4 грудня 2025 року у межах публічних заходів, присвячених 303-й річниці від дня народження Григорія Сковороди, в Національному університеті «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» відбулася двогодинна панельна дискусія за участю ректора Університету Григорія Сковороди в Переяславі Віталія Коцура, керівниці Центру Сковородинознавства університету Наталії Юхименко, а також громадського діяча Миколи Томенка.
Зустріч стала частиною серії публічних подій, спрямованих на вшанування спадщини видатного українського філософа та мислителя. Організатори наголосили, що популяризація ідей Григорія Сковороди сьогодні набуває нового звучання, адже його вчення про свободу, самопізнання й моральну стійкість є надзвичайно актуальними в сучасних українських реаліях.
Громадський діяч Микола Томенко у ході свого виступу поділився досвідом реалізації проектів популяризації історико-культурної спадщини та військово-патріотичного виховання в Національній академії Служби Безпеки України, Київським національним університетом будівництва та архітектура і Національним університетом біоресурсів і природокористування України. Серед іншого Микола Володимирович розповів про видання «Воюючий Шевченко. Мала світоглядна книга українського воїна», яка була створена спільно з науковцями Черкаського державного технологічного університету на чолі з ректором Олегом Григором для військових, волонтерів, медиків. За підтримки Всеукраїнської аграрної ради й Товариства сприяння обороні Україні вона вийшла накладом 13 тисяч примірників. Також Томенком було презентовано видання «Абетка громадянина України» яке охоплює ключові аспекти історії та конституційного ладу України, знайомить читача із видатними українцями, культурними символами нашого народу та об’єктами національної спадщини, що входять до списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО. Обидві видання Микола Володимирович передав бібліотеці Полтавської політехніки.
У своєму виступі ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі, доктор історичних наук, професор Віталій Коцур приділив значну увагу державотворчим аспектам ідей українського мислителя та їх сучасному значенню для освіти й громадянського виховання. Почавши з цитати Григорія Сковороди «Мені сопілка і вівця дорожче царського вінця», він підкреслив, що філософ свідомо відмовився від почестей і кар’єрних можливостей, обравши шлях просвітницької діяльності та поширення духовних і моральних цінностей серед суспільства. Ректор презентував та подарував Національному університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» видання «Вічно сучасний: життя, філософська, педагогічна та літературна творчість Григорія Сковороди» виданого за підтримки Благодійного фонду «МХП-Громаді» та нові томи чернівецько-переяславської «Ілюстрованої історико-богословської енциклопедії», що днями була презентована в університеті. Презентовані та подаровані видання демонструють тісний зв’язок філософії Григорія Савича з релігійними традиціями України. Віталій Вікторович наголосив на тому, що університет продовжує традиції Сковороди, організовуючи освітні та просвітницькі заходи, подорожуючи по закладах вищої освіти та пропагуючи наукові надбання серед студентів і науковців.
Керівниця Центру Сковородинознавства УГСП, кандидат філософських наук Наталія Юхименко презентувала колективну монографію «Вічно сучасний: життя, філософська, педагогічна та літературна творчість Григорія Сковороди» присвячену 300-річчю від дня народження Григорія Сковороди (1722–1794). Розповідає, що над нею працювали 52 дослідники з України та зарубіжжя. Видання стало підсумком багаторічної роботи Центру Сковородинознавства Університету Григорія Сковороди в Переяславі та продовженням традиції Сковородинівських читань, що проводяться з 1984 року кожні два роки і у 2024-му відбулися вже вдруге після початку повномасштабної війни.
Ідея створення монографії виникла 2011 року на XV Сковородинівських читаннях, а структуру та авторський колектив затвердили у 2013-му. Проєкт підтримав ректорат УГСП (зокрема тодішній ректор Віктор Коцур, а згодом Віталій Коцур), а друк став можливим завдяки благодійному фонду «МХП- Громаді». Книга на 528 сторінок, надрукована у Чернівцях, складається з п’яти розділів і багате ілюстрована.
Перший розділ висвітлює українське XVIII століття: Просвітництво, освіту, педагогіку, музику, роль церкви, економічні реалії та біографічні локалізації Сковороди (Чорнухи, Київ, Переяслав, Коврай, Харківщина, Сковородинівка). Другий розділ детально простежує життєвий шлях філософа – від родоводу й навчання в Києво-Могилянській академії до переяславського, коврайського, харківського періодів та останніх мандрівних десятиліть.
Третій, центральний розділ аналізує Сковороду як філософа, педагога, богослова, письменника, автора байок, пісень, листів і творів із виразним психологічним виміром. Четвертий розділ показує місце його спадщини в українській та європейській культурі, включно з ноосферно-синергетичним аспектом. П’ятий розділ присвячений рецепції образу й вчення Сковороди в фольклорі, літературі, мистецтві XIX–XXI ст. та його ролі як виразника релігійного духу українства.
«Монографія узагальнює досягнення сучасного сковородинознавства, демонструє європейський вимір мислення філософа та підкреслює незмінну актуальність його ідей (самопізнання, кордоцентризм, гармонійне виховання) для формування національної ідентичності й подолання постколоніальних викликів, особливо в умовах війни та боротьби за самостійність України», – підсумувала Наталія Федорівна.
Розмова, яку модерував полтавський вчений, краєзнавець і журналіст Гліб Кудряшов завершилася сесією питань і відповідей.
Університет Григорія Сковороди в Переяславі на чолі з ректором Віталієм Коцуром дякує команді Полтавської політехніки на чолі з Володимиром Онищенком за організацію дискусії та незмінну гостинність. Продовжуємо сковородинівську просвітницьку подорож – на черзі Харків.
