У середу, 17 січня 2024 року, в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі, за співініціативи Міністерства освіти і науки України, Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав», Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України й Фонду Миколи Томенка «Рідна країна», втретє відбувся заснований ним Всеукраїнський історико-культурологічний форум до Дня Соборності України та Дня пам’яті Героїв Небесної Сотні. Говорили про Україну, презентували книгу до 150-річчя останнього гетьмана України Павла Скоропадського.
На початку заходу гості та колеги альма-матер переглянули відкриту в університеті вчора фотовиставку Громадської Спілки «Всеукраїнська фундація «Шлях нескорених», приурочену до Дня Соборності України. По опівдні у конференц-залі імені Василя Сухомлинського учасників згуртувала панельна дискусія «Україна вільна. Соборна. Неподільна», яку модерував проректор з наукової роботи та інноваційної діяльності Василь Дудар. Спершу пролунало вітальне слово ректора Університету Григорія Сковороди в Переяславі Віталія Коцура. Він привітав усіх присутніх у залі і появу нової праці державотворчого характеру.
«Ми продовжуємо нашу різнотематичну традицію – втретє проводимо форум до Дня Соборності України та Дня пам’яті Героїв Небесної Сотні, бо маємо що сказати. Та справа, яку ми робимо зараз, має містити сенси, які б возвеличували Україну. Раніше історія трактувалася зовсім інакше, а нині ми маємо багато і плідно попрацювати над тим, аби історія України була справді українською. Сьогодні одна з тих митей, коли ми маємо можливість про це говорити і відкривати для себе нові сторінки історії», – зазначив Віталій Вікторович.
Мав що сказати і керівник презентованого у цей день видавничого проєкту Ігор Степурін. Він подякував ректору університету і посвідчив приємність від того, що такі зустрічі в Переяславі поступово стають традиційними. Степурін вкотре висловив своє щире захоплення книгозбірнею УГСП, яка, за його словами, надихає працювати. Як член правління Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів підкреслив, що, за підсумками минулого року, книжкова галузь в Україні повернулася до показників 2021 року. Принагідно, подарував книжки військової тематики у бібліотеку університету. Згодом відбудеться й, запланований у ході зустрічі, спільний візит видавця та університету до Міжнародного військового центру поблизу Переяслава, з яким УГСП співпрацює у ракурсі ідеологічної підготовки.
Надалі до слова запросили українського політика та громадського діяча Миколу Томенка. Його промова плавно перетекла у безпосередню презентацію нової книги «Міфи і таємниці останнього гетьмана України» яку він написав у співавторстві з істориком Павлом Гай-Нижником (він, на прикрість, попри анонсування присутності, не зміг у цей день бути присутнім на презентації – прим.авт.). Принагідно громадський діяч розповів про те, з чим українська громадськість підійшла до відзначення ювілею Скоропадського у вимірі здобутків і перспектив.
Книгу видано за підтримки Українського інституту книги й присвячене життю і діяльності останнього Гетьмана всієї України Павлу Петровичу Скоропадському та огляду головних історичних здобутків і уроків доби Української Держави (29 квітня – 14 грудня 1918 рр.). Таке видання було приурочено до 150-річчя Павла Скоропадського. Як стало відомо у ході зустрічі, 1000 його примірників буде передана бібліотекам України. У книзі Гай-Нижника й Томенка вміщено фрагменти спогадів, статей та інтервʼю самого Павла Скоропадського та його доньок Єлизавети й Олени. Микола Володимирович коротко розповів про структуру книги та зацитував певні уривки з неї. Зазначив, що на сторінках видання можна знайти роздуми Скоропадського про Україну і себе, коротку хроніку його життя (1873–1945), інформацію про маєткові та міські володіння Скоропадських і нерухому власність цієї сім’ї у передреволюційній Російській імперії, причини та перебіг захоплення влади Скоропадським під час державного перевороту 29 квітня 1918 року, конституційно-правові засади Української Держави Павла Скоропадського, життя та будні його резиденції та багато іншого. Принагідно, сковородинівці мали змогу придбати новодрук за ціною видавництва.
Наостанок виступу Микола Томенко поділився роздумами про якісні «світоглядну Соборність», яка може втримати та застерегти «національну державу». Серед іншого, мова йшла про релігійні питання і таку публічну риторику українців якою б у своїх цілях не користувався ворог. «Наближаймось до 105-річниці Соборності України своїми реальними і добрими справами», – такими словами завершив свою півгодинну промову Томенко.
Варто зазначити, що своїми рефлексіями щодо виступу спікера і презентованого видання поділився ректор УГСП. Зауважив, що нам варто продукувати правильні наративи в історії, зокрема всеохопний наратив «національної держави». Наостанок господар території вручив Томенку і Степуріну університетські відзнаки «Орден Григорія Сковороди».
Надалі, у рамках панельної дискусії, промову мав головний науковий співробітник відділу національних меншин Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України Олег Калакура. Він поділився власними роздумами щодо ролі української революції, незалежного поступу і сьогоднішньої ситуації в Україні, зокрема питань які залишиться вирішити після Перемоги. У свою чергу провідний науковий співробітник відділу національних меншин Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України Юрій Ніколаєць привернув увагу до двох великих проблем, які водночас об’єднують і роз’єднуються українців. Серед інших тез Ніколаєць висловив думку щодо «єдиного телемарафону» в умовах повномасштабного вторгнення як «спробу, що зазнала краху» та Telegram, який повністю контролюється російською федерацією. Науковець наголосив на «розпорошеності медіаполя» й посиленні впливу різноманітних «інфлюенсерів», певних елементах ІПСО. Наостанок закликав до підвищення рівня медіаграмотності молоді, значну увагу якій вже певний час приділяють в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі.
Безперечно, за підсумками презентації, обговорення та дискусій можна сміливо й однозначно ствердити – Соборність починається з Переяслава. Щонайменше тут вже активно говорять і думають про те, як об’єднати Україну як зараз, так і після нашої Перемоги.
