У 2022 році Україна відзначає 300-річчя від дня народження видатного українського мислителя Григорія Савича Сковороди. З метою вшанування пам’яті про філософа Університет Григорія Сковороди в Переяславі разом із Національним історико-етнографічним заповідником «Переяслав» запросили усіх охочих до участі в серії заходів в рамках культурно-мистецького форуму «Сковорода 300». На запрошення Університету Григорія Сковороди в Переяславі почесними гостями у цей день стали Президент України Володимир Зеленський, голова Офісу Президента України Андрій Єрмак, очільник Київської ОВА Олексій Кулеба, заступник Міністра освіти і науки України Віра Рогова, голова Бориспільської РВА Руслан Дяченко та інші високоповажні гості. На подвір’ї закладу їх зустрічав господар – ректор університету Віталій Коцур. Зважаючи на ситуацію в країні, захід планувався та відбувався в секретності та з посиленими заходами безпеки.
Робота форуму стартувала у Меморіальному музеї Григорія Сковороди. Там відбувся культурно-мистецький захід «Григорій Сковорода крізь час і простір», до 300-річчя від дня народження Григорія Сковороди. Там, вже за участі Президента Зеленського, відкрили пам’ятний знак до 300-річчя від дня народження Григорія Сковороди та презентували виставку художніх робіт Музею-майстерні І.П. Кавалерідзе «Світ їх не впіймав». Володимир Зеленський також ознайомився з експозицією музею де зберігаються рідкісні книги XVII-XIX ст., колекція старовинних підручників, за якими навчалися 200 років тому. Главі держави розповіли про культурно-мистецький проект «Зі Сковородою в серці», який стартував у травні 2021 року. У його межах створюють рушники з автентичними орнаментами, які були властиві періоду, коли в Переяславі жив і працював Григорій Сковорода. Президент оглянув залу, де відтворено інтер’єр класу часів Сковороди.
«Творчість Сковороди залишається актуальною й сьогодні. Перефразовуючи найвідоміші слова філософа, хоч би як окупанти намагалися нас зловити – їм нас не спіймати. Ми обов’язково вистоїмо», – підкреслив у музеї Володимир Зеленський, а за підсумками відвідин додав наступне: «Історію нашої держави створюють і передають люди. Сковорода – один із тих видатних людей, які несуть цю історію 300 років, несуть українське. Він несе вогонь знання й пізнання. І коли ти хочеш зрозуміти, яка Україна, чим вона живе, як надихає, ти можеш зрозуміти це завдяки думкам, книжкам, картинам, мистецтву, пісням».
Згодом робота перемістилася до фойє корпусу №1 Університету Григорія Сковороди в Переяславі, де представили арт-проєкт «Сад божественних пісень» – просторову інсталяцію з елементами флешмобу. «Григорій Сковорода – філософ нації» – таку назву має сучасний вітраж Заслуженого майстра народної творчості України Оксани Лєбєдєвої та її помічника, магістранта першого року навчання сп. «Образотворче мистецтво» Віктора Смірнова, які презентували у надземному переході між 1 та 2 корпусами університету. У ході огляду екскурсії ректор УГСП розповідав Президенту про життя сковородинців та особливості організації освітнього процесу в умовах війни.
По опівдні відбулося урочисте відкриття культурно-мистецького форуму «Сковорода-300» у конференц-залі імені Василя Сухомлинського. Зважаючи на прихід високого гостя – Президента України Володимира Зеленського, роботу перебудували у формат запитань-відповідей від студентів не тільки УГСП які були наживо, а й Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди та Національного університету «Києво-Могилянська академія», керівництво та студентство якого долучились до зустрічі. Розмову модерував ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі Віталій Коцур, вона транслювалася на платформі «Zoom». .
«Найперше, хочу від себе подякувати за можливість бачити так багато людей – нині це велике задоволення та велика можливість. Ви дуже фахові, дуже міцні, дуже розумні. Знаю про складну роботу викладачів, мій тато викладач. Розумію і як студентам не просто – сам був студентом. Я вдячний за вашу стійкість, і за стійкість Сковороди – у його знаннях, викладацькій діяльності, його внеску у все українське. Саме ви зберігаєте цю історичну цінність, і велика повага Вам за це. Цей університет є центром життя міста – 6000 студентів, розумних людей. Дякую за все, що ви бережете. Це і є життя!» – такими були перші слова Президента у зверненні до сковородинівців. Глава держави зазначив, що йому відомо про те, що заклад працював навіть у найскладніші години, дні та місяці під час окупації Київщини. Висловив впевненість у тому, що вже скоро на Україну чекає Перемога.
