Учора, 6 жовтня 2022 року в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі розпочалася уже традиційна Міжнародна конференція «XХІ Сковородинівські читання». День був багатий на приємні зустрічі, змістовні секційні засідання та сенсові позапанельні розмови, змістовну культурну програму, неперевершені виставки творчих робіт сковородинівців, екскурсії музеями та історичними місцями Переяслава та іншими якісними атракціями.
На прикрість, повна радість зустрічі була затьмарена не лише війною, яка нині точиться в нашій країні, а й нещодавньою втратою незмінного організатора читань – академіка Академії вищої освіти України, відмінника народної освіти України, доктора філологічних наук, професора, сковородинознавця, літературознавця-медієвіста, рухівця, просвітянина Миколи Корпанюка, про якого багато згадували у цей день та вшанували на початку зібрання хвилиною мовчання.
По 11:00 у конференц-залі імені Василя Сухомлинського «XХІ Сковородинівські читання» було урочисто відкрито. Незмінний модератор зібрання Олександр Молоткін нагадав про всіх тих завдяки кому воно стало можливим: Міністерству освіти і науки України, Університету Григорія Сковороди в Переяславі, Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України, Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України, Науково-дослідному Інституту Григорія Сковороди (м. Лодзь, Польща), Християнській Богословській академії у Варшаві (Польща), Національному історико-етнографічному заповіднику «Переяслав» та фонду «Рідна країна». До погруддя Григорію Савичу звично лягли квіти.
Наживо до учасників звернулася заступниця міністра освіти та науки України Віра Рогова:
«Це дуже знаменита конференція, яка гуртує тих хто робить надзвичайно багато для розвитку системи нашої освіти і науки. Постать Григорія Сковороди нині розглядається не лише як філософа, мандрівника, а й патріота – переглядаючи усю його творчість ми постійно його відкриваємо і відкриваємо. І це надважливо, бо живемо у непрості часи і знаходимося у надскладних умовах, маємо великі втрати. Поряд зі мною сидить ректор Харківського педагогічного університету, де корпус присвячений життю Григорія Савича зазнав руйнування у зв’язку агресії російської федерації. Ми пройшли по Університету Григорія Сковороди в Переяславі, побачили наших дивовижних викладачів й студентів. Нині треба відкривати Сковороду ще й через національно-патріотичне виховання. На підсумках цього зібрання ми маємо дати багато пропозицій як ми далі працюватимемо у цьому напрямку» – зазначила заступниця міністра.
«Григорій Савич був наділений багатьма талантами – це видатний поет, філософ, викладач-новатор, музикант, співак і поліглот. Він залишив нам з вами у спадок власні теорії «філософії серця» і «сродної праці». Справжнім покликанням Савича була педагогічна діяльність. Робота домашнім учителем, викладання у Переяславському і Харківському колегіумах залишили глибокий слід у його житті і творчості. Постать Сковороди через 300 років щоденно пробуджує нас до освітньої та наукової діяльності, глибинних роздумів про суть життя і любові до України. «Пізнаючи себе та самовдосконалюючись шляхом «цілковитої перемоги духу та душевного спокою», кожний зможе досягнути щастя» – один з педагогічних принципів Савича, який неодмінно варто взяти на озброєння сучасникам. Звісно ж, не викликає подиву те, що у ювілейний рік саме зі сковородинівської альма-матер «стартував» всеукраїнський марафон «Сковорода-300». Я маю велику честь вітати учасників цього зібрання та запросити вас у вир наукових, публіцистичних, мистецьких та інших бачень життя, творчості й світогляду Савича» – підкреслив у своєму виступі, де поділився планами та здобутками УГСП на шляху до 300-річчя письменника-філософа, ректор закладу Віталій Коцур.
На правах господаря майданчика Віталій Вікторович вручив подяки видавцю Миколі Лисенку, керівникові Переяславського ЗАТ «Молпродукт» Олександру Пироговському, голові Переяславської МТГ В’ячеславу Саулку, голові фермерського господарства «Геркулес» на Переяславщині Віктору Шереметі, директорові підприємства «Земля Переяславщини» Олександру Яремі, керівникові підприємства «Плай» Костянтину Корпанюку.
Зважаючи на обставини, певна кількість учасників долучилася до заходу віртуально. Серед них доктор філософських наук, професор, академік НАН України, президент НАПН України Василь Кремень, який передав учасникам свої найщиріші вітання та говорив про важливість роботи у цей відповідальний для історії момент та вшанування пам’яті Сковороди.
