30 квітня 2024 року в Університет Григорія Сковороди в Переяславі наново завирувало театральне життя. Тут, на сцені актової зали, відбулася прем’єра благодійної вистави «Кайдашева сім’я» за повістю класика української літератури Івана Нечуя-Левицького. Усі кошти зібрані від вистави у виконанні студії «StudWay» спрямують на підтримку Збройних Сил України.
Сковородинівці, видається, щиро сумували за студентським театром у стінах альма-матер – у залі на виставу з нетерпінням чекало кілька сотень глядачів. З перших хвилин дійства актори, одягнені в традиційні українські костюми, майстерно передали колорит українського народу.
Сюжет саги про Кайдашів відомий віддавна й охоплює події, що відбулися у великий сільській родині Омелька Кайдаша, його дружини та двох синів – Карпа і Лавріна у переламний момент існування сім’ї, коли хлопці дорослішають, обирають собі пари. Тоді починається інше життя. У цій виставі сміх лунає крізь сльози й навпаки. Комічні та драматичні ситуації, у які потрапляють персонажі, написані самим життям…
Образи героїв «Кайдашевої сім’ї» втілювали: Катерина Кравченко – баба Палажка, Вікторія Каліберда – баба Параска, Інна Приймак, Олена Кулябіна та Сабріна Ревега – українські дівчата. Вікторія Кунашко майстерно зіграла Кайдашиху, а Ольга Богданець – Мелашку. Ростислав Пронін перевтілився в образ Лавріна, а Діана Артемчук та Руслан Болбот подарували глядачам незабутні образи Мотрі та Карпа. Образ Кайдаша втілив керівник студії Валентин Герасименко. Суфлером вистави була Анна Стешенко – саме завдяки їй актори просто не могли забути текст. З технічним супроводом допомагали фахівці соціально-гуманітарного відділу університету, зокрема звукорежисеру Марку Мельнику та режисеру світла Віталію Крикуну. Прекрасним декораціям «StudWay» завдячує митцям факультету мистецтва, менеджменту, педагогіки і психології.
По завершенню вистави зал вибухнув гучними оплесками. Публіка щиро дякувала акторам за чудову гру та незабутні емоції. Театральна студія знаходиться під керівництвом Валентина Герасименка. За підсумками вистави він поділився своїми враженнями з пресслужбою університету:
«Неймовірні відчуття не покидають мене досі. Ніколи не забуду ці перші 10-15 хвилин – вони так наповнюють відчуттям того, що ми не дарма витратили свої зусилля, свій час. І я думаю, що ми отримали від глядача той самий драйв, який давали йому. Я щиро вдячний своєму акторському складу, глядачам, Збройним Силам України і, звісно ж, адміністрації університету, яка нас підтримувала й допомагала», – говорить Валентин та привідкриває закулісся підготовки до прем’єри. За його словами, все почалося ще в лютому з простих зборів, де актори тренували скоромовки, дикцію, дихання та рухи тіла. На початку березня було прийнято рішення поставити «Кайдашеву сім’ю», і з середини березня до кінця квітня тривала активна підготовка. Загалом процес зайняв близько півтора місяця, але, на думку керівника, цього було замало. На етапі підготовки стало місця й заміні акторів – за два тижні до прем’єри один з головних героїв відмовився через особисті причини, а ще через тиждень пішов і другий.
«Проте ті хлопці, які зіграли, на мою думку, просто блискуче впоралися, враховуючи дуже короткий час підготовки. І це аматори, не забувайте про це! Тиждень на вивчення тексту, рухів, роботу з партнером – це дуже мало. Тому я їм безмежно вдячний за їхню самовіддачу та талант», – додає керівник «StudWay».
Після вистави глядачів привітав ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі Віталій Коцур, висловивши захоплення постановкою та усіма тими, хто мав безпосередню причетність до її створення. Також слово було надано голові Студентської ради університету Богдану Цупку, завдяки ініціативі та наполегливості якого театральна студія отримала нове життя.
Старожили альма-матер з легкістю пригадають те, як колись у стінах університету вирувало театральне життя, яке, на певний час, перекреслили епідемія та повномасштабне вторгнення. І ось, на щастя, завдяки талановитим студентам та їхньому керівнику, театральна студія з оновленою назвою «StudWay» знову розкрила свої двері для глядачів. Це не просто повернення до минулого, це нове життя, наповнене творчістю, натхненням та щирими емоціями. І нехай у новому навчальному році воно неодмінно матиме своє продовження!