17 грудня 2024 року у конференц-залі імені Василя Сухомлинського Університету Григорія Сковороди в Переяславі відбулася значуща наукова подія. Тут презентували перший том «Ілюстрованої історико-богословської енциклопедії», яку підготував творчий авторський колектив на чолі з доктором історичних наук, професором, членом-кореспондентом НАПН України Василем Балухом та його заступником – ректором УГСП, доктором історичних наук, професором Віталієм Коцуром. Незмінно до авторського колективу увійшов і голова Вченої ради університету, доктор історичних наук, академік Віктор Коцур.
Праця містить сукупність термінів, понять і категорій історико-богословського та релігієзнавчо-філософського характеру, а важливе місце у енциклопедії займають статті з ґрунтовними біографічними відомостями про релігійних і церковних діячів, описами географічних місць, подій та явищ, що увиразнюють історичний процес і особливості релігійних пошуків людства, інституційного оформлення релігійних організацій, рухів, шкіл, формування й еволюцію віровчень, культів, догматичних, канонічних і літургічних традицій, а також динаміку розвитку історіософської й релігійно-богословської думки в Україні та світі.
Починаючи з першого тому, «Ілюстрована історико-богословська енциклопедія» міститиме понад 2 тис. словникових статей різних обсягів, у яких подано термінологічне визначення і тлумачення терміну у синхронічному (сучасний стан) і в діахронічному аспектах (історія розвитку). Статті розміщені за алфавітом і містять, крім історико-богословських термінів, короткі біографії релігійних і церковних діячів, пророків і євангелістів, засновників релігій, церков, очільників релігійних рухів і організацій тощо.
Зібрання, яке модерував фахівець відділу інформаційних технологій та зв’язків з громадськістю Олександр Молоткін, являло собою низку виступів поважних науковців та представників духовенства, які зверталися до присутніх з вітальними словами чи фаховими словами рецензій на новодрук.
Спершу пролунала промова ректора університету, заступника голови редакційної колегії енциклопедії Віталія Коцура:
«Це дійсно непересічна подія в історії не лише нашого університету, а й держави в цілому. Бо такого роду енциклопедичні видання видаються вперше, і їх актуальність складно не помітити. Нинішня війна точиться не лише на фронті і зі зброєю, а й є ідеологічною та релігійною. Від моменту здобуття нашою державою незалежності ці війни тривають. Ми намагаємося максимально українізувати і поширити знання про нашу українську релігію, українізувати усі терміни. У нашого авторського колективу виникла така ідея, і у цієї книги буде чотири томи. Це досить тривала і складна робота яка потребує вивчення, дослідження, обробки й написання тексту в доступному для кожної людини енциклопедичному форматі. Аудиторія нашого видання – це, найперше, церковнослужителі які несуть віру і знання про Бога. Хотілося б аби ці знання поширювалися і проповідувалися, особливо в період змін у церковній політиці і загалом країні. Це наша місія, яку ми несемо, адже релігія є одним із визначальних чинників національної та громадянської ідентичності, яку тривалий час ми не мали на належному рівні і нині починаємо це усвідомлювати», – зазначив Віталій Вікторович.
Своєю присутністю зібрання освятив і ректор Київської православної богословської академії Олександр Трофимлюк. Він звернувся до присутніх із такими словами:
«Це справді унікальна подія. Найперше, хочу передати вітання і благословіння Блаженнійшого митрополита Київського і всієї України Епіфанія, який неодноразово відвідував наш університет, але, на жаль, нині перебуває у важливому відрядженні в Італії. Справа, яку ви втілили у першому ж томі, є надзвичайно важливою для нашого суспільства. Хотів би додати, що, на мою думку, первинне коло читачів є значно більшим ніж священнослужителі. Адже вони вже є в базі поданих в цій енциклопедії понять. Цю книгу треба читати всім. Приміром я, в силу своєї попередньої роботи, багато спілкувався із журналістами. Вони зізнавалися в тому, що не розуміють деяких визначень і понять. Ще в УПЦ КП ми утворили цілий інститут історії церкви. Він мав займатися виданням українською богословської енциклопедії. Жоден її том, на жаль, донині не побачив світ. Тому я надзвичайно вдячний вашому авторському колективу за цю, взяту вами, функцію, яку б мали робити ми – академія і церква. Надзвичайно з цього радію, бо це справді прекрасне видання. Тут розглядається широке коло понять, видніється багато технічної праці. Велика шана і подяка тим, хто за це взявся і вже представляє перший плід своєї роботи. Чекаємо на наступні томи. Успіхів Вам у подальшій роботі!»
