19 серпня 2025 року в Києві, на території Національного заповідника «Софія Київська», пройшов гуманітарний форум «Сковорода і свобода: внутрішня незалежність як основа державності», організований Університетом Григорія Сковороди в Переяславі та Благодійним фондом «МХП-Громаді»
Захід, який зібрав науковців, освітян, митців, представників духовенства, студентську молодь та дипломатичні кола, був приурочений до Дня Незалежності України й продовжив загальнонаціональне відзначення 300-річчя від дня народження Григорія Сковороди.
Символічне місце проведення форуму – Софійський собор – підкреслило спадкоємність української цивілізації: від християнських витоків Київської Русі та гуманізму Сковороди до сучасної демократичної України.
Присутні вшанували пам’ять полеглих у російсько-українській війні хвилиною мовчання та виконали Державний Гімн України. З вітальним словом виступили директорка Національного заповідника «Софія Київська» Неля Куковальська, ректор Університету Григорія Сковороди Віталій Коцур і заступник головного виконавчого директора МХП та голова Наглядової ради Благодійного фонду «МХП-Громаді» Юрій Мельник.
«Щиро вітаю вас у стінах найдревнішої пам’ятки Східної Європи – Софії Київської. У 2022–2024 роках ми в заповіднику реалізували низку виставкових проєктів, присвячених Григорію Сковороді. Це була наша відповідь на виклики часу і спосіб показати його постать крізь призму сучасності. Софія Київська має безпосередній вплив на творчість Сковороди. Це місце, де він відчував духовну силу й черпав натхнення для своїх ідей. У цих проєктах брали активну участь науковці. Вони допомогли нам не лише глибше дослідити постать Сковороди, але й подати результати цих студій широкій громадськості. Свята Софія – місце, де зароджувалася наша держава, духовність, культура, наука. Сьогодні прекрасна подія – презентація книги про великого філософа України. Я горджуся, що моєму рідному університетові, попри складні часи, вдалося видати таку монографію. Автори – надзвичайні, видання – чудове, і воно надихає. Дякую меценатам, які долучилися до підтримки, і бажаю вам успіхів», – зазначила директорка Національного заповідника «Софія Київська» Неля Куковальська.
«Для нас було важливо провести цей форум саме у Софії Київській. Це місце уособлює спадкоємність нашої духовної та культурної традиції. Ідеї Григорія Сковороди про свободу, гідність і «сродну працю» сьогодні є не просто філософськими категоріями, а дороговказами для суспільства, яке бореться за право бути вільним. Ми прагнемо, щоб ці цінності надихали і сучасних українців, і прийдешні покоління. Разом із нашими партнерами ми бачимо завдання Університету Григорія Сковороди в Переяславі не лише у збереженні спадщини, а й у тому, щоб активно вплітати її у сучасний контекст. Молодь має стати головним носієм цього знання – бо саме вона формує гуманітарний фундамент незалежності України. Важливо також, що ця книга та весь наш науковий доробок мають звучати на міжнародному рівні: у партнерських закладах, культурних центрах, університетах світу. Адже спадщина Сковороди – це не лише український скарб, а й частина європейської та світової філософської традиції», – підкреслив ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі Віталій Коцур.
«Для нас величезна честь бути партнерами цього проєкту. Якби не десятирічна праця українських учених, цієї книги не було б. Ми, як бізнес і як фонд, розуміємо свою відповідальність у підтримці української культури та ідентичності. Особливо в час війни ми бачимо: воюють не лише за територію, воюють проти нас як нації – з нашою історією, духовністю, культурою. Тому підтримка науки, культури, музейної справи для нас пріоритетна. Ми пишаємося співпрацею з Університетом Григорія Сковороди в Переяславі і сподіваємося, що таких проєктів після війни стане ще більше. Слава Україні!», – сказав у свою чергу голова Наглядової ради Благодійного фонду «МХП-Громаді» Юрій Мельник.
