29 листопада 2023 року, напередодні 301-ї річниці від дня народження видатного українського філософа, богослова, поета, музиканта, педагога Григорія Сковороди, в УГСП стартував цикл культурно-мистецьких та наукових подій на вшанування пам’яті іменинника. У цей день в конференц-залі імені Василя Сухомлинського академічна спільнота нашого закладу вітала поважних гостей, які наповнювалися та наповнювали стіни альма-матер сковородинівським духом. Але про все по черзі.
День почався з того, що гості відвідали капличку святих рівноапостольних Кирила та Мефодія та поклали квіти до стели пам’яті сковородинівців, щирою молитвою та хвилиною мовчання згадавши захисників, зокрема студентів та випускників УГСП полеглих у ході повномасштабного російського вторгнення на територію України. Після цього відвідали виставку мистецьких творів до вшанування пам’яті Григорія Сковороди організовану кафедрою образотворчого мистецтва і методик навчання факультету мистецтв, менеджменту, педагогіки і психології Університету Григорія Сковороди в Переяславі. Згодом прогулялися бібліотечним простором, залишили підписи на згадку про візит у залі інформаційних ресурсів «Чумацький шлях».
Після цього епіцентр заходу перемістився до конференц-залу імені Василя Сухомлинського. Під оплески присутніх до підніжжя пам’ятника Григорію Сковороді лягли квіти, а з вітальним словом до учасників зібрання звернувся ректор Віталій Коцур. Підкреслив, що фаза повномасштабного вторгнення російсько-української війни, яка розпочалася 24 лютого 2022 року, згуртувала університетську родину, підкреслила її «сковородинівську сродність».
«Серед завдань які, у всі роки діяльності, ставить перед собою УГСП – виховати не тільки висококваліфікованих фахівців своєї справи, але й українців, яким не є байдужою доля їхньої Батьківщини, які лишаються тут аби розбудовувати свою державу. З лав студентів УГСП, починаючи з 2014 року, до ЗСУ та інших підрозділів пішло багато молодих хлопців та дівчат, дехто з яких, на жаль, вже повернувся з поля бою «на щиті». Кожен день народження Григорія Сковороди є для нас особливим – ми підсумовуємо нашу плідну річну роботу, підкреслюємо наші наукові та творчі здобутки. Хочу вшанувати і роботу нашої бібліотеки та єдиного в Україні Центру Сковородинознавства, які зберігають, поповнюють та систематизують усю наявну сковородинівську спадщину», – додав Віталій Вікторович та нагородив університетською відзнакою «Медаль Григорія Сковороди» тих, хто протягом цього року «доклався до скарбниці поповнення сковородинівської спадщини».
Мова про кандидата історичних наук, завідувача відділу «Софіївський музей» Національного заповідника «Софія Київська» Ігоря Нетудихаткіна й українського політика, дипломата, Надзвичайного і Повноважного Посла України в Лівані (2016-2022) Ігоря Осташа.
Надалі вітальне слово учасникам виголосив Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь. Він почав із подяки та вияву слів поваги професорсько-викладацькому колективу Університету Григорія Сковороди в Переяславі за діяльність на ниві вищої освіти, зміцнення обороноздатності нашої держави, в питаннях посилення нашого національного освітнього та культурного фронту, збереження Київщини у період її окупації в лютому 2022 року.
«В університеті Сковороди завжди вирував дух патріотизму та любові до рідної землі. Постать Григорія Савича це не лише про стежки, якими він ходив, а й традиції та повагу до його великих справ, які примножуються як в стінах цього університету, так і в Україні загалом. Ця зустріч це ще й нагода поговорити про те, що війна триває, і попереду в нас ще багато роботи. Є велика кількість завдань, які стоять перед нами. Дуже добре, що Університет Григорія Сковороди в Переяславі є лідером серед провідних українських університетів і на міжнародній арені. Приємно, що ваш заклад має й свого мовного омбудсмена. Дякую за вашу ніжність, гарячі серця і роботу яку ви проводите задля утвердження української культури і духовності. Незламність і віра – це те, що наближає нашу перемогу», – серед іншого зазначив Тарас Дмитрович та, принагідно, пригадав наукового консультанта своєї докторської дисертації професора Миколу Корпанюка, який плекав та примножував пам’ять про Сковороду, і завдяки якому це вчення розійшлося світами.
Говорив Кремінь і про те, які набутки й виклики є й нині стоять перед Україною і всіма нами, зокрема Уповноваженим із захисту державної мови. Після палких слів промовця ректор університету подарував Тарасу Дмитровичу подарунки – книги-напрацювання, що увінчують 10-літню роботу університету на ниві сковородинознавства, укладені колективом бібліотеки університету.
Надалі слово вітання було виголошено генеральною директоркою Національного заповідника «Софія Київська», випускницею Університету Григорія Сковороди в Переяславі Нелею Куковальською. Вона привезла великі вітання зі святої землі й місця, де народжувалася наша державність, духовність та наука і культура. З яким пов’язані надзвичайні події і особистості з історії нашої Української держави, якою ми, безумовно, маємо пишатися. Протягом свого виступу Неля Михайлівна розповідала про те, чим нині живе колектив «Софії Київської» та яку наукову роботу й культурну дипломатію проводить заповідник. Куковальська подарувала рідному університету факсимільне видання Конституцій Козацької України 1710 року й «Софія Київська Володимира Великого», історію появи друком яких розлого переповіла сковородинівцям. Також промовиця підкреслила, що у «Софії» не бракує місця й для дослідження спадщини Григорія Сковороди. Детальніше про це розповів історик і завідувач відділу «Софіївський музей» Національного заповідника «Софія Київська» Ігор Нетудихаткін. Серед іншого він розповів про те, що Григорій Сковорода відвідував та добре знав Софійський собор. Безумовно, розповідь пана Ігоря про Сковороду у історії Софії потребує окремої публікації-переказу. Анонсував Нетудихатній і те, що починаючи з 3 грудня 2023 р. на II поверсі Софійського собору увазі охочих буде представлена виставка «300+1: Сковорода у Софії».
