8 березня 2023 року в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі відзначали не лише Міжнародний день боротьби за права жінок – до нас завітали гості з Києва та Глухова, аби долучитися до Всеукраїнської науково-практичної конференції «Григорій Сковорода в соціокультурному просторі Київщини».
Перш ніж розпочати пленарне засідання, для делегацій з Київського національного університету технологій та дизайну і Глухівського національного університету імені Олександра Довженка провели екскурсію Меморіальним музеєм Григорія Сковороди НІЕЗ «Переяслав», капличку святих рівноапостольних Кирила та Мефодія, мистецькі аудиторії та виставку «Жіноча врода України», що нині експонується в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі.
Урочисте відкриття пленарного засідання відбулося у конференц-залі імені Василя Сухомлинського, де зібралися студенти, викладачі, співробітники університету, організатори заходу, а також чимало гостей долучилися в онлайн-форматі.
Незмінний модератор наукових заходів у стінах сковородинівського університету Олександр Молоткін представив почесних гостей альма-матер і побажав учасникам конференції плідної роботи.
Далі до слова було запрошено доктора історичних наук, професора, ректора УГСП Віталія Коцура. Він сердечно привітав учасників заходу і вручив почесні відзнаки «Орден Володимира Мономаха» доктору економічних наук, професору, академіку НАПН України, ректору Київського національного університету технологій та дизайну Івану Грищенку та доктору історичних наук, професору, ректору Глухівського національного університету імені Олександра Довженка Олександру Курку.
З вітальним словом виступив один із ініціаторів конференції Іван Грищенко. У першу чергу, він висловив вдячність організаторам заходу і всім, хто до нього долучився, а також відмітив:
«Хочу подякувати колективу Університету Григорія Сковороди в Переяславі за те, що ви дали нам можливість побути з вами, познайомитись, щось побачити, щось обговорити. Тому що такі хвилини щастя – вони багато чого вартують».
Грищенко розповів, що коли він вперше поїхав в Китай, дуже здивувався, що там добре знають Сковороду. Його вразило те, що така потужна нація цікавиться нашим філософом: «Це було дуже приємно, тому що знати Сковороду – це знати Україну». Пан Іван говорив і про важливість розвитку чеснот та здібностей у молоді крізь призму поглядів мислителя.
Потім ректор КНУТД перейшов до подарунків. Він вручив нинішньому і попередньому ректорам УГСП рушник, вишитий студентами його університету, як знак пошанування і символ незламності України. Крім того, він нагородив Віталія Вікторовича рушником-пошанувальницею і почесною грамотою за творчу й професійну діяльність та вагомий внесок у розвиток вітчизняної науки і освіти, утвердження Університету Григорія Сковороди в Переяславі як провідного педагогічного науково-освітнього центру та плідну співпрацю з Київським національним університетом технологій та дизайну у підготовці освіченої національно-свідомої успішної молоді задля скорішого переможного миру в Україні. У свою чергу, Віктора Петровича відзначили найпочеснішою нагородою, яка є в Університеті технологій та дизайну.
Далі до слова було запрошено кандидата філософських наук, доцента, завідувача кафедри філософії і соціальної антропології імені професора І.П. Стогнія УГСП Сергія Рика. Він нагадав, як сковородинівці відзначали 300-річчя від дня народження Савича і відмітив, що надзвичайно приємно саме в такому форматі розпочинати новий сковородинівський рік у нашому університеті.
Доцент наголосив, що ми ще не до кінця усвідомили вчення великого українського філософа. З кожним таким заходом, присвяченим Сковороді, збільшується кількість не лише відповідей, а й нових запитань. Однією з таких проблем, є, зокрема, сам феномен Григорія Савича. Це унікальна людина, яка дійсно зуміла пізнати себе, тому він є для нас справжнім взірцем в плані самоосвіти.
«Кожна нація, кожен народ має своїх пророків і своїх мудреців. Тож, щоб бути історичною нацією, щоб бути європейською нацією, у нашій історії та культурі теж повинні бути такі постаті – і вони в нас є. Пророк українського народу – це Тарас Шевченко, а мудрець українського народу – це Григорій Сковорода», – каже Сергій Миколайович і закликає розвивати, примножувати й впроваджувати в життя їхні ідеї.
Звичайно, згадували у цей день і про незламних українських жінок, дарували їм найтепліші слова вітань і дякували за те, що вони завжди поруч.
Доповіді та виступи у ході пленарного засідання стосувалися Григорія Сковороди в історіографічному дискурсі ХХІ ст., теми рідного краю в його творчості, філософсько-педагогічної концепції Савича, освітньо-педагогічної діяльності філософа у Переяславському колегіумі, його морально-етичних поглядів. Говорили про свободу як антропологічну проблему і розуміння сутності істинної людини у філософії Сковороди. Розглядали барокові мотиви в його поезії, погляди Григорія Савича на підготовку майбутніх учителів, його творчу спадщину і багато інших надзвичайно цікавих актуальних тем.
Сковорода здатний залишатися актуальним і близьким для нових поколінь, незважаючи на те, що пройшло багато років і змінилися епохи. У кожній наступній генерації завжди є люди, які вважають Григорія Савича своїм, люблять його як друга і шанують як учителя. Саме тому двері УГСП завжди відкриті для поціновувачів його філософії та творчості.
