23 червня 2023 року, у день 37-річчя закладу, в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі відбувся круглий стіл «Релігійний чинник соціокультурних розколів в українській історії». Авторами однойменної наукової праці є відомий науковий тандем голови Вченої ради університету, академіка Віктора Коцура та першого проректора, професора Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Василя Балуха. Цього разу до авторського колективу приєднався учень Василя Олексійовича, завідувач кафедри культурології, релігієзнавства та теології ЧНУ імені Юрія Федьковича Микола Шкрібляк.
Переповідаємо ключові тези висловлені під час круглого столу – презентації вагомого доробку, присвяченого комплексному дослідженню соціокультурних розколів, детермінованих історичними, політичними та релігійно-церковними чинниками, які негативно вплинули на національний поступ і державотворчі процеси України, сформованої на християнських загальноєвропейських цінностях.
Презентація була освячена присутністю почесного гостя, Предстоятеля Православної Церкви України, митрополита Київського і всієї України Митрополита Епіфаній, який раніше, до слова приїздив на презентацію одного з попередніх доробків наукового тандему ще у статусі Митрополита Переяславського та Бориспільського. На початку теперішнього візиту він відвідав капличку Святих Кирила та Мефодія, де вклонився пам’яті сковородинівців, що поклали своє життя за Україну та її свободу на новітньому етапі національно-визвольної боротьби нашої Батьківщини – з 2014 року та в умовах повномасштабного вторгнення російських військ на територію України. Його Блаженство поклав квіти до меморіалу їх пам’яті, помолився за упокій їх душ. Згодом пройшовся сковородинівським простором, вшанував пам’ять про видатного філософа біля погруддя Григорію Сковороді й, разом з іншими гостями, мав нагоду побачити експоноване факсимільне видання «Пересопницького Євангелія», яке у лютому 2021 повернулося додому і вже два роки є в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі. У цей день гостями заходу були й директорка підприємства «Видавничий дім «АДЕФ-Україна» Алла Істоміна та її чоловік Ігор Шпак, завдяки чиїм зусиллям з’явився як передрук «Пересопниці» так і презентоване у цей день наукове видання.
Уже безпосередньо в рамках урочистого відкриття круглого столу в конференц-залі імені Василя Сухомлинського присутні спершу прослухали виступ Хору хлопчиків та юнаків сектору практики Національної академії України імені П.І. Чайковського, які під дирегуванням художньої керівниці колективу Алли Шейко виконали низку духовних творів, які направду налаштували присутніх на відповідний для такої знакової події лад та викликали шквал оплесків присутніх.
Надалі слово тримав Митрополит Епіфаній. Він висловив приємність від перебування в університеті Переяслава, пригадав враження від попередньої презентації. Зазначив, що нинішній захід покликаний аби ми знали свою справжню об’єктивну історію, якою б вона не була. Підкреслив, що ми мали часи розквіту, розбудови та утвердження. Але, на жаль, в нашій історії були й інші часи – часи занепаду і руїни. Його Блаженство переконаний, що це потрібно знати аби будувати справжнє майбутнє. Принагідно він подякував всім, хто виховує нову еліту нашої української нації, яка буде розбудовувати нашу країну.
«Знаючи свою історію ми можемо руйнувати ті міфи, які в нас закладалися століттями. Завдяки нашим воїнам ми можемо збиратися, молитися, презентувати такі прекрасні наукові видання, мати відносний мир завдяки оцьому героїчному подвигу наших захисників. Був час пандемії, коли ми не мали змоги збиратися. Нині інший складний час, але це нас не зупиняє розвиватися далі, адже ця війна триває не рік і декілька місяців, і навіть не декілька років, а декілька століть. Увесь цей час ворог намагався нас знищити і розчинити, але українці засвідчили що є духовно незламними», – серед іншого зазначив Предстоятель. Додав, що ми боремося декілька століть, і будемо боротися до кінця, а питання стоїть досить гостро – будемо ми чи не будемо існувати як окрема нація і окремий народ. Підкреслив, що наразі ми вже морально перемогли – ми духовно сильні і зуміли дати відсіч. Тепер маємо завершити війну на полі бою. Вона страшна і жорстока і щоденно забирає наших найкращих синів і доньок. Ми платимо надвисоку ціну за нашу свободу, за нас віддається найдорожчий дар – людські життя.
