20 червня 2024 року на Харківщині відбувся урочистий Всеукраїнський круглий стіл «Людське буття у спадщині Григорія Сковороди», присвячений 250-річчю від дня написання «Байок Харківських». Ця подія згуртувала видатних науковців, політиків, громадських діячів та представників культурної спільноти з усієї України навколо пошанування пам’яті й дослідження спадщини одного з найвідоміших українських любомудрів.
Захід розпочався о 9:30 з покладання квітів біля пам’ятника Григорію Сковороді, де гостей свята зустрічав сам Савич змістовно нагадавши про поважність причини зібрання. По 10:00 в актовій залі Височанської селищної громади, після спільного виконання гімну голова Височанської селищної ради Олександр Мороз відкрив роботу круглого столу, а до вітального слова запросили ректора Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди Юрія Бойчука. Також свої найщиріші вітання учасникам поважного зібрання адресували ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі Віталій Коцур та генеральний директор-художній керівник Харківського національного академічного театру опери та балету імені М.В. Лисенка Ігор Тулузов й інші учасники, деякі з яких, на прикрість, маючи на те поважні причини, не змогли долучитися до круглого столу наживо.
Важливою частиною круглого столу стали доповіді та обговорення. Серед доповідачів слід відзначити політика та громадського діяча, засновника фонду «Рідна країна» Миколу Томенка, який, серед іншого, нагадав, що 250 років тому (в 1774 році, напередодні Пʼятдесятниці – прим.пром.) знаменитий філософ і педагог Григорій Сковорода завершив роботу над цим своєрідним етичним кодексом людини саме в Бабаях. Принагідно, Микола Володимирович навернув увагу гостей урочистостей до просвітницького відеопроєкту УГСП, фонду «Рідна країна» й НІЕЗ «Переяслав» під назвою «Байки харківські» до 250-річчя від їх написання Григорієм Сковородою. Як розповів Томенко, його задумом було записати такий відеопроєкт, аби байки були доступнішими та зрозумілішими для школярів. Нині їх, адаптований для сучасного молодого читача як переяславцями, так і низкою відомих українців, показуватимуть на публічних заходах та у закладах освіти. Пропонуємо й вам переглянути сковородинівські відео просто в цій публікації:
Разом з тим, від команди «Рідної країни», Томенко передав для школи та бібліотеки Бабаїв найновішу літературу в рамках проекту «Українську книгу – українським дітям», який реалізує Держкомтелерадіо разом із національними видавництвами, закликавши памʼятати історію й шанувати визначних українців. Не залишили бабаївські заклади без змістовних гостинців й переяславці – передали наукові праці зі скарбниці переяславської наукової школи з вивчення спадщини Григорія Сковороди, зокрема збірники наукових праць «Переяславські Сковородинівські студії» видані протягом 2021-2022 рр., а також наукову монографію Віталія Коцура на тему «Національні меншини України в контексті суспільно-політичних трансформацій 90-х рр. ХХ ст. – поч. ХХІ ст» й пам’ятний мерч УГСП.
Безумовно, кожен подальший виступ привертав увагу до різних аспектів спадщини Сковороди – від його філософських поглядів до значення його творчості у сучасному контексті. Мали що сказати й присутні представники УГСП – кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії і соціальної антропології імені І.П. Стогнія, керівник навчально-наукового центру Сковородинознавства Наталія Юхименко й завідувач кафедри філософії і соціальної антропології імені професора І.П. Стогнія кандидат філософських наук, доцент Сергій Рик, академік НАПН України, доктор педагогічних наук, професор, перший заступник голови Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка, голова громадської організації «Конгрес Української Інтелігенції» Георгій Філіпчук.
По завершенню обговорень учасники відвідали Бабаївський історико-краєзнавчий музей, де мали змогу ознайомитися з тематичною виставкою робіт художників та дизайнерів. Щире зацікавлення учасників викликала й театралізована прогулянка «Стежкою Сковороди», під час якої звучали виступи народних колективів, що створило атмосферу єднання з природою та культурним спадком Савича.
Всеукраїнський круглий стіл «Людське буття у спадщині Григорія Сковороди» став важливою подією в культурному житті України. Він не тільки вшанував пам’ять великого філософа, але й сприяв глибшому розумінню його творчості та її актуальності у наш час. Учасники покидали Харківщину натхненними, окриленими новими ідеями для подальших розвідок та популяризації спадщини патрона нашого закладу.
