4 червня 2026 року в Національному університеті «Львівська політехніка», за організації Національного агентста із забезпечення якості вищої освіти, відбулася всеукраїнська діалогова платформа «Університет – це люди», яка об’єднала понад 400 учасників із 118 закладів вищої освіти: ректорів, проректорів, деканів і завідувачів кафедр, освітніх експертів, науковців та фахівців у сфері забезпечення якості вищої освіти.
Участь у заході взяли й представники Університету Григорія Сковороди в Переяславі: проректор з навчально-методичної роботи Володимир Носаченко, завідувач кафедри обліку, оподаткування та бізнес-управління Оксана Перчук та завідувач кафедри української лінгвістики і методики навчання Олена Кулик.
На платформі обговорили актуальні виклики і перспективи розвитку людського капіталу в університетському середовищі, удосконалення механізмів добору та оцінювання науково-педагогічних працівників, підвищення мотивації персоналу, а також формування сучасної кадрової політики закладів вищої освіти в умовах суспільних трансформацій та європейської інтеграції України.
Захід розпочався дискусійною сесією «Люди в центрі університетської стратегії: політики добору, оцінювання та визнання». Обговорення модерувала заступниця Голови Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти Наталія Стукало, а до фахової розмови долучилися голова підкомітету з питань вищої освіти Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Юлія Гришина, радниця при дирекції Інституту вищої освіти НАПН України Світлана Калашнікова, президент Національного університету «Києво-Могилянська академія» Сергій Квіт, голова Вченої ради Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Ігор Цепенда та ректорка Національного університету «Львівська політехніка» Наталія Шаховська.
Учасники наголосили, що сучасний університет уже давно перестав бути лише освітньою установою. Його успіх визначається людьми, які формують академічну культуру, забезпечують якість освіти, розвивають науку, створюють інновації та реалізують третю місію університету – служіння суспільству. Особливу увагу приділили питанням академічного лідерства, професійного розвитку викладачів, визнання досягнень працівників та створення умов для реалізації їхнього потенціалу.
Продовжила професійний діалог експертна панель «Модернізація критеріїв відповідності кваліфікації викладачів: зовнішнє оцінювання», яку модерував Голова Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти Андрій Бутенко. Спікери обговорили сучасні підходи до оцінювання професійної діяльності науково-педагогічних працівників, необхідність оновлення критеріїв відповідності кваліфікації викладачів, а також механізми зовнішнього оцінювання як інструменту підвищення якості вищої освіти.
У другій половині дня відбулася панельна дискусія «Мотивація, супровід, навчання – чи справді ЗВО впливає на якість команди?», яку модерував заступник Голови Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти Іван Назаров. У центрі уваги учасників були питання формування ефективних університетських команд, підтримки професійного зростання працівників, розвитку корпоративної культури, забезпечення психологічного благополуччя та створення безпечного освітнього середовища.
Під час дискусії було наголошено на важливості системного підходу до розвитку персоналу, впровадження програм наставництва, безперервного професійного навчання, підтримки психічного здоров’я працівників та створення умов для їхньої самореалізації. Окрему увагу спікери приділили ролі керівництва закладів вищої освіти у формуванні атмосфери довіри, партнерства та спільної відповідальності за результати діяльності університету.
Участь делегації Університету Григорія Сковороди в Переяславі у роботі всеукраїнської платформи стала чудовою можливістю для синхронізації з передовими освітніми трендами, обміну досвідом та запозичення найкращих кейсів управління людським капіталом. Презентовані ідеї та стратегічні напрацювання слугуватимуть надійним підґрунтям для подальшого вдосконалення кадрової політики УГСП, розвитку внутрішньої академічної культури та масштабування людиноцентричного підходу в освітній, науковій та управлінській діяльності університету.
Своїми роздумами щодо філософії людиноцентризму в стінах вищої школи поділився проректор з навчально-методичної роботи УГСП Володимир Носаченко:
«Коли ми говоримо про університет, то найчастіше уявляємо навчальні корпуси, аудиторії, лабораторії, бібліотеки, сучасне обладнання чи освітні програми. Проте справжня сутність університету полягає не в стінах і не в документах. Університет – це люди. Саме вони наповнюють його життям, змістом, сенсами, традиціями та цінностями.
Будь-який заклад вищої освіти є спільнотою особистостей, які щодня творять його сьогодення і майбутнє. Викладачі передають не лише знання, а й власний світогляд, професійну культуру, людські цінності. Вони надихають студентів шукати відповіді на складні питання, розвивати критичне мислення, вірити у власні сили та можливості. Саме завдяки особистості викладача університетська освіта набуває особливого сенсу та неповторності».
Разом з тим, Володимир Миколайович звернув особливу увагу на вагомість внеску тих співробітників, які забезпечують надійний тил діяльності академічної установи, а також на важливість єдності колективу в часи випробувань:
«Водночас університет неможливо уявити без працівників, які залишаються поза аудиторіями, але забезпечують щоденне функціонування великого академічного організму. Адміністративний персонал, лаборанти і диспетчери, фахівці відділів і центрів, бібліотекарі, працівники господарських підрозділів, охорони, бухгалтерії та багатьох інших структурних підрозділів створюють умови для навчання, наукової діяльності та розвитку університетської спільноти. Їхня праця часто залишається непомітною, але саме вона є фундаментом стабільної роботи університету.
Особливо яскраво роль людей в університеті проявляється у складні часи. Саме людська згуртованість, взаємопідтримка, волонтерство, спільнодія, відповідальність і небайдужість допомагають зберігати освітній процес, продовжувати наукові дослідження, підтримувати студентів і колег. У такі моменти стає очевидним, що головний ресурс університету – не матеріальні цінності, а люди, які вірять у його місію та готові працювати заради спільного майбутнього.
Університет живе доти, доки живе його спільнота. Його репутацію створюють не лише рейтинги, показники чи досягнення, а насамперед люди – ті, хто навчає і навчається, досліджує і творить, підтримує і надихає. Саме вони є носіями традицій, джерелом розвитку та гарантією майбутнього.
Тому, коли говоримо про університет, варто пам’ятати просту, але надзвичайно важливу істину: університет – це люди. Їхні знання, цінності, взаємини, прагнення та спільна відповідальність за майбутнє освіти, науки й суспільства».
У підсумку, всеукраїнська діалогова платформа «Університет – це люди» стала не просто майданчиком для обміну думками, а потужним маніфестом нової філософії вищої школи України. Робота заходу унаочнила та закріпила ключовий, солідарний висновок усієї академічної спільноти: головним капіталом, стратегічним ресурсом і рушійною силою будь-якого закладу вищої освіти є виключно його люди.
Саме жива синергія досвідчених викладачів, прогресивних науковців, відданих своїй справі працівників, амбітних студентів та успішних випускників створює той неповторний академічний мікрокосмос, у якому народжуються сенси, гартуються стійкі цінності та здійснюються інноваційні прориви. Лише через таку спільнодію, взаємопідтримку та безумовний фокус на людиноцентричності українські університети здатні гідно відповідати на глобальні виклики сучасності, наближати перемогу та впевнено проектувати успішне майбутнє вітчизняної освіти, науки й суспільства.
