У четвер, 29 грудня 2022 року о 10:00 в умовах повітряної тривоги та загрози обстрілів в укритті №1 Університету Григорія Сковороди в Переяславі відбулося останнє у цьому календарному році засідання Вченої ради університету.
Перед тим як перейти до обговорення результатів міжнародної та проєктної діяльності у 2022 році та основних завдань на 2023 р., розмов про виконання ключових показників ефективності керівниками структурних підрозділів, звіту про підготовку гуртожитків до роботи у канікулярний період та розгляду подань науково-методичної та навчально-методичної рад, члени Вченої ради відкрили засідання, спільно виконали Гімн України та вітали в залі поважних гостей, які віднайшли змогу завітати сюди попри власні проблеми і турботи пов’язані зі станом в країні – голову Бориспільської РВА Руслана Дяченка та очільника Переяславської громади Вячеслава Саулка. Як підкреслив ректор університету Віталій Коцур, він щиро вдячний цим людям і усьому колективу альма-матер за цей рік й за те, що у найтяжчі місяці вони не покинули заклад і, буквально, жили тут.
«Війна об’єднала університет і місцеву владу – ми постійно, фактично цілодобово комунікували, координувалися у своїх діях. Це справді важливо адже ми не знали чим це все може закінчитися. Нам справді приємно було, є і буде з вами співпрацювати – бо ви завжди тут і поряд у порадах, підтримці. Така єдність не дозволила ворогу зайти сюди – на територію колишньої Переяславщини. Поза тим, своїм цілорічним марафоном до 300-річчя Сковороди ми привертали увагу всієї країни, всього світу до себе. До нових здобутків у Новому році!» – додав Віталій Вікторович.
Надалі за багаторічну співпрацю, підтримку двосторонніх ініціатив та з нагоди 300-річчя від дня народження Григорія Сковороди, університетською відзнакою «Орден князя Володимира Мономаха» нагородили Руслана Дяченка, почесною відзнакою університету «Медаль університету Григорій Сковорода» – Вячеслава Саулка. Ці нагороди є найвищими в університетській ієрархії і тим найменшим, чим можна було віддячити за цей рік «плечем-до-плеча» нашим поважним гостям.
«2022 рік назавжди лишиться в історії України та в нашій пам’яті. Нині мільйони українців які лишились тут або виїхали за кордон, які проводять вечори без світла чи тепла знають, що дата 24 лютого – це день, коли ми продовжили щонайменше 300-річну боротьбу, з новою силою повстали за свою волю і незалежність. Це справді рік незламності нашого духу. На порозі Новий рік, і ми, без виключення, маємо одне на всіх велике бажання і мрію – аби нарешті запанував мир і спокій у нашій державі, ми здобули довгоочікувану перемогу і нарешті почали жити так як ми того варті» – зазначив Вячеслав Володимирович та, навзаєм, виконав приємну місію – від імені Національної академії вищої освіти України нагородив дипломами новоспечених академіків цієї структури, жителів громади, видатних науковців краю – ректора університету Віталія Коцура та декана факультету фізичної культури, спорту і здоров’я Віктора Куйбіду.
У свою чергу, очільник району зізнався, що відзнака університету є для нього неочікуваною і приємною. Запевнив, що чим може намагається допомагати Університету Григорія Сковороди в Переяславі й надалі докладатиме зусиль аби виправдати цю нагороду. «Ваш заклад не тільки центр освіти й науки, а й, як показала війна, центр спротиву і оборони. Пишаємося Добровольчим формуванням громади, яке згуртувалося навколо вашого університету. Скажу відверто, що у певні моменти, згідно деяких наказів, на вас покладалася єдина надія в обороні краю» – додав Руслан Олексійович.
