Без жодних заперечень, студентські роки залишаються в нашій пам’яті назавжди як роки юних мрій, нових знань, цікавих захоплень та незабутніх вражень. Як час, коли кожен день несе щось нове та незвичайне. Студентство – це відмінний шанс аби побачити світ, приєднавшись до численних програм обміну, це пора нових знайомств, й знаходження міцної дружби на довгі роки. Звісно ж, для тих, хто вперше переступає поріг закладу вищої освіти доросле й повноцінне життя починає поступово входити у колію буденності. Нашим першокурсникам можна по доброму позаздрити, адже у них все ще попереду. А поки вони поділилися своїми першими враженнями від ДВНЗ «Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди», сторони студентського життя у якому вони пізнають вже цілий тиждень.
Своїми враженнями ділиться першокурсниця соціоісторичного факультету спеціальності «Дошкільна освіта» Діана Лисенко: «Родом я з Переяслава, це місто для мене дуже рідне, тому навчатись тут я планувала ще з дитинства, тим більше, що я дуже люблю дітей і мрію стати вчителем. Перший тиждень в університеті пройшов насичено – нові знайомства, нові викладачі, нові враження. З групою мені пощастило – 30 дівчат й усі дружелюбні та вкрай приємні. Щоправда, поки не можу звикнути до того, що це не школа, а доросле життя, яке дуже відрізняється від того, що було до вступу. Проте мені все подобається, і я рада, що отримаю омріяний диплом саме тут, а далі – буду дарувати дітям свою любов та тепло».
А ось так пройшов перший тиждень навчання у Анатолія Кузьмича, новоспеченого студента природничо-технологічного факультету: «Мені дуже сподобався університет, а особливо те, що тут є читальні зали і дуже багато книг, що є необхідним для кожного студента. Приємно вразило те, що тут дуже чуйні старшокурсники, які допомагають нам освоїтися в цьому університеті й не почувати себе самотніми серед такої кількості студентів. Я народився і проживаю у селі Селище Сарненського району, на Рівненщині. Це дуже далеко від Переяслава, але в цьому університеті навчалась моя двоюрідна сестра, яка і порадила вступати саме сюди. Сподіваюсь, що я знайду тут нових друзів і гарно проведу студентські роки. Удома, в школі, я грав у футбол і часто був ведучим на різноманітних заходах, сподіваюсь, що тут я продовжу займатись улюбленими справами й університет подарує мені можливість розвиватись, допоможе стати гарним вчителем та просто хорошою людиною».
Першокурсниця педагогічного факультету Аполлінарія Веклюк зізнається, що досі звикає до відсутності дзвінків між парами: «Перші дні студентського життя – це дуже незвично для нас, як вчорашніх школярів, ще й тому, що довго доводиться сидіти без перерви. Але, переконана, пройде зовсім трохи часу й ми всі до цього адаптуємось. Тим більше, пари нам дуже сподобались, викладачі дійсно намагаються гарно викладати свої предмети, аби нас зацікавити. До слова, я знала, що вступатиму саме до цього університету ще коли закінчила 10 клас, адже я живу недалеко звідси, у селі Велика Каратуль. Мене приємно вразило те, що в університеті зацікавлені у спілкуванні між студентами та поза аудиторному дозвіллі – тут проводиться багато цікавих заходів. Але, на жаль, я поки не знайшла способу діставатись після них додому. Студентська рада університету відкрита до спілкування та зацікавлена у тому, аби першокурсники не почували тут себе як «не в своїй тарілці». Мені дуже сподобалось те, що у всіх студентів, незалежно від спеціальності, є можливість займатись у вокальній студії – про це я мріяла з дитинства. Взагалі я вступила до університету, аби отримати знання з образотворчого мистецтва. Хочу, у майбутньому, бути художником, подорожувати з майстер-класами та виставками. На жаль, заняття, які були у нас на цьому тижні змусили мене замислитись, чи це справді професія моєї мрії. Адже педагог – це приклад для учнів, а я не звикла триматися якихось рамок, тож, можливо, не зможу стати хорошим прикладом».
«Мені дуже сподобався університет і його викладачі. Порадувало те, що тут є багато секцій, це допомагає всебічно розвиватись студентам. Я, власне, планую записатись на бокс. Поки що не звик до того, що я староста, але, думаю, я впораюсь. Однією з причин того, що я вступив саме сюди, це доступна, оптимальна ціна на навчання. Оскільки я живу в Києві, де ціни на навчання в рази вищі, це стало оптимальним фактором при виборі саме цього університету. Мені дуже подобається спеціальність «Облік і оподаткування», тому після закінчення університету я планую працювати саме в цій сфері. Поки що намагаюсь долучитися до життя студентської родини. Наприклад, 17 вересня у нас буде студентська вечірка, де я братиму участь у танцювальному номері – зараз активно репетируємо, аби всіх здивувати. Найперше, що захопило мене у цьому місті це те, що воно дуже спокійне, тут чисте свіже повітря й дуже мальовничі пейзажі. Мені подобається жити у гуртожитку, тому додому планую їхати не раніше, ніж за місяць», – зізнається, у свою чергу, Олексій Біленький, першокурсник фінансово-гуманітарного факультету.
У свою чергу, ще одна студентка-дошкільник Віталія Хаймик додає: «Я приїхала сюди з Волині, мої перші враження від університету дуже гарні. Подобається те, що близько знаходяться гуртожитки, та і взагалі на території університету дуже гарно. Поки що не можу звикнути, що я так далеко від дому, але сподіваюсь, що тут я зможу себе реалізувати та гарно провести свої студентські роки. Я дуже люблю співати, тому постараюсь розвиватись тут у цьому плані, а взагалі хочу в майбутньому стати вихователем».
«Про цей університет я дізналась від своєї сестри, яка навчається тут в магістратурі. Поки що найбільше мені запам’ятався День знань у плані його організації – це було дійсно дуже круто й цікаво. Сподобалися викладачі. За ці кілька днів я уже з багатьма познайомилась, і всі вони дуже цікаві, багато у чому допомагають, навіть повільніше диктують лекції, щоб ми встигали записувати. Ще у нас чудовий куратор – кандидат педагогічних наук, старший викладач Інна Мисан, з якою нам дійсно пощастило. Загалом, враження від університету виключно хороші. Звісно, не відразу звикла до життя у гуртожитку, але з кожним днем все більше звикаю. Поступово він стає мені другим домом. Навіть коли розмовляю з мамою по телефону, кажу: «Я вже іду із пар додому». Можливо, про це говорити ще й зарано, але я вже планую продовжувати тут навчання у магістратурі. Очікую від університету цікавих вражень, здобуття нових знань, можливо, навіть залишусь тут працювати в майбутньому. Також дуже тішить те, що в університеті велику увагу приділяють відпочинку студентів. Наш факультет, наприклад, 10 вересня іде на куліш до річки, з нетерпінням чекаємо і на посвяту, адже старшокурсники говорять, що це все дуже цікаво», – розповідає студентка І курсу соціоісторичного факультету, Дарина Шуляк, яка приїхала до нас із Черкаської області.
Пам’ятайте, що студентське життя – це не лише постійні іспити й заліки, а й прекрасна пора, про яку мріє, мабуть, кожен школяр. Безперечно, вона повинна запам’ятатися на усе життя. Тож ми обіцяємо, що не дамо тобі сумувати, любий першокурснику!
