2 жовтня у Меморіальному музеї Г.С.Сковороди Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» відбулася презентація триптиха із образом Григорія Сковороди народного художника України Валерія Франчука «Замріяна ніч…», «Все минає…» та «Світ ловив мене…».
На презентацію були запрошені й представники Університету Григорія Сковороди в Переяславі, зокрема керівниця Навчально-наукового Центру Сковородинознавства Наталія Юхименко, представники кафедр мистецьких дисциплін і філософії та соціальної антропології імені професора І.П.Стогнія, студентство.
Слід зазначити, що дві останні картини із триптиха були раніше представлені на виставці картин «Сад божественних пісень», що експонувалася з березня по червень 2025 року, присвяченій відомій збірці Григорія Сковороди, яку показали на загал вперше саме у стінах музею в Переяславі. Тоді ж і виникла ідея створити роботу в дарунок музею. Тож «Замріяна ніч…» або «Мені флейта і вівця миліші царського вінця» (це ще одна назва картини) – створена саме для експозиції Меморіального музею Г.С.Сковороди в Переяславі, яка й завершила триптих. Валерій Франчук створив іще й авторські копії «Все минає…» та «Світ ловив мене…», щоб саме триптих поповнив колекцію музею.
Зверталися до гостей автор – народний художник України Валерій Франчук, в.о. генерального директора НІЕЗ «Переяслав» Марина Навальна, головна зберігачка фондів НІЕЗ «Переяслав» Аліна Кузьменко, керівниця Центру Сковородинознавства Наталія Юхименко, народний депутат Верховної Ради України кількох скликань Іван Заєць та вокальна студія «Фортуна» (худ. керівник Лариса Дорошенко).
На презентованій картині – зовсім юний Сковорода посеред розквітлих рожевих мальв, обернений до місяця. Поруч ягнятко, а за обрієм – храм – символ душі самого Сковороди. За словами художника – це вільний Сковорода, якого неможливо приручити будь якими земними благами чи насолодами.
Наталія Юхименко зауважила, що сучасні реалії такі, у яких не Сковороді потрібно, щоб його пам’ятали, а нам, нащадкам, потрібно пам’ятати й вивчати його. І що на картині саме той юнак, який розпочинає непростий і тернистий «шлях до себе», який він сам пройшов гідно й чесно і нас вчить через покоління йти цим шляхом. І дуже добре, що митці різних жанрів сьогодні звертаються до Сковороди й представляють його, аби любомудр міг достукатися до душ українців.
Загалом зустріч із митцем видалася душевною, теплою, обнадійливою, за що вдячність організаторам та усім учасникам. І щира радість від того, що експозиція музею попвнилася такими чудовими картинами.