«Нас поєднує любов до України і велика повага до її історії» – підкреслив Володимир Олександрович.
Далі був блок влучних питань та відвертих відповідей. Не готові говорити про інших, але сковородинівцям з Переяслава, звісно ж, було про що запитати у Президента. Приміром, очільницю Центру Сковородинознавства Наталію Юхименко, яка не тільки розповіла про поступ сковородинознавства у закладі а й, звертаючись до Президента України, слушно наголосила, що він та його команда мобілізували цивілізований світ на підтримку України в російсько-українській війні й поцікавилась, чи розуміють наші партнери, що захищаючи Україну ми захищаємо їх від російської агресії. Поза тим уточнила чи складно вести переговори і чи не «втомляться» партнери нам допомагати. «Світ змінюється, і партнери змінюються. Ми змогли об’єднати світ навколо допомозі Україні – вона була є і ще буде нам необхідною. Спершу нам було складно, але з часом великими зусиллями ми об’єднали тих, хто почав нас чути і бачити. Це складна щоденна робота» – відповів Зеленський.
Натомість студент Олексій Чудо поцікавився, яким має бути наш національний наратив і відповідь на російську пропаганду. «Ми не повинні відповідати росії – для мене нині вони не суб’єкт, а об’єкт. Ми хочемо його, вибачте, «виперти» з нашої землі. Ми захищаємо усе, що дало нам життя – Бог, батьки. Але не вони. Тому ми просто хочемо позбавитись зайвого» – серед іншого відзначив Володимир Олександрович.
Керівниця студентського бюро Вікторія Власюк цікавилася, як це – бути Президентом такої сильної нації. Видається, вона передала настрій усіх присутніх і, щонайменше, більшості українців зробивши Зеленському комплімент, що його щоденні звернення до українського народу всиляють впевненість у нашу перемогу. Президент підкреслив, що це велика честь та велика відповідальність й велике щастя.
Цікаву та доволі розгорнуту відповідь Президент Зеленський дав на питання студенти Марини Прокопенко, яка, згадавши слова Савича «У тих хто душею низький найкраще з написаного і сказаного стає найгіршим» й зауважила, що вони відповідають нашому сьогоденню – адже прикриваючись пропагандою росіяни творять злочини на нашій території. Ба більше, ці злодіяння не можуть бути непокараними. Марина запитувала у Президента, що робить Україна для того, аби притягнути російських злочинців до відповідальності. «Є різні заходи, яких наша держава мала вжити із самого початку. Це було складно: був великий вплив Росії у нас – і інформаційний, і політичний, і виробничий, і історичний… Є фундаментальні речі. Не може інформаційне поле в Україні контролюватися Росією», – сказав Володимир Зеленський.
Наостанок автор цих рядків, аспірант Максим Левченко провів влучну аналогію про те, що Григорій Сковорода відзначався своїми нестандартними поглядами на життя та процеси, що в ньому відбуваються. Такими ж є і підходи Володимира Зеленського, який до президентства не був у політиці, проте саме його, у доброму сенсі, «несистемність» і сучасний підхід у прийнятті важливих рішень нині дивує світ. Левченко поцікавився, як Зеленському, якому випало бути лідером держави у надскладний час, почувається в політиці і як його очікування розійшлися з реальністю.
Що відповідав та про що говорив Президент України в УГСП можна побачити у відеоформаті, про яку турбувався наш технічний партнер – ProSlav.
Навіть по тому як поїхав Президент форум тільки набував розмаху – спершу відзначили переможців конкурсів студентських наукових та художніх робіт з нагоди 300-річчя від дня народження Григорія Сковороди. У секції «Григорій Сковорода. Філософія світу» перемогу здобув одинадцятикласник Білоцерківського ліцею «Мала академія наук» Леонід Куртішов з роботою на тему «Ідея калокагатії у листах Г. Сковороди до М. Ковалинського». У секції «Григорій Сковорода в контексті сучасного українського дискурсу» своєю роботою вразила вихованка КОКПНЗ «Мала академія наук учнівської молоді», учениця 11 класу НВК «Школа I-II ступенів – Коцюбинський гуманітарний ліцей» Коцюбинської селищної ради Бучанського району Євгенія Сологубова – її праця мала назву «Вплив філософії Григорія Сковороди на формування сучасних поглядів українців». У секції «Історія України – поступ до незалежності» десятикласниця «Білоцерківського колегіуму» Анастасія Литвин здобула перемогу підготувавши роботу на тему «Дискримінація української мови». У секції «Незалежність. Творці державності» одинадцятикласниця Новопетрівського ліцею Катерина Пономаренко здобула перемогу унаслідок успішної роботи над темою «Федір Ернст – український патріот німецького походження». Врешті, у секції «Героям Слава!» Анастасія Сосновська – одинадцятикласниця з Фастівського академічного ліцею переконливо перемогла представивши роботу «Тимофій Рудяк. (Позивний «Палій»)». Переможців нагородили дипломами та пам’ятними подарунками. Навзаєм вони пообіцяли серйозно розглянути перспективу вступу до Університету Григорія Сковороди в Переяславі – хтось цього літа, хтось за кілька років. Знаємо, що побачимо їх в лавах студентства.
