7 грудня 2023 року, у конференц-залі імені Василя Сухомлинського за співініціативи Університету Григорія Сковороди в Переяславі та Київського національного університету імені Тараса Шевченка у гібридному форматі (онлайн та офлайн) стартував ІІ Всеукраїнський форум «Українське суспільство в умовах війни: незламність, єднання, перемога».
Захід згуртував державних та політичних діячів, відомих та цікавих особистостей з різноманітних сфер суспільно-політичного та культурного життя навколо обговорення актуальних тем, повʼязаних з українським політикумом в умовах війни у контексті ефективності його функціонування та взаємовідносин, візії української справи на міжнародній арені, освіті та науці в умовах воєнного стану й політиці пам’яті і дерусифікації.
Після того як модератор вступної частини зібрання, проректор з наукової роботи та інноваційної діяльності Університету Григорія Сковороди в Переяславі Василь Дудар, розповів присутнім про регламент роботи зібрання, до слова було запрошено ректора Університету Григорія Сковороди в Переяславі Віталія Коцура який, на правах господаря, першим виголосив вітальне слово до учасників форуму та зауважив, що в організації цього форуму поєдналися зусилля двох міст, які належать до трикутника де формувалася українська народність – Київ і Переяслав.
«Як Університет Григорія Сковороди, так і Київський університет імені Тараса Шевченка є зразковими закладами, що, поза звичайним освітнім процесом, займаються національно-патріотичним вихованням своїх студентів. Приємно, що молодь прислухається до нашої думки, а тому сьогодні ми тут для того, аби обговорити ті гострі питання які постали перед Україною. Бо хто як не сучасна інтелектуальна еліта впливає на її майбутнє, має рухати ці процеси. Бажаю нам плідних дискусій і вітаю усіх учасників цього зібрання, зокрема міжнародну спільноту яка нині присутня тут», – зазначив Віталій Вікторович.
У свою чергу, заступник Керівника Офісу Президента України Олексій Дніпров, який долучився до зібрання у онлайн-режимі, у привітальному слові висловив переконання, що результати його роботи будуть предметом опрацювання і в Офісі Президента України, і в інших державних установах:
«Незабаром завершиться другий рік розв’язаної росією проти України великої війни. Це дозволяє зробити певні узагальнення і окреслити головні тенденції розвитку українського суспільства в умовах воєнного часу. Зокрема, можна стверджувати, що широкомасштабна воєнна агресія з боку рф спричинила консолідацію суспільства зумовлену необхідністю боротьби із зовнішнім ворогом. Сформовано чітку ціль суспільного розвитку, ключовим поняттям є перемога. Ми продемонстрували усьому світу, що ціною власного життя можемо захищати усі ті цінності, які називають європейськими. Нині ми чітко розрізняємо «чужих» і «своїх», тотально відмовляємося від ознак радянської спадщини та сепаруємося від росіян. Фактично чи не всі українці згодні, що ми з росіянами – не один народ і схиляються до європейської моделі розвитку нашого суспільства. Звісно ж, усі ми розуміємо що шлях до перемоги, миру та початку відбудови нашої країни буде не простим», – серед іншого зазначив Дніпров.
Надалі слово тримав заступник Міністра освіти і науки України Андрій Вітренко. Він зазначив, що щойно почув про те, що відбудеться такий форум, погодився брати участь у ньому. Підкреслив, що у МОН очікують коментарів та напрацювань форуму у освітній сфері задля їх подальшого використання у роботі.
Надалі почався міжнародний блок вітань, а до слова у залі був запрошений 1-й радник політичного відділу Посольства Республіки Польща в Україні Марек Герасімюк. Він підкреслив, що свобода та сила духу є особливо важливою для кожного з народів.
«Поляки добре знають, що від суспільної згуртованості залежить спільний успіх нашої держави. За незалежність Польщі наш народ боровся кілька разів. І ми знаємо наскільки це важливо. Від початку повномасштабної війни Польща незмінно підтримує Україну у боротьбі за перемогу. Сьогодні ви виборюєте свободу власної нації, за майбутню безпеку Європи та світу. За це ми усі щиро вдячні вам!», – підкреслив гість.
