24 жовтня 2025 року в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі відбулося урочисте відкриття Навчально-наукового центру вивчення європейської історії, створеного на базі університету відповідно до Меморандуму про співробітництво з Обсерваторією з викладання історії в Європі Ради Європи. Пресслужба університету підготувала для вас хронологію подій цього насиченого дня, який передбачав багато подій і активностей.
За традицією закладу, зранку учасники відвідали капличку святих рівноапостольних Кирила та Мефодія, де вшанували пам’ять здобувачів і випускників університету, які віддали життя за Україну від початку російсько-української війни з 2014 року, зокрема під час повномасштабного вторгнення російської федерації 24 лютого 2022 року. Вони поклали квіти до стели пам’яті та запалили свічки. Ректор УГСП, доктор історичних наук, професор Віталій Коцур ознайомив присутніх з історією появи каплички – з 2021 року вона є місцем пам’яті та духовності. На великі релігійні свята тут проходять літургії, а без її відвідин складно уявити початок кожного з важливих сковородинівських починань.
Надалі в дендропарку університету за сприяння та участі міського голови Вячеслава Саулка гості долучилися до висадки близько десятка кленів, присвячених пам’яті героїв, що полягли в горнилі війни. Кожен з учасників пов’язав на дерева жовто-блакитні стрічки, символізуючи єдність і вшанування захисників України. Більше деталей про цю подію читайте у окремій публікації нашого сайту.
Надалі присутні мали змогу поглянути на факсимільну копію «Пересопницького Євангелія», яке 5 лютого 2021 року отримав університет за підтримки меценатів. Як розповів ректор, його поява стала знаковою подією приуроченою 460-ї річниці створення цієї пам’ятки староукраїнської мови та мистецтва, яка повернулася до Переяслава вперше з 1701 року. Віталій Вікторович підкреслив значення цієї книги як духовної святині та політичного символу України, на якій присягають президенти, наголосивши на її ролі в утвердженні національної ідентичності та історичної спадщини.
Також гості відвідали мистецькі аудиторії кафедри мистецької освіти і візуально-музичних практик факультету мистецтва, менеджменту, педагогіки і психології, екскурсію якою провела мисткиня, кандидат педагогічних наук, доцент Ольга Стрілець. Тут, серед іншого, гості закладу довідалися про мистецтво писанкарства, українську традиційну ляльку-мотанку, мистецтво витинанки та малярства на склі, традиційне ручне ткацтво: гобеленні та килимові техніки чи дизайн у текстилі (аплікація, стрічкова вишивка) та багато іншого.
Офіційна церемонія відкриття Навчально-наукового центру вивчення європейської історії відбулася в лабораторії археологічних досліджень імені М.І. Сікорського на третьому поверсі головного корпусу університету. Поважні гості належно оцінили приміщення оздоблене сучасною технікою, зокрема 3D-принтером, відеопрезентером, візуалізатором, смарт-дошкою, фаховою літературою та усім необхідним для успішної роботи. Під оплески присутніх ректор УГСП Віталій Коцур і національний координатор України в Обсерваторії з викладання історії в Європі Ради Європи Сергій Шкабко перерізали стрічку – це офіційно ознаменувало початок роботи Центру.
Надалі відкриття продовжилося у конференц-залі імені Василя Сухомлинського. Зібрання модерував провідний фахівець відділу інформаційних технологій та зв’язків з громадськістю Олександр Молоткін, зазначивши, що у цей день усі присутні стануть учасниками та свідками направду визначної історичної події. Присутні виконали Державний Гімн України та вшанували пам’ять про полеглих героїв, які віддали найдорожче, аби ми мали нагоду продовжувати освітній і науковий поступ, хвилиною мовчання.