По завершенню таких приємних моментів, проректорка з міжнародних зв’язків і проєктної діяльності університету Оксана Ковтун доповіла про міжнародні проєкти, до реалізації яких долучився Університет Григорія Сковороди в Переяславі. Для широкого загалу було представлено актуальні можливості, доступні для наших науково-педагогічних працівників та здобувачів вищої освіти всіх рівнів, а також особливості участі УГСП в міжнародних рейтингах. Надалі, у продовження теми, керівниця відділу міжнародних зв’язків Валентина Крикун доповнила виступ проректорки інформацією було щодо програми ЄС Erasmus+ наголосивши на цілях, стратегії та напрямах діяльності. Промовиці звернули особливу увагу на напрям Жан Моне, участь в якому є одним з пріоритетних для альма-матер на прийдешній рік.
Разом з тим, ще на початку засідання, завідувачка кафедри соціальних комунікацій, документознавства та інформаційної діяльності, Вчений секретар університету, кандидат історичних наук, доцент Алла Зленко оголосила кадрові питання, адже на розгляд членів Вченої ради університету надійшла низка заяв від здобувачів вченого звання «професор» та «доцент» – від докторки наук з державного управління, доцента кафедри публічного управління та адміністрування Марти Карпи; кандидата історичних наук, доцента кафедри історії і культури України та спеціальних історичних дисциплін Ніни Брехунець; кандидата історичних наук, старшого викладача кафедри спортивних дисциплін, ігор і туризму Юрія Кривенка; кандидата педагогічних наук, доцента кафедри географії, екології та методики навчання Володимира Носаченка; старший викладач кафедри теорії та методики фізичного виховання і спорту, кандидат наук з фізичного виховання і спорту Владислав Рубан; кандидат історичних наук, доцент кафедри загальної педагогіки і педагогіки вищої школи Неля Самойленко; старшої викладачки кафедри української і зарубіжної літератури та методики навчання факультету української та іноземної філології Катерини Хоми.
Як і завше, перед членами Вченої ради постала потреба таємного голосування, відтак вони обрали лічильну комісію у складі відмінника освіти України, декана факультету фінансово-економічної та професійної освіти, кандидата економічних наук, доцента Світлани Кучеренко; голови профспілкового комітету, кандидата педагогічних наук, доцента Сергія Закопайла й декана факультету технологічної і математичної освіти, доктора історичних наук, професора Олексія Гончаренка які збирали та опрацьовували голоси членів Вченої ради. Забігаючи наперед, усі заяви було підтримано переважною більшістю голосів.
У ході розгляду наступного питання порядку денного проректор з наукової роботи та інноваційної діяльності Василь Дудар ознайомив членів Вченої ради з цільовими показниками діяльності сковородинівської альма-матер у розрізі результативності, ефективності та якості.
Василь Леонідович розповів про кількість здобувачів вищої освіти, які брали участь у міжнародних програмах мобільності, культурного обміну, волонтерських та програмах стажувань (офлайн чи онлайн) – за 1 навчальний рік ця цифра становила 62 особи. Відповідно, частка таких здобувачів серед загальної кількості здобувачів вищої освіти станом на 31 серпня 2022 року (2883 студента) склала 2,1%.
«Кількість штатних науково-педагогічних та наукових працівників, які брали участь у міжнародних програмах мобільності, культурного обміну та програмах стажувань (офлайн чи онлайн) тривалістю не менше 1 місяця становить 22 особи, або 7,8% від загальної кількості штатних науково-педагогічних працівників (280 осіб) станом на 31 серпня 2022 року. Кількість навчальних аудиторій, які оснащені мультимедійним обладнанням або іншим спеціальним обладнанням, яке забезпечує виконання функцій мультимедійного обладнання становить близько 35% станом на грудень місяць 2022 року. Триває робота над впровадженням в експлуатацію системи комплексного управління закладом вищої освіти «WeStudy». Ряд структурних підрозділів уже працює з даною системою в тестовому режимі. Рішенням Вченої ради Університету Григорія Сковороди в Переяславі, протокол №4 від 22.11.2021 року, було запроваджено ключові показники ефективності в контрактах заступників керівника закладу вищої освіти та керівників структурних підрозділів. Протягом 2022 року кількість нових навчальних і виробничих баз практик за рахунок партнерства із роботодавцями становила 17 установ. Обсяг капітальних витрат (для проведення капітальних ремонтів навчальних аудиторій, студентських гуртожитків та спорткомплексів тощо) у кошторисі витрат закладу вищої освіти становить 177,3 тис. гривень (за 2021 рік – 0 грн.). Обсяг доходів до спеціального фонду від виконання наукових та науково-технічних робіт (надання наукових послуг, включаючи послуги з наукового обслуговування) за рахунок усіх позабюджетних джерел становить 303 тис. грн., що на 27,4% більше від аналогічного показника 2020 року (220 тис. грн.). Зокрема, започатковано госпрозрахункове дослідження «Інформаційно-аналітичне забезпечення наукової діяльності Національного природного парку «Білоозерський». Кількість належним чином оформлених об’єктів інтелектуальної власності становила 10, що на 500 % більше в порівнянні з відповідним показником 2021 року (2 об’єкти)» – прозвітував проректор.
