Час минає, але біль від втрати наших героїв-сковородинівців, полеглих у російсько-українській війні, не слабшає й не згасає. Кожен грудень, як і будь-який інший місяць, приносить нам дати їхнього народження й дати, коли вони повернулися додому «на щиті» – тих, кому ми завдячуємо можливістю жити в відносному мирі, навчатися, працювати й дихати вільно. Згадаймо їх усіх у ці дні зими, особливо напередодні Дня Збройних Сил України. Низько вклонімося кожному й кожній, хто віддав життя за нас.
Дні народження:
03 грудня 1990 року – 35-річчя міг би відзначити випускник, водій відділення радіаційного захисту військової частини у складі 28 ОСБ Руслан Бордюк. В Університеті Григорія Сковороди в Переяславі опановував знання та вміння за напрямом «Фінанси і кредит» й у 2016 році отримав диплом. Ще з першого дня повномасштабного вторгнення – 24 лютого – він прийшов до військкомату, хотів записатися до тероборони. Але тоді місць уже не було – було дуже багато охочих. Тож Руслан допомагав чим міг, доки не пішов на війну 12 березня 2022 року.
18 грудня 2002 року – дата народження захисника, випускника факультету фінансово-економічної і професійної освіти Миколи Курика. Побратими запам’ятали його веселим і безстрашним. Кажуть, жодного разу не сумнівалися в тому, що усі довірені бойові завдання він виконає на рівні з досвідченими вояками.
20 грудня 1984 року – день народження відзначив би другокурсник заочної форми навчання факультету фізичної культури, спорту і здоров’я Віталій Варченко. Черкаський тренер понад десять років свого життя віддав секції тайського боксу. Віталій понад усе любив свою родину, друзів та був щедрим. Поза військовим чином, до нього часто зверталися дружини безвісти зниклих та загиблих воїнів, аби він допоміг та провів збір.
21 грудня 1995 року – 30-річчя молодшого лейтенанта, командира взводу вогневої підтримки ІІІ-ї аеромобільної десантної роти Ярослава Подоляна. Він був випускником бакалаврату факультету фінансово-економічної і професійної освіти. Ярослав Подолян був командиром взводу вогневої підтримки 3 аеромобільно-десантної роти.
Дати смерті:
2 грудня 2023 року, біля Красногорівки війна зупинила хронометр життєвого та бойового шляху випускника історичного факультету Університету Григорія Сковороди в Переяславі 2004 року Олександра Романюка. З перших днів повномасштабного вторгнення став на захист територіальної цілісності України у теробороні. З 28 вересня 2022 р. добровільно вступив до лав ЗСУ – це був важливий крок у його житті. Був оператором-радіотелефоністом другого відділення розвідувального взводу першого стрілецького батальйону військової частини А1619. Олександр виконував бойові завдання в н.п. Бахмут, н.п. Часів Яр. З 30.11.2023 року в н.п Красногорівка Донецької області, де за кілька днів і обірвався його життєвий і бойовий шлях.
Бережімо пам’ять про всіх живих і, особливо, полеглих героїв – історії їх життя, любові й незламної боротьби. Нехай вічне світло їхньої пам’яті освітлює нам дорогу до миру й свободи для України.
Випускники та здобувачі Університету Григорія Сковороди в Переяславі – кращі сини і доньки нашої Батьківщини. Їхні імена вкарбовано в новітній літопис нашої Батьківщини, у наші серця й у безсмертя. Вони назавжди в строю.
Слава Героям! Дяка за Чин!