З вітальним словом до присутніх звернувся ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі, доктор історичних наук, професор Віталій Коцур:
«Ми маємо чітко усвідомлювати своє місце в Європі, а Європа – значення України для неї. Саме тому мета цього Центру полягає не лише у відкритті осередку для спільних історичних досліджень, а й у обговоренні з провідними істориками країни можливих коректив та бачень у історичних дослідженнях і науці. Щиро вітаю всіх гостей, представників партнерських закладів вищої освіти, які долучилися до підписання Меморандуму з Обсерваторією з викладання історії в Раді Європи ще в травні. Я впевнений, що спільними зусиллями ми випрацюємо майбутню дорожню карту, аби мати спільне бачення для презентації на рівні держави та в Раді Європи. Тож щиро всіх вітаю, бажаю успіху та плідної співпраці на нашому заході», – серед іншого зазначив Віталій Вікторович.
У онлайн-форматі до учасників зібрання звернувся заступник міністра освіти і науки України Андрій Вітренко:
«Я переконаний, що ця подія має глибоке значення не лише для університету, а й для всієї системи гуманітарної освіти в Україні. Адже історія сьогодні – це не просто суспільна наука, що вивчає минуле, а потужний інструмент формування національної свідомості та захисту національної ідентичності. Створення такого сучасного Центру є своєчасною та надзвичайно важливою ініціативою. Завдяки потужному професорсько-викладацькому складу УГСП, цей Центр стане платформою, яка об’єднає дослідників з усієї України, викладачів, вчителів, студентів, активну громадськість і перетвориться на осередок захисту історичної правди та справедливості. Він дозволить вчити наших дітей у підручниках історії не імперські наративи, а справжнє місце України в родині європейських народів. Особливо символічно, що Центр відкривається саме в Переяславі – одному з центрів української історії та народження державної традиції, де перетинаються культурні, духовні та історичні шляхи України та Європи. Дорогі колеги, бажаю вам успіхів у повсякденній діяльності, плідної роботи та співпраці, аби сформувати осередки, які стануть центрами інтелектуальних і моральних авторитетів України та опору нашої незалежної держави, що прагне стати повноцінним членом Європейського Союзу. Бажаю всім плідної роботи сьогодні!», – підкреслив Андрій Олександрович.
Вітальне слово мав й директор проєкту «Україна Twinning» Олександр Смирнов:
«Це надзвичайно важливий захід у наших умовах, коли ми ведемо боротьбу з нашим сусідом. Спільне розуміння історії в майбутньому – ключ до порозуміння з усіма країнами та народами, аби уникнути вільних інтерпретацій. Зі своєї сторони хочу сказати, що проєкт Twinning, заснований компанією Cormo Consulting Group у 2022 році з початком повномасштабного вторгнення в Україну, спрямований на підтримку українських університетів. На сьогодні ми маємо понад 109 партнерств і продовжуємо розбудовувати нові з британськими університетами та закладами з усього світу. Підтримка, надана за три роки спільно з британськими та світовими університетами, сягнула понад 80 мільйонів фунтів, і ми активно продовжуємо цю роботу. Найближчим часом запустимо програму підтримки наукового співробітництва в сфері освіти – Seed Funding for Research, невеликі проєкти до 30 000 фунтів, які охоплюватимуть різні сфери наукової співпраці. Закликаємо присвятити частину цих ініціатив зміцненню таких центрів в університетах, що підписали Меморандум, і сподіваємося, що ще більше закладів долучаться. Чарльз Кормак координує долучення британських університетів до Обсерваторії та започаткування проєкту, який об’єднає українські та британські університети, надаючи фінансову, адміністративну підтримку та знання для системної, національної ініціативи», – сказав директор проєкту «Україна Twinning» та висловив сподівання, що ініціатива й надалі допоможе українським університетам розвиватися та шукатиме ресурси для їх розвитку.
Надалі відбулася презентація Дорожньої карти діяльності Центру, яку представив ректор Віталій Коцур. У ній окреслено три етапи розвитку: «Старт», «Консолідація» та «Лідерство».
- На першому етапі (2025–2026) заплановано офіційне відкриття Центру, створення цифрової платформи, формування Української мережі центрів європейської історії з 6+ університетами та підписання міжнародних меморандумів. Ключові заходи включають семінари, літні та осінні школи, публічні лекції, розробку навчальних модулів і подання грантових заявок, що забезпечить інституційний запуск, цифрову присутність і партнерства.
