25 вересня відбулось урочисте відкриття Рішельє-форуму публічної служби 2024. Цього року захід був присвячений обговоренню переосмислення національної управлінської ідентичності на шляху євроінтеграції. Серед учасників зібрання, що зібрало топменеджмент країни та її міжнародних партнерів був ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі Віталій Коцур та завідувач кафедри професійної освіти, доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент Національної академії педагогічних наук України, Відмінник освіти України Ірина Доброскок.
Рішельє-форум публічної служби – це платформа для міжнародного експертного діалогу, обміну досвідом, практиками та тенденціями з актуальних питань підвищення ефективності державного управління і публічної служби. Захід проводиться щорічно Національним агентством України з питань державної служби (далі текстом – НАДС), Центром адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу, Вищою школою публічного управління за підтримки проєктів та програм МТД та міжнародних організацій.
Під час відкриття заходу, за повідомленням сайту НАДС, голова відомства Наталія Алюшина підкреслила, що під час Рішельє-форумів перших років війни відзначались фундаментальні трансформації публічної служби та адаптація до нових реалій. У 2022-му обговорювалась «Архітектура нової моделі публічної служби», а у 2023 році учасники дискутували про «Інституційну стійкість в умовах війни».
За словами Наталії Алюшиної, ті дискусії зробили країну сильнішою, а суспільство більш згуртованим. Адже тоді було окреслено обриси нової управлінської моделі, визначено її «воєнну айдентику», актуалізовано функціонал. І сьогодні все це впроваджується у життя.
Перший заступник Голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко під час відкриття Рішельє-форуму зазначив, що важливим є питання спроможності та навчання службовців у європейському напрямі.
«Реформа публічного врядування – частина нашого євроінтеграційного шляху. Є низка завдань, над якими працюємо та прагнемо вирішити їх максимально ефективно. Серед пріоритетів – питання справедливої оплати праці держслужбовців та відновлення конкурсних процедур. Умови на публічній службі мають бути такими, щоби кваліфіковані спеціалісти претендували на відповідні посади й прагнули розвиватися на них. Важливим також є питання підвищення спроможності та навчання службовців у європейському напрямі з огляду на статус України як кандидата на членство в ЄС», – підкреслив Олександр Корнієнко.
«Мені дуже імпонує назва цьогорічного Рішельє-форуму. Попри 33 роки незалежності, справжнє переосмислення нашої ідентичності розпочалось в 2014 році й особливо активувалось у 2022-му, коли розпочався реальний рух України до ЄС. Реформа публічного управління є однією з ключових в євроінтеграційному процесі. Вона закріплена в Плані для Ukraine Facility, де чітко визначені ключові індикатори, виконання яких заплановане на період до 2027 року», – зазначила Голова Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк.
За її словами, одним із ключових індикаторів реформування державного управління є реформа системи оплати праці державних службовців на основі класифікації посад. Інший важливий індикатор – удосконалення процедури відбору на державну службу. Третім ключовим індикатором вона назвала подальшу цифровізацію процесів управління державною службою.
«Маємо вагомі досягнення у співпраці з НАДС. Комітет готовий формувати нову законодавчу рамку, аби забезпечити сталість цифровізації у сфері державного управління», – підкреслила Голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.
Міністр Кабінету Міністрів України Олег Немчінов підкреслив, що нагальним викликом є завершення реформи оплати праці державних службовців на основі класифікації посад.
«Перш за все, маємо збудувати нову систему оплати праці на наступні роки. Другий виклик – вимога, погоджена з нашими міжнародними партнерами в рамках вступу України до ЄС. Ідеться про запровадження прозорої конкурсної процедури відбору персоналу, із забезпеченням рівних та конкурентних умов. Важливий аспект – дотримання вимог безпеки під час процедур відбору. Мова йде, зокрема, про наявність облаштованих належним чином укриттів, обладнаних швидкісним інтернетом. Третій важливий елемент – залучення ветеранів на публічну службу, організація системи рекрутингу до відновлення конкурсної процедури, запровадження максимальної соціалізації», – зазначив Олег Немчінов.
Заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу, Голова підкомітету з питань наближення законодавства України до законодавства ЄС Марія Мезенцева-Федоренко зауважила, що реформа державної служби дуже на часі і її не можна відтерміновувати. Особливо з огляду на процес вступу в ЄС. За її словами, євроінтеграційними процедурами, підготовкою законодавства, перемовинами займаються в тому числі українські державні службовці. І їх треба стимулювати, зокрема, належним рівнем заробітної плати за справедливою системою оплати праці. Тому наша команда Комітету повністю підтримує законопроєкт №8222.