Справжньою родзинкою, що додала культурологічного змісту та музичних фарб відзначенню 300-річчя Сковороди стала святкова концертна програма від митців факультету педагогічної освіти, менеджменту і мистецтва. Найперше, вразив масштабний понад тридцятиголосий хоровий колектив Університету Григорія Сковороди в Переяславі, у складі якого, переважно, налічуються студенти та викладачі кафедри мистецьких дисциплін і методик навчання. Саме у його виконанні численні слухачі стоячи прослухали духовний гімн України «Боже, великий, єдиний» та твір в обробці Ігоря Гайденка «Ой ти, пташко…» з циклу «Три наспіви на текст Григорія Сковороди». Художнім керівником і диригентом колективу є професор Анатолій Мартинюк, концертмейстром – Світлана Чорнобай. Надалі лауреати міжнародних конкурсів, тріо «Dolce» кафедри мистецьких дисциплін і методик навчання у складі викладачок Антоніни Карпенко, Олени Ткаченко та Алли Захарченко подарували загалу свої діамантові голоси, якими пролунала композиція авторства Григорія Сковороди «Стоїть явір над водою» та пісня на вірш Тараса Шевченка. «Ой по горі ромен цвіте» у обробці Павла Сениці.
Музична композиція на мелодії Григорія Сковороди долинала з флейти студента спеціальності Середня освіта (Музичне мистецтво), артиста симфонічного оркестру Черкаської обласної філармонії Дениса Цибульникова. «Українську думу» виконувала у супроводі бандури студентка спеціальності Середня освіта (Музичне мистецтво) (магістратура) Лідія Гапончук. Художнім читанням поезій та прози про Савича авторства Наталії Валітовської та Василя Каюкова полонила серця залу студентка Юлія Цупро.
Гарним завершенням програми стали українські народні пісні «Ой на горі сніг біленький» (Обробка Ольги Токар), «Ой роде наш красний» від студентки, артистки Черкаського народного хору Надії Волошин та «Ой полечко, поле» (Обробка Дмитра Фурси) у виконанні студентки, артистки Черкаського народного хору Юлії Чумаченко.
Поза тим, протягом дня у аудиторіях 316, 318, 325 факультету педагогічної освіти, менеджменту і мистецтва розгорнули свою роботу мистецькі локації до 300-річчя з дня народження Григорія Сковороди, а укриття №1 УГСП наповнилося «Творчістю яка надихає» – мова про арт-виставку здобувачів та викладачів сп. «Образотворче мистецтво» факультету педагогічної освіти, менеджменту та мистецтва яким наповнився простір новоутвореного «Пункту незламності» в альма-матер.
Розмірковує про постать філософа Віталій Коцур: «Григорій Сковорода – основоположна постать історії українського духу, новатора у викладанні, твердості переконань. Його спосіб життя підтверджує єдність з українським народом, його традиціями. А його домівка – вся Україна. Мандрівний філософ керувався кредо «Світ ловив мене, але не впіймав». Він сповідував любов до Бога, повагу до себе і свого ближнього. Відданість Григорія Сковороди свободі, Україні надихають нас на боротьбу за незалежність української держави, активний спротив російському агресору, вселяють віру в нашу перемогу. Григорій Сковорода – це усвідомлення нашої національної ідентичності і свободи, яку нікому не забрати в умовах викликів ХХІ століття. Григорій Сковорода з нами в науці, освіті, творчості й перемозі».
Напередодні форуму сковородинівці отримали на свою адресу багато теплих слів вітань з нагоди 300-річчя Савича. Серед інших непроминальним є відеозвернення президента НАПН України, доктора філософських наук, професора, дійсного члена (академіка) Василя Кременя.
Феномен Григорія Сковороди в тому, що він залишається близьким і сучасним для нових поколінь, попри те, що вже змінилися кілька епох. Через роки та століття його талант бентежить людський розум і душу. Відтак, з шаною та любов’ю підходимо до відзначення 300-річчя Савича – воно вже завтра, 3 грудня.
