У п’ятницю, 21 січня 2022 року, в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі відбувся заснований ним Всеукраїнський історико-культурологічний форум до Дня Соборності України та Дня пам’яті Героїв Небесної сотні. Серед співорганізаторів заходу були Міністерство освіти і науки України, Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав», Тернопільський національний педагогічний університет імені В. Гнатюка, Інститут політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Кураса НАН України, Інститут історії НАН України, Фонд Миколи Томенка «Рідна країна», Стамбульський фонд науки і культури та Посольство Республіки Польща в Україні. Форум розпочався о 10:00 в конференц-залі імені В. Сухомлинського з панельної дискусії «Україна вільна. Соборна. Неподільна».
Вітальним словом дискусію відкрив заступник Міністра освіти і науки України з питань європейської інтеграції Олексій Шкуратов:
«Сьогоднішній Форум – це важлива подія як для університету, так і для держави в цілому. Більш ніж 100 років тому склалася така ситуація, коли розділені дві українські частини, з однієї сторони – Російською імперією, з іншої – Австро-Угорською, вирішили об’єднатися з метою розбудови незалежної цілісної Української держави. Однак, на жаль, на той час це були лише намагання об’єднатись. Проте ця подія, День Соборності України, зараз увіковічена у нашому житті. Вона стала тією подією, яка протягом всіх ста років є символом боротьби українського народу за незалежність, за формування цілісної і неподільної держави. Я сподіваюсь, цей день дасть змогу кожному українцю відчути в собі ту силу, ту волю до незалежності і самостійності заради спільної нашої мети – розбудовувати нашу країну.
Шановні мої колеги, я щиро вітаю всіх з цією подією, бажаю міцного здоров’я, творчої наснаги, сімейного затишку і мирного неба над головою. Хочу, щоб сьогоднішні дискусії були цікавими, насиченими і в результаті дали поштовх знайти той чи інший результат для вирішення проблем, які на сьогодні, на жаль, є в нашій країні».
Ведучий Форуму Олександр Молоткін з радістю повідомив про те, що учасникам, організаторам та гостям Всеукраїнського історико-культурологічного форуму до Дня Соборності України та Дня пам’яті Героїв Небесної сотні надійшло привітання від голови Комітету з питань освіти, науки та інновацій Верховної Ради України Сергія Бабака:
«Щиро вітаю вас з проведенням Всеукраїнського історико-культурологічного форуму до Дня Соборності України та Дня пам’яті Героїв Небесної сотні, організованого Університетом Григорія Сковороди в Переяславі.
Побудова незалежної Української держави з метою жити вільно, однією сім’єю на своїй рідній землі була багатовіковою мрією українського народу. Першим кроком у цьому напрямку було прийняття на початку 90-х років Декларації про Державний суверенітет України та Акту проголошення незалежності України.
На тлі всесвітньої історії наша Україна як держава ще досить молода. Її майбутнє залежить від усіх нас, від наступних поколінь, від відстоювання права людської особистості кожної людини та розвитку демократії. І як навчав Григорій Сковорода – «шукати правду і прагнути до неї».
Усі ми бажаємо, щоб наша Україна стала країною з новітніми технологіями, з високим рівнем життя та духовного розвитку, побудованою на досягненнях вітчизняної освіти, науки та культури.
Я щиро вірю в краще. Вірю, що ми здатні відновити територіальну цілісність України і побудувати сильну та впливову державу, голос якої будуть чути у світі. Ми маємо пам’ятати, що лише в єдності дій та соборності душ можемо досягти величної мети – побудови економічно й духовно багатої, вільної і незалежної України, якою пишатимуться наші наступні покоління!
Бажаю усім учасникам Форуму доброго здоров’я, творчої наснаги, нових звершень у вирішення сучасних проблем розвитку держави та суспільства».