У ході зібрання пролунало й вітальне слово учасникам від Митрополита Переяславського і Вишневського Олександра (Драбинка), який дещо запізнився до його початку. Спільно з українським політиком, дипломатом, Надзвичайним і Повноважним Послом України в Лівані (2016-2022) Ігорем Осташем, від імені Посольства України в Лівані й Фонду пам’яті Блаженнішого Митрополита Володимира Університету Григорія Сковороди в Переяславі передали примірник богословсько-наукового факсимільного видання «Мазепинського Євангелія» українською та арабською мовами, відомого ще і як «Книга Чесного Непорочного Євангелія, Світильника, що сяє і освітлює». Це факсимільне видання історичної реліквії, знайденої у фондах Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. Надруковане у січні 1708 р. в сирійському місті Алепо коштом Івана Мазепи, яке містить присвяту меценату, написану Антіохінським Патріархом Афанасієм ІІІ Даббасом. Як підкреслив його упорядник, кандидат історичних наук Ігор Осташ, Мазепинське арабське Євангеліє є свідченням підтримки гетьманом православних християн Близького Сходу. Книга є джерелом для історико-теологічних студій та різнобічних гуманітарних досліджень. Більше про книгу вже відзавтра можна буде дізнатися в бібліотеці УГСП.
Надалі у конференц-залі імені Василя Сухомлинського відбулася презентація фільму «Григорій Сковорода. Світе, я йду до тебе!» за авторством вищезгаданого українського політика, дипломата, Надзвичайного і Повноважного Посла України в Лівані (2016-2022) Ігоря Осташа. Як йдеться у публікації Андріани Білої у газеті «День» про те, що до 300-річчя Сковороди у Лівані вперше презентовано збірку філософа арабською мовою та документальний фільм, «стрічка є своєрідним візуальним доповненням книги творів Григорія Сковороди у перекладі арабською мовою, яка містить його авторства передмову та повний переклад «Байок харківських» і «Саду божественних пісень». У фільмі зображено роботи кількох десятків знаних українських художників та скульпторів: Миколи Білика, Ігоря Романка, Анатолія Фурлета, Олександра Мельника, Олександри Гордієць, Івана Пилипенка, Олександра Сердюка, Богдана Ткачика, Андрія Гончара, Олега Шупляка, Віталія Правдицького, Генрі Ягодкіна та інших. Крім того, справжнім відкриттям творчої команди фільму стало рідкісне й ексклюзивне виконання пісень на оригінальну музику Сковороди Ансамблем солістів «Благовість», яке відбулося 3 грудня минулого року у Національному заповіднику «Софія Київська». Команда показала й сучасні реалії: Михайлівську площу, де експонуються рештки побитої техніки окупантів, понівечений пам’ятник Григорія Сковороди зі Сковородинівки, світлини з місця влучання російської ракети у Національний літературно-меморіальний музей Г.С.Сковороди».
Як переповідає автор, головною особливістю стрічки є те, що вона вперше, у жанрі розповідей про українського мислителя, повністю субтитрована арабською мовою й орієнтована на величезну арабськомовну аудиторію, яка охоплює близько 400 мільйонів глядачів. Переклав твори Григорія Сковороди та субтитри до фільму ліванський перекладач Імадеддін Раеф. Режисером документальної стрічки є Станіслав Литвинов, який у цей день теж був присутнім у залі та виголосив промову у рамках презентації, розповівши про свою роль у створенні фільму та поділившись цікавими моментами, які супроводжували знімальний процес в умовах воєнного часу.
Принагідно, Осташ передав бібліотеці університету свіжовидрукуване видання-збірника «Міжнародне визначення Голодомору 1932-1933 рр. геноцидом Українського народу», куди увійшли документи щодо визнання Голодомору актом геноциду українського народу та вшанування пам’яті жертв Голодомору, прийняті парламентами і місцевими органами влади держав світу та міжнародними організаціями після 24 лютого 2022 року; резолюції Європейського Парламенту, ПА Ради Європи та національних парламентів щодо скоєних російською федерацією воєнних злочинів, злочинів проти людства та злочинів геноциду під час повномасштабного вторгнення в Україну. До збірника додано фоторозповідь про валлійського журналіста Гарета Джонса, який писав правду про Голодомор в Україні на шпальтах світової преси.
Наостанок цього сковородинівського дня відбулася презентація світлиці Григорія Савича в УГСП й авторського тканого гобелена кандидатки педагогічних наук, доцентки кафедри образотворчого мистецтва і методик навчання факультету мистецтв, менеджменту, педагогіки і психології Університету Григорія Сковороди в Переяславі Ольги Стрілець.
Заходи продовжаться 5 грудня 2023 року у конференц-залі імені Василя Сухомлинського. У цей день підведуть підсумки та нагородять переможців X Всеукраїнського творчого конкурсу «З Григорієм Сковородою крокуємо в майбутнє», відбудеться виступ хорової капели факультету мистецтв, менеджменту, педагогіки і психології Університету Григорія Сковороди в Переяславі й презентація книги Дарини Блохин «Ноосферний Сковорода поза простором і часом. Вибрані праці. Том ХІ».
Початок заходів заплановано на 11:00, а ті хто, з різних причин, не зможуть бути присутнім в УГСП наживо, зможуть долучитися до заходів у онлайн-режимі, з допомогою підключення на платформі Microsoft Teams – https://bit.ly/3SXuUve.