Про підготовку гуртожитків до роботи у канікулярний період доповів заступник голови профспілкового комітету, кандидат історичних наук Михайло Бойко. Загалом гуртожитки готові до канікулярного періоду, проте в умовах проблем з електропостачанням спричинених обстрілами інфраструктури сковородинівців закликали якомога ощадливіше ставитись до «електрохарчування», не зловживати використанням електрообігрівачів, електричних святкових гірлянд та іншої побутової техніки.
На завершення засідання, за багаторічною традицією, голова навчально-методичної ради університету, завідувач кафедри загальної педагогіки і педагогіки вищої школи, доктор педагогічних наук, професор Ольга Шапран винесла на затвердження членами Вченої ради університету низку тем навчально-методичних посібників та підручників. Усі пропозиції було підтримано одноголосно. У свою чергу голова науково-методичної ради університету доктор історичних наук, професор Надія Коцур винесла на порядок денний питання щодо затвердження тем дисертаційних досліджень аспірантів, рекомендації до друку збірників наукових праць, рекомендації до друку монографій та затвердження тем кандидатських дисертацій. Усі подані пропозиції було обговорено, більшість підтримано.
У блоці «Різне» з оголошеннями до присутніх звернулися керівник навчального відділу Анатолій Брехунець, керівниця навчально-наукового центру забезпечення якості освіти Олена Усик, декан факультету педагогічної освіти, менеджменту і мистецтва, кандидат педагогічних наук, професор Наталія Ігнатенко й проректор з навчально-методичної роботи Вячеслав Різник. Останній закликах усіх бажаючих пройти реєстрацію на цикл тренінгів «Імплементація сучасних онлайн-рішень в освітній процес як фактор цифрового зростання спільноти ЗВО». Заповнення форми передбачає збір загальних відомостей про цільову аудиторію задля мінімізації потенційних ризиків у ході організації занять.
«У рамках циклу тренінгів «Імплементація сучасних онлайн-рішень в освітній процес як фактор цифрового зростання спільноти ЗВО», що планується у період з 10 по 14 січня 2023 року, науково-педагогічні працівники, а також представники структурних підрозділів Університету матимуть змогу ознайомитися з інноваційними практиками проєктування освітнього середовища у різних його аспектах за допомогою новітніх онлайн-сервісів, сформувати практичні вміння по роботі з ними. Чільне місце в структурі 4-денного циклу тренінгів займатиме переосмислення поняття спільної взаємодії в онлайн-форматі як складової побудови організаційної структури на засадах гнучкості та раціоналізації витрат ресурсів» – анонсував Вячеслав Володимирович.
Щиро вітаємо Вас з прийдешніми святами! Бажаємо мирного неба над головою та землі під ногами, міцного здоров’я, щастя, натхнення в роботі та успіхів у всіх добрих починаннях. Хай Новий рік принесе перемогу, добробут та достаток у нашу країну й у наші сім’ї, затишок та радість у наші домівки. Переможного нам року!