Про ідею та деталі роботи над виданням надалі змістовно говорив професор кафедри філософії та культурології Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, очільник авторського колективу Василь Балух:
«Я дотримуюсь традиції, якій цьогоріч виповнюється 15 років, і знову представляю в стінах вашого університету наші нові праці. Тому ця подія, поза всім іншим, вже є особливою. У Святому Письмі є багато висловів про важливість знань і необхідність їхньої передачі. Слідуючи цим настановам, ми, за великим рахунком, все своє життя працюємо на благо передачі своїх знань і досвіду підростаючому поколінню. Ще у 2013 році ми видали глосарій релігієзнавця, що допоміг виховати цілу плеяду висококваліфікованих фахівців у своїй галузі. Згодом до розробки цієї тематики долучився Віктор Петрович Коцур. Ми почали видавати словникові видання про реформаційні ідеї, православну еліту в постатях. Такий же словник згодом було видано і на прохання греко-католиків. Квінтесенцією цих видань став великий словник «Релігійна палітра ранньо-модерної України». Багато років роботи спонукали мене зайнятися ще важливішою проблемою – підготувати енциклопедичні видання. Цю ідею підтримали у Переяславі, підтримали мої учні – кандидати і доктори наук. На видання, яке ми презентуємо нині, Блаженніший Епіфаній благословив нас під час одного зі своїх приїздів у Чернівці. Найважчим було визначити перелік термінів і особистостей, які увійшли б до цієї енциклопедії. Це зайняло тривалий час. Згодом автори почали писати до словника свої статті. При перегляді книги зверніть увагу й на епіграф – слова Дені Дідро. Вони якнайкраще демонструють важливість таких енциклопедичних видань, як наше. Це важливо для кожної інтелігентної людини», – почав свій спіч Василь Олексійович та зауважив, що 10 грудня цього року видання вже було презентоване в ЧНУ імені Юрія Федьковича. На неї завітали представники усіх україноцентричних релігійних конфесій. Подію приурочили до річниці виходу найповнішої наразі Британської енциклопедії.
Надалі Василь Балух ділився загальними роздумами про загальну важливість енциклопедичних видань, історію їх видання в Україні та в діаспорі, нинішню діджиталізацію цього процесу. Підкреслює, такі видання надзвичайно важливі в період війни, бо український народ нині захищає не лише свій суверенітет та кордони, а й свою ідентичність, національні та культурні надбання, свою незалежну церкву. Зізнається, авторський колектив, виходячи з наведених вище детермінантів, поставив собі за мету узагальнити цей набутий багаж різноманітних знань – богослов’я, релігієзнавства, філософії, культурології, психології, лінгвістики, історії тощо.
«При написанні енциклопедії ми користувалися джерелами із семи іноземних мов. Слава Богу майже всі з нас володіють різними мовами. Це нам допомогло. Мова йде про 10 авторів, вісім з яких представники нашої чернівецької альма-матер і двоє яскравих представників з вашої. У першому томі 423 статті – від літери А до літери Ґ. Автори вдячні рецензентам роботи – науковцям Олександру Реєнту, протоієрею Віталію Клосу, Петру Кирилюку. Їх побажання і рекомендації допомогли нам краще структурувати матеріал. Особлива подяка вашому молодому ректору Віталію Коцуру – поза всім іншим він прекрасний менеджер, без якого це видання сьогодні б не побачило світ. Саме його організаторські здібності допомогли нам у виданні, і ми вдячні йому за цю неоціненну допомогу. Схиляю голову перед всім колективом Університету Григорія Сковороди в Переяславі – за усі ці роки ви дійсно стали для мене рідними людьми, і я приїзджаю до вас ніби до материнської хати у село. Надзвичайно вдячний Збройним Силам України, бо саме завдяки їх зусиллям ми маємо можливість творити, видавати і презентувати усе те, що ми робимо. Процвітання і розвою Православній церкві Україні, нашому митрополиту. Слава Університету Григорія Сковороди в Переяславі і Слава Україні!», – завершив свою презентаційну промову Василь Балух, після чого ексклюзивно продемонстрував сковородинівцям попередню верстку другого тому енциклопедії. Наразі вона змакетована більш ніж на половину. У роботі й третій та четвертий томи. Балух не виключає, що буде і додатковий п’ятий том.
