28 березня 2024 року у конференц-залі імені Василя Сухомлинського Університету Григорія Сковороди в Переяславі в рамках VI Семінару зі збереження природо-культурної спадщини та за співініціативи УГСП, Громадської ініціативи «Корінь нації», ГО «Живе місто. Київ» й компанії «Любосвіт» відбувся еко-культурний круглий стіл «Просвітницькі дерева. Втрачені, збережені, нові». Переповідаємо вам важливі деталі цього зібрання.
Найперше, учасників поважного зібрання привітали представники Університету Григорія Сковороди у Переяславі. Проректор з навчально-методичної роботи Вячеслав Різник зазначив, що альма-матер надзвичайно приємно приймати такий захід, який є надзвичайно важливим та актуальним.
«Ми впевнені що лише спільними зусиллями молоді, академічної спільноти й небайдужих громадян ми зможемо врахувати усі існуючі виклики. Тільки разом ми зможемо реалізувати усі важливі завдання зі збереження та примноження нашої регіональної культурно-природної спадщини. Бажаємо усім друзям, партнерам та молоді ефективної роботи, корисного проведення часу та продуктивного спілкуванні і конструктивних напрацьованих тут рішень», – зазначив Вячеслав Володимирович, та передав слово декану факультету природничих наук Юрію Козубенку.
У свою чергу Юрій Леонідович зауважив, що ще з давніх-давен дерева були для українців символами збереження життя, елементами поєднання різних світів. Саме це, на думку Козубенка, формує нас як українців. На його думку, ми маємо не тільки пам’ятати про те, що було, а й водночас дбати про те, що буде – зокрема в аспекті збереження дерев, які посадили Тарас Шевченко чи Іван Мазепа. Юрій Леонідович закликав до плідної співпраці.
Керівник Відділу культури і туризму Переяславської міської ради Валентин Шуткевич зауважив, що Переяславська міська влада всіляко сприяє розвитку туризму. Він відзначив роботу свого колеги, краєзнавця Миколи Богатиря, який завжди «б’є на сполох» та дбає про збереження важливих дерев. «Нам є чим пишатися, нам є що показати. Тож слід посилювати цей напрямок роботи, аби Переяслав й надалі був туристичним магнітом для всіх українців», – зауважив Валентин Сергійович.
Ще до початку зібрання близько півсотні його учасників могли ознайомитися з виставкою значущих та унікальних дерев Лівобережної Київщини й табличок, які вже незабаром будуть встановлені біля значущих дерев, а також виставкою книг та тематичних QR-кодів розміщених в стінах закладу та залі, де відбувалася зустріч. Надалі ж тему круглого столу вичерно розкрив пізнавальний просвітницький виступ методиста КЗ «Переяславський ЦКМ», краєзнавця, засновника громадської ініціативи «Корінь нації» Миколи Богатиря присвячений значущим та унікальним деревам Лівобережної Київщини та, зокрема, Переяславщини.
Богатир підраховує, що протягом останнього десятиріччя біля визначних дерев було організовано більше сотні заходів. Принагідно, краєзнавець розповів своє бачення щодо того, як можна дати друге життя деревам що перестали існувати та презентував ідеї щодо того, на яких історичних місцях можна посадити нові дерева які нестимуть важливу інформацію.
«Усе починалося із волонтерства та подорожей. Згодом розумієш, що просто подорожувати не можеш – ти бачиш дерево, яке руйнується, а навколо дерева – ще й багато різної інформації. І тут пов’язується друге, третє, десяте, й таким чином утворюються просвітницькі маршрути та багато інших проєктів. Коли ми бачимо, як випилюють дерева – і це правильно десь робиться, а десь неправильно і неприпустимо, – то ми не маємо просто допустити до тієї ситуації, коли всі кричать, обзивають одне одного, а зробити мудро. І от університет, культура, просвітяни, добрі люди намагаються випередити скандальну ситуацію і зробити так, як має бути», – серед іншого зазначив Микола Богатир який надалі, використавши дані власних досліджень та архівних матеріалів, зупинився на історії тих дерев, які, на жаль, в силу різних причин не було збережено.
