У суботу, 18 березня 2023 року, в Меморіальному музеї Г.С. Сковороди НІЕЗ «Переяслав» відбулася презентація книги творів Григорія Сковороди арабською мовою, виданої за сприяння Надзвичайного і Поважного Посла України в Лівані (2016-2022 р.) Ігоря Осташа. Уперше видання презентували наприкінці минулого року у Бейруті до 300-річчя з дня народження Сковороди. Це перше арабськомовне видання його праць, яке пропагується на Близькому Сході.
Захід відвідала потужна делегація Університету Григорія Сковороди в Переяславі у складі ректора Віталія Коцура, керівниці Центру Сковородинознавства Наталії Юхименко, директорки бібліотеки Ольги Шкири, викладачок Руслани Потапенко та Марини Навальної, бібліотекарки Алли Яковенко та інших.
За повідомленням Proslav, презентація книги в Переяславі стала можливою завдяки знайомству переяславських музейників з українським політиком, народним депутатом Верховної Ради України І, ІІ, III, IV та VI скликань. борцем за незалежність України у XX сторіччі, членом партії В’ячеслава Чорновола «Народний рух України» Іваном Зайцем, який є добрим знайомим Осташа та зважив, що про видання презентоване у Дипломатичній академії України, на рідній для Сковороди Полтавщині та в столичній «Софії Київській» мають дізнатися і переяславці. Відомо, що у видання ввійшли збірка «Сад божественних пісень», «Байки харківські» та біографія Михайла Ковалинського.
Коли слово надали ректору Університету Григорія Сковороди в Переяславі Віталію Коцуру, він нагадав про той цикл заходів до 300-річчя видатного філософа, який протягом минулого року відбувався в місті та університеті й триває донині. Розповів про україно-турецьку співпрацю закладу й подібність Савича до Саїда Нурсі, що є близькими до тематики арабського світу та навколо чого в університету зав’язалося багато проєктів. Принагідно Коцур запросив гостей до співпраці з єдиним в Україні Центром Сковородинознавства що діє на базі університету Переяслава з 2006 року.
Безпосередньо Ігор Осташ висловив приємність від перебування на глибинній історично-українській переяславській землі. Слід зазначити, що подвижництво пана Осташа в сенсі поширення нашої історії й культури та їх видатних постатей на Близький Схід варте великої пошани. За останні 5 років в Лівані видали близько 15 книг-перекладів арабською мовою української класики літератури та історії. За співініціативи організовували кінофестивалі українського кіно в Лівані, на яких демонстрували роботи сучасних митців. Мова й про значну кількість перекладів арабською мовою творів Тараса Шевченка, Лесі Українки, Івана Франка, Василя Григоровича-Барського, Агатангела Кримського, й переклад та чудове видання унікального Мазепинського Євангелія, й відкриття першого на Близькому Сході пам’ятника Тарасові Шевченку в місті Баабда, й кілька створених документальних фільмів про відомих українців у Лівані. Про все це й багато іншого він говорив у ході свого виступу.
Що ж до теми зібрання, то Осташ розповів, що на початку року виник задум такого проєкту, до якого увійшли б книга перекладів арабською мовою основних творів і біографія Сковороди, а також фільм про нього для арабомовних глядачів, який би включав дуже важливі саме для них моменти: певні паралелі з арабською філософією, арабськими літераторами. Ініціаторам було важливо, аби арабський світ глибше пізнавав Україну, в цьому випадку через її видатного філософа й літератора Григорія Сковороду.
За словами Ігоря Осташа, важливість Близького Сходу для України чітко окреслив ще гетьман Іван Мазепа, який 1708 року спонсорував одне з перших видань Євангелія арабською мовою. Його потребували представники православного світу, які жили у той час в Османській імперії.
«Зустріч була несподіваною і приємною. Чудово дізнатися про те, як проводять просвітницьку діяльність і знайомлять арабський світ як з Україною, так і з українською культурою. Згодом проведемо таку презентацію і в університету, попередньо про це домовились про презентацію і участь пана Осташа в наших наукових заходах», – ділиться враженнями керівниця Центру Сковородинознавства УГСП Наталія Юхименко.
Поза тим, у ході презентації, його учасники мали змогу переглянути стрічку Станіслава Литвинова «Григорій Сковорода. Світе, я йду до тебе». «Нам було важливо показати, що вся його спадщина тут і що це наш український філософ, якого ми цінуємо. Але у фільмі є головний меседж – це війна, російська агресія. Ми лише задумували створювати фільм, аж тут прилітає російська ракета. Агресор фактично розбомбив музей у Сковородинівці. Це для нас було дуже важливо показати саме цей момент: як росіяни намагалися вбити українську культуру, філософію, що це було цілеспрямоване знищення музею Григорія Сковороди. Коли ми бачимо скульптуру, яка вистояла, це для нас символ української незламності», – підкреслює Осташ та додає, що цей фільм є ще однією дуже важливою стежиною до арабського інтелектуального світу. У фільмі проводять цікаву паралель: коли говорять про арабську філософію, то знаходять кількох мислителів, які були дуже близькі по духу до Григорія Сковороди. Переважно це прихильники аскетично-містичної течії суфізму. Вона цілком зрозуміла у творчості Сковороди, хоча ми не можемо говорити, що він був послідовником цієї філософської течії, проте знаходимо штрихи, які об’єднують філософію Сковороди з арабськими мислителями.
Філософія Григорія Сковороди є частиною загальнолюдської культурної спадщини, яку світові подарувала Україна. Про неї ми готові говорити на тисячі ладів, аж поки не залишиться глухих і байдужих до колосальних за масштабом і зухвалістю злочинів росії. Доки не стихне останній екзальтований вигук про «велич» і «єдиний» з того боку кордону. І навіть після цього.
