З 3 по 4 жовтня 2024 року в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі відбулися ХХІІ Сковородинівські читання, які вкотре зібрали науковців, музеєзнавців, краєзнавців та усіх зацікавлених у обговоренні невичерпної теми біографічних розвідок і творчої спадщини Григорія Сковороди.
Урочисте пленарне засідання розпочалося у четвер, 3 жовтня 2024 року, в конференц-залі імені Василя Сухомлинського. Його відкрив проректор з навчально-методичної роботи Вячеслав Різник. У своєму вітальному слові він акцентував на важливості сковородинознавства в контексті людиноцентризму сучасної освіти, підкреслюючи актуальність і значущість ідей Сковороди для сучасного суспільства.
Надалі у ході пленарного засідання виступили доктор християнської філософії та академічний викладач факультету соціальних наук Сілезького університету у Катовицях Гандзель Міхал-Тадеуш, який представив доповідь на тему «Можливість пізнання логосу у світлі трактату «Убуждшеся видѢша славу егω».
Доктор філософії, професорка, член-кореспондент УВАН в Нью-Йорку та президент німецько-українського наукового об’єднання імені Ю. Бойка-Блохина Дарина Блохина розкрила образ Григорія Сковороди як української релігійної людини. Не менш важливим моментом пленарного засідання стало звернення директорки Коврайського НВК «ЗОШ І-III ступенів – ДНЗ» ім. Г. С. Сковороди Золотоніського р-ну Черкаської області Людмили Різник, яка розповіла про співпрацю між Київським кооперативним інститутом бізнесу і права та її навчальним закладом у проведенні Всеукраїнських Сковородинських навчань «Пізнай себе».
Доктор педагогічних наук, професорка кафедри української і зарубіжної літератури та методики навчання Університету Григорія Сковороди Ганна Токмань, вшанувала пам’ять Миколи Корпанюка, який 16 років очолював Центр Сковородинознавства в університеті, презентуючи «Книги пам’яті професора-сковородинознавця Миколи Корпанюка: мудрий і сердечний пошанівок».
Кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри української та зарубіжної літератур Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського Галина Авксентьєва представила жанрову палітру творчості Дмитра Шупти, тоді як доктор філологічних наук, професор, головний науковий співробітник Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України Людмила Тарнашинська обговорила ідею «спорідненого життя» Григорія Сковороди в контексті сучасних українських реалій, зазначивши її актуальність у сьогоднішній Україні, бо частина українців донині перебувають в полоні «русского міра», на жаль, співпрацюють з окупантами на непідконтрольних Україні територіях.
Здобувач Київського національного університету імені Тараса Шевченка Дмитро Піркл представив стародрук 1918 року, у якому описано укладений на основі рукописних співаників Богогласник, серед авторів якого був і Григорій Сковорода.
Керівниця центру Сковородинознавства Наталія Юхименко нагадала, що цьогорічні читання є ювілейними, адже вони започатковані 1984 року та вже 40 років об’єднують сковородинознавців з України та світу довкола контексту актуальності спадщини Сковороди.
Традиційно, учасники конференції вшанували пам’ять Григорія Сковороди покладанням квітів до пам’ятника філософа на території університету, а наступного дня, 4 жовтня 2024 року, розпочали роботу чотири секції Сковородинівських читань, де учасники обговорили різні аспекти сковородинівського учення, що залишаються актуальними донині. Матеріали доповідей будуть представлені у ювілейному, десятому, випуску збірника наукових праць «Переяславські сковородинівські студії».
«Сковородинівські читання» вкотре підтвердили, що ідеї Григорія Савича залишаються надзвичайно важливими для сучасного українського суспільства, закликаючи до саморозуміння та глибокого осмислення людського буття.