- На етапі «Консолідація» (2026–2027) Центр стане координатором національної мережі, розширивши її до 10 університетів та активізує міжнародну співпрацю через Асоціацію з університетами ЄС, щорічну конференцію та спільні дослідження в межах OHTE, Jean Monnet і Horizon Europe.
- На етапі «Лідерство» (2027–2028) Центр трансформує Асоціацію у Всеукраїнську мережу, запустить цифрову бібліотеку, магістерську програму та щорічний форум, утвердившись як міжнародний експертний хаб з історичної та громадянської освіти зі сталою грантовою підтримкою.
«Історія створення Центру сягає подій майже дворічної давнини, коли ми увійшли до складу делегації Міністерства освіти і науки України на форумі з історії «Зміцнення історичної обізнаності і культури за допомогою вищої освіти» в італійському місті Болонья. Тоді спільно з Сергієм Шкабком, ми брали участь у дискусіях і усвідомили необхідність присутності України там, аби правдива історія нашої країни відображалася в європейських підручниках без викривлень. Надалі було підписано договори про співпрацю з Observatory on History Teaching in Europe (ОНТЕ) з чотирма закладами – УГСП, КНУ імені Тараса Шевченка, Маріупольським державним університетом та НУ «Києво-Могилянська академія». Сьогодні нас більше, тож є можливість розширити мережу. Україна – джерело артефактів європейської історії, особливо Переяславщина. Ми вже співпрацюємо з Інститутом історії Литви та Вільнюським університетом, виграли грантовий проєкт, плануємо літні школи та спецкурс «Україна в європейській історії: литовсько-руська доба» з листопада. Колеги з інших університетів планують відкривати подібні центри», – сказав Віталій Вікторович у коментарі до презентації дорожньої карти, яку як і було обіцяно, публікуємо у вільному доступі до уваги колег і партнерів:
Please wait while flipbook is loading. For more related info, FAQs and issues please refer to DearFlip WordPress Flipbook Plugin Help documentation.
Мала що сказати учасникам у цей день й генеральна директорка директорату європейської та євроатлантичної інтеграції Міністерства освіти і науки України Олександра Гусак:
«Слухаючи розповідь пана ректора Віталія Коцура про плани роботи Центру, дивуюся, як швидко плине час. Ідея долучення України до Обсерваторії з викладання історії в Європі народилася не так давно – 2,5 роки тому. У березні 2023 року під час візиту делегації Міністерства до Страсбурга надійшло запрошення від колег з Ради Європи, Директорату демократії та людської гідності, долучитися до ініціативи. У червні 2023 року Україна призначила національного координатора та набула статусу спостерігача. У червні 2024 року ми стали повноправним членом Обсерваторії. У травні 2025 року відбувся візит керівництва Обсерваторії до України, підписано домовленість про співпрацю та чотири Меморандуми з українськими університетами про започаткування мережі центрів з вивчення та викладання європейської історії. І ось, менше ніж за півроку, 24 жовтня – черговий важливий етап: запуск першого Центру. Першими бути завжди важко, але почесно. Це чудово, що такими інституційними змінами ми підтверджуємо єдність з Європою, особливо під парасолькою Ради Європи – першої європейської інституції після Другої світової війни, створеної 1948 року. Ця організація показала прогресивність, виключивши державу-агресора після початку повномасштабної агресії, на відміну від інших. Цікавий факт: ініціатором Обсерваторії була Французька Республіка, яка бачила в ній і росію, але завдяки роботі наших дипломатів Україна зайняла її місце та активно розширює членство. Впевнена, що почуємо багато експертних дискусій для широкої аудиторії. Бажаю плідної роботи!», – підекреслила Олександра Юріївна.
