Видається, що для кожного із нас карантин, окрім великої кількості вільного часу з її необмеженими можливостями для саморозвитку, приніс і частку депресивного настрою. І це взагалі то природньо, – ми починаємо цінувати прості речі, які раніше навіть не помічали. Тож в такий нелегкий час Відділ освітнього менеджменту та профорієнтаційної діяльності ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» підготував для Вас бомбезний сюрприз – інтерв’ю із відомим футболістом, правим вінгером київського «Динамо» та національної збірної України, випускником сковородинівського університету Віктором Циганковим.
Якщо погортати сторінки життєпису нашої альма-матері, пов’язані з футболом, то 17 грудня 2019 року до них було додано чи не найкращий фрагмент у вигляді зустрічі із зірковою людиною. А як інакше, якщо до рідного університету для захисту дипломної роботи та здачі державних іспитів завітала легенда українського футболу і наш магістрант Віктор Циганков. Коли до іспитів лишалися лічені години, Віктор люб’язно погодився зустрітися з медійною командою нашого університету та дати ексклюзивне інтерв’ю, що супроводжувалося щедрою порцією світлин та автографів.
Ми довго тримали інтригу і не опубліковували цю розмову, адже такі гості в нас бувають не часто. Але ось настав той момент, коли практично всі сковородинівці вимушені знаходитися вдома сумують за університетом з його бурхливим громадським життям та заходами, які в ньому регулярно відбуваються. Впевнені, що саме такої публікації вам зараз дійсно не вистачає, тож пропонуємо вам почитати, про що цікаве нам розповів Віктор.
– Вікторе, для початку нам хотілося б дізнатися про твої останні перемоги та досягнення.
– Останнім часом наші перемоги чергувалися з нічиєю та поразками. Це був не найкращий період для мене. Найбільше закарбувалося в пам’яті те, що «Динамо» Київ не вийшло з групи Ліги Європи. Тому нам варто багато працювати в майбутніх матчах. Сподіваюсь, що вже з наступного сезону, якщо брати єврокубки, то у нас вийде грати і у Лізі чемпіонів. Головне – за ці півроку гарно підготуватися, згуртуватися з командою і здобувати ті перемоги, які дозволять нам грати на таких турнірах.
– Чому ти обрав своєю професією саме футбол?
– Мій тато – в минулому футболіст, тому я вважаю, що вибір був очевидним. З дитинства моя перша іграшка – футбольний м’яч, тому все життя я бачив себе футболістом і йшов до цього. Я вдячний Богу, що в мене все так склалось і що я займаюсь своєю улюбленою справою.
– Окрім футболу маєш якісь хобі, цікаві захоплення?
– Якщо обирати серед видів спорту, то мені подобається великий теніс, баскетбол. А якщо брати повсякдення, то люблю музику, ходити в кіно, проводити час з сім’єю. Я маю багато хобі, але головне – це, звичайно, футбол, на нього я витрачаю найбільше часу.
– Чи є у тебе футбольні перемоги, якими ти найбільше пишаєшся?
– Поки що таких гучних перемог не було, лише один трофей з «Динамо» Київ. Я сподіваюсь, що всі мої найбільші перемоги ще попереду.
– Можливо, є щось, що тебе надихає на ці перемоги?
– Мене завжди мотивувала любов до роботи. Це змушує мене з кожним днем ставати кращим, ходити на тренування, вдосконалюватися і пізнавати щось нове для себе. Безперечно, хочеться рости у цій сфері, переходити на новий рівень, грати краще. Я працюю над цим і сподіваюсь, що у мене все вийде.
– Розкажи про те, як спорт і, зокрема, футбол впливає на характер і виховання.
– Безумовно, він загартовує, в першу чергу. Футбол – це ж бажання перемогти. Воля до перемоги, прояв характеру і лідерських якостей – це все допомагає людині у повсякденному житті досягати якихось своїх цілей.
– Можеш щось порадити хлопцям і дівчатам, які тільки визначаються, яким видом спорту займатись, чи то починають свою футбольну кар’єру?
– Найголовніше, на мою думку, це любити свою справу, те, чим ти займаєшся. Я впевнений, що якщо ти це дійсно любиш і робиш все для того, аби досягнути якихось результатів у цьому виді спорту, то успіх гарантовано! Просто треба обирати серцем і максимально працювати.
– Кого ти вважаєш своїм наставником, кому найбільше вдячний за все те, чого досягнув?
– Звичайно, найбільше я вдячний своїй сім’ї і батьку, який все життя мені допомагав, вів мене до цього. Якби не він, моя доля, можливо, склалась би зовсім по-інакшому.