Після цього Олександр Юрійович запросив до вітального слова ректора Університету Григорія Сковороди в Переяславі, доктора історичних наук, професора Віталія Коцура:
«Як ви знаєте, це не перший захід, який ми проводимо 21-22 січня. Кожного року ми вшановуємо День Соборності України і проводимо виставку, присвячену Героям Небесної Сотні – усім переяславцям, які мали відношення до державотворчих процесів в Україні.
Цього року виникла ідея об’єднати ці всі заходи якоюсь спільною метою, тому було вирішено вперше започаткувати такий Форум, який дав би можливість провідним науковим інститутам, університетам і просто фахівцям та експертам зустрітися і поспілкуватися з приводу важливих питань сьогодення.
Нині ми маємо широку партнерську географію. Дуже приємно, що до нас кожного року долучаються наші нові друзі, з якими ми підписуємо договори. А також, без сумнівів, приємно зустрічати старих друзів, які завжди готові дискутувати і вирішувати якісь питання. Тішить і те, що рівень заходу вийшов на рівень Верховної Ради України. Це дуже важливо для нас і, в цілому, для держави. Тому що ці дні не просто носять важливий історичний характер – такі заходи дають можливість зануритися у ті історичні події, які відбувалися 100 років тому. А оскільки наш університет має педагогічне спрямування, такі заходи мають ще й виховний елемент, тому що, як навчальний заклад, однією із основних цілей ми ставимо перед собою не просто надання якісної освіти, а ще і національно-патріотичне виховання молоді. Випускник повинен вийти не просто фахівцем, він має любити свою державу і поважати її.
Тому ми щиро вдячні, що таке широке коло науковців, наших викладачів і колег долучилися до цього заходу. Ми вас щиро всіх вітаємо і бажаємо плідної праці. Слава Україні!».
У режимі онлайн приєдналася до вітальних слів керівниця секції науково-освітнього співробітництва Посольства Республіки Польща в Києві Ева Матушек-Загата:
«Щиро дякую за запрошення на сьогоднішній Форум. День Соборності України набирає особливого значення у перспективі політичних подій, за якими всі ми сьогодні спостерігаємо. У цей особливий момент я хотіла б передати вам слова солідарності і підтримки, а також найкращі побажання розвитку для вашої країни. Адже ми чудово розуміємо ситуацію, коли необхідно охороняти свою Батьківщину.
Передаю особливі побажання для керівництва, співробітників та студентів Університету Григорія Сковороди в Переяславі з нагоди 300-річчя з дня народження Григорія Савича. Тішить те, що в такий важливий момент нам вдалося налагодити дуже цінну співпрацю, результатом якої стало підписання угоди з Університетом Адама Міцкевича в Познані, а також реалізація кількох важливих польсько-українських проектів. Це дозволяє нам зміцнювати польсько-українські двохсторонні відносини, будувати мости між нашими державами, зміцнювати взаємоповагу і порозуміння».
Надалі виявив бажання привітати усіх присутніх головний науковий співробітник відділу національних меншин Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Кураса НАН України, доктор політичних наук, професор Олег Калакура:
«Насамперед, хочу подякувати Університету за організацію вже традиційних наших січневих зустрічей, які присвячені Дню Соборності. Я вже відчуваю себе тут, як в рідних стінах.
Що таке свято соборності для нас? Для мене і, мабуть, для багатьох моїх колег з Інституту це день, який дорівнюється до державних свят, хоч він і не має цього статусу, таких як День Незалежності і День Конституції України. Тобто це вікопомна подія, яка формує нашу державницьку свідомість, яка впливає на нашу історію. Адже саме в часи Української революції синьо-жовте знамено стало Державним Прапором України, Тризуб був відновлений як офіційний Герб, гривня – як національна валюта, була започаткована робота Національної академії наук України, розпочалася українізація середньої і вищої школи і багато-багато інших речей, які пов’язані з Днем Соборності і Актом Злуки ЗУНР та УНР.