Варто зазначити, що у цей день у Переяславі та його університеті мали бути присутні ректори деяких закладів вищої освіти, але через воєнні умови їх плани змінилися. Мова, зокрема, про Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя та Ізмаїльський державний гуманітарний університет, які зацікавлені в співпраці. За слова ректора УГСП Віталія Коцура, у майбутньому буде випрацювано модель співпраці та передано всю інформацію представникам цих закладів. Наразі Віталій Вікторович передав учасникам щире вітання від ректорів цих закладів.
У контексті відкриття обсерваторії змістовним був виступ національного координатора України в Обсерваторії з викладання історії в Європі Ради Європи, керівника експертної групи з європейської інтеграції директорату європейської та євроатлантичної інтеграції Сергія Шкабка:
«Щиро радий бути сьогодні на цій визначній події – відкритті Центру європейської історії під мандатом Обсерваторії з викладання історії Ради Європи. Це приклад швидкої реалізації: від травня до жовтня. Підготовка до візиту делегації в травні була викликом через безпекові фактори, але результати втілюються. УГСП став першопрохідцем серед чотирьох університетів, що підписали Меморандуми. Керівництво Обсерваторії, з яким ми спілкуємося, на щорічній конференції в Страсбурзі обговорювало плани, і факт, що Меморандум не залишився на папері, надихає – до кінця року запустимо щонайменше три центри. Університети планують формувати мережу, що передбачено програмою. Як національний координатор зазначу, що це був виклик – запускати державу на міжнародну платформу, формувати команду однодумців. За три роки ми напрацьовуємо цілі та реалізуємо їх, дякуючи ролі університетів, викладачів, аспірантів у підготовці генерального та тематичних звітів, як-от про економічні кризи в викладанні історії, де Україна повноцінно представлена. Велика депресія – об’єднувальна тема в 16 з 17 країн, що показує спільні точки. Тематика круглого столу не може бути відособленою від тенденцій: історія використовується агресором як інструмент проти націй, зокрема України», – поділився з учасниками зібрання Сергій Іванович та додав, що Мета Обсерваторії – доносити правдиві наративи, заперечуючи століття заперечення українського державотворення. Наступний крок – дослідження підручників 17 європейських країн, вироблення рекомендацій для коректного висвітлення України.
«Російська пропаганда працює, але ми протидіємо. Система викладання історії переглядається: прийнято концептуальні засади, триває робота над модельними програмами. Дискусії про інтеграцію української історії в європейську та збереження її як окремого предмету важливі для національної безпеки. Сьогоднішній старт центрів фокусуватиметься на практичних дослідженнях української історії в європейському вимірі, аби наші здобутки звучали на міжнародних майданчиках. Робота в кооперації з партнерами – запорука успіху, коли Україна займе належне місце в історичній парадигмі. Ми робимо історію завдяки Збройним Силам і здобудемо перемогу – правда за сильними. Бажаю плідної роботи та ефективних дискусій!», – завершив свою промову національний координатор України в Обсерваторії з викладання історії в Європі Ради Європи.
Надалі розпочав свою роботу круглий стіл «Розвиток історичної освіти в контексті європейського виміру», про перебіг якого неодмінно вийде окрема публікація на нашому сайті у понеділок.
На завершення дня відбулася презентація ініціативи та обговорення домовленості про створення Української асоціації з викладання історії в Європі, обговорення ключових результатів та домовленостей і подальших кроків співпраці, а також неформальне спілкування для зміцнення партнерських контактів.
Університет Григорія Сковороди в Переяславі в особі ректора Віталія Коцура висловлює щиру вдячність усім партнерам, зокрема Міністерству освіти і науки України, Обсерваторії з викладання історії в Європі Ради Європи, проєкту «Україна Twinning», а також українським і міжнародним університетам за довіру, підтримку та спільне прагнення до правди в історичній освіті. Ми глибоко цінуємо вашу віру в нашу місію та впевнені, що разом реалізуємо всі намічені плани, зміцнюючи європейський вимір української історії. Нехай ця співпраця стане міцним фундаментом для нових звершень задля процвітання України та її інтеграції до європейської спільноти.
