З 31 липня 2026 року в Україні повноцінно запрацює закон «Про академічну доброчесність»№ 4742-IX, який визначає нові правові засади забезпечення академічної доброчесності в системі освіти і науки України. Закон встановлює єдині вимоги до всіх учасників освітнього процесу та посилює роль закладів освіти у формуванні культури академічної доброчесності. Навчально-науковий центр забезпечення якості освіти Університету Григорія Сковороди в Переяславі пояснює, на що варто звернути увагу учасникам освітнього процесу.
Що це за закон?
За задумом, це фактично архітектура академічної доброчесності, побудована у повній логіці правового регулювання. Стаття 4 закріплює сім базових цінностей – чесність, довіру, повагу, справедливість, відповідальність, стійкість і рішучість – та принципи, серед яких прямо названо «нетерпимість (нульова толерантність) до будь-яких проявів порушення академічної доброчесності».
Статті 5–11 встановлюють конкретні правила для кожного виду діяльності: викладання, наукових досліджень, навчання здобувачів, створення й оприлюднення академічних творів, оцінювання, експертизи та конкурсів.
Далі – вичерпна класифікація порушень (статті 17-36), каталог санкцій (стаття 22) і детальні процедури розгляду з гарантіями для всіх сторін (статті 37-40).
Сфера дії, визначена статтею 2, максимально широка: від вступних випробувань до захисту дисертацій та виборів академіків.
На що варто звернути увагу учасникам освітнього процесу?
Академічна доброчесність є обов’язком кожного учасника освітнього процесу.
Вимоги Закону поширюються на педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників, здобувачів освіти, вступників, учасників конкурсів, експертів та інших осіб, які беруть участь в освітній і науковій діяльності.
Що варто оновити й перевірити викладачам та науково-педагогічним працівникам?
Достовірність навчального контенту, який використовують на заняттях і в методичних матеріалах. Поширення застарілої, науково спростованої або недостовірної інформації можуть розглядати як порушення професійних обов’язків.
Обсяг і складність завдань повинні відповідати кількості годин, передбачених навчальним планом, та кредитів ЄКТС, зокрема на самостійну роботу. Наприклад, вимога виконати за два дні завдання, яке об’єктивно потребує кількох тижнів, може підштовхнути студента до недоброчесності.
У силабусі має бути однозначно вказано, які завдання студенти виконують індивідуально, а де дозволена групова робота чи допомога інших людей.
Критерії оцінювання мають бути чіткими та зрозумілими й давати змогу об’єктивно визначити, наскільки студент досягнув запланованих результатів навчання.
Для студентів мають діяти однакові правила без необґрунтованих привілеїв чи додаткових бар’єрів (наприклад, через дискримінацію чи упереджене ставлення до студентів через їхні переконання, стать, походження, соціальний статус або будь-які інші ознаки). Виняток – офіційна додаткова підтримка для людей з особливими освітніми потребами (ООП).
Якщо це відповідає завданню, у силабусі можна прямо дозволяти студентам використовувати повністю або частково власні академічні роботи, створені раніше. Це допомагає уникнути безпідставних звинувачень у самоплагіаті.
Викладачі мають своєчасно, неупереджено й однаково реагувати на порушення академічної доброчесності.
Розширено перелік порушень академічної доброчесності.
Закон визначає 13 видів порушень академічної доброчесності, серед яких академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація, списування, обман, хабарництво, необ’єктивне оцінювання, академічний саботаж, неправомірне співавторство, схиляння до порушення академічної доброчесності та інші дії, що порушують принципи чесної академічної діяльності.
Використання штучного інтелекту має бути доброчесним.
Штучний інтелект – уперше в освітньому законодавстві. Логіка не заборонна, а заснована на прозорості. Частина четверта статті 8 встановлює: «у разі використання в академічному творі об’єкта, згенерованого штучним інтелектом, автор повинен повідомити про це в такому творі із зазначенням методики генерування та/або посилання на відповідну комп’ютерну програму чи її опис». А стаття 29 визначає відповідне порушення – оприлюднення текстів, зображень, моделей, даних чи інших результатів, згенерованих ШІ, «як результатів власної академічної діяльності, якщо цей факт не зазначено в академічному творі чи супровідних матеріалах до нього». Іншими словами, використовувати ШІ можна – приховувати використання не можна.
Посилюється відповідальність за порушення академічної доброчесності.
За встановлені порушення будуть застосовуватися заходи академічної відповідальності, передбачені законом та внутрішніми документами Університету. Вид відповідальності залежить від характеру, тяжкості та наслідків порушення.
Диференційована відповідальність – для здобувачів освіти стаття 22 передбачає спершу виховні заходи – тематичні заняття з доброчесності, усне чи письмове попередження, повторне виконання завдання – і лише далі санкції академічної відповідальності: від повторного проходження курсу до позбавлення стипендії, пільг і відрахування.
Для викладачів і науковців спектр – від виключення з вченої ради та заборони бути науковим керівником на строк від одного до трьох років до позбавлення вчених звань і наукових ступенів, а також догана або звільнення в межах дисциплінарної відповідальності.
Гарантується справедливий розгляд повідомлень про порушення. Кожне повідомлення про можливе порушення академічної доброчесності має розглядатися за визначеною процедурою з дотриманням принципів об’єктивності, неупередженості, конфіденційності, презумпції академічної доброчесності та права особи на захист.
Формування культури академічної доброчесності стає одним із пріоритетів діяльності ЗВО
Особлива увага приділяється проведенню навчальних заходів, консультуванню учасників освітнього процесу, розвитку навичок академічного письма, правильного цитування, дотримання авторського права та відповідального використання сучасних цифрових технологій.
У зв’язку із введенням в дію Закону України «Про академічну доброчесність», Університет Григорія Сковороди в Переяславі оновив внутрішні нормативні документи, а саме: Політика використання штучного інтелекту в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі, Політика про академічну доброчесність Університету Григорія Сковороди в Переяславі, Положення про академічну доброчесність, Положення про використання штучного інтелекту в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі, з дотриманням вимог громадського обговорення з питань академічної доброчесності та триває робота з удосконалення внутрішньої системи забезпечення якості освіти відповідно до вимог законодавства.
