У середу, 25 січня 2023 року сковородинівці провели ознайомчу онлайн-зустріч з керівником Центру психологічної підтримки «Атлант» Андрієм Омельченком, аби обговорити напрямки подальшої співпраці. Однією з ініціаторок розмови стала керівниця відділу профорієнтації та працевлаштування УГСП Ольга Костюкевич.
Учасники зустрічі запланували створення на базі Університету Григорія Сковороди в Переяславі мобільної групи, яка буде допомагати військовослужбовцям, що повернулися з ротації. У цьому і допоможе сковородинівцям пан Андрій. У найближчому майбутньому він проведе 2-денний тренінг для місцевих психологів і волонтерів, де поділиться власним досвідом, і почерпне щось корисне від наших фахівців для себе. Тож радимо обов’язково слідкувати за анонсами пресслужби нашого закладу освіти.
Розпочав онлайн-зустріч ректор УГСП Віталій Коцур, який наголосив:
«У нас є дві дуже потужні кафедри психології, які мають досвід роботи і з військовими, і з внутрішньо переміщеними особами. Тож у даному випадку, як мінімум, обмін досвідом і започаткування спільних проєктів – це хороша ідея. У вас є свій досвід, в нас також є чим поділитися, тому я вважаю, що потрібно об’єднати зусилля, і з цього може вийти щось дуже продуктивне».
Надалі очільник університету представив інших учасників зустрічі: проректора з навчально-методичної роботи Вячеслава Різника, керівницю відділу профорієнтації та працевлаштування Ольгу Костюкевич, завідувачку кафедри психології Галину Хомич і співкоординаторку центру психологічної допомоги та реабілітації «Molfa hub» Оксану Руденко.
Для початку Андрій Омельченко розповів про напрямки роботи центру «Атлант»:
«Наша організація займається психологічною підтримкою. Основна задача – у великих містах України створити мобільні групи, які працюють з військовими між ротаціями. У майбутньому це будуть реабілітаційні центри для військових, які повертаються до цивільного життя. Крім того, я проводжу психологічну підготовку підрозділами – даю їм розуміння стресу, розуміння симптоматики ПТСР, застосовуючи дані, які в нас є від британської системи – вона зараз працює в британській армії».
Також в «Атланті» нині працюють з сім’ями військових. Це потрібно для того, щоб дати рідним розуміння змін, які відбуваються з людиною під час бойових дій і що робити, коли повертається тато чи син з війни, як з ними спілкуватися.
«Ще працювали і працюємо зараз з дружинами загиблих – це теж окрема історія. Ми проводимо для них різні терапевтичні зустрічі. Ну і навчання цивільних психологів. Я даю їм розуміння військової тематики – чим ця робота відрізняється від роботи з цивільними, щоб вони могли перекваліфікуватися. Наступний напрямок – це робота з волонтерами, які мають дружні стосунки з військовими і до яких військові звертаються за порадами, спілкуванням чи допомогою. Але ці волонтери не є психологами і їм треба дати розуміння, як себе вести в таких ситуаціях. Наші групи вже працюють у 10 містах України, тож я ще проводжу супервізію і підтримку фахівців. У кожному з цих населеному пунктів у нас є координатор, який дбає про організацію процесів», – розповідає Омельченко.
Крім того, гість поділився своїм баченням планів саме у Переяславі: «Це може бути навчання, може бути підготовка фахівців. Головна задача вашого міста – подбати про військових, їхні сім’ї і так далі. А я, зі свого боку, навчаю, підтримую, допомагаю і проводжу супервізію. Ви знайомитеся з вашими місцевими госпіталями, ТрО, сім’ями військових і визначаєте проблематику, яка вам необхідна. Як правило, зазвичай це розпочинається з роботи з сім’ями – донесення до них розуміння, як комунікувати з військовими. Це найперше, що потрібно робити, і це зараз в різних містах проводять наші координатори. Перший раз у вашому місті захід проводжу я, а далі це вже продовжує хтось з місцевих».
Також він назвав одну з головних проблем роботи з військовими: «Багато людей, які не сплять ночами, яким на кожному кроці ввижається війна, кажуть, що в них все добре. Таких людей – сотні тисяч, і ці сотні тисяч не підуть самі до психолога. Тому треба шукати вихід – проводити якісь заходи, хаби, облаштовувати місця відпочинку, куди вони будуть приходити і де можна буде поступово з ними спілкуватися, показувати їм, що психологи – це нормальні люди, з якими можна спілкуватися, говорити і дружити».
Оксана Руденко відмітила, що певний час працювала у військовому шпиталі. Тож вона підтвердила тезу про те, що чимало військових не звертаються до психологів: «Особливо це стосується командирів невеликих підрозділів, які приходять і кажуть: «Нам психолог не треба, бо в нас є робота і хлопці бояться, що вони «посипляться». Закінчимо війну – тоді я до тебе прийду»».
Крім того, представники нашого ЗВО розповіли про роботу центру психологічної допомоги та реабілітації «Molfa hub» і волонтерського корпусу на базі соціально-гуманітарного відділу та Студентської ради університету. Підняли також тему роботи з полоненими, а завершилась розмова обговоренням планів. Так, найближчим часом очікуйте на цікавий тренінг від очільника «Атланту».
«У нас є хороша база, непогані напрацювання і волонтери, у вас є знання і практичний досвід. Якщо ми це об’єднаємо, у нас вийде чудова історія», – резюмував ректор УГСП.
