Україна офіційно представила рекомендації щодо модернізації історичної освіти на міжнародному симпозіумі «History Symposia: Results of National Consultations», який 19 червня 2026 року відбувся в Афінах. Головним підсумком масштабних консультацій став пакет рекомендацій щодо оновлення навчальних програм, розвитку критичного мислення, деколонізації методології та інтеграції української історії у загальноєвропейський контекст. Стратегічний процес координували Міністерство освіти і науки України та Обсерваторія з вивчення історії в Європі (OHTE) за активної участі провідних вітчизняних університетів.
Напрацьовані результати та спільні рекомендації на міжнародній арені презентувала офіційна делегація МОН України. До її складу увійшли керівник експертної групи з європейської інтеграції директорату європейської та євроатлантичної інтеграції МОН і національний координатор від України в Обсерваторії з викладання історії в Європі при Раді Європи Сергій Шкабко, доктор історичних наук, професор і ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі Віталій Коцур, кандидат історичних наук, доцент кафедри новітньої історії України, керівник Навчально-наукового центру вивчення європейської історії КНУ імені Тараса Шевченка Олена Чернишевич, а також доцент кафедри політології та міжнародних відносин Маріупольського державного університету Сергій Пахоменко.
У своєму виступі Сергій Шкабко окреслив вектори взаємодії з європейськими інституціями та наголосив на необхідності посилення міжнародної видимості українських історичних досліджень. Серед стратегічних пріоритетів координатор відзначив систематичний моніторинг того, як Україна представлена у світових навчальних матеріалах, а також формування чіткої державної політики щодо використання штучного інтелекту в освіті та науці.
Презентуючи стратегічне бачення України, Сергій Іванович підкреслив:
«Для України участь у національних консультаціях Обсерваторії – це можливість не лише представити власний досвід, а й долучитися до формування спільного європейського бачення історичної освіти. В умовах війни особливо важливо будувати навчання історії на принципах демократії, критичного мислення та взаєморозуміння, і саме такі підходи об’єднують європейську освітню спільноту».
Підґрунтям для фінальних рекомендацій стала серія всеукраїнських консультаційних заходів, проведених у першій половині 2026 року. Вагомий старт цьому процесу дав Університет Григорія Сковороди в Переяславі під керівництвом ректора Віталія Коцура.
Саме в УГСП 18 лютого 2026 року відбувся I Всеукраїнський науково-методичний семінар «Європейський вимір в українській історії». Захід об’єднав істориків, вчителів, міжнародних партнерів та урядовців. Дискусії на базі закладу, очолюваного Віталієм Коцуром, були сфокусовані на трансформації навчальних планів загальної середньої освіти та дослідженні транснаціональних історичних зв’язків.
Коментуючи глобальне значення цієї ініціативи та вихід української історичної науки на міжнародну арену, Віталій Вікторович зазначив:
«Сьогодні надзвичайно важливо доносити до європейської академічної спільноти український погляд на історичні процеси та протидіяти нав’язаним імперським і російським наративам, які десятиліттями спотворювали історію України. Саме тому участь українських науковців у таких міжнародних дискусіях є не лише академічною місією, а й важливим внеском у формування об’єктивного та справедливого бачення історії Європи».
Паралельно обговорення тривали й на інших авторитетних майданчиках:
- Маріупольський державний університет (31 березня) провів круглий стіл щодо балансу національного та європейського контекстів і протидії пропаганді в умовах війни.
- КНУ імені Тараса Шевченка (16 квітня) зосередився на практиках упровадження компетентнісного підходу та демократичних цінностей у школах.
- НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського» (28 квітня) присвятив круглий стіл деколонізації освітнього простору та висвітленню травматичних тем (Голодомор, Бабин Яр, Чорнобиль).
Сформований за участю Сергія Шкабка та академічної спільноти підсумковий документ містить чіткі завдання для реформування галузі. Йдеться про перехід на порівняльні європейські методики, оновлення підручників та програм; методологічних змінах і акценті на деколонізаційному підході та вивченні історії національних меншин; модернізації системи підготовки вчителів, глибшій інтеграції історії з громадянською освітою, а також масштабній цифровізації навчання та регулювання використання ШІ.
До міжнародного симпозіуму в онлайн-форматі також підключилися викладачі історії університету та координатори від закладу: кандидат історичних наук, доцент Леся Коцур та доктор філософії (PhD), викладач кафедри публічного управління та адміністрування, керівник Навчальної лабораторії «Навчально-наукового центру вивчення європейської історії» Андрій Панасюк, які мали можливість дистанційно прослухати виступи колег та безпосередньо ознайомитися з фінальними результатами масштабних європейських консультацій.
Спільна робота Міністерства освіти і науки України, Обсерваторії з вивчення історії в Європі та українських університетів закладає надійний фундамент для виховання громадянського суспільства на принципах демократії, європейських цінностей та історичної правди. Реалізація цих кроків дозволить побудувати сучасну систему історичної освіти, яка відповідає європейським стандартам і захищає національну пам’ять України.
