10 березня 2025 року родина Університету Григорія Сковороди в Переяславі на чолі з ректором, доктором історичних наук, професором, членом-кореспондентом НАПН України Віталієм Коцуром приймала поважних гостей – делегацію колег із Національної академії Служби Безпеки України на чолі з ректором, доктором юридичних наук, професором Андрієм Черняком та ректора Черкаського державного технологічного університету, доктора політичних наук, професора Олега Григора, а також голову Черкаської обласної організації Національної спілки краєзнавців України Валентина Лазуренка й українського політика та громадського діяча Миколу Томенка.
Поза тим, що як вже повідомляв наш сайт, було підписано меморандум про співпрацю між УГСП та НА СБУ, цей день збагатив сковородинівців на презентації близько десятка видань авторства гостей. Як і було обіцяно, розповідаємо про них у окремій публікації.
За вже усталеною традицією альма-матер, гості розпочали свій візит із відвідування каплиці святих рівноапостольних Кирила та Мефодія, де вшановується пам’ять викладачів і здобувачів, які зробили вагомий внесок у розвиток університету або віддали життя у горнилі російсько-української війни починаючи з 2014 року. Після цього прогулялись музеєм університету та його мистецькими аудиторіями. Разом з тим, гостям продемонстрували інфраструктурні набутки закладу в умовах повномасштабної фази війни – за цей час в УГСП відбудувалося понад 1100 квадратних метрів укриття, зокрема 1 лютого 2023 року на базі закладу в приміщенні другого укриття було відкрито Молодіжний простір «ТВіСТ», який слугує укриттям та приміщенням для проведення навчального процесу під час повітряних тривог.
Згодом гості перемістилися до конференц-залу імені Василя Сухомлинського, де розпочалася безпосередня зустріч з майже сотнею охочих слухачів – викладачів та співробітників університету, його здобувачів та гостей з ліцею-інтернату «Патріот». Спершу хвилиною мовчання вшанували світлу пам’ять всіх, хто віддав своє життя через вторгнення російської федерації в Україну, невинних дітей, мирних українців та всіх наших співвітчизників. Надалі спільно виконали Державний Гімн України.
Гостями закладу у цей день, поза вищезгаданими у публікації особистостями, стали: завідувач кафедри теорії та історії держави і права Національної академії Служби Безпеки України, кандидат історичних наук Аліна Понипаляк; доктор філологічних наук, професор Національної академії СБУ, голова Національної комісії зі стандартів державної мови (2020-2022) Орися Демська; доктор філологічних наук, професор Національної академії СБУ Леся Демська-Будзуляк. Кожному було у цей день про що сказати та що представити, відтак перейшли до презентаційних виступів, але спершу виконали приємну і важливу місію – УГСП підписав меморандум про співпрацю з Національною академією Служби Безпеки України.
Зважаючи на багаторічний досвід плідної та багатовекторної співпраці з Черкаським державним технологічним університетом, слово надали ректору цього закладу, доктору політичних наук, професору Олегу Григору. Подякувавши за запрошення та співпрацю, він розповів про те, чим нині живе очолюваний ним заклад. За мить, зважаючи на одну із шевченківських дат, на яку припала зустріч, нагадав про дотичність життєвого й творчого шляху Великого Кобзаря й Переяслава. Символічно, що він презентував видання «Воюючий Шевченко. Мала світоглядна книжка українського воїна» – збірку поезій укладену із головних світоглядних творів Т.Г. Шевченка. Видання, створене у форматі кишенькової книги є спільним проєктом Фонду «Рідна країна» (його очільник Микола Томенко є головним натхненником проєкту, упорядником та автором передмови – прим.авт.) і Черкаського державного технологічного університету (в особі ректора Олега Григора й проректора Валентина Лазуренка – прим.авт.). Проєкт, насамперед, орієнтований на воїнів Збройних Сил України, волонтерів, медиків та рятувальників.
«Наразі ми надрукували тисячу екземплярів, поширили їх серед військових. Книга навмисно є компактною аби легко поміщатися до будь-якої кишені. Важливо, аби захисники у вільні хвилини могли щось почитати, над чимось подумати на дозвіллі, поглибити свій патріотизм», – додав Олег Олександрович та розповів про проєкт «Живи, вчись і працюй на Черкащині». Наголосив на тому, що молодь має залишатися в Україні, адже попереду в неї дійсно багато різної і важливої роботи. Наостанок запросив до Черкас та очолюваного ним закладу, нагадавши про можливості академічної мобільності між ЧДТУ й УГСП.
Слово перейняв проректор з гуманітарно-виховних питань Черкаського державного технологічного університету, доктор історичних наук, професор, голова Черкаської обласної організації Національної спілки краєзнавців України Валентин Лазуренко. Розповівши про роботу, яку проводить НСКУ на теренах України та Черкащини, він презентував спеціальний випуск загальноукраїнського наукового журналу «Краєзнавство», який побачив світ наприкінці 2024-го року ставши своєрідним підсумком до відзначення 70-річчя утворення Черкаської області.
