20 жовтня 2025 року, у конференц-залі Василя Сухомлинського о 13:00 в змішаному форматі методист Навчально-наукового центру забезпечення якості освіти Борис Любченко провів для здобувачів Університету Григорія Сковороди в Переяславі науково-практичний семінар на тему «Академічна доброчесність: від теорії до практики». Його відвідали близько 200 здобувачів освіти – як очно, так і онлайн через платформу Microsoft Teams.
Захід був організований Науковим товариством студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених університету спільно з Навчально-науковим центром забезпечення якості освіти, за підтримки Відділу інформаційних технологій та зв’язків з громадськістю.
Під час зустрічі Борис Анатолійович ознайомив учасників із поняттям академічної доброчесності відповідно до статті 42 Закону України «Про освіту», визначивши її як сукупність етичних принципів та встановлених законом правил, що регулюють навчальну, наукову та творчо-професійну діяльність. Основні цінності академічної доброчесності, на яких базується діяльність університетської спільноти, включають чесність, справедливість, відповідальність, довіру та повагу.
Підкреслюючи важливість теми, методист зазначив:
«Академічна доброчесність – це не просто формальність чи набір правил. Це принципова позиція, яка формує культуру відповідальності, чесності та взаємоповаги в академічному середовищі. Вона забезпечує довіру до результатів навчання та наукових досліджень, виховує в здобувачів здатність критично мислити та самостійно приймати відповідальні рішення».
Please wait while flipbook is loading. For more related info, FAQs and issues please refer to DearFlip WordPress Flipbook Plugin Help documentation.
Особливу увагу Борис Любченко приділив різновидам порушень академічної доброчесності, серед яких:
- Академічний плагіат – представлення чужих результатів як власних;
- Самоплагіат – повторне використання власних попередніх робіт без належного посилання;
- Фабрикація та фальсифікація – вигадування або змінювання даних;
- Списування та обман під час оцінювання;
- Необ’єктивне оцінювання та впливи на нього, включно з корупційними практиками;
- Відчуження або приписування авторства, академічний саботаж та схиляння до порушення доброчесності;
- Інституційні порушення, зокрема недотримання процедур реагування на порушення.
Надалі методист детально пояснив наслідки для порушників: від повторного проходження оцінювання чи освітніх компонентів, позбавлення пільг, до відрахування з університету. В УГСП дотримуються принципу нульової толерантності до недоброчесної поведінки.
Також до семінару долучилася керівниця Навчально-наукового центру забезпечення якості освіти Олена Бокшиц, яка підсумувала головні тези заходу та акцентувала на практичному значенні академічної доброчесності для здобувачів освіти:
«Академічна доброчесність – це насамперед про якість вашого знання та вміння вчитися. Це чесність перед собою: я здобув, я навчився, я зміг, і тепер можу науково вірно подавати інформацію. Ми живемо у час стрімких інформаційних технологій, де штучний інтелект може бути і корисним помічником, і загрозою для розвитку власного мислення. Якщо користуватися ним виважено – він допомагає розвиватися. Але коли він повністю замінює вашу роботу, це вже свідчить про відсутність самостійності. Академічна доброчесність формує вас як фахівців і як людей, здатних до саморозвитку, відповідальності та поваги до праці інших», – зазначила Олена Миколаївна, наголосивши на важливості обов’язкового проходження анкетування щодо академічної доброчесності та якості освітнього процесу, що дозволяє університету вдосконалювати навчання та підтримувати зворотний зв’язок зі здобувачами. Вона підкреслила, що всі наукові та кваліфікаційні роботи перевіряються через програму Strike Plagiarism, яка дає змогу об’єктивно оцінити рівень самостійності та унікальності виконаного завдання.
«Відносіться до своєї роботи чесно, справедливо і з відповідальністю. Не запозичуйте забагато – розвивайте свої думки, читайте, шукайте власні формулювання. Саме так формується справжній фахівець і науковець», – закликала керівниця Навчально-наукового центру забезпечення якості освіти.
Особливу увагу під час семінару приділили питанню використання штучного інтелекту. Було зазначено, що сервіси, зокрема ChatGPT, не є проявом плагіату самі по собі, проте їхнє некоректне використання може суперечити принципам доброчесності.
Семінар також висвітлив правила перевірки робіт на плагіат, типові помилки при оформленні цитувань і посилань, а також роль аналітики у системі якості освіти.
Підсумовуючи зустріч, Борис Любченко підкреслив, що дотримання принципів академічної доброчесності – це запорука не лише якісного навчання, а й формування професійної репутації та розвитку критичного мислення здобувачів освіти.
Захід став черговим етапом у системній роботі Університету Григорія Сковороди в Переяславі з утвердження культури академічної доброчесності, етичної поведінки та відповідального ставлення до знань у здобувачів вищої освіти.
