10 жовтня 2025 року в молодіжному центрі КЗ «Недригайлівський центр культури і дозвілля» відбувся вечір пам’яті «Збережемо тепло душі», присвячений 90-річчю з дня народження видатного українського історика, краєзнавця, педагога, публіциста та журналіста Петра Коцура. У рамках заходу підсумували XIV щорічний відкритий краєзнавчий, історико-культурологічний конкурс на здобуття премії імені Петра Михайловича, який традиційно популяризує історію рідного краю.
На захід прибула родина ювіляра: син Анатолій Коцур – доктор історичних наук, професор Київського університету ім. Тараса Шевченка, та онук Віталій Коцур – доктор історичних наук, кандидат політичних наук, професор, ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі. Також був присутній Олександр Лисенко – член-кореспондент НАН України, доктор історичних наук, заступник директора Національної спілки краєзнавців України. Гості, як і поціновувачі спадщини Петра Коцура, відзначили його внесок у краєзнавство, який надихає дослідників, журналістів і всіх, хто прагне правди та знань.
Історична довідка
Петро Коцур – член Національної спілки журналістів України та Національної спілки краєзнавців України, автор шести фундаментальних книг з історії рідного краю та понад 500 публікацій, зокрема близько 400 статей, нарисів, етюдів і розповідей у районній газеті. Його праці відображають нелегке, але сповнене духовності життя земляків. У селі Сакуниха, де він пропрацював усе життя вчителем історії, Коцур створив один із найкращих шкільних краєзнавчих музеїв Сумської області. За свою працю він був нагороджений понад 50 грамотами, 20 подяками, медаллю «Ветеран праці», дипломом Лауреата премії імені Героя України Михайла Сікорського, званнями «Людина року» Недригайлівщини та «Почесний громадянин Сакунихи» (посмертно).
Петро Михайлович виховав трьох синів – Анатолія, Віктора та Володимира, які закінчили школу із золотими медалями. На жаль, Володимир передчасно пішов із життя. Анатолій і Віктор обрали шлях батька, ставши докторами історичних наук. Віктор Коцур, академік НАПН України, до недавнього часу очолював Університет Григорія Сковороди в Переяславі, нині є головою Вченої ради нашого закладу. Онук Петра Михайловича, Віталій Коцур, продовжує сімейну традицію як ректор нашого університету. Династію Коцурів об’єднує любов до України та її історії.
Хто долучився до вечора пам’яті та отримав премії імені Петра Коцура?
Керуючий справами та секретар виконавчого комітету Недригайлівської селищної ради Юлія Шевченко звернулася до присутніх зі словами вдячності родині Коцурів за їхній приклад духовності. Вона наголосила на важливості таких заходів для збереження історичної пам’яті та коріння для нащадків, підкресливши внесок Петра Коцура у прославлення Недригайлівщини.
Учениця Петра Михайловича Катерина Рогозіна поділилася спогадами про шкільне життя, а завідувач КЗ «Недригайлівський краєзнавчий музей Державного історико-культурного заповідника «Посулля» Іван Абаровський розповів про пошуково-дослідницьку роботу та краєзнавчі здобутки ювіляра. У залі працювала виставка книг «Талант підкріплений працею», підготовлена працівниками КЗ «Недригайлівська публічна бібліотека», а також експозиція світлин із сімейного архіву родини Коцурів.
Неймовірного тепла додали зустрічі тематичні пісні у виконанні творчих колективів Недригайлівського центру культури і дозвілля та мистецької школи. Серед іншого, пригадали й такий цікавий випадок із життя Петра Коцура: у одній із центральних українських газет він опублікував статтю про ясени, що росли край дороги. Ця стаття надихнула композитора Олександра Білаша створити музику, до якої поет Михайло Ткач написав слова. Пісню виконав Дмитро Гнатюк, і вона стала відомою в Україні.
Лауреатами конкурсу у 2025 році стали краєзнавці Іван Абаровський, Володимир Богатир і Петро Яковенко. Переможницею вікторини на краще знання історії краю та життєпису Петра Коцура стала вчителька історії Вільшанського ліцею Валентина Бабенко.
У своїх промовах організатори конкурсу дякували за збереження кращих традицій регіону та відзначили лауреатів цьогорічного конкурсу та учасників дипломами, медалями, преміями та подарунками. Ще кожен учасник отримав фотоальбом «Батькова мудрість» (частина 1), що містить 400 світлин земляків, зібраних у результаті багаторічної пошукової роботи.
Також варто зазначити, що протягом року 36 кращих матеріалів конкурсу було опубліковано на шпальтах газети «Голос Посулля» та ще дванадцять – у друкованих виданнях Роменщини.
Петро Коцур залишив неоціненний слід у історії Недригайлівщини, а його життя є прикладом для наслідування. Захід його пам’яті ще раз підтвердив те, що такі постаті, як Петро Коцур, дарують духовний хліб, аби душа нації не втрачала своєї сили. У 2026 році відбудеться XV конкурс краєзнавчих дописів імені Коцура, який, за сподіваннями організаторів, стане ювілейним і пройде в умовах мирного часу, засвідчивши перемогу України.