Ключовою подією форуму стала презентація колективної монографії «Вічно сучасний: життя, філософська, педагогічна та літературна творчість Григорія Сковороди». Авторський колектив видання налічує 52 дослідників спадщини Сковороди з Інституту філософії та Інституту літератури НАН України, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, провідних університетів Києва, Харкова, Львова, Одеси, Житомира, Черкас, Переяслава, а також працівників усіх музеїв Сковороди в Україні, краєзнавців, вчителів та земляків-аматорів. Особлива вдячність, на якій акцентували у ході форуму пролунала на адресу світлої пам’яті професора Університету Григорія Сковороди в Переяславі Миколи Корпанюка, від якого зародилася сама ідея цього видання.
Книга обсягом 525 сторінок поділена на п’ять розділів, що всебічно висвітлюють епоху XVIII століття та життєвий і творчий шлях Григорія Сковороди. Вона показує його внесок у розвиток української та європейської філософії, літератури, педагогіки й богослов’я, а також актуальність його ідей сьогодні. Видання ілюстроване світлинами, архівними матеріалами, репродукціями творів мистецтва та музейними експонатами.
Монографія не лише узагальнює багаторічні дослідження, а й відкриває нові перспективи у вивченні спадщини українського любомудра, роблячи її важливим науковим і культурним орієнтиром для дослідників, освітян і широкої читацької аудиторії.
Форум продовжила панельна дискусія, модераторкою якої виступила докторка філософських наук, професорка КНУ імені Тараса Шевченка Наталія Кривда. До обговорення долучилися заступник головного виконавчого директора зі сталого розвитку МХП, голова Наглядової ради Благодійного фонду «МХП-Громаді» Юрій Мельник, проректор з наукової роботи та інноваційної діяльності Університету Григорія Сковороди в Переяславі Василь Дудар, старший викладач НАУКМА Аліна Севастюк та український письменник і військовослужбовець Сергій Жадан.
«УГСП акумулює знання про Григорія Савича, але наше завдання – не просто навчити, яким він був, а дати можливість кожному самому відкрити Сковороду. У цьому полягає свобода: щоб кожен через власний досвід зрозумів його спадщину. Ми започаткували творчий конкурс «З іменем Сковороди крокуємо в майбутнє», де школярі, студенти й викладачі через малюнки, твори, проєкти показують, як вони відчувають Григорія Савича. У нас є галерея студентських робіт, а завдяки Фонду Миколи Томенка видано «Щорічник: Григорій Сковорода», де на кожній сторінці – його цитати та малюнки наших студентів-переможців конкурсу. Це дозволяє молоді бачити Сковороду сучасним і актуальним. Навчально-науковий Центр Сковородинознавства, який діє в університеті понад 20 років, намагається зібрати сучасні ідеї та бачення про Сковороду. Щороку ми проводимо сковородинівські наукові конференції і заходи, куди запрошуємо дослідників, і це не просто спогади про його творчість, а спроба по-сучасному оцінити його колосальний внесок. Ми також створили портал «Сковорода» – інтернет-платформу, де зібрано твори, відео, переклади, щоб кожен міг слухати чи читати його спадщину. Ми не монополізуємо знання про Сковороду, а виступаємо лідером, заохочуючи інших до співпраці, щоб його ідеї жили в освіті, культурі та серцях молоді», – презентував набутки закладу проректор з наукової роботи та інноваційної діяльності Університету Григорія Сковороди в Переяславі Василь Дудар.
«Це видання – не лише науковий доробок. Це потужний інтелектуальний та культурний ресурс, який формує духовний щит нашої держави. Сковорода говорив про внутрішню свободу і життя в істині. Його слова сьогодні звучать як ніколи актуально. Ця монографія допоможе новим поколінням українців краще зрозуміти його філософію та віднайти власний шлях», – зазначив заступник головного виконавчого директора зі сталого розвитку МХП, голова Наглядової ради Благодійного фонду «МХП-Громаді» Юрій Мельник.