Було що сказати й гостю презентації, академіку Національної академії наук України, колишньому міністру екології України Георгію Філіпчуку. Спершу він подарував бібліотеці університету Переяслава свою нову книгу «Ідентичність, державність у вимірі війни», принагідно, зачитавши з неї кілька тез. За його словами, проблеми церкви – це проблеми духу. Це думки які відповідають на екзистенційне питання, закладене у словах апостола Петра про те, як треба жити.
«Коли читаєш цей перший том, то вже бачиш у ньому наші (українські – прим.авт.) історичні витоки. Мусимо любити свої джерела, шанувати і знати їх. Добре, що ви пішли в глибину, де, за часів княжої України, творилася і наша наука, і наша освіта, і наша релігія. У цій енциклопедії є друга висока сторона – українськість і українознавство, які ми маємо пізнавати, удосконалювати себе. Творити ту модель, на яку сьогодні має стати наша українська національна школа. Ця енциклопедія є в контексті того, що зроблено нашими великими попередниками і що ми з вами маємо шанувати. Вам вдалося поєднати багато думок і величин. Це заслуговує бути не просто допоміжною літературою, а нашою настільною книгою. Це дуже затребуваний вимір нашої науки. Енциклопедія – це, перед усім, правда. Ця книга дає багатьом шанс на цю правду», – серед іншого зазначив Георгій Георгійович.
Проректор з наукової роботи Київської православної богословської академії, який став одним із рецензентів цього наукового твору, Віталій Клос теж взяв слово і щиро подякував за можливість бути присутнім у такому високодостойному, добірному товаристві.
«Усі ми знаємо, що тільки велика праця має добрий результат. І вона якраз втілилася у цій ілюстрованій енциклопедії, яка є надзвичайно важливою для нашого сьогодення. Після атеїстичного періоду переслідування церкви ми з вами починаємо усвідомлювати і розуміти значення православної церкви для українського народу. У цій енциклопедії домінують визначні постаті, святині, усе те що торкається Святого Писання. Кожен з нас знайде тут для себе безліч цікавих відповідей, нових опрацьованих дослідників, фахівців останніх років. Вітаю авторський колектив, і сподіваюся, що все вами задумане буде втілюватися. Задумуймося про розвиток нашого інтелектуального суспільства, слідуймо за такими прикладами як Григорій Сковорода», – сказав Віталій Клос і подарував бібліотеці університету добірку своїх боголовських книг, які набули чималої актуальності за крайні шість років.
Президент Міжнародного фонду досліджень освітньої політики Тарас Фініков говорив про образ переяславського університету як такого, де хрестяться все нові й нові продукти і випускаються у велике життя вслід за великими містами. Зауважив важливість їх появи саме у таких містах, що, нібито, перебувають на авансцені. Зазначає, що такі видання не є результатом інтелектуальної моди, радше викликаючи справжнє наукове бажання.
«Ця книга, на мій погляд, може бути результатом розгляду двох контекстів – суто практичною змогою дізнатися більше про нас самих та демонстрацією різних віровчень, що існували та розвивалися на території України. Врешті, у цій книжці наші співвітчизники можуть знайти для себе взірці і приклади, яким варто слідувати. У національному контексті ця книга є підручником міждисциплінарності. Вона вчить нас переплетенню і доповненню різних речей, які не входять між собою у протиріччя. Це набір життєвих стратегій, які сповідували персоналії представлені у цьому виданні. Які є набором психологічних і професійних та побутових пропозицій які штовхають і підказують, що може бути обрано молодим поколінням для вибудови своїх стратегій чи їх комбінацій. Я відчуваю надзвичайне задоволення від регулярності виходу цих книг і певну пересторогу від того, що вони виходять так швидко. Думаю, ми ще побачимо, принаймні, п’ятий том, де буде представлено героїв останнього десятиліття. Наостанок, ця книга – змога побачити багатогранність нашої Батьківщини, яка представлена різними культурами, досвідами, етичними ідеями. Це умовний підручник практичної, прикладної етики. Я дуже хотів би, аби навчальні заклади, які побачать цю книгу у своїх бібліотеках, використали її ще й як певний підручник етики і психології. Це поштовх до появи різних нових навчальних програм. Численні уроки і ідеї, які дає нам ця книга, можливості які вона нам пропонує, варті того, аби ними скористатися повною мірою. Вдячний усім, хто доклався до появи цієї книжки!», – підсумував свій виступ Тарас Володимирович.