Також у цьому слоті присутні мали змогу візуалізовано пригадати те, як починалася така робота та наочно побачити, які туристичні маршрути існують в краї та потребують великої уваги у просвітницьких програмах не лише з боку туристів, а й жителів громади.
Направду приємним сюрпризом для команди університету, де відбувався захід, стало інтерв’ю Бориса Войцехівського – лауреата премії імені Героя України М.І. Сікорського, який, до слова, привіз до Переяслава «внучку» верби, яку Тарас Шевченко саджав у Казахстані. Її «спадкоємці» посаджені як на території музею «Заповіту» Т.Г.Шевченка, так і на території університету.
Як засвідчив у коментарі виданню Proslav Микола Богатир, вікові, меморіальні та інші значущі дерева можуть бути ретрансляторами історії Переяслава. На його думку, вони є свідками тих чи інших подій, своєрідними друзями багатьох відомих українців. Проте, як зауважує Богатир, в силу різних помилок значна частина важливих дерев на Переяславщині справді зникла. Зважаючи на це, ще у 2016 році, громадська ініціатива «Корінь нації» напрацювала проєкт збереження місцевих дерев, який потребував уточнення. Пригадує, як у 2023 році на одному з засідань виконавчого комітету Переяславської міської ради було переглянуто список дерев, які знаходяться на територіях комунальної власності. Такі значущі дерева було включено до списку дерев, які не можна зрубувати, а для самих дерев силами небайдужих людей було виготовлено таблички. Водночас на Переяславщині досі залишаються дерева які не знаходяться на територіях комунальної власності та надалі потребують збереження – для них теж виготовили таблички. Загальна кількість таких табличок складає 65 штук. Три з них будуть знаходитися в університеті – це «Тарасова верба», «Алея академіків» та «Дуби Левка Лук’яненка». З рук ініціаторів зібрання їх отримав проректор Вячеслав Різник.
Наразі вже задекларовано те, що у всіх куточках міста та громади такі таблички будуть розташовані на дроті чи на пружинці – цвяхів для таких робіт не використовуватимуть. Згодом почате доповнять просвітницькі відео й QR-коди з відео чи текстом.
Принагідно, у ході зібрання, Микола Богатир подякував меценатам, зокрема присутній у залі директорці компанії «Любосвіт» Світлані Коцюмбас, яка профінансувала левову частку таких табличок. Звісно ж, у цей день вона теж мала що сказати присутнім:
«У сучасному світі збереження природи та культурної спадщини є надзвичайно важливим. Дерева відіграють визначну роль у нашій еко-системі та культурній спадщині. Тому наша місія полягає у збереженні та відновленні природних насаджень, а також створенні нових. Крім того, ми не повинні забувати про культурне значення цих дерев. Багато дерев вважаються символом національної ідентичності , мають велике історичне та культурне значення».
Також багато табличок було виготовлено завдяки підтримці меценатки, письменниці, завідувачки «А-студії» Київського столичного університету імені Бориса Грінченка Мар’яни Ангелової. Справедливо зазначити, що матеріально до виготовлення таких табличок доклалися й небайдужі переяславці – аби закінчити цей проєкт ініціатори використали кошти акумульовані ще у 2017 році. Приємно зауважити, що, приміром, на табличку для Покровської тополі виділив гроші Заслужений тренер України, викладач факультету фізичної культури, спорту і здоров’я Тарас Кириченко.
Наостанок було озвучено плани та ідеї нових екопросвітницьких та культурологічних проєктів, зокрема у співпраці з УГСП – це написання книги «Просвітницькі» дерева Переяславської громади»; пленер під «Дубом української нації»; екокультурний захід «Дерева говорять» й включення нових дерев до природно-заповідного фонду) та багато іншого.
Університет Григорія Сковороди в Переяславі активно підтримуватиме просвітницькі та екологічні акції спираючись на свої славні традиції та новітній досвід. У добрий шлях!