Наступним з допомогою платформи Microsoft Teams вітальне слово тримав директор Інституту культури Посольства Італійської Республіки в Україні Карло Колонелла.
«Стійкість українського народу у питанні того, аби протистояти та зберегти у цей важкий час свободу, гідність та єдність всієї України, незламність, стійкість, єдність – ось справді слова, які найкраще описують незламність духу українців. Попри всі жахи та трагедії кожного дня цієї страшної війни, спричиненої невиправданою та неспровокованою агресією Росії проти України, українське суспільство, яке згуртувалося та ще більше зміцнювалося, це вже перемога. Як ви знаєте, культура може представляти в короткостроковій перспективі лише м’яку силу, але в середньостроковій і довгостроковій перспективі це справді сильна сила, і вона може реально змінити ситуацію в майбутньому України. У цей період незламність України ціною неймовірних зусиль і самопожертви виборюють не лише ваші герої на фронті, а й звичайні українці, студенти, викладачі. Ви робите це щодня – вранці і ввечері, попри бомбардування і атаки, незважаючи на страх і тривогу», – поділився своїми спостереженнями Колонелла.
У свою чергу ректор Вільнюського університету Рімвідас Петраускас нагадав про те, як головний корпус очолюваного ним закладу підсвітили синьо-жовтими кольорами українського прапора.
«Ми відчули покликання висловити підтримку українському народу, якому загрожує московський режим, перекривлюючи історичні факти і зазіхаючи на суверенітет України. Ви показали, що маєте багато волі та мужності захищати європейські цінності, основну ідею Європи. Ви робите це краще за багатьох західних політичних лідерів. Саме мужність, рішучість і самовідданість українського народу та його воїнів зупинили російські війська в передмісті Києва. Саме ви дали нам можливість підготуватися до можливих небезпек і створити більш раціональні інструменти та структури безпеки. У нас є сила та культурний потенціал, щоб відновити життєздатність нашої Європи. У нас є суспільства, які історично підготовлені до цих завдань. Разом ми повинні знайти волю для досягнення цієї остаточної перемоги. Бажаю вам цікавих і змістовних дискусій про про майбутнє Європи і про майбутнє України», – зауважив Петраускас.
Також, у рамках відкриття форуму, слово тримав голова Київської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, професор кафедри новітньої історії України Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кандидат історичних наук Григорій Савченко. Зазначив, що УГСП та КНУ імені Тараса Шевченка йдуть одним шляхом і мають великі напрацювання на ньому. Він провів історичні аналогії й зосередився на сучасності чітко підкресливши, що попри кілька столітні намагання російської держави їй не вдалося «затягти нас на налигачі» у будь якій формі й прищепити нам «спільної єдності» з собою. Водночас, на думку Савченка, вона сформувала українську єдність яка й нині є серед нас. За його словами це великий енергетичний заряд на майбутнє.
Надалі роботу форуму продовжили панельні дискусії, зокрема на тему «Система публічного управління та український політикум в умовах війни: ефективність функціонування та взаємовідносин». Її модерував кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри публічного управління та адміністрування, декан факультету гуманітарної освіти і соціальних технологій Університету Григорія Сковороди у Переяславі Вячеслав Редзюк. Її учасниками, наживо або он-лайн, стали: народний депутат України, голова підкомітету з питань соціальної політики агропромислового комплексу, розвитку сільських територій, науки та освіти Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Дмитро Костюк – він поділився реаліями, у яких, починаючи з 2019 року і зокрема в умовах повномасштабної війни, працює парламентська більшість та розмірковував про виклики, які стоять як перед нею так і перед державою загалом; голова Національного агентства з питань державної служби України Наталія Алюшина розповіла чим, в умовах війни, живе очолювана нею структура та як трансформується в умовах викликів часу. Натомість голова Державної служби якості освіти України Руслан Гурак зупинився на аспектах поступу освіти в умовах війни, відверто окресливши виклики та проблеми, з якими нині зіштовхуються заклади освіти та зауваживши, що ДСЯО неодмінно візьме напрацювання форуму у свою роботу. Своїм досвідом ділився з учасниками зібрання й заступник Міністра молоді та спорту України Владислав Яцук, у певній мірі солідаризувавшись із думками попередніх промовців.