«Сковорода може бути на дотик, сучасним і зрозумілим. Ми разом з Університетом Григорія Сковороди в Переяславі реалізували проєкт «Цифрова інклюзія», де створили мобільний застосунок Digital Inclusion. Спочатку він був для дітей з особливими потребами, але ми додали розділ «Музика і звуки», де озвучили найзначніші цитати Сковороди, які резонують і сьогодні. Їх може слухати кожен – діти, дорослі. Ми також додали розділ «Розпис», де викладачі університету створили елементи народної спадщини – витинанки, мотанки, орнаменти – для ментальної реабілітації. Цей проєкт показує, як Сковорода може бути живим компасом, точкою сили, стрижнем для сучасної людини. Себто Сковорода – це не лише про минуле, а про майбутнє. У моїй педагогічній практиці я використовую його принципи, наприклад, у лекції «У пошуках сенсу», де вчу студентів будувати професійний розвиток за концепцією сродної праці, навіть у створенні профілю в LinkedIn. Співпраця з університетом дозволила оживити спадщину Сковороди через цифрові технології, і я вдячна за можливість працювати разом, щоб зробити його ближчим до молоді, до освіти, до нашого часу», – зазначила старший викладач НАУКМА Аліна Севастюк.
«Мені здається, що Сковорода на перший погляд не вписується в декорації цієї страшної війни – він максимально пацифістський, аполітичний, відокремлений від політично-соціальних речей. Але насправді він глибший за всі сучасні означники, як-от «хіпстер», бо в ньому є універсум, ідея внутрішньої свободи та гідності, яка допомагає зберегти людську ідентичність. У цей важкий час, коли суспільство втомлене й дезорієнтоване, саме ця свобода, яку сповідував Сковорода, дає силу інвестувати в спільну справу, роблячи його присутність парадоксально важливою. Для харків’ян Сковорода – це наш патрон, розчинений у ландшафті міста: він мандрував Слобожанщиною, ходив з флейтою, як говорив Тичина. Вороги полюють на цей образ – знищили музей у Сковородинівці та корпус педагогічного університету, де вивчали його твори, – але Сковорода не знищений. Він живе на стінах, у цитатах, пам’ятниках, допомагаючи Харкову лишатися фортецею, яка тримає передній край і за якою починається Україна», – зазначив у ході дискусії український письменник і військовослужбовець Сергій Жадан.
Форум відвідав й міністр освіти і науки України Оксен Лісовий:
«Концепти Сковороди в українській філософії та культурі – це про ефективність і спрямованість на результат: сродна праця означає давати найкраще людям навколо, не витрачаючи життя на нелюбі речі, а любов до справи, ближнього й світу робить нас результативними. Освіта повинна формувати це розуміння, виводити на сродну працю через реформи змісту, які не перевантажують непотрібним, а будують світоглядну базу на цінностях любові, гідності та добробуту – християнських, загальнолюдських, європейських, – щоб досягти спільного блага після війни, коли нас буде мало, але ми маємо бути супер-ефективними.
Я дуже вдячний Переяславському університету за те, що послідовно підсвічує постать Сковороди: вони багато років проводять конференції кожні два роки, залучаючи дослідників з України та за кордоном, мають Центр Сковородинознавства з хорошим відгуком від науковців. Я знаю цей університет як осередок, який добротно й якісно займається цим задовго до мого приходу в освіту, і це видання – важливе й своєчасне», – зазначив Міністр.
Також учасники дискусії обговорили кілька стратегічних питань: яке повідомлення прагнули донести автори монографії, як вона вписується у стратегію розвитку Навчально-наукового Центру Сковородинознавства та університету, яке значення має подія в межах відзначення 300-річчя Сковороди й яку роль у створенні книги відіграли викладачі, здобувачі та партнери. Важливою темою стало бачення ролі молоді у збереженні й популяризації спадщини філософа, а також міжнародний вимір – можливість презентації монографії в університетах та культурних центрах за кордоном.
Після обговорення учасники форуму мали можливість відвідати спеціальну екскурсію територією Національного заповідника «Софія Київська», яку провів завідувач відділу «Софійський музей» Національного заповідника «Софія Київська» Ігор Нетудихаткін.
Слід подякувати і відзначити присутність на форумі давніх друзів та партнерів університету – делегацію науковців Національного історико-етнографічного «Заповідника» на чолі з в.о. генерального директора Мариною Навальною, ректора Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди Юрія Бойчука, громадського діяча Олеся Донія та багатьох інших давніх друзів і партнерів.
Філософія Сковороди – внутрішня свобода, самопізнання, «сродна праця» та життя в істині – формує духовний каркас українського спротиву. Форум засвідчив, що перемога України можлива лише тоді, коли держава захищає не лише кордони, а й внутрішній світ громадянина. Свобода думки, культури й філософії – це стратегічні засади національної безпеки.
