22 жовтня 2025 року у середмісті Переяславі розпочалося закладання скверу імені уродженця міста, видатного письменника Шолом-Алейхема, а у Молодіжному центрі «Зустріч» провели круглий стіл, у ході якого обговорювали права національних меншин. Події відвідали представники Університету Григорія Сковороди в Переяславі – ректор, доктор історичних наук професор Віталій Коцур та завідувач кафедри політології і журналістики, кандидат історичних наук, доцент Леся Коцур.
Подія зібрала представників влади, громадськості, національних спільнот та делегацію Державної служби України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС). Сковородинівці активно взяли участь у висадженні дерев та круглому столі й зустрічі з делегацією, підкресливши значення міжнаціональної єдності та євроінтеграційного курсу України.
Висадження дерев на місці майбутнього скверу імені Шолом-Алейхема
У сквері, який розташований на розі вулиць Покровської та Григорія Сковороди, навпроти колишньої синагоги, висадили 38 червонолистих кленів віком 7-8 років і висотою 4-5 метрів, придбаних за кошти міського бюджету. Роботи виконали працівники ВУКГ з використанням спеціальної техніки. У центр скверу планують перенести пам’ятний знак Шолом-Алейхема з парку імені Тараса Шевченка та встановити повноцінний пам’ятник. Сквер стане зоною відпочинку, міжкультурного діалогу та шанування історії.
«Переяславщина – це один із тих регіонів, який демонструє справжню міжнаціональну єдність. Представники різних культур і віросповідань тут завжди мирно співіснували, і сьогоднішня подія це вкотре підтверджує», – зазначив ректор Віталій Коцур.
«Єврейська громада була невід’ємною частиною Переяслава: жила, працювала, молилася, сміялась і плакала тут, залишаючи після себе спогади, традиції, імена. Серед них – ім’я великого поета і письменника Шолом-Алейхема, чия творчість дала світові унікальний голос східноєвропейського єврейства», – у свою чергу підкреслив міський голова Вячеслав Саулко.
Голова товариства єврейської культури Ірина Кучеренко додала: «Майбутній сквер імені Шолом-Алейхема розташований навпроти синагоги. Це глибоко символічно. Ми вдячні всім, хто долучився до цієї справи. Хай цей простір стане нагадуванням про важливість миру, взаєморозуміння та культурного різноманіття нашої громади»
«Ім’я Шолом-Алейхема відоме по всьому світу, і дуже добре, що ви шануєте пам’ять про свого земляка, закладаючи такий сквер. Україна – багатонаціональна держава, і саме завдяки таким ініціативам ми будуємо суспільство взаємоповаги та спільного майбутнього», – підкреслив головний спеціаліст відділу етнополітики Олег Пурій.
Круглий стіл про права національних меншин за участі сквородинівців і ДЕСС
У другій половині дня Віталій Вікторович та Леся Михайлівна, як активні дослідники у галузі етнонаціональної політики України, долучилися до роботи круглого столу за участі представників Державної служби України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) у Молодіжному центрі «Зустріч», що став став можливим за підтримки проєкту Ради Європи «Підтримка впровадження європейських стандартів щодо боротьби з дискримінацією та прав національних меншин в Україні.
За повідомленням Proslav, метою делегації було ознайомитися з тим, як у громаді дотримуються прав і свобод представників національних меншин. До її складу ввійшли представники ДЕСС, Національної соціальної сервісної служби України, Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Міністерства освіти і науки, Національної поліції та Офісу Ради Європи.
Разом із представниками делегації сковородинівці поспілкувалися з мешканцями громади, зокрема єврейської та ромської спільнот. Головний спеціаліст Відділу етнополітики ДЕСС Олег Пурій наголосив, що питання національних меншин нині є надзвичайно актуальним:
«Україна – багатонаціональна держава, у якій проживають представники понад сотні національностей. І нині, під час війни, вони також боронять Україну, волонтерять, допомагають як можуть. Це горе об’єднало наше суспільство. Попри спроби ворога нас розділити, війна навпаки згуртувала людей», – зазначив посадовець та нагадав, що сьогодні внутрішня і зовнішня політика України спрямована на європейську інтеграцію.
За його словами, за останні пів року в Україну приїжджали кілька моніторингових місій Ради Європи, що працюють у межах різних конвенцій. Єврокомісарка з питань розширення ЄС Марта Кос відзначила, що Україна успішно виконує свої обіцянки у сфері захисту прав нацменшин, але робота не зупиняється.
Натомість про роль освіти у формуванні толерантного суспільства розповів державний експерт експертної групи з питань шкільної освіти Директорату шкільної освіти МОН Дмитро Чуприна.
«Дуже важливо, що ми маємо змогу тут, у Переяславі, говорити про підтримку національних меншин, про рівні можливості та взаємоповагу. Це основа нашого суспільства. Україна багата своїм національним розмаїттям, але головне – ми маємо жити в єдності та мирі», – підкреслив він.
Начальник відділу з питань захисту прав осіб ромської національної меншини Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Володимир Кондур відзначив, що питання нацменшин, зокрема й корінних народів, є серед пріоритетів держави.
Під час зустрічі делегація відзначила активну діяльність Переяславського товариства єврейської культури, яким керує Ірина Кучеренко, та поцікавилася, чи має подібне представництво ромська спільнота.
Керівниця громадської організації «Бахтале Терне Переяслав» Тетяна Коваленко розповіла, що першу ромську громаду в місті ще у 2004 році об’єднав її батько Микола Коваленко. Протягом десяти років організація активно популяризувала ромську культуру: діяв танцювальний колектив «Бахтале терне», а у 2005 році на базі університету відбувся Всеукраїнський фестиваль ромського мистецтва. У грудні 2024 року Коваленко зареєструвала нову громаду – ГО «Бахтале Терне Переяслав». Організація активно долучилася до гуманітарної діяльності – допомагала внутрішньо переміщеним особам, видавала гуманітарну допомогу, сприяла оформленню документів і пошуку житла. За словами керівниці, до війни в Переяславі проживало 111 ромських родин, нині залишилося 55, серед них – 22 дитини. Частина сімей виїхала за кордон. Наразі ініціатори планують відродити школу для дітей з вивчення ромської мови та культури, а також створити власний осередок, де можна буде проводити зустрічі громади.
УГСП залишається надійною опорою Переяславської громади у системній роботі, спрямованій на розвиток взаєморозуміння між спільнотами та розширення можливостей для всіх мешканців – незалежно від їхнього етнічного походження чи віросповідання.