«Великий дар Божий свободи і незалежності є безцінним, і на долю нашого покоління випало це велике випробування – перемогти, примножити, утвердити і передати цей дар наступним поколінням. Ми володіємо тим, про що тільки мріяли попередні покоління українців. І донедавна ми, напевно, не розуміли і не усвідомлювали цей великий дар свободи. Знаємо з історії, що зло ніколи не перемагало хоча іноді мало верх. Але переможе добро, правда, світло. Життя перемагає смерть – це аксіома, але потрібно за це боротися. Ми звільнимо останній шматок нашої української землі» – сказав Митрополит виокремивши, що зараз відповідальний час й ми очікуємо успішного контрнаступу, і молимося аби Господь давав силу і наснагу нашим новітнім Героям, Воїнам на передовій. Ми прагнемо справедливого миру, а не миру в неволі.
«Століття тому ми мали короткий час своєї незалежної держави і своєї церкви – через внутрішні чвари і непорозуміння ми це втратили. Натомість прийшли голодомори, які забрали мільйони людським життя. Нині знову війна, і ми не маємо права здаватися чи зневірятися, опускати руки. Маємо боротися до кінця, розуміючи що якщо ми здамося зараз, то в майбутньому заплатимо ще більшу ціну ніж платимо зараз за нашу свободу. Бо ми прагнемо жити як невід’ємна частина європейської спільноти. Історично вже більше тисячі років ми знаходимося в європейській цивілізації. Ми спадкоємці історії, яку ворог намагається привласнити. Ми вміємо перед викликом зла згуртуватися за один день. Нас ніколи не знищити. Ми пройдемо всі ці випробування і станемо ще більш духовно-сильними і витривилими. Ми відбудуємо, відновимо, відродимо те що було зруйновано протягом цих років. Нас хочуть зламати, але ми стоїмо – боремося і молимося. Нам під силу здолати цей шлях, якщо з нами Бог. Ми відчуваємо його підтримку. Господь веде нас три десятиліття, доведе до кінця і не залишить на півдорозі», – таким було прикінцеве слово Митрополита Епіфанія. Забігаючи наперед, Предстоятель ПЦУ нагородив ректора Віталія Коцура та науковців які в цей день презентували книгу орденом святого великомученика Юрія Побідоносця з трактуванням «За віддане служіння Богові й Україні та жертовність у захисті добра і правди». Бібіліотека та кілька сковородинівців отримали молитовники та пам’ятні подарунки від очільника ПЦУ. Університет Григорія Сковороди в Переяславі відповів взаємністю і нагородив Митрополита відзнакою «Орден князя Володимира Мономаха». Таку ж відзнаку згодом отримав завідувач відділу історії України періоду Другої світової війни Інституту історії України НАН України Олександр Лисенко, а вищезгаданий науковець Микола Шкрібляк був удостоєний відзнаки «Орден Григорія Сковороди». Нагородження відбулося в рамках виступу ректора УГСП Віталія Коцура. Він подякував Митрополиту Епіфанію за цей довгоочікуваний та направду важливий для всіх сковородинівців візит, привітав усіх присутніх та гостей, які вже стали справжніми друзями університету. Зазначив, що УГСП – це потужний хаб, який ще більше об’єднався в умовах війни та нині активно допомагає захисникам. Підкреслив, що нинішня подія надихає всіх на подальші звершення. Присутній на події народний депутат України Олександр Федієнко нагородив Віталія Вікторовича Грамотою Верховної Ради України «За заслуги перед Українським народом» за вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняної освіти і науки, впровадження сучасних методів навчання та виховання молоді, багаторічну плідну педагогічну та науково-педагогічну діяльність, високий професіоналізм.
Безпосередньо представляючи наукову працю «Релігійний чинник соціокультурних розколів в українській історії» її співавтор, перший проректор, професор Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Василь Балух, відійшовши від традиційного канону презентації, зазначив, що це вже 36-та у його творчій біографії. 18-та у співавторстві з академіком Віктором Коцуром, співпраця з яким розпочалася у 2005 році з видання «Історія стародавнього Риму», яке отримало чимало відзнак та отримало не аби який успіх у читачів.
У ході понад півгодинного виступу Василь Олексійович поступово пригадав всі спільні праці та особливі історії, пов’язані з їх виданням, історіями подальшого успіху та просування. Ще розповів про те, як спільно з Віктором Петровичем прийшов до дослідження релігійної тематики, привідкрив секрети творчої кухні, розповів про свій шлях та віру в Бога. Говорив і про очолюваний ним факультет як форпост Православної Церкви України (за ініціативи Балуха нині заклад має три власні храми – прим.авт.), науковий шлях до появи спеціальності 041 «Богослов’я» та багато іншого. Науковець подякував Господу, співавторам, видавцям, рецензентам та всім причетним до появи наукового видання новоутвореного потужного авторського триумвірату. Резюмував, що його покликання служити людям, державі і Українській Церкві. Аби «люди отримували користь від того, що він живе».