Марія Мезенцева-Федоренко наголосила, що бути державними службовцями дуже складно в регіонах, які щоденно потерпають від російських ракет і обстрілів. «Хочу висловити свою шану і повагу всьому сектору держслужби, який стійко і невпинно щодня надає послуги громадянам і працює для того, щоб наш статус країни-кандидата в ЄС перетворився в реальне членство», –зазначила заступниця Голови Комітету ВР з питань інтеграції України до ЄС.
Керівник відділу 1 «Європейська інтеграція, врядування та верховенство права, громадянське суспільство» Представництва Європейського Союзу в Україні Асьєр Сантільян відзначив, що «сьогодні Україна і її державна служба вражає цілий світ. Держслужбовці як на національному, так і місцевому рівні продовжують роботу в період війни. Багато процесів цифровізується, що розширює можливості для відновлення країни. Безумовно, всі трансформації мають опиратись на законодавчі норми ЄС з урахуванням національної специфіки. Це основа майбутніх перетворень в Україні».
Голова Офісу Ради Європи Мачей Янчак зазначив, що підтримка України залишається пріоритетом номер один для Організації. А План дій Ради Європи для України «Стійкість, відновлення та відбудова» на 2023-2026 роки який передбачає і підтримку демократичних реформ, збільшено до близько 70 млн євро. Очільник Офісу Ради Європи також поділився цифрами досліджень, проведених у співпраці з НАДС та асоціаціями органів місцевого самоврядування листопаді 2023 року та серпні 2024 року серед майже 7 000 представників органів місцевого самоврядування: від 74% до 91% респондентів вважають головною мотивацією для професійного навчання бажання надавати якісні публічні послуги. Наступним мотиватором є бажання дізнатися нове (від 75% до 83%) та здобути передові навички (від 76% до 83%).
«Це чітко демонструє вмотивованість представників публічної влади до впровадження сучасних Європейських стандартів та готовність до реформ навіть у часи війни», – зазначив Мачей Янчак.
Керівник відділу основних прав та верховенства права Генерального директорату з питань сусідства та переговорів про розширення Європейської Комісії Вольфганг Нозар передав вітання з Брюсселю та зосередив увагу присутніх на вступі України в ЄС. За його словами, це можливість докорінно реформувати країну. Верховенство права, потужні демократичні інституції, реформа посилення системи державного управління, економічні реформи – це основні елементи євроінтеграції та загалом підвалини функціонування ЄС. Попри війну, Україна впевнено просувається на шляху євроінтеграції. Це вимагає внутрішньої координації та співпраці всіх державних інституцій в Україні. Попереду ще чимало дискусій в ході скринінгових зустрічей, за результатами яких буде звіт з рекомендаціями.
«Реформа публічного управління посилить державні інституції в Україні та приведе публічну службу у відповідність до європейських стандартів», –підкреслив Вольфганг Нозар.
Голова програми OECD/SIGMA Грегор Вірант зазначив, що ознайомив всі зацікавлені сторони з моніторинговим звітом Програми SIGMA (спільна Програма підтримки вдосконалення врядування та менеджменту Організації економічного співробітництва та розвитку та Європейського Союзу) щодо відповідності Принципам державного управління. За його словами, ці принципи уже дійсно працюють в Україні.
«Уже третій рік війни з росією державна служба в Україні переживає дуже складні часи. Але хочу відзначити її гнучкість і стійкість. В умовах війни приймаються ефективні управлінські рішення, які уже втілюються в життя. Ми бачимо значний поступ вперед, попри війну. Безумовно, попереду ще багато викликів. Це і посилення належного врядування, оптимізація процесу відбору кандидатів на посади державної служби, реформування системи оплати праці. Частково все це уже реалізується. Але памʼятаємо, що система державної служби має бути сталою та стабільною», – зазначив Грегор Вірант.
Загалом перший день Рішельє-форуму публічної служби був доволі насиченим. Одна з тематичних панелей стосувалася питань інституційної спроможності у формуванні європейської ідентичності публічної служби.
Спікери під час виступів аналізували шлях та досвід України на шляху до Європейської інтеграції, дискутували про роль публічних службовців в євроінтеграційних процесах та розробці євроінтеграційних законів, професійні компетентності публічних службовців, що беруть участь у переговорному процесі. Говорили також й про роль міжнародної технічної допомоги та експертної підтримки у євроінтеграційному процесі та спільні проєкти, що реалізуються спільно з Національним агентством України з питань державної служби.