«Це всеукраїнський часопис, що знайомить із Черкащиною, окремими сторінками історії нашого краю, відомим землякам, творчим доробком черкаських краєзнавців. Ініціатором підготовки та випуску наукового видання стала Черкаська обласна організація Національної спілки краєзнавців України, яку очолює Валентин Лазуренко. На думку авторів часопису, видання має пізнавально-виховне значення, оскільки знайомить широку громадськість, зокрема й зарубіжну, з історією і сьогоденням Черкащини. Журнал складається із тематичних розділів. У ньому вміщена хроніка краєзнавчого життя на Черкащині і в Україні, рецензії на історико-документальні видання черкаських краєзнавців. Автори наукових статей, повідомлень та рецензій – науковці університетів, освітяни, працівники історико-культурних заповідників, архівів Черкащини. До формування номера долучилися також краєзнавці з Києва та Харкова», – йдеться у анотації до видання. Зацікавлені читачі мають змогу ознайомитися з електронною версією ілюстрованого журналу тут чи в бібліотеці УГСП, куди його в цей день передав Валентин Миколайович.
Захід тривав, а естафету презентацій перейняв ректор Національної академії Служби Безпеки України, доктор юридичних наук, професор Андрій Черняк та український політик та громадський діяч, доктор політичних наук, професор Микола Томенко. Найперше, мова пішла про науково-популярне видання «Абетка громадянина України», яке містить інформацію про історію українського державотворення; засади конституційного ладу; головні віхи з життя знаменитих українців, державні, пісенні та поетичні символи країни й об’єкти історико культурної, природної та нематеріальної спадщини, які репрезентують Україну в ЮНЕСКО. У книжці також подана наукова термінологія українського світу та розвінчуються міфи й псевдоісторичні теорії так званого «русского міра». Видання має на меті допомогти курсантам, студентам і широкому загалу читачів сформувати світогляд відповідального громадянина і свідомого патріота України.
«Я частково дотичний до того, аби університети, які живуть, працюють і, в часі війни, перебудували свою роботу, могли кращі практики свого досвіду, особливо нашої світоглядної війни з російською ордою, взаємодоповнювати і допомагати один одному. Пишаюсь, що тут три ректори і три університети. Також нещодавно повернулися з Харкова, з університетами якого теж тримаємо зв’язок. Переконаний, що такі от «реперні точки українськості» мають бути в «інтегральному, спільному кулаку». Нам не просто воювати за історію України, коли путін, фактично в кожному виступі, повертається до брехливої і сфальсифікованої історії. Наша відповідь повинна бути швидкою, жорсткою і адекватною. Так сталося, що у світі не всі знають історію України, і ми маємо доводити якісь речі. Також маємо підносити громадянський рівень ідентичності та національної гідності. Найближчим часом маємо зробити усе для того, аби 100% з нас пишалося, що вони громадяни та українці. Повернімо нашій державі дух, енергію і незалежність. Слава Україні!», – серед іншого зауважив Микола Володимирович та розповів про історію появи презентованого видання. Протягом наступних десяти хвилин виступу пригадував історію Державного Гімну України та його авторів, історію творчості Тараса Шевченка під час перебування на Переяславщині (тут його вперше назвали «батьком» – прм.авт.), локальну мазепинську спадщину і питання її збереження та багато іншого.
Надалі слово тримала доктор філологічних наук, професор Національної академії СБУ, голова Національної комісії зі стандартів державної мови (2020-2022 рр.) Орися Демська. Вона презентувала перше в українській історії науково-оглядне видання про українську мову під назвою «Українська мова. Подорож із Бад-Емса до Страсбурга». Зазначила, що ця книжка для всіх, хто хоче зрозуміти іншу історію української мови.
«На культурній мапі модерної української мови є дві важливі точки: Бад-Емс, звідки указом намагались переконати світ, що української мови немає, не було і бути не може, і Страсбург – точка, де 21 березня 2022 року українська отримала статус майбутньої офіційної мови Європейського Союзу», – йдеться у анотації книги.
Орися Демська розповіла, що у цій книзі вона спробувала показати силу української мови – від індоєвропейської прамови до наших днів, її взаємодію з іншими мовами, історію взаємозбагачень, непримириме протистояння з російською і перебіг лінгвоцидів, із яких вона все ж таки вийшла переможницею.
Надалі Орися Мар’янівна говорила про свою спільну з Андрієм Миколайовичем Черняком книгу «Мова. Право. Безпека», де розглянуті правові норми, законодавство та безпеку через призму мови. Автори запропонували модель мовної архітектури країни з урахуванням державної мови, мов корінного народу, міжнародної комунікації, національних меншин та інших мов світу.
«Коли ми писали цю книжку, ми й подумати не могли, що в день її презентації, на іншому кінці планети, по той бік океану, знищуватимуть слова. Чим це закінчилося в Україні ми знаємо. Тепер подивимось на те, чим це закінчиться у США, де президент Трамп виводить із вжитку сотню слів. Історія та українська мова – це два кити на яких тримається наш світ», – додала дослідниця.