Привідкрив Балух і таємницю подальших творчих планів – зізнається, нині готує зі своїми учнями (3 доктори та 15 кандидатів наук – прим.авт.) та деякими представниками УГСП великий історико-богословський словник-енциклопедію. Зізнається, ще не знає скільки томів він матиме, але сподівається що вже за кілька років видання побачить світ і послужить церкві та державі. Поки ж публічно взяв благословення на таку працю у Митрополита Київського і всієї України Епіфанія.
Надалі голова Вченої ради Університету Григорія Сковороди в Переяславі, академік Віктор Коцур додав, що запропонована книга книга про минуле і сучасне України заради її майбутнього, цивілізаційний роздум над сенсом релігійного життя і водночас, застереження від нових релігійних розколів на тлі російсько-української війни. Це й відповідь на активізації російською державою інформаційної війни на релігійному підгрунті. Вона покликана консолідувати український соціум, показати на тлі нинішньої війни шкідливість імперських амбіцій країни-агресора. Переконаний, релігійно-моральний ідеал має забезпечувати єдність народу, його менталітету і культурного розвою. Наостанок він подякував за всеохопну підтримку Митрополиту Епіфанію та захисникам України.
У свою чергу, завідувач кафедри культурології, релігієзнавства та теології ЧНУ імені Юрія Федьковича Микола Шкрібляк наголосив на важливості та бажанні пошуку компромісів і єдності, ідеї боротьби життя і смерті. Згадував Боже слово, слова великого кобзаря Тараса Шевченка і підкреслив, що ця монографія підводить до пошуку відповідей на питання, які мають важливе ідеологічне значення для загального, суспільного, духовного і культурного життя та нашої участі у боротьбі за державність, незалежність і нашу помісну Православну Церкву України.
Свою рецензію на видання надав запрошений почесний професор Варшавського університету Тарас Фініков. Провівши історичний екскурс в епоху, якій частково приурочене видання, він зазначив, що автори є чи не єдиними в Україні хто з такою увагою та фаховістю досліджує релігійні чинники. Назвав твір фундаментальним відзеркаленням того, що проголошено у його назві. Каже, книжка не «скороспіла», а відповідає на потреби сучасності країни й народу в якій написана, церкви до якої ми належимо або будемо належати.
У другій частині розмови до слова було запрошено завідувача відділу історії України періоду Другої світової війни Інституту історії України НАН України Олександра Лисенка. Він презентував свою нову працю «Поза Божими заповідями: релігійна політика тоталітарних режимів в Україні у 1939-1946 роках». У ній здійснено реконструкцію політики радянського, німецького, румунського тоталітарних режимів на території України у релігійній сфері в період Другої світової війни й перші повоєнні роки. Як розповідає автор, широкий воєнно-політичний контекст дав змогу проаналізувати підходи державних структур до нормативно-правового регулювання діяльності релігійних конфесій умовах тотальної війни та окупації. Висвітлюються особливості діяльності релігійних об’єднань, спрямованої на духовну опіку, соціальну й моральну підтримку цивільного населення, збереження його національної та політичної ідентичності. Каже, тут розкриваються форми взаємодії з окупаційними адміністраціями та стратегії виживання представників духовенства і мирян. Ще характеризуються заходи радянської влади щодо формування уніфікованого конфесійного ландшафту в Україні та ліквідації у зв’язку з цим Української автокефальної православної та Греко-католицької церков.
Наостанок присутній міський голова Вячеслав Саулко назвав видання презентованої книги «історичною місією». Підкреслив що її презентація і написання, зокрема у Переяславі, є невипадковим. Вячеслав Володимирович подарував Предстоятелю репродукцію картини, де Тарас Шевченко змалював величний Вознесінський кафедральний собор, який є «мазепинським». Голова громади висловив сподівання, що незабаром цей собор повернеться в лоно Православної Церкви України.
Традиційно і сердечно вітаємо Василя Балуха, Віктора Коцура, Миколу Шкрібляка та Олександра Лисенка із цією значимою подією, яка відбулася виключно завдяки їх наполегливій, творчій праці, компетентності, високому професіоналізму та бажанню створити щось дійсно корисне і вагоме. Нехай Ваш подальший життєвий і науковий шляхи будуть максимально наповнені новими злетами й досягненнями, а кожен новий день приносить радість та багато посмішок.
