16 квітня 2024 року, у конференц-залі імені Василя Сухомлинського Університету Григорія Сковороди в Переяславі відбулась щира розмова з українським поетом і видавцем, власником і директором видавництва «А-ба-ба-га-ла-ма-га», громадським діячем, членом Національної спілки письменників, лавреата премій «Бу-Ба-Бу» (1987), «Благовіст», імені В. Свідзінського (2016), Національної премії України ім. Т.Шевченка (2017), кавалером міжнародного «Ордену усмішки» (Польща) Іваном Малковичем. До чого закликав та які поезії читав?
Перед початком зустрічі, яка відбувалася у рамках культового проєкту «Open University» який втілюється в університеті Відділом інформаційних технологій та зв’язків з громадськістю та Науковим товариством студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених, Іван Антонович завітав до мистецьких аудиторій факультету мистецтв, менеджменту і психології, де колектив кафедри образотворчого мистецтва і методики навчання не лише провів оглядову екскурсію та продемонстрував техніки у яких працюють творчі сковородинівці, а й подарував поетові на згадку одну з робіт. Іншу попросив передати легендарній українській поетесі Ліні Костенко, з якою співпрацює видавець. Відтак можемо припускати, що днями в оселі Ліни Василівни з’явиться частинка нашого університету.
Уже безпосередньо в залі гостя, від імені керівництва університету, привітав проректор з наукової роботи та інноваційної діяльності Василь Дудар, висловивши вдячність за те, що видатний літератор згодився відвідати альма-матер. За мить Іван Малкович вже розповідав про те, що, попри його щільний графік, стало основною мотивацією приїзду до нашого міста та університету:
«Я вперше в Переяславі і як правило я не надто часто їжджу на зустрічі, адже це забирає багато часу, але Переяслав – це особливе. На мою думку, у цьому місті були написані найважливіші шість рядків, які тримають та підживлюють нашу націю. Йдеться про вірші Тараса Шевченка. Він написав тут мінімум три свої твори: закінчив писати «Наймичку», «Кавказ» та «Заповіт». Зараз я готую антологію і підбираючи найкращі твори Тараса Шевченка для цієї книги, я побачив про Переяслав і тому захотів сюди приїхати».
Надалі Іван Антонович наголосив на тому, що рядки із «Заповіту» та поеми «Кавказ» наново стали символом сили та боротьби українського народу за свою свободу:
«Чотири рядки, які написав Тарас Шевченко: «Поховайте та вставайте, Кайдани порвіте, І вражою злою кров’ю, Волю окропіте» – найважливіші для української поезії та нації, для її виживання. У цих рядках Шевченко закликає до боротьби за волю. Ці слова проникають у нашу кров і нагадують, що потрібно боротися за свободу. А в «Кавказі» є два ключові рядки: «Борітеся – поборете! Вам Бог помагає!». Я приїхав, щоб нагадати вам про це, про важливість цих рядків для нашої нації».
Надалі у ході зустрічі Іван Антонович продемкламував вершинні твори, які можна віднайти чи то у «Антології української поезії ХХ століття: від Тичини до Жадана», чи то дитячій збірці «Улюблені вірші», чи у «а-ба-ба-га-ла-гівському» новодруці – антології української поезії про кохання «Так ніхто не кохав». У впізнаваній інтонації Малковича над аудиторією злинули рядки Лесі Українки «Трагедія», Дмитра Павличка «Хочу тебе цілувати», Ліни Костенко «Сходить сонце», Миколи Холодного «На стрімкім териконі», Юрка Позаяка «Кохана», Олега Романенка «Мій кіт за тобою скучив», Єви Тур «Стоїш перед лицем смерти», Андрія Любки «Жінко прекрасна, хліб мій насущний», а також авторський вірш «Вона ще спить, вона ще трішки спить».
У блоці питань присутні говорили про те, яким чином Малкович підбирає твори до антологій та чи ображаються на нього автори які не потрапляють до збірок. Говорили й про те, як створюються дитячі книжки (зокрема культова сага про «Гаррі Поттера» – прим.авт.), як розпочався поетичний шлях Івана Малковича, як нині живе та що готує до друку легендарна Ліна Костенко та багато іншого. Запис розмови у разі, якщо ви її прогавили, незабаром буде оприлюднено на youtube-каналі університету.
Неповторно прочитавши поезію Юліана Тувім «Старий паротяг на пероні пітніє» Іван Антонович закликав присутніх читати книги, після чого за доброю традицією альма-матер, усі присутні зробили спільне фото на добру згадку про цю зустріч. Ще близько години тривало неформальне спілкування та автограф-сесія Малковича – спільно з організаторами видавництво «А-ба-ба-га-ла-ма-га» подарувало учасникам зустрічі унікальну змогу придбати щось з майже трьох десятків найменувань друкованої продукції за приємною ціною та підписати її у поета та укладача більшості видань.
Залишивши пам’ятні автографи в бібліотеці УГСП та офісі Наукового товариства університету, Іван Антонович тепло подякував за зустріч та довершив її відвідинами Музей «Заповіту» Т.Г. Шевченка НІЕЗ «Переяслав». Малкович був приємно подивований тим, що це місце збереглося і передає шевченківську енергетику. І хай минуло лише півдоби від цієї зустрічі, усі сковородинівці вже сумують за енергетикою Івана Малковича, дякують йому та чекають нових зустрічей.