– Кому першому телефонуєш, аби повідомити про якусь чергову перемогу?
– Найчастіше телефоную рідним. Як після перемог, так і після поразок, це люди, які завжди підтримають і підберуть потрібні на дану мить слова.
– Ми всі знаємо, що спорт – це великі навантаження як фізичні, так і емоційні. Знаючи про усі складнощі, через які ти пройшов, бажав би своїм дітям такої долі?
– Чому б ні? Я впевнений, що футбол – чудовий інструмент для розвитку дітей, їх бажання кудись подіти свою енергію, адже в дитинстві тієї енергії забагато. Головне те, що вони самі оберуть для себе. Я, в свій час, ходив ще й на плавання і в якийсь момент повинен був обрати, чого ж я хочу більше. Я обрав футбол. Кожен повинен мати свій вибір.
– Кого вважаєш своїм кумиром в спорті?
– Якщо брати зарубіжних футболістів, то я завжди захоплювався кар’єрою Кріштіану Роналду, його роботою над собою. У першу чергу йдеться не про те, що він один із кращих футболістів в історії, а тим, що він більше за всіх хотів і більше за всіх працював – так завжди говорили його партнери. А якщо говорити про українських футболістів, то це, звичайно, Андрій Шевченко.
– Тебе уже знає достатньо велика кількість людей, у тебе багато шанувальників, ти береш участь у різних рекламних кампаніях. Чи маєш ти, можливо, якийсь свій власний слоган, який пропагуєш серед людей?
– Якогось певного слогану, в принципі, нема. Мрійте і працюйте, адже мрії здійснюються тільки тоді, коли ви робите все можливе для того, аби вони втілилися в життя. Головне – працюйте над собою і вірте в себе.
– З твоїх різноманітних цитат та інтерв’ю зрозуміло, що з фразою «Головне не перемога, а участь» ти не погоджуєшся?
– Звісно, ні.
– Звідки ж така цілеспрямованість?
– Знову ж таки, якщо хочеш досягати якихось цілей, то ти повинен виходити на футбольне поле і грати тільки на перемогу, робити все для перемоги. Тому що в футболі головне – це результат і всі пам’ятають тільки результат. Бажання перемогти і бути кращим завжди є і це один із найголовніших принципів в футболі.
– Які плани на найближче майбутнє? Чи входить в них бути тренером?
– Поки що я над цим не задумуюсь, все-таки я ще доволі молодий футболіст. Все ще попереду, думаю сконцентруватися поки що на кар’єрі футболіста, а там буде видно.
Про інтерв’ю з Віктором дізнався і його маленький фанат, син кандидата педагогічних наук, методиста І категорії навчально-наукового центру забезпечення якості освіти Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди Алевтини Опольської, Дмитро Шейко. Коли Діма та його мама почули про те, що зірковий випускник приїздить до альма-матер, вони звернулися до Відділу освітнього менеджменту та профорієнтаційної діяльності з проханням, аби кумир хлопчика підписав для нього сувеніри та відповів на декілька запитань, які Дмитро заздалегідь підготував. Віктор із великим задоволенням залишив автограф для свого вболівальника та поділився тим, що так цікавило юного репортера:
– Як ви гадаєте, у збірної України на Євро-2020 група прохідна в плей-офф чи будуть проблеми?
– Сподіваюсь, проблем не буде, тому що все-таки це такий турнір, де, мені здається, немає слабких команд. Якщо команди туди проходять, значить вони відповідають рівню чемпіонату Європи і я сподіваюсь, що наша збірна все ж зможе вийти з такої групи.
– Багато хто говорить, що ви повинні перейти в якийсь європейський футбольний клуб, наприклад, «Ліверпуль» чи «Реал Мадрид». На вашу думку, це реально, чи ще треба почекати?
– Я думаю, що все можливо. Головне – наше ставлення до роботи, любов до роботи і я впевнений, що якщо працювати, то можна досягнути найбільших висот у футболі.
Так здійснилась, напередодні дня Святого Миколая, одна маленька мрія Дмитра. Сподіваємось колись побачити хлопчика у складі одного з найвідоміших футбольних клубів. І, можливо, сьогодні він просить автограф у свого кумира, а в майбутньому стане його гідною заміною.
Ми безмежно вдячні Віктору Циганкову за таку щиру розмову і такі мудрі настанови для молоді, адже, і справді, якщо йти до своєї мрії, не дивлячись ні на що, то можна досягти всього, чого прагнеш. Головне – вірити в себе і ніколи, ні при яких обставинах не опускати руки!
[/mpc_quote]
ФОТОГАЛЕРЕЯ
[/mpc_quote]