Далі перший заступник голови Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Віктор Войналович, серед іншого, наголосив на наявності унікальної толерантності релігійного життя в Україні й державно-релігійних стосунків, які забезпечують належний рівень свободи совісті, яку відзначають у світі і яка активно і успішно противажить «релігійному фронту» яку вибудовує російський ворог.
Доктор політичних наук, лідер Громадського руху «Рідна країна» Микола Томенко, якого наступним запросили до слова, зупинився на світоглядних аспектах побутування українців в умовах війни. На його думку, українці, зокрема представники влади, мають не просто чекати перемоги, а й щоденною клопіткою працею пришвидшувати її.
В.о. завідувача відділу політичної культури та ідеології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Кураса НАН України, доктор історичних наук, професор Юрій Ніколаєць нагадав, що війна почалася навіть не у 2014 році, а, в певних аспектах, з кінця 1990-х років. Він розповів про переваги і недоліки реформи децентралізації в Україні, детальніше зупинився на питаннях роботи органів місцевого самоврядування в умовах війни та перспективах виборів в умовах війни запропонувавши свій варіант проведення місцевих виборів за формулою «Із Заходу на Схід України», або на частині території нашої держави.
Радниця з питань політик та залучення Програми «Мріємо та діємо» / IREX Ukraine, заступниця Міністра молоді та спорту України (2020-2023) Марина Попатенко зупинилася на аспекті інтеграції молоді у державотворчі процеси та процеси відновлення та відбудови України та актуальні напрацювання у цьому напрямі.
Надзвичайно важливі тези було проговорено й в рамках роботи наступної панельної дискусії під назвою «Перемога України: міжнародне бачення та дії». Її модерував провідний науковий співробітник відділу політичних інститутів та процесів Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, кандидат політичних наук Ростислав Балабан, який розпочав роботу панелі з оприлюднення надзвичайно цікавих аналітичних і соціологічних даних. На цю тему дискутували надзвичайний і повноважний Посол Ігор Литвин – він поділився своїми спостереженнями щодо того, як Китайська Народна Республіка сприймає війну в Україні; народний депутат України І, ІІ, III, IV та VI скликань, Міністр екології та природних ресурсів України (2000-2001) Іван Заєць який чи не найкраще розкрив тему назви панелі, й поділився своїм баченням формули української Перемоги, зокрема через призму міжнародного бачення і світового досвіду. Продовжили заданий дискурс редактор інтернет-видання «Європейська правда» Юрій Панченко; директор Інституту світової політики Євген Магда; голова ГО «Інститут Американістики», аналітик «Інтерньюз-Україна» Владислав Фарапонов й кандидат історичних наук, асистент кафедри історії Центральної та Східної Європи історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Віталій Бака.
Говорили у цей день і на тему «Освіта і наука в умовах воєнного стану». Однойменну дискусію модерував кандидат педагогічних наук, доцент, проректор з навчально-методичної роботи Університету Григорія Сковороди у Переяславі В’ячеслав Різник. Він проаналізував загальний стан освіти й науки в Україні наразі, зупинившись на цифрах втрат надані PISA. Надалі своїми думками і спостереженнями ділився в.о. генерального директора директорату науки та інновацій Міністерства освіти і науки України Григорій Мозолевич – він проаналізував сферу науки в умовах воєнного стану підкресливши, що основною проблемою сфери науки та інновацій наразі є неможливість здійснення наукової діяльності на високому рівні як повністю на окупованих та постраждалих від обстрілів українських територіях, так і частково в інших регіонах України з низки причин.
Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь оприлюднив статистичну та іншу інформацію щодо того, як нині світом та на теренах нашої держави просувається та утверджується українська мова як маркер нашої національної ідентичності, зокрема через Лігу мовних омбудсменів яка віднедавна мережується в університетах, зокрема в УГСП.