Кілька років тому в цих стінах у нас була дискусія з нашими колегами з Польщі, присвячена стереотипному сприйняттю одних народів іншими. Ми вийшли трохи ширше і говорили взагалі про стереотипи в науці. Хочу застерегти себе і наших молодих колег від стереотипного сприйняття цього свята. Тому що це не лише об’єднання українських територій в одній державі, – це, насамперед, як на мене, об’єднання тих громадян-українців, для кого Українська держава є цінністю і складовою нашої національної ідеї. Їх об’єднують традиційні українські цінності (любов до рідної землі, повага до старших і батьків, родинні цінності, християнські свята, адже саме наша належність до християнської цивілізації і дозволила зберегти українство) і сучасні політичні цінності. Стосовно політичних цінностей, ви пам’ятаєте, з чого почалася Революція Гідності – з непогодження із рішеннями влади. Боротьбою з фальсифікаціями на виборах розпочалася Помаранчева Революція. Українці, традиційно, близькі за політичними поглядами до демократії – вони відстоюють своє право обирати.
На жаль, тривала бездержавність українців, розділених двома імперіями, не дозволила нам зберегти державність і розвинути її. Хоча сусідні народи створили свої держави, і цей нетривалий період їхньої державності дозволив їм в часи розпаду Радянського Союзу швидше зорієнтуватися, провести ринкові і політичні реформи, визначитися зі своїм геополітичним майбутнім, вступити до Європейського Союзу і НАТО. А в нас цей період трошки розтягнутий.
Повертаючись до стереотипів, багато дослідників вважають, що наша поразка в 20-х рр. була пов’язана не лише з зовнішнім втручанням і несприйняттям України як геополітичного гравця, а і з нашою роздільністю та різними стереотипами одних українців про інших. Коли ми говоримо про цю українську єдність, згадуємо одне з гасел Помаранчевої Революції «Схід і Захід разом». І коли ми говоримо про наше майбутнє, ми розуміємо, що ми всі різні і гасло «Єдність у різноманітті» показує, що Україна як одна із найбільших за територією і кількістю населення європейських країн, не може бути уніфікованою – ні політично, ні етнічно. Ми різні і цим цікаві світу. Оце взаємопізнання українців, яке розпочалося на початку ХХ століття, показує, що без демократії і без орієнтації на права людини сама цінність держави буде втрачена. Я вважаю, що ми на цьому і повинні зосередитися – на тому, куди рухається Україна, чого вона досягла за ці 30 років і що нас об’єднує».
Надалі учасники зібрання перейшли до наступного етапу – власне, до панельної дискусії, до якої долучилися представники багатьох наукових установ. Модерував дискусію проректор з наукової роботи та інноваційної діяльності Університету Григорія Сковороди в Переяславі, кандидат історичних наук, доцент Василь Дудар.
Першою була доповідь провідного наукового співробітника відділу національних меншин Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Кураса НАН України, доктора історичних наук, професора Юрія Ніколайця. Він припустив, що сьогодні агресора утримують від подальших активних бойових дій єдність українців у двох речах: в підтримці своєї держави і в підтримці армії. Оскільки, за усіма соціологічними опитуваннями, Збройні сили України мають першість серед тих, кому українці довіряють.
Також до дискусії по відеозв’язку долучився кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України, член Президії Національної спілки краєзнавців України Володимир Милько. На думку Володимира Івановича, на порядку денному стоїть не лише наукова складова, а й практична необхідність відновлення сьогодні нашої соборності і територіальної цілісності. Важливо концентрувати навколо цих ідей все наше суспільство. Необхідно докладати максимум зусиль для того, аби наша нація виступала єдиним консолідованим фронтом у боротьбі за соборність на початку третього десятиліття ХХІ ст.
Згодом слово взяв декан історичного факультету Тернопільського національного педагогічного університету імені В. Гнатюка, кандидат історичних наук, доцент Володимир Милько:
«На мій погляд, ми повинні не тільки дивитися в минуле і вчитися його розуміти в кожному куточку нашої держави однаково, а й вибудовувати парадигму розуміння української історії в контексті розвитку світової історії. Ми над цим маємо працювати, і в цьому полягає місія закладів вищої освіти – формувати інтелектуальне середовище, формувати майбутніх педагогів, професіоналів, фахівців, патріотів своєї країни, які допоможуть подолати те, що накопичувалося роками».
