5 липня 2022 року, вже вп’яте в історії Переяславщини, поблизу місць бойової слави гетьмана Тараса Трясила відомої на сторінках історії як «Тарасова ніч», за ініціативи Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» та Фонду Миколи Томенка «Рідна країна», Університету Григорія Сковороди в Переяславі відбувся етнографічний обряд зажинків – виготовлення першого снопа, що символізує початок жнив. Розповідаємо як це було.
Про мету та важливість проведення дійства у 2024 році традиційно розповів політик та громадський діяч, засновник Фонду «Рідна країна» Микола Томенко:
«Мій фонд «Рідна країна» ініціював відродження цього історичного, етнографічного обряду – зажинки. Вперше це було у 2008 році на Черкащині. Традиційно, коли ми проводили зажинки, ми брали відомих людей. Логіка була простою – по «старих» часах жнива були ключовою подією в житті українців. Не лише ті хто косять і жнуть – усі вболівали за врожай, і всіх запрошували долучитися. Радянська влада робила рівно навпаки – там головне свято були обжинки: селяни працювали, а керівники приходили пити чарку і давати грамоти наприкінці жнив. Насправді, дуже важливим є початок жнив – те, з якою душею і яким настроєм ви приходите. Усі мусять долучитися до цієї справи, а тоді справжні жниварі доводять її до кінця. Сьогодні ж ми на Переяславщині розпочинаємо наші воєнні зажинки – бо вони знову починаються в часі війни. Та й як вчили наші відомі інтелектуали, зокрема один з найвизначніших політологів В’ячеслав Липинський, аби здобути незалежність і свободу Української держави треба зробити найбільшу ставку на два стани – військових і хліборобів. Це головні соціальні групи. Педагоги і працівники культури – третя, яка працює світоглядно аби, як казав класик, «не плутати в кого стріляти».
Надалі Томенко передав слово ректору Університету Григорія Сковороди в Переяславі Віталію Коцуру, який, найперше, подякував присутнім військовим і відзначив слушність слів попереднього промовця, адже «в українській традиції воїн і хлібороб – дві головні професії»:
«Не забуваймо про відновлення і збереження наших історичних традицій. Активно займаємося цим в нашому університеті, зокрема спільно з фондом «Рідна країна» та НІЕЗ «Переяслав». У наших освітніх програмах враховуємо історію, побут України. Відтворюємо традиції, які в радянський період підмінювалися іншими. Молоді люди повинні знати правдиву, прадідівську історію і звичаї. Не лише читати про них на папері, а й бачити – відроджувати та популяризувати».
Зі свого боку генеральний директор НІЕЗ «Переяслав» Олексій Лукашевич додав наступне:
«Багато хто називає цю війну «війною ідентичності». Тому наш Заповідник береться за збереження тих традицій і звичаїв, що були притаманні українському народу впродовж багатьох сотень років. Їх підтримка і популяризація сприяє гуртуванню народу. Якомога більша кількість населення, особливо на певних проблемних територіях, розумітиме що є певна межа ідентичності – між українцями та іншими етносами. Звісно ж, порівнюючи, люди це переосмислюють і, в загальному контексті, бачать цю різницю. Надзвичайно важливою вона є у часі світоглядного, екзистенційного вибору. Працюємо над їх збереженням, передачею наступним поколінням».
Надалі до справи взявся народний фольклорний ансамбль «Громиця», який спільно з військовими 117-ї окремої механізованої бригади – процес супроводжували обрядові пісні та примовлянь. Усі охочі гості свята мали нагоду повправлятися у вмінні жнивування та трішки попрацювати косою чи серпом.
Усі зажинкові активності відбувалися на полях, де гартувалася наша козацька слава в XVII столітті. У цих боях під Переяславом козацьке військо під проводом Тараса Трясила активно використовувало артилерію. Сьогодні ж наші артилеристи, які взяли участь у знаменитому хліборобському дійстві, продовжують славні традиції козацьких гармашів.
Хай щастить нам на полях – хліборобських і військових. Цінуймо, примножуймо, захищаймо своє!