Також думками у панелі ділилися завідувач відділу української історіографії Інституту історії України НАН України, доктор історичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії педагогічних наук України Олександр Удод; виконавча директорка Національного фонду досліджень України Ольга Полоцька й директор комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти», заступник Міністра освіти і науки України (2015-2019) Павло Хобзей. Поза тим учасниками дискусії були державний експерт експертної групи з європейської інтеграції, директорату європейської та євроатлантичної інтеграції МОН Сергій Шкабко; експерт-аналітик Центру політичних студій «Доктрина», експерт Українсько-польської медіаплатформи Анатолій Курносов й кандидат історичних наук, професор кафедри новітньої історії України КНУ імені Тараса Шевченка Григорій Савченко. Серед інших у цій секції увагу привернув й виступ надзвичайного і повноважного Посла України в Турецькій Республіці Василя Боднара – він розповів про те, як війну в Україні сприймають в цій країні та чим живе українство у Стамбулі.
Про «Політику пам’яті та дерусифікації» дискутували під пильним оком модераторки, кандидата історичних наук, доцента кафедри публічного управління та адміністрування, кафедри політології Університету Григорія Сковороди у Переяславі Лесі Коцур. Учасниками цієї панелі були: народний депутат України І, ІІ, III, IV та VI скликань, Міністр екології та природних ресурсів України (2000-2001) Іван Заєць; доктор політичних наук, професор, головний науковий співробітник відділу етнополітології, Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України Олег Калакура; начальник управління утвердження української національної та громадянської ідентичності Міністерства молоді та спорту України Аліна Грушина; українська письменниця, сценаристка, продюсерка, засновниця Всесвітнього дня вишиванки Леся Воронюк й PhD, доцент кафедри історії і культури України та спеціальних історичних дисциплін Університету Григорія Сковороди в Переяславі Руслана Потапенко. Вони рефлексували щодо низки проблемних питань, зокрема політики пам’яті в Україні у контексті сучасного стану, досягнення та прорахунків; зросійщення України та шляхів дерусифікації публічного простору й загальнонаціонального світогляду; увічнення пам’яті захисників і захисниць України у контексті форм та методів реалізації цього сегменту політики пам’яті. Серед іншого увагу промовців було звернено на механізми щодо запобігання поширення ідеології рашизму та російської мови; деколонізацію української історії від російських кліше; важливість такого явища, як «повернення» до української мови зросійщених раніше україномовних громадян; зміщення, в окремих випадках, акцентів на українське питання, як вороже; проведення деколонізації на деокупованих територіях й увічнення пам’яті, захисників і захисниць, які повернулися з фронту «на щиті» тощо.
Також, окремо, Микола Томенко та Іван Заєць звернули увагу на такі важливі аспекти деколонізації: встановлення кримінальної відповідальності за українофобію, повну заборону російської церкви в Україні, відкриття меморіального кладовища й унеможливлення будь-яких спроб згортання процесів українізації.
Поміж участі в дискусійних панелях, учасники, які долучилися до заходу наживо в Переяславі, мали нагоду відвідати виставки та майстер-класи підготовлені команою факультету мистецтв, менеджменту, педагогіки і психології: у холі головного корпусу закладу розгорнулася робота виставки «Мотиви Переяславщини» під кураторством старшого викладача Романа Мотузка; у виставковій залі на IV поверсі експонувалася персональна виставка магістранта Віктора Смірнова під назвою «Я ще нічого не намалював»; на третьому поверсі гості могли відвідати екскурсії та майстер-класи «Лялька-мотанка, писанкарство, витинанки» які курували Ольга Стрілець та Марта Генесіран й «Холодний батик, декоративний штемпельний розпис» які курувала Оксана Лєбєдєва та «Прості техніки макраме» під куруванням Інни Рубан.
За загальним враженням, у ході високопрофесійних та інтелектуальних дискусій, учасники таки знайшли відповіді на ключові питання розвитку українського суспільства в умовах війни та обговорення планів і перспектив подальшої боротьби та існування в умовах «поствоєнної України». Наступного дня захід продовжився у Києві.