Презентаційну естафету перейняла завідувач кафедри теорії та історії держави і права Національної академії Служби Безпеки України, кандидат історичних наук Аліна Понипаляк. Говорила про спільний новодрук із колегою-науковцем Олександром Івановим під назвою «Обличчя визвольного руху в архівах «кгб». У монографії представлено біографічні відомості про видатних діячів українського визвольного руху: Степана Бандеру, Миколу Арсенича, Василя Кука, Романа Шухевича, Катерину Зарицьку, а також архівні матеріали, які демонструють боротьбу радянської тоталітарної системи з їхньою діяльністю з відстоювання української ідентичності та відновлення втраченої державності.
«Кожна з цих особистостей представлена як ґрунтовна, яку безпосередньо описують репресивні архіви. Нашою метою було показати те, якими бачили цих постатей наші вороги. Ми хотіли показати нам самим те, як про нас пишуть, і як ми розуміємо сьогодні нашу сучасну історію. Кожна з описаних у книзі особистостей заклала величезні підвалини до того, аби Україна була сьогодні. Аби ми з вами могли бути українцями. Сьогодні весь світ як і пророкував Степан Бандера, відповідає на наше «Слава Україні» – «Героям Слава». Ми намагалися зробити колективний портрет українців часів Другої світової війни – покоління дітей вояків УНР, батьки яких, у свій час, не змогли відстояти нашу незалежність. Це «покоління нескорених у боротьбі за нашу державність» і головною їх метою було відновлення самостійної, незалежної України. У 1941 році їм це вдалося, хай це і був символічний жест. Як слушно зауважує Сергій Жадан: «Ми стоїмо на плечах своїх попередників». І це дійсно так», – додала Аліна Василівна.
Майже наостанок слово мала доктор філологічних наук, професор Національної академії СБУ Леся Демська-Будзуляк. Вона говорила про третього кита, на якому стоїть Україна – її літературу, адже «мова дає їй слова, а історія – факти для побудови сюжетів, яку стануть історією що увійде в кожен дім». Науковиця презентувала двотомне авторське видання «Ті, що панують над зорями…». У книгах на основі авторських досліджень, мемуарних, епістолярних, наукових та інших джерел представлено науково-популярні нариси про життя і чин українських видатних осіб, у житті яких поєдналися співпраця з українськими спеціальними службами та інтелектуальна й творча робота. Серед інших сюди увійшли портрети літературознавця Павла Богацького, дипломата Юрія Гасенка, історика Івана Вислоцького, літературного критика і прозаїка Дмитра Вітовського, письменника Юрія Горського та інших.
«Усі ці люди мріяли про свою державу, яку ніхто не підтримав у 20-х рр. ХХ ст. Це був складний шлях. Ми можемо лише мріяти, що буде далі, якими будуть країни світу. Але в центрі точно буде Україна. Як колись казав Симон Петлюра «Ти переможеш, великий народе-мученику. І переможеш не для того, щоб підбивати під себе чужі, не наші землі. Ти переможеш для спокійного будування могутньої держави України, для щасливої праці поколінь майбутніх…». І хай хтось каже, що це ілюзія і це не можливо. Каже, бо зараз дуже і дуже погане становище. Але коли в нас було добре становище? Якщо пригадати історію, нас вже не мало бути тисячу разів. Але якщо ми є, то значить маємо бути. І нас найменше має цікавити те, хто і що думає з цього приводу. Ми були, ми є і будемо – творити нову історію цього світу. Творити дякуючи тим людям, які будували цю державу всупереч всьому. Я вірю, що в нас буде наша спільна держава. Ми обов’язково переможемо, бо ми сподіваємося на себе!», – виголосила Олеся Мар’янівна.
По завершенню презентацій представники НА СБУ подарували примірники презентованих книг до бібліотек Університету Григорія Сковороди в Переяславі, Черкаського державного технологічного університету, переяславського ліцею-інтернату «Патріот». Навзаєм ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі, доктор історичних наук, професор, член-коресподент НАПН України Віталій Коцур подарував гостям інтелектуальні подарунки від нашої альма-матер. До подарункових наборів увійшла його авторська монографія «Національні меншини України в контексті суспільно-політичних трансформацій 90-х рр. ХХ ст. – поч. ХХІ ст.», сковородинівські щорічники й арт-подарунки від образотворців УГСП під назвою «Патріотичне серце».
У кулуарах зустрічі гості познайомилися та налагодили співпрацю з науковцями нашого університету, залишили автографи на тематичній стіні у залі інформаційних технологій «Чумацький шлях».
Наостанок перебування в нашому місті усі учасники візиту відвідали музеї Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав», зокрема Музей «Заповіту» Т.Г. Шевченка НІЕЗ «Переяслав», де з нагоди дати пам’яті, вклонилися пам’яті Великого Кобзаря та поклали квіти до його погруддя на території музею.