Угіс Сікс, керівник проєкту Європейського Союзу «Продовження підтримки комплексної реформи державного управління в Україні» (EU 4PAR 2) зауважив на важливості інституційної спроможності в контексті євроінтеграційних процесів України. В разі її відсутності – шлях України в ЄС буде довшим і складнішим. Оскільки європейський шлях – це про законодавство і про спроможність дотримання законів. Також він відзначив важливість лідерства в питаннях євроінтеграції, запобігання відтоку кадрів з державної служби. Оскільки втрата фахівців, які володіють необхідними професійними компетентностями та проходили відповідне професійне навчання, не сприяє посиленню інституційної стійкості та спроможності державної служби.
Христофор Політіс, заступник Постійного представника Програми розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН) в Україні зауважив, що саме державна служба є тим інструментом, який дозволить Україні стати частиною європейського ринку. Водночас важливо аби державна служба та державний службовець користувалися високим рівнем довіри з боку суспільства. Державна служба має бути прозорою, відповідальною, людиноцентричною. Це є основою задля побудови спроможної системи державного управління. А ще відзначив співпрацю НАДС та ПРООН щодо посилення спроможності державної служби.
Також серед учасників панелі Андрей Хорват, заступник директора Програми «U-LEAD з Європою» від GIZ, Ольга Шевчук, керівниця Програми Ради Європи «Посилення доброго демократичного врядування і стійкості в Україні», менеджерка проєктів Центру експертизи багаторівневого врядування Ради Європи, Доріс Віттбергер, міжнародний старший радник ООН Жінки з питань ґендерної рівності та інтеграції до ЄС, Єва-Марія Лійметс, керівник відділу демократії та верховенства права Естонського центру міжнародного розвитку, Мартінш Кріевінш, регіональний менеджер програми SIGMA у Східному регіоні Європейської політики сусідства, регіональний менеджер в Україні, старший політичний радник, Карл-Йоган Вестрінг, CEO, головний радник EF Education First, Нажада Шунді, керівник відділу європейської інтеграції, Директорату інтеграції та переговорів Міністерства юстиції Албанії, старший експерт проєкту ЄС «Association4U», Міодраг Радович, незалежний експерт з питань переговорів про вступ до ЄС та колишній заступник головного переговірника Чорногорії, старший експерт проекту ЄС «Association4U».
Про імплементацію найкращого міжнародного досвіду йшлося в рамках тематичної дискусії «Міжнародна співпраця як умова ефективності професійної діяльності публічних службовців». Серед учасників: Хідекі Мацунага, керівник Офісу Японського агентства міжнародного співробітництва (JICA) в Україні, Текин Лі, директор Офісу Корейського агентства міжнародного співробітництва (KOICA) в Україні, Юлія Кондрушенко, представник Посольства Великої Британії в Україні, Дріта Абдіу Халілі, колишній Державний секретар Секретаріату європейських справ Уряду Північної Македонії, старший експерт проекту ЄС «Association4U».
Зокрема в рамках панельної дискусії обговорили питання розвитку професійних компетентностей публічних службовців, впровадження реформ, визначених кластерами переговорного процесу, можливості навчання у рамках проектів та програм МТД, зокрема з JICA (Японія) і KOICA (Корея). Також було презентовано стипендіальну програму Chevening, яка фінансується Урядом Великої Британії та надає можливість для молодих лідерів України навчатися на однорічних магістерських програмах у Великій Британії.
«Участь у Рішельє-форумі підсилює співпрацю УГСП з НАДС та дає мені неоціненний досвід, як ректору. Цей форум продемонстрував, що навіть у складні часи українська публічна служба залишається стійкою, гнучкою та готовою до реформ. Дискусії про інституційну стійкість та євроінтеграційні процеси були дуже актуальними. Для мене важливо, що держава прагне створити умови, де держслужбовці можуть розвиватися, працювати за справедливу оплату праці та брати участь у відбудові країни. Університет Григорія Сковороди в Переяславі завжди готовий допомагати у цьому важливому процесі», – поділився своїми враженнями від участі Віталій Вікторович.
«Рішельє-форум – це унікальна платформа для професійного зростання та обміну ідеями. Мене особливо вразила увага до реформ у сфері державної служби, які є ключовими для нашого шляху до ЄС. Обговорення нових підходів до оплати праці, конкурсних процедур і цифровізації відкривають перспективи для сучасної, прозорої публічної служби. Відчувається, що ми рухаємося в правильному напрямку, і цей форум дає впевненість у майбутніх змінах», – зазначила Ірина Іванівна.
Нагадаємо, що минулоріч Університет Григорія Сковороди в Переяславі поглибив співпрацю з Національним агентством України з питань державної служби у галузі підготовки держслужбовців. Заклад виграв конкурсний відбір виконавців держзамовлення на підготовку магістрів за напрямом «Публічне управління та адміністрування».
