У понеділок, 21 лютого, Університет Григорія Сковороди в Переяславі долучився до традиційного вшанування пам’яті Героїв Небесної Сотні. Запалити свічку пам’яті та засвідчити свою повагу та важливість поступу вогняної зими 2014-го, на великій перерві, прийшло керівництво університету, його співробітники та викладачі, а завдяки онлайн-трансляції зібрання могли переглянути усі охочі здобувачі з усіх куточків України.
«Якраз у ці лютневі дні 2014-го ми якраз і переживали усі ці найстрашніші події які ми нині згадуємо. То були складні часи. Проте якраз тоді ми і зрозуміли, що Революція Гідності – це про єдність. Єдність не один день в році, а кожен день який ми переживали. Ми були єдиною командою, єдиною сім’єю. Ми були єдині в пориві уникнути диктатури, а вже після цього ми з вами побачили, що могла б зробити з нами Російська Федерація. Нині могла б бути окупована не просто частина Донецької і Луганської областей та Крим, а вся Україна. Закликаю усіх нас залишатися українцями. Ми маємо бути хай не етнічною то хоча б політичною нацією, що продовжує власний шлях незалежно від різних політичних поглядів, різних подій які відбуваються навколо нас» – поділився своїми думками з присутніми у рамках зібрання безпосередній учасник подій, а нині аспірант університету та фахівець Відділу інформаційних технологій та зв’язків з громадськістю Петро Шихов.
«Справді, розстріл на Майдані – це одна із трагічних сторінок нашої історії. Нині мені згадується той момент, коли, якраз напередодні цих розстрілів, ми стояли на Інститутській з Петром, біля барикад і метро. У ході нашого спілкування він висловив думку про те, що Майдан – це низовина, а відтак з Інститутської може бути потенційний наступ. За кілька днів так і трапилося. Жахлива історія про жахливі події. Проте герої не вмирають – вони завжди живуть. І люди, що поклали своє життя там, а також ті, хто, нині, кладе його на Сході, обороняючи кордони України, демонструють нам жертовність, людяність та доброту. Боротьбу за наше майбутнє, демократію, справедливість і одвічні цінності. Нині перед нами стоїть багато загроз і викликів, але, разом з тим, давайте пам’ятати наших героїв, допомагати одне одному та єднатися» – додав декан факультету гуманітарно-природничої освіти та соціальних технологій, кандидат історичних наук, учасник подій Вячеслав Редзюк.
«У кризові моменти українська нація вміє консолідуватися. Коли у перший день ще мирного Євромайдану, з піснями і танцями, я прийшов туди, то мав чітке відчуття, що мені усі безмежно брешуть. Відчуття, що політики займаються речами які абсолютно не відповідають цінностям українського суспільства. Там було багато людей з усіх куточків країни які мислили і думали так само як і я. Коли відбувся розворот від євроінтеграції, почали прийматися усі ті кабальні закони, що призвели до тяжкого протистояння, коли почалися зникнення людей та побиття, атаки та справи проти майданівців, народ ще більше згуртувався. Саме з Майдану на Схід України вирушили перші добровольці. Наші здобувачі були серед них, і знову готові, в разі загострення потреби, ставати до боротьби. Усі вони говорять, що якщо, не дай Боже, чобіт ворога ступить далі територією нашої Батьківщини то ми матимемо ідентичний рівень консолідації які і в 2013-2014-му і подальших роках. Проте, станом на нині, ми маємо значно сильнішу армію, більш переосмислені світоглядні поняття людей щодо історії та взаємовідносин між народами які руйнували не ми. Їх продовжують системно руйнувати з півночі. Нині ми повинні будувати свою державу, свою історію, пам’ятати усіх хто загинув та всіх хто вижив і готовий, попри свої фізичні та психологічні травми, іти й воювати далі, не боячись віддати за це своє життя. Так, до цього треба бути морально готовими. Я абсолютно не боюсь того, що нас може очікувати – і вам раджу не боятися. Я вірю в те, що нас очікує переможне майбутнє. Вічна пам’ять Героям і слава бійцям та людям, які вірять в Україну!» – підкреслив ректор університету, доктор історичних наук, доцент, учасник Революції Гідності Віталій Коцур.
На завершення заходу присутні запалили свічки та під лемківську народну пісню «Плине кача» хвилиною мовчання згадали про ті яскраві і водночас страшні кадри Революції Гідності, події та людей, захисників та волонтерів, всіх тих завдяки кому ми відтоді і донині тримаємо мирне небо над головою. Хочеться аби, у вирі викликів часу, таким воно залишалося й надалі.
Також о 13:00 у читальному залі Сигізмунда III усі охочі долучилися до роботи круглого столу «Україна у боротьбі за гідність та свободу». Зважаючи на те, що аудиторія заходу складалася з кола однодумців та всіх, хто у лютому 2014-му, так чи інакше, були безпосередніми очевидцями чи учасниками цих подій, то запланований перегляд фільму перейшов у формат дружньої розмови й спогадів переяславців про тих і те, що єднало і хвилювало їх тієї зими. Старша наукова співробітниця НІЕЗ «Переяслав» Наталія Заїка та український кобзар, археолог, голова Переяслав-Хмельницького районного об’єднання ВУТ «Просвіта» ім. Т.Шевченка Микола Товкайло провели екскурс виставкою «Україна незалежна. Україна соборна. 1917 – 1922 рр.», де, споглядаючи копії документів 1918–1919 рр., фотодокументи, речові експонати передані мешканцями Переяславщини, говорили не лише про про недалеке минуле, а й тривожні виклики сьогодення, будували плани опору на випадок загроз.
Прикро, що, в силу епідемії, до заходу змогло долучитися небагато сковородинівців. Проте хочеться вірити, що у ці дні вони не забули увічнити велику людську, громадянську і національну відвагу та самовідданість, силу духу і стійкості громадян, які змінили плин історії нашої держави – Героїв Небесної Сотні, які віддали своє життя захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України.
Схилімо голови перед світлою пам’яттю полеглих Героїв Небесної сотні і всіх тих, хто поклав своє життя за Україну. Герої не вмирають, вони навічно оселяються у наших серцях і з небес нагадують нам про те, якою ціною завойовується наше право жити у вільній і незалежній країні.