Мав що сказати й завідувач кафедри філософії і соціальної антропології імені професора І. П. Стогнія Університету Григорія Сковороди в Переяславі Сергій Рик.
«Значущість цього енциклопедичного видання полягає в його актуальності. У часи, коли в реальному світі вже жодна істина не видається остаточною і абсолютною, а соціальні, політичні, релігійні протиріччя починають кардинально впливати на суспільне життя людства, то питання гуманізму і моральної відповідальності виходять на передній план оцінки історичного поступу. Саме тому публікація такого видання є надзвичайно своєчасною і доречною. Тему моральної відповідальності релігії перед суспільством автори розкривають через терміни, які визначають принципи християнської доброчесності зокрема, «благодать», «благословення», «благочестя», «віра», «гріх», які відіграють важливу регуляторно-імперативну роль в суспільстві. Автори енциклопедії критично розглядають, важливе для сьогоднішнього дня, філософсько-етичне учення гедонізму, яке «вважає насолоду вищим благом, а прагнення до насолоди – принципом поведінки» індивіда. Для вирішення гедоністичних колізій сучасного соціуму, автори звертаються до життєвої мудрості Григорія Сковороди, яка пропонує людині помірковано і вдячно насолоджуватися навколишнім світом і своїм місцем в ньому, жити в гармонії та позитиві на основі самопізнання та самореалізації власних прагнень. Таким чином, енциклопедія не лише пояснює богословські терміни, а формує уявлення про релігію як особливий елемент культури, форму суспільної свідомості й світогляду людини», – розпочав свою промову Сергій Миколайович.
На його думку, у сучасному раціоналізованому світі наука часто переважає інші сфери культури, а тому автори наголошують на важливості єдності науки з ціннісними формами суспільної свідомості. За його словами, книга також привертає увагу і стимулює інтерес до морально-етичних і естетичних аспектів інтелектуально-релігійної діяльності, що робить її потрібною для багатьох учених різних наукових напрямів, які прагнуть знати гуманістичний сенс своєї діяльності.
«Ілюстрована історико-богословська енциклопедія» являє собою щось більше і вагоміше ніж просто зібрання елементарних богословських термінів і визначень. Натомість це видання заохочує читача до філософських роздумів про роль релігії у житті суспільства та окремого індивіда, генерує зацікавленість до глибшого переосмислення етичних, естетичних і релігійних контекстів людського буття у світі. Творчому колективу рецензованого видання вдалося знайти свій підхід у підготовці сучасних енциклопедій і подати всі статті у авторській версії. Кожна зі статей є оригінальною, має персональне авторство, містить елементи новизни не лише в подачі матеріалу, а й у застосуванні сучасної методології наукового пошуку. Мову і стиль викладу вирізняє ясність і доступність, що зумовлює відкритість тексту для широкої аудиторії. Це робить його корисним і цікавим для різних категорій читачів». На нашу думку, це наукове видання є значним внеском у розвиток сучасного богослов’я, історії, історії релігії, філософських наук. Немає сумніву, що воно допоможе науковцям знайти не лише визначення спеціальних термінів конкретної сфери знань, але й розкрити їхнє значення та зрозуміти складні філософсько-богословські концепції», – серед іншого зазначив Сергій Рик.
У блоці обговорення учасники зібрання бажали енциклопедичному виданню й авторському колективу комерційного успіху, гідної оцінки української наукової спільноти, рясного поширення видання у друкованому та електронному вигляді, аби його могли прочитати українці що нині вимушено перебувають за кордонами рідної землі.
Наостанок ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі Віталій Коцур, з нагоди 15-річчя творчої діяльності презентованої у стінах альма-матер, нагородив «ювіляра» Василя Балуха університетським «Орденом Володимира Мономаха».
Сковородинівська родина щиро вітає авторів з успішною презентацією і вірить, що їх новій праці вдасться переконати усіх читачів у тому, що ніякі інформаційні потоки не здатні змити чи девальвувати фундаментальні енциклопедичні знання.