Кандидат історичних наук, доцент кафедри історії і культури України та спеціальних історичних дисциплін Університету Григорія Сковороди в Переяславі Оксана Тарапон впевнена, що День Соборності України можна поставити на 2 місце після Дня Незалежності. Тому що це мусить нести посил національно-патріотичного виховання молоді і розуміння того, що ми повинні бути україноцентричними, консолідованими – це запорука нашого успіху в майбутньому, запорука розбудови потужної Української держави.
Зазначимо, що друга частина дискусії проходила у форматі обговорень, в яких брали участь всі бажаючі. Сповіщаємо, що усі хто хоче переглянути повну версію зібрання можуть зробити це на офіційній сторінці нашого закладу у Facebook, де зібрання транслювалося наживо:
По завершенню дискусії учасники Форуму перемістилися до читальної зали Сигізмунда ІІІ, де відбулося відкриття виставки «Україна незалежна. Україна соборна. 1917-1922 рр.».
Виставка демонструє героїзм та жертовність українців у боротьбі за соборність та незалежність України на прикладі героїчних вчинків кращих представників української нації, зокрема, наших земляків й розкриває етапи боротьби за незалежність та соборність України різних періодів: шляхи соборності й незалежності 1917-1991 рр., Революції Гідності 2013-2014 рр., російсько-української війни на Сході України сьогодні, висвітлює роль переяславців у державотворчих процесах становлення України та волонтерському русі, ознайомлює з науковою, громадською та волонтерською діяльністю патріота України Ярослава Потапенка.
Вітальне слово виголосив директор Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» Олексій Лукашевич:
«У ці, насичені не лише святами, а й історичними подіями дні, ми традиційно проводимо виставку, присвячену боротьбі українського народу за свою державність, незалежність, самобутність, права і свободи.
Не випадково, заповідник і університет спільно проводять ці заходи. Адже ці установи є найбільш прогресивними, вони покликані зберігати історичну пам’ять про ті події в житті українського народу, які заклали підвалини української державності. Звичайно, проходять багато заходів, присвячених і Київській Русі, і козацькому періоду. Але більш актуальними є події, які в осяжності нашого історичного поля зору. Можливо, навіть є ще люди, які були свідками тих чи інших історичних подій 30-х рр., пов’язані з політичними репресіями, підпільною боротьбою за українську державність не лише на теренах України, але і далеко за її межами. Адже боротьба велася на всіх фронтах. Тому актуальність цієї виставки надзвичайно велика.
Так сталося, що в нас зараз є певні обмеження, пов’язані із пандемією. Але, попри це, найбільшим попитом виставка користується саме в стінах університету».
Після своїх привітань Олексій Михайлович запросив гостей переглянути експонати. На виставці демонструються копії документів 1918-1919 рр., фотодокументи, речові експонати передані мешканцями Переяславщини, які були учасниками Революції гідності й АТО.
Серед іншого, у рамках заходу презентували ще й «Щорічник ділового українця Григорій Сковорода» та книги «Байки і трактати» Григорія Сковороди від видавництва «КВЦ» (м. Софія, Болгарія) в перекладі болгарською мовою у перекладі Дімітра Хрістова та Маріана Петрова. Але про це ми розповімо у наступній публікації нашого сайту аби не перевантажувати вас великою кількістю інформації, на яку безперечно був багатий форум.
Крім того, протягом дня, в університетських авдиторіях №316, 318, 325 та 422, учасники зібрання мали можливість переглянути виставку художніх робіт «Мистецький вернісаж» та стати учасниками мистецької майстерні й долучитися до майстер-класів з декоративного та образотворчого мистецтва.
Хай розум, воля і любов до рідного краю згуртовують нас для здійснення високої мети – процвітання соборної незалежної демократичної могутньої України, надійної запоруки добробуту й щасливого життя її народу.
Фото: Сергій Коваленко