Ректор Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди Юрій Бойчук нагадував та наголошував на тому, що Сковороду, попри руйнування корпусу закладу та музею, не вдалося спіймати російським окупантам – ні в Харкові, ні в Сковородинівці. З болем і світлою надією говорив про сьогодення Харкова, освітні і наукові плани, прийдешнє щасливе майбутнє рідного міста та всієї Батьківщини. Наостанок виступу вручив Медаль Григорія Сковороді від ХНПУ колективу нашого закладу та голові Вченої ради Віктору Коцуру й громадському діячу, професору, засновнику фонду «Рідна країна» Миколі Томенку. Останній надалі теж мав виступ на тему «Сковородинівська Україна: пріоритети вивчення, популяризація та пошанування Великого Українця». Микола Володимирович пропагував світоглядні цінності Великого Українця про людиноцентризм і споріднену працю. Критикував чиновників і посадовців Харківщини для яких досі Пушкін, а не Сковорода, є історичним символом воюючого з російською ордою міста.
Наступні промовці, зокрема д.фізико-мат.н., професор, академік НАН України, академік НАПН України, почесний директор інституту телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН України, Президент Малої академії наук Станіслав Довгий та к.філол.н., старший науковий співробітник, завідувач відділу рукописних фондів і текстології Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України Сергій Гальченко й культорософ, сковородинознавець, автор концепції Всеукраїнських Сковородинівських навчань Олександр Шокало наголошували на важливості цілісної бази знань про феномен українського генія, яку формують у рамках роботи над науково-освітнім порталом «Григорій Савович Сковорода». Вони розповіли про команду проєкту, структуру та особливості наповнення порталу.
Завдяки платформі Microsoft Teams з Польщі включився доктор християнської філософії з Науково-дослідного Інституту Григорія Сковороди у Лодзі Міхал-Тадеуш Гандзель зміг донести до поважної спільноти свої думки щодо використання «Байок Харківських» у філософських консультаціях в світлі позитивної крос-культурної психотерапії. Натомість наживо з Харкова доктор філософських наук, професорка, член-кореспондент НАПН України, завідувач кафедрою філософії Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди Марія Култаєва говорила про філософію Григорія Сковороди у контексті сьогодення.
Приємним сюрпризом для усіх присутніх став виступ кобзаря, лірника, співака, Лауреата Національної премії імені Т.Г. Шевченка, народного артиста України Василя Нечепи – унікального співака-музиканта, який нині залишається єдиним представником старосвітської (але розвинутої ним!) чернігівської кобзарської школи, яку Гнат Хоткевич, загальновизнаний авторитет з історії кобзарства, вважав найдавнішою в Україні. Шанувальників гри на лірі вразило не лише дивовижне виконання Нечепою народних пісень, багатий репертуар співака але й глибинні думки, якими він щедро ділився з присутніми.
Надалі робота зібрання розгорнулася у кількох секціях – філологічній, філософській, музейній та краєзнавчій, педагогічній та мистецькій. Кожна з них розглядала сковородинівську спадщину у вимірі усіх його талантів, захоплень, професійних якостей та їх переосмислення нащадками в сучасності, на тлі повномасштабного вторгнення росіян на територію України.
Надвечір на учасників чекала культурна програма – знайомство зі сковородіаною університету, творчий вечір Миколи Губаря та Миколи Товкайла). Усі два дні конференції у читальній залі №1 було розгорнуто творчо-виставкову діяльність викладачів і студентів спеціальності «Образотворче мистецтво» Університету Григорія Сковороди в Переяславі за сковородинівською тематикою. Вражали й виставки викладачів кафедри мистецьких дисциплін та методик навчання факультету педагогічної освіти, менеджменту і мистецтва на IV поверсі: «Нерівна всім рівність» (декоративні композиції в техніці текстильної аплікації та акварельний живопис. Керівник: канд. пед. наук, доцента Стрілець О.В.); «З видимого пізнай невидиме…» (Витинанка. Керівник: канд. пед. наук, доцента Носаченко Т.Б.); «Світло відкриває нам те, про що ми у темряві і лише здогадувалися…» (пленарний живопис у Переяславі. Керівник: старший викладач Мотузок Р.М.) й «Що полюбив, в те й перетворився…» (Пластика рослинних мотивів. Керівник: старша викладачка Шпитальова О.В.).
У п’ятницю учасники читань презентували свої розвідки в рамцях секційних засідань, підсумували свою роботу та відвідали екскурсії музеями та історичними місцями Переяслава. Наразі ж можна констатувати що Міжнародна конференція «XХІ Сковородинівські читання» успішно відбулася й була гідною пам’яті великого любомудра Григорія Сковороди, гідною свого батька-натхненника Миколи Корпанюка.
