єдності, спільного прагнення підтримувати рідне слово та культуру.
Після вступних слів усі погляди були звернені до прямого ефіру, де за лічені хвилини текст диктанту зачитала народна артистка України Наталя Сумська. У 2025 році авторкою тексту стала знана українська літераторка Євгенія Кузнєцова, відома своєю прозою, зокрема романами «Спитайте Мієчку» та «Драбина». Текст під назвою «Треба жити!», написаний авторкою для диктанту, закликає українців продовжувати жити попри всі незгоди та горя, які наразі переживаємо. Насолоджуватися приємними моментами життя й дозволяти собі переживати власні емоції.
Як зауважили сковородинівці, перше речення диктанту відсилається до п’єси Леся Подерв’янського, але з певними, притаманними Євгенії Кузнєцовій, змінами: «Жити треба цікаво: читати книжки, ходити в театр, дресирувати Пса Патрона». Також в диктанті з’явилися кілька слів з різних українських діалектів та говірок, приміром:
- «Сукні з лелітками» – тут згадують про блискучі цяточки, кружальця, якими прикрашають одяг, які нерідко називають також «паєтками».
- «Пітятко» – маленьке курчатко, як його називають закарпатським діалектом.
- «Допіру» – діалектний прислівник, що означає «Тільки що, щойно»
- «Кияхи» – діалектне слово, яким позначають качан кукурудзи.
Також у тексті диктанту Кузнєцова згадує про балістичні ракети, дрони та абревіатуру РЕБ – радіоелектронна боротьба, яку застосовують для переваги у бойових умовах.
Кузнєцова зазначила, що працювала над текстом кілька тижнів, аби кожне речення несло емоційний заряд і глибокий зміст.
Як і завжди, у залі панувала особлива атмосфера зосередженості: шурхіт паперу, тихі подихи, обережні рухи ручок, подивовані вигуки коли Наталія Сумська пришвидшувала темп і хтось за нею не встигав. Сковородинівські учасники писали уважно та натхненно, адже для них цей диктант – не просто перевірка грамотності, а символ єдності, любові до українського слова та вдячності всім, хто захищає рідну країну.
«Ми сьогодні зібралися не просто, щоб перевірити грамотність, а щоб відчути єдність через українське слово. Кожен такий диктант – це сторінка нашої історії, доказ того, що українська мова живе, звучить і гуртує навіть у найтяжчі часи. Текст цьогорічного диктанту теплий, щирий, світлий – такий, як сама Україна. І я мрію дожити до того дня, коли в ефірі диктант читатиме вчитель української мови, адже саме вчитель – це справжнє обличчя України», – прокоментувала після завершення диктанту доцентка кафедри української лінгвістики і методики навчання Людмила Довбня, яка цього року завершила свій багаторічний педагогічний шлях і вийшла на заслужений відпочинок.
Свої враження від диктанту висловив і провідний фахівець відділу інформаційних технологій та зв’язків з громадськістю Олександр Молоткін, незмінний модератор та ведучий більшості науково-популярних заходів університету. Він зауважив, що цьогорічний диктант був дещо складним через надто швидке читання тексту, однак водночас щиро подякував Наталії Сумській за її емоційність і щирість. За словами Олександра Юрійовича, головне не ідеальність написання, а єдність і спільне прагнення берегти українське слово. Він також підтримав думку, що надалі текст мав би читати фахівець із української мови, аби забезпечити точність і комфорт для всіх учасників.
Зауважимо, що всі охочі також можуть надіслати написаний диктант на перевірку до організаторів – у електронному або паперовому форматі.
- У електронному вигляді: необхідно сфотографувати або відсканувати текст (jpg, png, jpeg, tiff або pdf) і надіслати до 11:00 29 жовтня на адресу rd@suspilne.media
- Паперовим листом: відправити текст за адресою м. Київ, вул. Хрещатик, 26, 01001, зі штемпелем, датованим не пізніше 28 жовтня.
Правильний текст диктанту буде опубліковано 29 жовтня об 11:00 на сайтах Українського Радіо та Суспільне Культура, що дасть змогу перевірити себе самостійно.
Підсумки Радіодиктанту будуть оприлюднені після ретельної перевірки всіх надісланих робіт комісією. Конкретну дату оголошення повідомлять додатково. Сподіваємося, що серед найкраще написаних диктантів обов’язково будуть і сковородинівські.
Написання Радіодиктанту – це щорічна традиція, що виявляє нашу повагу та відданість українській мові, яка є невід’ємною частиною національної ідентичності. Мова, що живе і чинить опір, залишається символом незламності українців. Як нагадує авторка цьогорічного тексту, Євгенія Кузнєцова, наш голос завжди залишатиметься почутим і непохитним.
Організаторами заходу традиційно виступили Наукове товариство та відділ інформаційних технологій і зв’язків з громадськістю Університету Григорія Сковороди в Переяславі, які щороку підтримують цю важливу освітню та національно-об’єднавчу ініціативу.
