У останній день січня в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі відбулася знаменна подія, яка продовжила минулорічний курс відзначення 300-річчя від дня народження його патрона, – презентація книги «Сковорода і Ми» та ще одного видання як осучаснення ідей Савича під назвою «Українська мрія. 25 сходинок до суспільного щастя».
До закладу завітали український політичний і громадський діяч, голова благодійного фонду «Рідна країна» Микола Томенко, український журналіст, телеведучий, політик, громадський та культурний діяч Олесь Доній, український історик, поет, громадсько-політичний діяч Павло Гай-Нижник й голова Благодійного фонду «Бібліотечна країна», видавець, засновник і директор проєктів видавництва «Саміт-Книга», голова ревізійної комісії Української асоціації видавців і книгорозповсюджувачів, засновник Книжкового клубу Верховної Ради України Ігор Степурін.
Візит гостей до альма-матер розпочався з відкриття у читальному залі Сигізмунда ІІІ виставки «Україна – одна, єдина й нероздільна!». Вона є вже традиційною у ці дні для закладу та цьогоріч експонуватиметься тут до 20 лютого. Як і завжди, оновлена зусиллями провідних науковців НІЕЗ «Переяслав», вона покликана не лише продемонструвати копії документів 1917-1921 рр., документи, фотодокументи, речові предмети учасників історичних подій (2013-2023 рр.), а й показати тяглість національної ідеї, сторічний героїзм та жертовність українців у боротьбі за соборність та незалежність України, зокрема у горнилі трьох революцій, анексії Криму і окупації Донбасу й після повномасштабного вторгнення росіян на територію України 24 лютого 2022 року. Презентував виставку генеральний директор НІЕЗ «Переяслав» Олексій Лукашевич. Разом з тим у цьому слоті виступів гості закладу багато говорили про потребу збільшення кількості годин та актуалізації змісту і форми подачі учням шкільного курсу «Історії України».
Зважаючи на оголошену в Україні повітряну тривогу, безпосередній чин анонсованої презентації книг перенесли до укриття №1. Важливо, що його учасниками стали учні старших класів Переяславського академічного ліцею імені Івана Мазепи, які нині навчаються на базі УГСП.
«Сьогодні у нас в гостях учасники революцій, люди, які безпосередньо впливали на новітню історію України і впродовж 30 років виборювали її сьогодення на ідеологічному, історичному та культурологічному фронтах. Нині ви маєте можливість безпосередньо поспілкуватися з ними – цими носіями української ідентичності», – підкреслив ректор університету Віталій Коцур та коротко розповів про те, яким був 2022-ий рік для УГСП у вимірі війни й відзначення 300-річчя славетного філософа Григорія Сковороди. Натомість головний музейник міста Олексій Лукашевич додав, що ця зустріч безумовно лишиться в пам’яті її молодих гостей та на тривалий час залишиться у їх пам’яті. Підкреслив, що це великий досвід.
Надалі до слова було запрошено давнього друга закладу, політичного і громадського діяча Миколу Томенка. Він пригадав досвід своєї участі у подіях Помаранчевої революції. Тоді й завдяки його зусиллям вдалося не допустити панування в Україні т. зв. «русского мира». Наголосив, що сучасному поколінню українців вкрай важливо ще більше знати й шанувати свою історію, мову, культуру і традиції. Тоді «жодна падлюка на нас не нападе». Також Микола Володимирович, скориставшись особистим прикладом і спектром своїх юнацьких спогадів, закликав присутніх учнів і студентів реалізовувати себе тут, а не за кордоном. Томенко поділився, що нині гості, які завітали до закладу, максимально спонукають українську владу правильно повернути «український світ» та максимально очиститись від панування «русского мира». У контексті презентації видання промовець поділився своїми думками щодо того, як цьому допомагає Сковорода та його концепція «спорідненої праці».
Наступним до слова запросили безпосереднього укладача книг «Сковорода і Ми» та «Українська мрія. 25 сходинок до суспільного щастя», українського журналіста, телеведучого, політика, громадського та культурного діяча Олеся Донія. Протягом свого палкого виступу він не лише власним прикладом і рядом спогадів наснажував молодь до того, як слід боротися за Україну на новітньому етапі її національно-визвольної боротьби, а й розповідав про дещо нестандартного й далеко не міфологічного Савича, різні думки про якого можна знайти у цих виданнях, зокрема й в контексті повномасштабної фази війни. Майже наостанок виступу пан Олесь прочитав свій вірш – «перший, і, можливо, останній в житті», написаний ним під враженням атаки на пологовий будинок в Маріуполі:
Далі слово взяв видавець, засновник і директор з проєктів видавництва «Саміт-Книга», голова Благодійного фонду «Бібліотечна країна», голова ревізійної комісії Української асоціації видавців і книгорозповсюджувачів, засновник Книжкового клубу Верховної Ради України Ігор Степурін. Порадивши учням придивитися до перспективи вступу в Університет Григорія Сковороди в Переяславі, він висловив захоплення книгозбірнею закладу, назвавши її однією з найкращих, які бачив у закладах вищої освіти. У цей день вона поповнилася унікальними книгами видавництва «Саміт-Книга». Поза тим, книгу «Сковорода і Ми» подарували переможцю вікторини, який назвав «7 чудес України», що свого часу стали переможцями однойменного мультимедійного проєкту авторства Миколи Томенка.
«Сковорода був жостким чуваком», – з ходу заявив у своєму виступі український історик, поет, громадсько-політичний діяч Павло Гай-Нижник та, зі свого боку, розкрив кілька маловідомих фактів про Савича. Поділився й власними відвертими думками щодо війни в Україні та позицією того, наскільки важливою для нас буде «філософія любові» по її закінченню. Гай-Нижник переконаний, що це «війна на винищення» для ворога і «війна за життя» для українців. «Нині нам потрібно захищатися не лише від безпосереднього ворога, а й корисливих ідіотів-українців. Ми маємо їх додушити і змінити цю країну», – гостра думка відомого історика, з якою складно не погодитися, знаючи про ту веремію внутрішніх проблем, які має наша держава і які, на жаль, мають усі шанси лишитися з нами по війні, якщо ми не почнемо змінюватися і, зокрема, «не зробимо квантовий стрибок у науці і технологіях». Врешті – зруйнувати російську федерацію.
Наостанок візиту до Переяслава гості відповіли на питання учасників зустрічі й відвідали Музей Григорія Сковороди та інші об’єкти НІЕЗ «Переяслав».
